Рішення

від 06.11.2017 по справі 910/15940/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2017Справа №910/15940/17

За позовом: дочірнього підприємства Київської регіональної спілки споживчої кооперації "БУЧАНСЬКИЙ ТАРНИЙ ЗАВОД";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ЛТД.";

про: стягнення 107.033,42 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Мальчик Т.Ю. - за довіреністю від 01.09.2017 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Дочірнє підприємство Київської регіональної спілки споживчої кооперації "БУЧАНСЬКИЙ ТАРНИЙ ЗАВОД" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ЛТД." про стягнення з останнього заборгованості в сумі 107.033,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором суборенди майна від 31.12.2016 № 30, що станом на 11.07.2017 призвело до виникнення у відповідача заборгованості за вказаним договором в сумі 107.033,42 грн., з яких: 90.000,00 грн. - сума основної заборгованості та 17.033,42 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/15940/17.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Проте, відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Окрім того, відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.11.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між дочірнім підприємством Київської регіональної спілки споживчої кооперації "БУЧАНСЬКИЙ ТАРНИЙ ЗАВОД", як орендарем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ЛТД.", як суборендарем, (далі - відповідач) укладено договір суборенди майна від 31.12.2016 № 30 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування: будівлі та споруди, розташоване за адресою: 07820, Київська обл., Бородянський район, смт. Пісківка, вул. Н.Сосніної, 10 та належить Київській регіональній спілці споживчої кооперації на праві власності. Майно, що надається в суборенду за цим Договором, знаходиться в орендному користуванні позивача у відповідності до договору № 09 від 01.01.2017, укладеного між Київською регіон споживспілкою, далі - орендодавець та позивачем (п. 1.1, 1.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається в сумі 18.000 грн.

Положеннями п. 3.3 Договору передбачено, що орендна плата та індексація за поточний місяць перераховується попередньо щомісяця на розрахунковий рахунок позивача або вноситься готівкою в касу позивача не пізніше ніж до 05 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5.2 Договору, при прострочці відповідачем платежів по орендній платі нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з п. 5.7 Договору, строк позовної давності щодо стягнення пені та штрафу за цим Договором встановлюється у три роки.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором піднайму (суборенда), тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 Господарського кодексу України.

Статтею 774 ЦК України унормовано, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 283 ГК України.

Частиною 3 ст. 283 ГК України встановлено, що об'єктом оренди можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем обов'язку за Договором, яке полягає у здійсненні останнім на користь позивача орендної плати за користування об'єктом оренди, що станом на 11.07.2017 призвело до виникнення у відповідача заборгованості за вказаним договором в сумі 90.000,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 17.033,42 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

Положенням частини 3 ст. 285 Господарського кодексу України встановлено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Аналогічне правило закріплено в ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем заборгованості за Договором в сумі 90.000,00 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 90.000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Враховуючи умови Договору та вимоги статті 232 ГК України початок та припинення строку нарахування пені повинно обчислюватись окремо за кожний місяць.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 5.471,52 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалася пеня:

Орендна плата за місяцьСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення березень 2017 18.000,00 06.03.2017 - 13.04.2017 39 14 % 538,52 березень 2017 18.000,00 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13 % 538,52 березень 2017 18.000,00 26.05.2017 - 31.07.2017 67 12,5 % 826,03 квітень 2017 18.000,00 06.04.2017 - 13.04.2017 8 14 % 110,47 квітень 2017 18.000,00 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13 % 538,52 квітень 2017 18.000,00 26.05.2017 - 31.07.2017 67 12,5 % 826,03 травень 2017 18.000,00 06.05.2017 - 25.05.2017 20 13 % 256,44 травень 2017 18.000,00 26.05.2017 - 31.07.2017 67 12,5 % 826,03 червень 2017 18.000,00 06.06.2017 - 31.07.2017 56 12,5 % 690,41 липень 2017 18.000,00 06.07.2017 - 31.07.2017 26 12,5 % 320,55 Загальна сума пені складає 5.471,52

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на відповідача в сумі 1.600,00 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ЛТД." (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 16, офіс 217; ідентифікаційний код 38966298) на користь дочірнього підприємства Київської регіональної спілки споживчої кооперації "БУЧАНСЬКИЙ ТАРНИЙ ЗАВОД" (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Тургенєва, буд. 1; ідентифікаційний код 01731639) основну заборгованість в сумі 90.000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп.; пеню в сумі 5.471 (п'ять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 52 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 листопада 2017 року

Суддя С.В. Балац