Рішення

від 10.11.2017 по справі 911/2876/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2017 р. Справа № 911/2876/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Євроелектрик Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю АВ-2000

про стягнення 27 078,50 грн Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (дов. б/н від 13.07.2017);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Євроелектрик Україна (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АВ-2000 (далі - відповідач) про стягнення 27 078,50 грн заборгованості, з яких: 14 368,88 грн боргу за поставлений на підставі видаткової накладної № 5980 від 28.08.2015 згідно договору поставки № 495 від 25.08.2015, товар, 4 027,64 грн пені, 3 724,12 грн інфляційних втрат та 5 818,41 грн 20 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору поставки № 495 від 25.08.2015 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2017 порушено провадження у справі № 911/2876/17, розгляд справи призначено на 13.10.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2017 розгляд справи відкладено на 10.11.2017.

У судовому засіданні 10.11.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач у судове засідання 10.11.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідача.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Євроелектрик Україна (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВ-2000 (Покупець) укладено договір поставки № 495, згідно якого постачальник зобов'язався в обумовлений договором строк поставити та передати у власність, а покупець - прийняти товар та оплатити товар (електротехнічна продукція) в асортименті відповідно Специфікації постачальника (додаток № 1) та накладних, на умовах та в порядку, визначених договором.

Згідно п.п. 4.3, 4.4, 4.5 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем після його реалізації. Моментом реалізації визначається день подачі інформації про залишки товару на складі покупця. Покупець зобов'язаний подавати інформацію про залишки товару на складі у письмовому вигляді кожні 10 днів. Оплата за фактично проданий товар здійснюється протягом 5 днів з дня подачі інформації про залишки товару на складі покупця. У випадку якщо покупець не подає інформацію про залишки товару на складі у встановлений п. 4.3. строк, вважається, що весь поставлений товар є реалізованим і покупець зобов'язаний сплатити повну вартість поставленого товару не пізніше 15 днів з моменту поставки його покупцю.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.6 договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2015. Якщо за один місяць до закінчення строку, вказаного у п. 10.1. договору жодна із сторін не попередить у письмовій формі про свій намір припинити дію договору, даний договір вважається пролонгованим на той же самий строк і на тих же умовах. При цьому сторони зобов'язуються надати документ, що підтверджує реквізити сторін.

Судом встановлено, що на виконання п. 1.1 договору поставки № 495 від 25.08.2015 позивачем 28.08.2015 було поставлено відповідачу товар на суму 179 634 грн, що підтверджується видатковою накладною № 5980 28.08.2015 на суму 179 634 грн (а.с. 12), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору.

Відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 158 565,12 грн, що підтверджується накладною на повернення товару № 132 від 18.10.2016 та актом звірки заборгованості (а.с. 14, 16), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Також відповідач сплатив позивачу 6 700 грн, що підтверджується довідкою АТ ТАСКОМБАНК № 1001/507 від 09.10.2017 (а.с. 48), внаслідок чого на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткової накладної № 5980 від 28.08.2015 згідно договору поставки № 495 від 25.08.2015, товар склав 14 368,88 грн (179 634 грн - 158 565,12 грн - 6 700 грн), що підтверджується довідкою АТ ТАСКОМБАНК № 1001/507 від 09.10.2017 (а.с. 48) та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 14 368,88 грн боргу за поставлений на підставі видаткової накладної № 5980 від 28.08.2015 згідно договору поставки № 495 від 25.08.2015, товар, 4 027,64 грн пені, 3 724,12 грн інфляційних втрат та 5 818,41 грн 20 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1 договору поставки № 495 від 25.08.2015 позивачем 28.08.2015 було поставлено відповідачу товар на суму 179 634 грн, що підтверджується видатковою накладною № 5980 28.08.2015 на суму 179 634 грн (а.с. 12), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору; відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 158 565,12 грн, що підтверджується накладною на повернення товару № 132 від 18.10.2016 та актом звірки заборгованості (а.с. 14, 16), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач сплатив позивачу 6 700 грн, що підтверджується довідкою АТ ТАСКОМБАНК № 1001/507 від 09.10.2017 (а.с. 48), внаслідок чого на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткової накладної № 5980 від 28.08.2015 згідно договору поставки № 495 від 25.08.2015, товар склав 14 368,88 грн (179 634 грн - 158 565,12 грн - 6 700 грн), що підтверджується довідкою АТ ТАСКОМБАНК № 1001/507 від 09.10.2017 (а.с. 48) та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 14 368,88 грн боргу, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 14 368,88 грн боргу за поставлений на підставі видаткової накладної № 5980 від 28.08.2015 згідно договору поставки № 495 від 25.08.2015, товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 495 від 25.08.2015, позивачем за період з 12.09.2015 по 09.03.2016 нараховано 4 027,64 грн пені на суму боргу 14 368,88 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 20 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаними буде встановлена відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України (п. 7.2 договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 5-6), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 12.09.2015 по 09.03.2016, нарахованої на суму боргу 14 368,88 грн складає 3 167,09 грн. Відтак, вимога про стягнення 4 027,64 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 167,09 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 495 від 25.08.2015, позивачем за період з 12.09.2015 по 20.09.2017 нараховано 3 724,12 грн інфляційних втрат та 5 818,41 грн 20 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що сторонами п. 7.2. договору встановлений обов'язок покупця сплатити постачальнику 20 % річних у випадку прострочення оплати поставленого товару згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування 20 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку 20 % річних (а.с. 5), арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 20 % річних, нарахованих за період з 12.09.2015 по 20.09.2017 становить загалом 4 085,98 грн інфляційних втрат та 5 818,41 грн 20 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 3 724,12 грн інфляційних втрат та 5 818,41 грн 20 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 14 368,88 грн боргу за поставлений на підставі видаткової накладної № 5980 від 28.08.2015 згідно договору поставки № 495 від 25.08.2015, товар, 3 167,09 грн пені, 3 724,12 грн інфляційних втрат та 5 818,41 грн 20 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВ-2000 (08600, Київська обл., Васильківський район, село Залізне, вулиця Васильківська; ідентифікаційний код 30937832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Євроелектрик Україна (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 5; ідентифікаційний код 34838178) 14 368 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят вісім гривень) 88 коп. боргу за поставлений на підставі видаткової накладної № 5980 від 28.08.2015 згідно договору поставки № 495 від 25.08.2015, товар, 3 167 (три тисячі сто шістдесят сім гривень) 09 коп. пені, 3 724 (три тисячі сімсот двадцять чотири гривні) 12 коп. інфляційних втрат, 5 818 (п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень) 41 коп. 20 % річних та 1 550 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят гривень) 72 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 15.11.2017

Суддя П.В.Горбасенко