Рішення

від 13.11.2017 по справі 914/1809/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017р. Справа № 914/1809/17

За позовом: Приватного підприємства Системи захисту спостереження і контролю ВІП ТЕХНОЛОГІЇ , м. Жовква

до відповідача 1 : Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ , м. Львів

до відповідача 2 : Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТАЛ-ТЕХНО ТРЕЙД , Київська область, с. Шпитьки

про стягнення 201037,51 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : ОСОБА_1 - представник

від відповідача 1 : не з'явився

від відповідача 2 : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору: Подано позов Приватного підприємства Системи захисту спостереження і контролю ВІП ТЕХНОЛОГІЇ до Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ та до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТАЛ-ТЕХНО ТРЕЙД про стягнення 198 090, 43 грн.

Ухвалою суду від 05.09.2017 р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 25.09.2017 р.

В судовому засіданні 25.09.2017 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

19.10.2017 р. позивачем на адресу суду подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх. 4374/17), якою просить стягнути солідарно з відповідачів 201 037,51грн.

Ухвалою суду від 23.10.2017 р. продовжено строк розгляду справи з 02.11.2017 р.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю та просив задоволити з підстав зазначених в позовній заяві та наданих поясненнях. Свої позовні вимоги обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем 2 своїх договірних зобов'язань пов'язаних з виконанням Договору зберігання та відповідачем 1 своїх договірних зобов'язань за Договором поруки у зв'язку з чим просить солідарно стягнути на його користь з обох відповідачів витрати понесені за зберігання Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4 в розмірі 201 037,51 грн.

Відповідачі в жодне судове засідання участь уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією. Відповідачі не скористались своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначено в п.3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року ( із змінами і доповненнями) Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними доказами доданими до справи.

В судовому засіданні 13.11.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

30 березня 2016 року між Приватним підприємством Системи захисту спостереження і контролю ВІП ТЕХНОЛОГІЇ та ТзОВ ВІТАЛ-ТЕХНО ТРЕЙД було укладено договір зберігання.

Предметом даного договору є зберігання Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 E 91 SCHEMA 14057-S 111 B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4, за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 207.

Згідно п. 1.2 договору зберігання від 30 березня 2016 року: Поклажодавець передає майно Зберігачу згідно акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі від 30.03.2017р.

Відповідно до п. 1.3 договору зберігання, місцем зберігання є адреса: м. Львів, вул.Городоцька, 207.

Згідно п. 3.1.1 договору, зберігач зобов'язується вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання майна в належному стані в період дії цього договору.

Відповідно до п. 4.1.2 договору, поклажодавець зобов'язаний вчасно здійснювати оплату за зберігання майна.

30 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ (надалі поручитель) та Приватним підприємством Системи захисту спостереження і контролю ВІП ТЕХНОЛОГІЇ (надалі зберігач за основним договором) укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТзОВ ВІТАЛ-ТЕХНО ТРЕЙД (далі боржник), що виникли та виникнуть у майбутньому з Договору зберігання від 30.03.2016 р.

Згідно п. 2.1 договору, у відповідності до п. 1.1 та 1.3 основного договору, предметом основного договору є відповідальне зберігання Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4, за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 207.

Відповідно до п. 3.1 договору, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Але в любому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п. 4 цього Договору.

Згідно п. 4.1 договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання Боржником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 15000 грн., а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки.

Відповідно до п. 5.1.1 договору поруки, поручитель зобов'язаний при порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за основним договором, виконати за боржника зобов'язання:

- з оплати витрат понесених зберігачем у зв'язку із зберіганням Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4, за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 207

- за вимогою кредитора з забезпечення транспортування Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4 до місяця визначеного поклажодавцем.

Як стверджує позивач, з метою забезпечення належного виконання договору зберігання та зберігання Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4, 15 грудня 2015 року між ТзОВ Леополіс конгрес хол та ПП Системи захисту спостереження і контролю ВІП ТЕХНОЛОГІЇ було укладено Договір оренди № 15/16 відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування приміщення ЕРЦ зварювального цеху площею 207 кв. м та частину приміщення цеху насосів площею 124 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 207.

Позивач зазначив, що вказані приміщення за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 207, використовуються лише у зв'язку з укладенням договору зберігання від 30 березня 2016 року з метою належного зберігання Екскрузійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4.

Як вбачається з позовної заяви, за період з 30 березня 2016 р. по липень 2017 року позивач поніс витрати на зберігання вище вказаного обладнання в розмірі 201037,51 грн., які просить стягнути з відповідачів.

Починаючи з квітня 2017 року позивач неодноразово звертався до відповідачів з вимогами про необхідність забрати Екструзійну лінію ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4 та сплатити вартість понесених витрат на її зберігання, які залишені без відповіді і задоволення.

Станом на час подання позову майно передане на зберігання не забране поклажодавцем і вартість понесених витрат на його зберігання не відшкодована.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що збільшенні позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як вже зазначалося раніше, на виконання укладеного 30 березня 2016 року між Приватним підприємством Системи захисту спостереження і контролю ВІП ТЕХНОЛОГІЇ (Зберігач) та ТзОВ ВІТАЛ-ТЕХНО ТРЕЙД (Поклажодавець) договору зберігання Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 E 91 SCHEMA 14057-S 111 B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4, Поклажодавець передав майно Зберігачу, що підтверджується долученим до матеріалів справи актом прийому-передачі від 30.03.2017р.

Відповідно до п. 1.3 договору зберігання, місцем зберігання є адреса: м. Львів, вул.Городоцька, 207.

Відповідно до ч.1 ст.946 ЦК України , плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Умовами Договору зберігання, зокрема пунктом 2.1 предбачено, що плата за зберігання майна визначається за погодженням сторін і підлягає сплаті, шляхом перерахування на поточний рахунок Зберігача до прийому майна на зберігання ( чи протягом певного часу після здачі товару на зберігання) на підставі рахунку Зберігача.

Згідно п.4.1.2 Договору Поклажодавець зобов'язаний вчасно здійснювати оплату за зберігання майна.

Як стверджує позивач, з метою забезпечення належного виконання договору зберігання Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4, він орендував приміщення ЕРЦ зварювального цеху площею 207 кв м та частину приміщення цеху насосів площею 124 кв м за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 207, що підтверджується укладеним між ТзОВ Леополіс конгрес хол та ПП Системи захисту спостереження і контролю ВІП ТЕХНОЛОГІЇ Договором оренди № 15/16, рахунками та платіжними документами.

Відповідно до долучених до матеріалів справи доказів ( рахунків-фактур, актів здачі-приймання робіт, копій платіжних доручень) за період з 30 березня 2016 року по 30 липня 2017 року позивач поніс витрати на зберігання переданого йому на зберігання майна (Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 207 згідно уточненого розрахунку в розмірі 201037,51 грн.

Згідно ст. 947 ЦК України, витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалося раніше, умовами договору передбачено здійснення оплати за зберігання речі в розмірі за погодженням сторін.

Доказів здійснення такої оплати ні до передачі майна на зберігання ні протягом періоду його зберігання відповідач-2 суду не надав.

Як вже зазначалося раніше, 30 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ (надалі поручитель) та Приватним підприємством Системи захисту спостереження і контролю ВІП ТЕХНОЛОГІЇ (надалі зберігач за основним договором) укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТзОВ ВІТАЛ-ТЕХНО ТРЕЙД (далі боржник), що виникли та виникнуть у майбутньому з Договору зберігання від 30.03.2016 р.

Відповідно до п. 3.1 договору, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Але в любому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п. 4 цього Договору.

Згідно п. 4.1 договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання Боржником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 15000 грн., а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки.

Відповідно до п. 5.1.1 договору поруки, поручитель зобов'язаний при порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за основним договором, виконати за боржника зобов'язання:

- з оплати витрат понесених зберігачем у зв'язку із зберіганням Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4, за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 207.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Положеннями ч.1,2 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. За законом у цьому випадку немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися в суд з позовом до кожного з боржників окремо (аналогічна позиція висловлена в постанові від 19 грудня 2011 року у справі №6-84цс11 Верховного суду України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово надсилались на адресу відповідачів вимоги про відшкодування понесених витрат на зберігання Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4, які залишені останніми без відповіді і задоволення.

Доказів сплати понесених позивачем витрат станом на час розгляду справи по суті відповідачі не надали.

З огляду на викладене, позивачем заявлено вимогу до відповідачів 1 та 2 у зв'язку із порушенням ними своїх договірних зобов'язань, що випливали з договору зберігання майна від 30.03.2016 р. (Екструзійної лінії ХОДОС 63 TYP 14057 Е91 SCHEMA 14057-S111B8 TYP STPOJE 14057/P4 № 17752 1979/4) та договору поруки про стягнення з них солідарно 201037,51 грн. витрат, понесених на зберігання майна.

Проте, слід зазначити, що відповідальність ТзОВ МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ перед позивачем за виконання зобов'язання ТзОВ ВІТАЛ-ТЕХНО ТРЕЙД обмежена сумою, що дорівнює 15000,00 грн.( п.4.1 Договору поруки), а відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 витрат в сумі 201037,51 грн. є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Жоден із відповідачів станом на час розгляду справи по суті не надав суду докази оплати понесених позивачем витрат на зберігання майна, переданого на зберігання за договором зберігання від 30.03.2016 року, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення з врахуванням межі відповідальності, визначеної договором поруки від 30.03.2016 року.

Судові витрати слід віднести на відповідачів в порядку ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Збільшенні позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ (79019, м. Львів, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 39262340) та з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТАЛ-ТЕХНО ТРЕЙД (08122, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, вул. Личанська, буд. 13-А) на користь Приватного підприємства СИСТЕМИ ЗАХИСТУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЮ ВІП ТЕХНОЛОГІЇ (80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вул. Вокзальна, 16, код ЄДРПОУ 34809943) 15000,00 грн. понесених витрат та 225,06 грн. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТАЛ-ТЕХНО ТРЕЙД (08122, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, вул. Личанська, буд. 13-А) на користь Приватного підприємства СИСТЕМИ ЗАХИСТУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЮ ВІП ТЕХНОЛОГІЇ (80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вул. Вокзальна, 16, код ЄДРПОУ 34809943) 186 037,51 грн. понесених витрат та 2791,31 грн. судового збору.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.11.2017 року.

Суддя Березяк Н.Є.