Рішення

від 13.11.2017 по справі 910/15742/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017Справа №910/15742/17 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Богдан"

до товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс"

про стягнення 16 954,16 грн.

Представники сторін:

від позивача: Коростій А.С. - представник за довіреністю б/н від 03.07.2017 р;

від відповідача: Литовченко Ю.П. - представник без довіреності.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Богдан" до товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс" про стягнення 16 954,16 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.03.2015 року між ним та відповідачем укладено договір №01/03-2015 про надання послуг з охорони.

За час дії договору у відповідача виникла заборгованість за липень 2016 року у розмірі 12 500,00 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 12 500,00 грн., пені в розмірі 1 821,24 грн., 3% річних в розмірі 396,25 грн. та індексу інфляції в розмірі 2 236,67 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.10.2017 року.

09.10.2017 р. до канцелярії суду відповідач подав заперечення на позовну заяву.

В судовому засіданні 09.10.2017 року представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 19.09.2017 р.

В судовому засіданні оголошено перерву до 30.10.2017 року.

30.10.2017 року до канцелярії суду відповідач подав документи по справі.

Суд зобов'язав представників сторін провести звірку взаєморозрахунків та надати в судове засідання.

В судовому засіданні оголошено перерву до 13.11.2017 року.

08.11.2017 року до канцелярії суду позивач подав додаткові документи по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.03.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СБ "Богдан" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс" (замовник) укладено договір про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей №01//03-2015 від 01.03.2015 року.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1.1. договору замовник доручив за грошову винагороду, а виконавець приймає на себе обов'язок з охорони певної території шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника,(за допомогою одного цілодобового посту охорони) яке здано під охорону в установленому порядку, за адресою: вул. Дніпровська набережна, К 1-А.

Згідно з статтею 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір вступає в силу 01 березня 2015 року і діє 1 рік.

Якщо жодна із сторін за 10 календарних днів до закінчення договору не повідомила про розірвання договору, то договір пролонговується автоматично до наміру однією із сторін розірвати цей договір (п.10.2 договору).

Відповідно до п.10.3 договору, договір може бути розірваний достроково з попередженням однієї із сторін за 15 календарних днів.

Як зазначено позивачем та не заперечувалось відповідачем, 01.09.2016 року сторонами було підписано акт передавання (зняття) охорони з об'єкта і фактично розірвано укладений раніше договір, на підтвердження чого в матеріалах справи наявний акт передавання (зняття) охорони з об'єкта.

01.04.2015 року між сторонами договору підписано додаткову угоду №1 до договору про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей №01//03-2015 від 01.03.2015 року, п.2 якої встановлено, що вартість надання послуг охорони становить 12 500,00 грн. за календарний місяць, без ПДВ.

Звертаючись з даним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 12 500,00 грн. за липень 2016 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що за 2016 рік оплачені всі місяці, окрім травня, оскільки не прийняті роботи у позивача за травень тому, що працівники позивача на робочу місці знаходились у нетверезому місці. Крім того, рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/15842/17 від 21.02.2017 року стягнуто з відповідача заборгованість у розмірі 7 500,00 грн. за червень 2016 року, одночасно за цей же місяць була сплачена сума 12 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №267 від 27.07.2016 року, яка перейшла як оплата за липень місяць 2016 року.

В матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-прийняття (надання послуг) на загальну суму 100 000,00 грн., а саме:

- № ОУ-0000090 від 31.12.2015 року за надання послуг з охорони за грудень 2015р. на суму 12 500,00 грн.;

- № ОУ-0000006 від 31.01.2016 року за надання послуг з охорони за січень 2016р. на суму 12 500,00 грн.;

- № ОУ-0000026 від 29.02.2016 року за надання послуг з охорони за лютий 2016р. на суму 12 500,00 грн.;

- № ОУ-0000123 від 31.03.2016 року за надання послуг з охорони за березень 2016р. на суму 12 500,00 грн.;

- № ОУ-0000146 від 30.04.2016 року за надання послуг з охорони за квітень 2016р. на суму 12 500,00 грн.;

- № ОУ-0000228 від 30.06.2016 року за надання послуг з охорони за червень 2016р. на суму 12 500,00 грн.;

- № ОУ-0000286 від 31.07.2016 року за надання послуг з охорони за липень 2016р. на суму 12 500,00 грн.;

- № ОУ-0000324 від 31.08.2016 року за надання послуг з охорони за серпень 2016р. на суму 12 500,00 грн.

Також, в матеріалах справи наявний не підписаний зі сторони відповідача акт № ОУ-0000175 від 31.05.2016 року за надання послуг з охорони за травень 2016р. на суму 12 500,00 грн.

В матеріалах справи наявні банківські виписки з яких вбачається:

- від 29.01.2016 року (док. №34) на суму 12 500,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги охорони об'єктів за грудень 2015р. зг. Дог. №01/03-2015 від 01.03.2015р. ;

- від 29.02.2016 року (док. №81) на суму 12 500,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги охорони об'єктів за січень 2015р. зг. Дог. №01/03-2015 від 01.03.2015р. ;

- від 28.03.2016 року (док. №125) на суму 12 500,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги охорони об'єктів за лютий 2016р. зг. Дог. №01/03-2015 від 01.03.2015р. ;

- від 26.04.2016 року (док. №166) на суму 12 500,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги охорони об'єктів за березень 2016р. зг. Дог. №01/03-2015 від 01.03.2015р. ;

- від 30.05.2016 року (док. №214) на суму 12 500,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги охорони об'єктів за квітень 2016р. зг. Дог. №01/03-2015 від 01.03.2015р. ;

- від 30.06.2016 року (док. №239) на суму 5 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги охорони об'єктів за травень 2016р. зг. Дог. №01/03-2015 від 01.03.2015р. ;

- від 27.07.2016 року (док. №267) на суму 12 500,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги охорони об'єктів за червень 2016р. зг. Дог. №01/03-2015 від 01.03.2015р. ;

- від 30.08.2016 року (док. №300) на суму 12 500,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги охорони об'єктів, зг. Дог. №01/03-2015 від 01.03.2015р. .

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 21.02.2017 року у справі №910/24057/16, яке набрало законної сили 07.03.2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "УІІКСЕРВІС" (02098, м. Київ, Дніпровська Набережна, будинок 1, кімната 32, код ЄДРПОУ 37634916) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "БОГДАН" (02068, м. Київ, вул. Ання Ахматової, будинок 5, код ЄДРПОУ 37791473) 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп - суми боргу, 25 (двадцять п'ять) грн 00 коп - 3 % річних та 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) грн 73 коп - витрати по сплаті судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

Відповідно до ч.3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У вищезазначеному рішенні встановлено, що позивачем надано обумовлені договором послуги на суму 25 000,00 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000324 від 31.08.2016 року на суму 12 500,00 грн та актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000228 від 30.06.2016 року на суму 12 500,00 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000228 від 30.06.2016 року на суму 12 500,00 грн відповідачем оплачено частково на суму 5 000,00 грн, в зв'язку з чим заборгованість по вказаному акту становить 7 500,00 грн.

Позивач зазначає, що акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000324 від 31.08.2016 року на суму 12 500,00 грн відповідачем не оплачений.

Відповідачем до матеріалів справи долучено банківську виписку за 30.08.2016 року, з якої вбачається, що 30.08.2016 року відповідачем сплачено на рахунок позивача за договором 12 500,00 грн, в зв'язку з чим акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000324 від 31.08.2016 року на суму 12 500,00 грн оплачений відповідачем та неоплаченими залишилися послуги на суму 7 500,00 грн.

Згідно з п.5.3 договору, акт виконаних робіт за місяць підписується сторонами в двох екземплярах щомісячно і по закінченню терміну дії цього договору. Акт виконаних робіт надається виконавцем замовнику першого числа наступного місяця за попередній місяць, у якому були надані послуги. Замовник на протязі 5 (п'яти) днів з моменту отримання акту виконаних робіт підписує його та повертає виконавцю. В разі існування претензій до виконаних робіт, замовник в 5 (п'яти) денний термін надає виконавцю обґрунтовану претензію.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем, акт здачі-прийняття (надання послуг) № ОУ-0000175 від 31.05.2016 року за надання послуг з охорони за травень 2016р. на суму 12 500,00 грн. не підписаний та роботи не прийняті у позивача.

Крім того, судом взято до уваги те, що звертаючи з позовом до суду у справі №910/24057/16 позивачем зазначено, що акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000228 від 30.06.2016 року на суму 12 500,00 грн. відповідачем оплачено частково на суму 5 000,00 грн., в зв'язку з чим заборгованість по вказаному акту становить 7 500,00 грн., а не по акту здачі-прийняття (надання послуг) № ОУ-0000175 від 31.05.2016 року за надання послуг з охорони за травень 2016р., хоча в призначенні платежу з оплати в розмірі 5 000,00 грн. зазначено: оплата за послуги охорони об'єктів за травень 2016р. зг. Дог. №01/03-2015 від 01.03.2015р., що підтверджує факт погодження з неприйняттям робіт відповідачем за травень 2016 року.

Таким чином, рішенням Господарського суду м. Києва від 21.02.2017 року у справі №910/24057/16 стягнуто заборгованість за червень 2016 року в розмірі 7 500,00 грн., а відповідачем 27.07.2016 року сплачено позивачу кошти в розмірі 12 500,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги охорони об'єктів за червень 2016р. зг. Дог. №01/03-2015 від 01.03.2015р. .

Тобто, оплата в розмірі 12 500,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги охорони об'єктів за червень 2016р. зг. Дог. №01/03-2015 від 01.03.2015р. фактично перейшла як оплата за липень 2016 року.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 12 500,00 грн. за липень 2016 року по договору №01/03-2015 про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей від 01.03.2015 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст. 34, ч.3 ст. 35, ст..ст.44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.11.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий