Рішення

від 09.11.2017 по справі 910/1663/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2017Справа №910/1663/16 За позовом Громадянина Ірландії ОСОБА_2

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса"

2) Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.)

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачів Шевченківська районна у м. Києві державну адміністрацію в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців

про визнання недійсними договору, рішень та змін до установчих документів

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_7 (за дов.);

від Відповідача - 1: не з'явились;

від Відповідача - 2: не з'явились;

від Третьої особи - 1: не з'явились

В судовому засіданні 09.11.2017, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса"; Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) про визнання недійсними рішення загальних зборів, визнання недійсним договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Позивач є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", частка у статутному капіталі 100 %. Як зазначає Позивач, після ознайомлення з реєстраційною справою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", він дізнався, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", оформленим протоколом № 1/2013 від 15.02.2013 року, у зв'язку з відступленням на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства частки Позивача у розмірі 100%, що у грошовому виражені становить 937412,50 грн. у статутному капіталі товариства, на користь Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_2. Позивач вважає, що сплановані дії його представників та відповідачів - результат зловмисної домовленості вказаних осіб, з метою заволодіння майном, що належить позивачу, шляхом внесення його до статутного капіталу ТОВ "Тестаросса" та подальшого продажу частки Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), керівником якої був ОСОБА_8, який одночасно з цим був і представником позивача. За таких підстав позивач, просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", яке оформлені протоколом № 1/2013 від 15.02.2013 року; визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", державну реєстрацію яких проведено 19.02.2013, запис № 10741050001042944; визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса" від 25.01.2013 року, що укладений між громадянином Ірландії ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_8 з Корпорацією АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) в особі ОСОБА_9, посвідчений Сибігою С.Е., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за номером 219.

Ухвалою суду 18.07.2016 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.12.2016 та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління Юстиції у місті Києві. В зв'язку з необхідністю належного повідомлення відповідача 2 про судовий розгляд ухвалою від 18.07.2016 провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 15.12.2016 провадження у справі поновлено.

Позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2016 про порушення провадження у справі.

Відповідач 1 та третя особа в судове засідання 15.12.2016 не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили, про день та час судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду від 18.07.2016 про порушення провадження у справі не виконали.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечили, повідомлявся шляхом направлення копії нотаріально посвідченого перекладу позовної заяви та ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/1663/16 від 18.07.2016 року з судовим дорученням на англійській мові через Міністерство юстиції України для їх направлення через дипломатичні канали компетентному органу Республіки Маршаллові острови та вручення Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) (Траст Компані Комплекс, Ежелтейк Айленд, Мажуро, Маршаллові Острови, МН 96960). Станом на день розгляду справи (15.12.2016) відомостей щодо виконання судового доручення, на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 15.12.2016 розгляд справи відкладено на 06.04.2017 та зупинено провадження у справі.

Через загальний відділ діловодства суду від позивача 06.04.2017 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 06.04.2017 поновлено провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання 06.04.2017 не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представники відповідача 1 та третьої особи в судове засідання не з"явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з"явився, про причини неявки не повідомив, доказів належного повідомлення відповідача 2 про судове засідання до суду від Міністерства юстиції України не надходило.

Ухвалою суду від 06.04.2017 розгляд справи відкладено на 18.09.2017 та зупинено провадження у справі.

Через загальний відділ діловодства суду 15.09.2017 від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 18.09.2017 поновлено провадження у справі.

В судове засідання 18.09.2017 представники відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач 1 був повідомлений про дату та час судового розгляду. Від Міністерства юстиції України доказів належного повідомлення відповідача 2 до суду не надходило.

В судовому засіданні 18.09.17 представник Головного територіального управління юстиції у м. Києві повідомив, про припинення Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою суду від 18.09.2017 замінено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві на Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію (01030, М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, БУДИНОК 24, код ЄДРПОУ 37405111) в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 26/4); розгляд справи відкладено на 09.11.2017 та зупинено провадження у справі.

Через загальний відділ діловодства суду від Міністерства юстиції України 20.09.2017 надійшов лист, в якому зазначено, що судове доручення було направлено до Міністерства закордонних справ України для направлення дипломатичними каналам для виконання. Про результати виконання судового доручення суд буде повідомлено після надходження інформації від МЗС України.

Через загальний відділ діловодства суду 09.11.2017 від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 09.11.2017 поновлено провадження у справі.

В судове засідання 09.11.2017 представники відповідачів не з'явились, відповідач 2 про причини неявки суд не повідомив, відповідач 1 подав клопотання про відкладення розгляду справи. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Суд розглянув клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статті 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Подане відповідачем 1 клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника відповідача 1 в судове засідання та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи новим представником, задоволенню не підлягає, оскільки чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання Відповідача 1 було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Провадження у справі № 910/1663/16 неодноразово зупинялось, а розгляд справи відкладався, а тому відповідач 1 протягом більш як півтора роки мав можливість уповноважити представника для представництва його інтересів у суді по даній справі. А зупинення провадження у справі не перешкоджало повноважним представником відповідача 1 знайомитись з матеріалами справи за подачі відповідного клопотання та надавати свої заперечення (відзив). А тому з метою уникнення зловживання відповідачем 1 своїми процесуальними правами, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Судом неодноразово направлялось до Міністерства юстиції України судові доручення про вручення відповідачу 2 через дипломатичні канали процесуальних документів у справі № 910/1663/16. Проте, суду не було надано доказів вручення відповідачу 2 направлених через Міністерство юстиції України процесуальних документів.

Щодо повідомлення відповідача 2 про судовий розгляд, суд відзначає наступне.

До позовної заяви долучено докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, за адресою його місцезнаходження.

Крім того, у відповідності зі ст. 125-126 ГПК України, суд у визначеному порядку звертався до Міністерства юстиції України з супровідними листами про направлення з судовими дорученнями про вручення ухвал суду від 18.07.2016, 15.12.2016, 06.04.2017, 18.09.2017 відповідачу 2 дипломатичними каналами. Тобто судом вчинено всі необхідні дії, передбачені процесуальним законодавством для повідомлення сторони у справі про судовий розгляд. В зв'язку з обмеженням ст. 69 ГПК України строку розгляду справи, суд не вбачає підстав для повторного відкладення розгляду справи та вважає, що відповідач 2 належним чином повідомлений про судовий розгляд проте не скористався своїми процесуальними правами - відзив у справі не надав, явку представників не забезпечив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2012 року Шевченківською районною державною адміністрацією міста Києва зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 10741020000042944.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", затвердженого рішенням Загальних Зборів учасників, оформленого протоколом №1 від 24.08.2012 року, засновником (учасником) є громадянин Ірландії, ОСОБА_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п.9.2 Статуту статутний капітал Товариства складає 937412,50 грн, що становить 100% статутного капіталу Товариства.

Статутний капітал складається з вкладу учасника, внесеного майном, а саме: нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належнить учаснику на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 16.02.2012, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнаровьскою І.А., зареєстровано в реєстрі за № 458, реєстраційний номер 36752637 (п. 9.3 статуту).

Статутний капітал поділено на частки, які розподіляються між учасниками наступним чином: частка Громадянина Ірландії ОСОБА_2 становить 937412,50 грн, що складає 100% статутного капіталу Товариства. (п.9.4 Статуту)

30.09.2012 року ОСОБА_2 було видано довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левцун А.О., зареєстрована в реєстрі за № 6041, 6042, якою було уповноважено ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_8 вчиняти від імені Позивача наступні правочини, зокрема, розпоряджатися, в тому числі продати, обміняти, заставити, закласти або відступити корпоративні права повністю або частково зазначених ТОВ на умовах на свій власний розсуд, для чого надано, серед іншого, право: - підписувати Статут, зареєструвати Статут та в разі внесення змін та доповнень до Статуту, підписувати та реєструвати Статут ТОВ у нових редакціях; - підписувати будь-які протоколи в тому числі загальних зборів учасників цього ТОВ з будь-яких питань, у тому числі з питань управлінням цим ТОВ та його припинення/ліквідації, але не обмежуючись цим; - підписувати Акти прийому-передачі та оцінки майнових внесків учасників/засновників капіталу на користь третіх осіб; - укладати та підписувати договори купівлі-продажу частини частки або всієї частки ТОВ, визначати умови на свій власний розсуд; - голосувати від імені ОСОБА_2 на Загальних зборах учасників ТОВ по всіх питаннях в тому числі при відступлені/передачі частки або в повному обсязі частки цього ТОВ на користь третіх осіб.

Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 30.09.2015 без права передоручення третім особам.

25.01.2013 року між Громадянином Ірландії ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_8, (Продавець) та Корпорацією АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), в особі ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності, посвідченої Сибіга С.Е. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 25.01.2013 року за реєстровим № 218, (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибіга С.Е., зареєстрований в реєстрі за № 219, умовами якого передбачено, що Продавець продає та передає у власність Покупцю належну йому частку в розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", а Покупець приймає та зобов'язується сплатити кошти за частку на умовах цього договору.

15.02.2013 року проведено Загальні Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", за адресою м. Київ, вул. Софіївська, буд. 6, за присутності учасника товариства - громадянина Ірландії ОСОБА_2 - 100% у Статутному капіталі Товариства, відповідно 100% голосів у вищому органі Товариства, в особі представника ОСОБА_8, з наступним порядком денним:

1. Обрання Голови та секретаря Загальних Зборів Учасників товариства.

2. Про зміну складу учасників товариства.

3. Про внесення змін та доповнень до установчих документів Товариства, затвердження, підписання нової редакції Статут Товариства та його державну реєстрацію.

Рішенням Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", оформлених протоколом № 1/2013 від 15.02.2013 року, вирішено у зв'язку з відступленням на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства учасником товариства ОСОБА_2 своєї частки 100%, що у грошовому виражені становить 937412,50 грн у статутному капіталі товариства, на користь Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) - прийнято до складу учасників товариства Корпорацію АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) та відповідно виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_2.

Статутний капітал товариства належить єдиному учаснику товариства - Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) - 937412,50 грн, що становить 100 % статутного капіталу товариства.

У зв'язку зі зміною складу учасників товариства затверджено нову редакцію статуту товариства. Уповноважено директора товариства подати до державного реєстратора всі необхідні документи для реєстрації або видати довіреність на виконання цих дій третім особам.

Стосовно вимоги Позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса" від 25.01.2013 року, що укладений між громадянином Ірландії ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_8 з Корпорацією АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) в особі ОСОБА_9, посвідчений Сибігою С.Е. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за номером 219, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2013 року між Громадянином Ірландії ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_8, (Продавець) та Корпорацією АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), в особі ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності, посвідченої Сибіга С.Е. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 25.01.2013 за реєстровим № 218, (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибіга С.Е., зареєстровано в реєстрі за № 219, умовами якого передбачено, що Продавець продає та передає у власність покупцю належну йому частку в розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса" та корпоративні права на дану частку, а Покупець приймає та зобов'язується сплатити кошти за частку на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1., 2.2 договору розмір частки становить 937412,50 грн, що складає 100 % від загального розміру Статутного капіталу Товариства. На момент укладення договору Статутний капітал та Частка є повністю оплаченими та частка може бути відчужена.

Пунктом 3.1., 3.2 договору встановлено, що договірна ціна вищезазначеної частки становить 937412,50 грн, які продавець отримав від покупця під час підписання цього договору . Факт повного розрахунку між сторонами підтверджується підписами сторін на цьому договорі.

Розділом 4 договору передбачено, що: покупець після підписання цього договору підписує статут Товариства в новій редакції, із урахуванням змін у складі учасників товариства в результаті придбання частки та подає його на державну реєстрацію. Право власності покупця на частку виникає з моменту оплати частки покупцем відповідно до п. 3.1. даного договору та нотаріального посвідчення цього договору. Покупець набуває статут учасника товариства з моменту проведення повного розрахунку з продавцем на умовах цього договору, підписання цього договору та після державної реєстрації Статуту товариства в новій редакції на умовах, передбачених цим договором (п. 4.1-4.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору з настанням обставин, передбачених п. 3.1, 4.1-4.3. цього договору, продавець втрачає усі права та обов'язки щодо товариства, що були обумовлені його статутом як учасника Товариства.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Корпоративними правами, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 ЦК України).

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 ГК України).

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами; учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (стаття 145 Цивільного кодексу України).

Так, поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначаються Законом України "Про господарські товариства".

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Спірний договір від імені продавця - Громадянина Ірландії ОСОБА_2, було укладено представником ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, посвідченої 30.09.2012 року за № 6041, 6042, Левцун А.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та від імені покупця - Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), її представником ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності, посвідченої Сибіга С.Е., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 25.01.2013, за реєстровим № 218.

Згідно згоди засновників корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), підписаної 20.06.2012, директором корпорації обрано ОСОБА_8 на строк до наступних річних загальних зборів акціонерів.

З матеріалів справи вбачається, 04.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маджуро Номініс", що є єдиним засновником Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), в особі директора ОСОБА_8, прийняло наступні рішення:

1. Ввійти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", придбавши 100% корпоративних прав Товариства за законодавством України за ціною 937412,50 грн або еквівалент в доларах США, або еквівалент в євро центах, за курсом Національного Банку України на день придбання.

2. Доручити директору Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), ОСОБА_8 підписати від імені Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), протокол загальних зборів учасників товариства, статут товариства у новій редакції, будь-яких заяв, договорів, в тому числі договорів купівлі-продажу корпоративних прав з товариством, та підписувати будь-які документи від імені Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), які стосуються входження до складу учасників товариства. Видати директору Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) ОСОБА_8 відповідну довіреність на представництво та виконання усіх необхідних юридично значимих дій для придбання 100 % корпоративних прав у юридичній особі за законодавством України Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", здійснення державної реєстрації статуту товариства в новій редакції в державних реєстраційних органах на території України, на виконання та здійснення вищенаведених дій директору Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), ОСОБА_8, з правом передоручення третім особам. Надати право директору ОСОБА_8 від імені Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), видавати довіреність третім особам на виконання вищезазначених дій.

Відповідно до довіреності від 25.01.2013 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибіга С.Е., зареєстрованої в реєстрі за № 218, Корпорацією АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), в особі ОСОБА_8, директора Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), уповноважено ОСОБА_9 представляти інтереси корпорації на всій території України у справах з іншими юридичними особами (будь-якої форми власності) та з фізичними особами, з правом від імені корпорації та на власний розсуд укладати та підписувати документи, що утворюють юридичні наслідки для Корпорації, в тому числі, але не виключно: - укладати та підписувати будь-якого роду договори, правочини направлені на набуття права власності на корпоративні права будь-якого Товариства, в кількості та визначаючи частку в статутному капіталі за ціною визначеною на розсуд, визнаючи частку в статутному капіталі та її розмір самостійно; - підписувати установчі документи, статути, протоколи та інші документи пов'язані з будь-якими змінами до статних (установчих) до кметів Товариств акціонерами, учасниками, засновниками яких є Компанія, або може бути в майбутньому; - сплачувати кошти за придбані для корпорації цінні папери, корпоративні права, майнові та не майнові права; - сплачувати банківські послуги та інші послуги, що надаються фізичними та юридичними особами, пов'язані з набуттям прав власності, як на цінні папери, корпоративні права, так і майнові та не майнові права, підписувати будь-якого роду платіжні документи пов'язані з виконанням цього доручення.

З матеріалів справи вбачається, що єдиним засновником Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) є Товариство з обмеженою відповідальністю "Маджуро Номініс", директором якого є ОСОБА_8, і саме ОСОБА_8, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Маджуро Номініс" 04.01.2013 року приймав рішення про придбання Корпорацією корпоративних прав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса".

Зі спірного договору вбачається, що від імені Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), він підписаний ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності, посвідченою Сибіга С.Е., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 25.01.2013 року, за реєстровим № 218, виданої ОСОБА_8, який є директором Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.).

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України органи чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Необхідною умовою здійснення юридичних дій представниками є наділення їх певним обсягом повноважень. Повноваження - це суб'єктивні права представника на здійснення правомірних юридичних дій від імені особи, яку представляють. Повноваження представника встановлюються особою, які представляють, законом, актом органу юридичної особи тощо. В першому випадку вони підтверджуються договором або довіреністю, в другому та третьому - документами, що встановлюють особу представника, опікунським посвідченням, трудовим договором з юридичною особою, посвідченням працівника юридичної особи тощо.

Таким чином, загальні вимоги щодо повноважень представника зводяться до наступних:

1) обсяг повноважень представника залежить від конкретної правової підстави виникнення правовідносин представництва: положень договору доручення, довіреності, закону, акта органу юридичної особи тощо;

2) представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Варто підкреслити, що незважаючи на нібито універсальний характер цього правила і поширення його на усі представницькі відносини (ч. 1 ст. 238 ЦК), воно стосується лише випадків добровільного представництва, оскільки обов'язкове представництво існує саме для того, щоб надати можливість захистити права осіб з недостатнім обсягом цивільної дієздатності;

3) представник не має права вчиняти правочин, який може бути вчинений лише особою, яку представляють;

4) правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють . З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. При цьому словосполучення "у своїх інтересах" слід розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам представлюваного, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

Виняток, про який йдеться у частині третій, стосується права комерційного представника вчиняти правочин одночасно щодо кількох сторін правочину за умови, що на це отримана згода таких осіб або дане право комерційного представника передбачено нормою закону. Водночас, комерційний представник не має права вчиняти правочин у своїх інтересах.

Згідно з ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що спірний правочин був укладений від імені продавця представником ОСОБА_8, а від імені покупця ОСОБА_9 на підставі рішення, прийнятого ОСОБА_8, як директором ТОВ "Маджуро Номініс" єдиним засновником Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) та на підставі довіреності, виданої саме ОСОБА_8

Доказів того, що представник ОСОБА_8, укладаючи спірний правочин діяв в інтересах свого довірителя, суду не надано. Згідно п. 3.2 договору купівлі-продажу факт повного розрахунку між сторонами підтверджується підписами сторін на вказаному договорі. Проте довіреністю від 30.09.2012 представнику ОСОБА_8 не надано повноважень на отримання грошових коштів за договорами купівлі-продажу у разі відчуження частки у статутному капіталі товариства. ОСОБА_2 не був присутній при укладенні спірного договору, а тому не мав можливості отримати кошти за відчужене від його імені майно. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази перерахування грошових коштів за відчужене майно на рахунок ОСОБА_2 у банківській установі. Доказів схвалення правочину продавцем, шляхом отримання коштів за відчужене майно, що було у власності позивача (чи у будь-який інший спосіб), суду не надано.

Оскільки, відсутні докази отримання учасником товариства (позивачем) вартості відчуженої частки товариства на підставі правочину укладеного від його імені представником за довіреністю (за наявності пункту договору. що засвідчує повний розрахунок між сторонами, підписаний представником, що не мав повноважень на отримання коштів за відповідних договором), суд вбачає, що спірний договір був укладений ОСОБА_8 не в інтересах позивача, що суперечить нормам цивільного законодавства (ст. 238 ЦК України), які регламентують правовий інститут представництва та з перевищенням повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

Згідно зі ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства . Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

Статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Таким чином, виходячи з положень ч. 4 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та ч. 3 ст. 147 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що частка учасника товариства може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

Тобто правочин з відчуження частки у статутному капіталі товариства може бути вчинений лише щодо тієї частини внеску в статутний капітал, яка була внесена (сплачена) учасником товариства. Для вчинення спірного правочину необхідними є докази того, що продавець (учасник товариства) вніс свою частку до статутного капіталу товариства і в якому розмірі частка була внесена. Тобто позивач при відчуженні 100% своєї частки у статутному капіталі товариства мав внести та підтвердити обставину відповідного внесення 100% своєї частки до статутного капіталу товариства. До матеріалів справи не долучено документів в підтвердження тієї обставини, що при укладенні спірного договору позивачем в особі його представника, ОСОБА_2 вніс до статутного капіталу товариства 100 % його частки. Та відсутні докази того, що при оформленні правочину по відчуженню 100% частки позивача в статутному капіталі товариства відповідачу 2, були надані докази в підтвердження внесення позивачем 100% його частки у статутний капітал ТОВ "Тестаросса". Розмір статутного капіталу товариства становив 937412,50 грн, то обставина про внесення позивачем 100% його частки у статутний капітал ТОВ "Тестаросса" (937412,50 грн) має згідно законодавства бути підтверджена відповідним свідоцтвом товариства. До матеріалів справи відповідне свідоцтво не долучено. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_2, яка була передана позивачем як внесок до статутного капіталу відповідача 1, станом на дату вчинення спірного правочину, квартира не була зареєстрована на праві власності за відповідачем 1. Зазначена інформаційна довідка долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже докази внесення позивачем 100% його частки у статуті товариства відсутні. За таких умов спірний договір укладений в порушення вимог ст. 147 ЦК України, ч. 4 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", що є підставою для визнання його недійсним.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази внесення позивачем свого вкладу до статутного капіталу товариства у повному обсязі (100%), натомість Інформаційною довідкою спростовано обставину щодо внесення позивачем 100% його частки до статутного капіталу товариства.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що спірний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса" від 25.01.2013 року всупереч вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України було укладено не в інтересах позивача, представником з перевищенням повноважень, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні докази сплати грошових коштів за відчуження частки у статутному капіталі, тобто у даному випадку не відбулося схвалення правочину, суд приходить до висновку договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса" від 25.01.2013 року суперечить вимогам чинного законодавства України, в тому числі ст. 147 ЦК України, ч. 4 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", а тому підлягає визнанню недійсним. Таким чином, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на ст. 232 Цивільного кодексу України щодо зловмисної домовленості між представниками при підписанні спірного договору, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 232 Цивільного кодексу України правочин, вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Кваліфікація правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості, зумовлює доведення та встановлення судом таких умов:

- від імені однієї із сторін правочину виступав представник;

- зловмисна домовленість і вчинення правочину з іншою стороною відбулася на підставі наявних повноважень представника;

- наявність умислу в діях представника щодо зловмисної домовленості;

- настання несприятливих наслідків для особи, яку представляють;

- наявність причинного зв'язку між зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють (п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. Наслідком такого визнання, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони, зокрема, солідарного відшкодування збитків. При цьому представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи: представництво в даному разі визначається за правилами глави 17 названого Кодексу (абзац 4 пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Суд зазначає, що факт наявності зловмисної домовленості у діях представників позивача та відповідача 1 має бути встановлений вироком суду, постановленим у кримінальній справі, який набрав законної сили, проте відповідне рішення у кримінальній справі в матеріалах справи відсутній.

Крім того, суд не приймає до уваги довідку Слідчого СВ ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, відповідно до якої ОСОБА_2 звертався з заявою до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві з приводу крадіжки особистих речей, а саме правоустановчих документів ТОВ "Тестаросса", на підставі чого розпочато досудове розслідування № 1201311010005519 від 28.03.2013 року, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 17 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Що стосується заявленої вимоги Позивача про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", які оформлені протоколом № 1/2013 від 15.02.2013 року, суд зазначає наступне.

15.02.2013 року проведено Загальні Збори Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", за адресою м. Київ, вул. Софіївська, буд. 6, за присутності учасника товариства - громадянина Ірландії ОСОБА_2 - 100 % у Статутному капіталі Товариства, відповідно 100% голосів у вищому органі Товариства, в особі представника ОСОБА_8, з наступним порядком денним:

1. Обрання Голови та секретаря Загальних Зборів Учасників товариства.

2. Про зміну складу учасників товариства.

3. Про внесення змін та доповнень до установчих документів Товариства, затвердження, підписання нової редакції Статут Товариства та його державну реєстрацію.

Рішенням Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", оформленим протоколом № 1/2013 від 15.02.2013 року, вирішено у зв'язку з відступленням на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства учасником товариства ОСОБА_2 своєї частки 100%, що у грошовому виражені становить 937412,50 грн у статутному капіталі товариства, на користь Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) - прийнято до складу учасників товариства Корпорацію АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) та відповідно виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_2.

Статутний капітал товариства належить єдиному учаснику товариства - Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) - 937412,50 грн, що становить 100 % статутного капіталу товариства.

У зв'язку зі зміною складу учасників товариства затверджено нову редакцію статуту товариства. Уповноважено директора товариства подати до державного реєстру всі необхідні документи для реєстрації або видати довіреність на виконання цих дій третім особам.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Таким чином, враховуючи те, що Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса" від 25.01.2013 року, на підставі якого було відчужено частку у статутному капіталі позивача на користь Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), визнано судом недійсним і він на підставі ст. 216 ЦК України не породжує будь-яких правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а тому позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", які оформлені протоколом № 1/2013 від 15.02.2013 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги Позивача про визнання недійсними змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса", державну реєстрацію яких проведено 19.02.2013, запис № 10741050001042944, суд зазначає, що вказані вимоги також підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основної вимоги, яка визнана судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів. Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса" та Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 6, код ЄДРПОУ: 38319888) від 25.01.2013, що укладений між Громадянином Ірландії ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_8 з КОРПОРАЦІЄЮ АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) в особі ОСОБА_9, посвідчено Сибігою С.Е., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за номером 219.

3. Визнати недійсними рішення Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 6, код ЄДРПОУ: 38319888), які оформлені протоколом № 1/2013 від 15.02.2013.

4. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 6, код ЄДРПОУ: 38319888), державну реєстрацію яких проведено 19.02.2013р., запис № 10741050001042944.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестаросса" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 6, код ЄДРПОУ: 38319888) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, реєстраційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) (Республіка Маршалові Острови, м. Маджуро, острів Аджелтейк, вул. Аджелтейк, Комплекс Трастової Компанії, МН 96960, реєстраційний номер 55587) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, реєстраційний номер - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп.

7. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.11.2017

Суддя І.В. Усатенко