Рішення

від 14.11.2017 по справі 917/1648/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017р. Справа № 917/1648/17

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Громадської спілки "Останній Бастіон", АДРЕСА_1, 36000

про стягнення 30 847,10 грн.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1 довіреність 29-14/13 від 03.09.2017р.;

від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Громадської спілки "Останній Бастіон" про стягнення 30847 грн. 10 коп., з яких 25 450 грн. 82 коп. основний борг за спожиту теплову енергію, 3519 грн. 87 коп. пені, 416 грн. 45 грн. 3% річних та 1459 грн. 96 коп. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 4105 "С" від 01.12.2015р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Позивач клопотанням (вхід. №13894) від 14.11.2017р. повідомив суд, що при друкуванні позовної заяви була допущена описка, а саме помилково вказана невірна ціна позову - 33 456 грн. 44 коп., замість вірної - 30847 грн.10 коп.

Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.10.2017р. порушено провадження по справі, розгляд якої призначено на 19.10.2017р.

Відповідач в судове засідання 19.10.2017р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 05.10.2017р. не виконав, вищевказана ухвала суду була направлена відповідачу, за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві, проте повернулася на адресу суду не врученою з поштовим написом - "Повернено за терміном зберігання".

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, ухвалою від 19.10.2017р. суд відклав розгляд справи на 14.11.2017р.

30.10.2017р. від позивача на виконання вимог ухвали від 19.10.2017р. через канцелярію суду надійшли копії договору оренди та листів Управління майном Полтавської обласної ради про розподіл орендованих площ.

В судове засідання 14.11.2017р. представник відповідача не з'явився.

В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем копії ухвали суду від 19.10.2017р., вказана копія ухвали, направлена на адресу відповідача, зазначену у позові, не повернулася до суду.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає місцезнаходженню Громадської спілки "Останній Бастіон", відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Згідно зі ст. 77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання кваліфікується підставою для відкладення розгляду справи у випадку, якщо через таку неявку неможливо розглянути певну справу.

Неявка представника відповідача у судове засідання не унеможливлює розгляд справи, відтак не є підставою для відкладення розгляду справи за ст.77 ГПК України.

У п. 3.9.2 Постанови № 18 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, керуючись ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу і вирішує спір за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2017р. підтримав позовні у повному обсязі з підстав викладених у позові.

В судовому засіданні 14.11.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2015р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (Теплопостачальна організація за договором) та Громадською спілкою "Останній Бастіон", (Споживач за договором) був укладений договір № 4105 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - договір).

Відповідно до умов договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення споживача до межі розподілу будівлі по вул. Пушкіна, 16 - нежитлове приміщення. (п. 1 договору).

За умовами Договору відповідач зобов'язався сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами та в строк, передбачений договором.

Договір поширює свою дію на відносини між сторонами, що фактично склалися з 26.11.2015р. і діє в частині постачання теплової енергії по 26.10.2018р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 39 договору).

Відповідно до п. 30 договору, розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Комісією тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів встановлені в такому розмірі:

- 1153,45 грн./Гкал (без ПДВ) з 01 жовтня 2016 року на підставі постанови № 1757 від 29.09.2016;

- 1389,88 грн./Гкал (без ПДВ) з 30 грудня 2016 року на підставі постанови № 2126 від 02.12.2016;

- 1513,28 грн./Гкал (без ПДВ) з 24 лютого 2017 року на підставі постанови № 151 від 01.02.2017.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Облік споживання теплової енергії на опалення будівлі по вул. Пушкіна, 16 проводиться по лічильнику тепла (п.16 договору).

Відповідно до п. 31 Договору, всі розрахунки по договору проводяться на підставі рахунку, виписаного теплопостачальною організацією споживачу з обов'язковим застосуванням чинних тарифів .

Абзацом 3 п. 30 Договору визначено, що оплата за опалення проводиться за фактичну використану кількість теплової енергії у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим з урахуванням суми проміжних платежів, а також можлива попередня оплата.

Факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається обома сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору.

У разі неповернення споживачем акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено п. 12 договору він, підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії (п. 32 договору).

За період з 01.10.2016р. по 30.06.2017р. позивач здійснював постачання відповідачу теплової енергії. На підтвердження обсягів постачання позивачем надано копії актів приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, які не підписані представником відповідача.

Докази направлення всіх вищевказаних актів приймання-передачі теплової енергії наявні в матеріалах справи, отже, відповідно до п. 32 договору вказані акти, підписані теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважаються оформленими відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджують факт надання споживачу теплової енергії.

Відповідно до умов договору позивачем з 01.10.2016р. по 30.06.2017р. нараховано до сплати за відпущену відповідачу теплову енергію 30 451 грн. 48 коп. (копії рахунків на оплату - в матеріалах справи).

Відповідач за отриману теплову енергію розрахувався частково, на суму 5000 грн. 66 коп., в результаті чого заборгував позивачу 25 450 грн. 82 коп.

В зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відпущену теплову енергію в сумі 25 450 грн. 82 коп.

Заперечень щодо розміру заявленого позивачем боргу відповідач не надав.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" - сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам. Цей закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності (ст. 2 Закону).

Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону, теплопостачальні організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок споживачів теплової енергії визначений статтею 19 цього Закону, згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань відповідачем щодо оплати за спожиту теплову енергію і позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 25 450 грн. 82 коп. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Виходячи зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 34 договору, у випадку несплати за теплову енергію у вказані в договорі строки, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової Національного банку України, що діяла у період , за який оплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а також стягуються 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі п. 34 договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 519 грн. 87 коп. пені та 416 грн. 45 коп. 3% річних за період з 10.11.2016р. по 07.08.2017р. та 1459 грн. 96 коп. інфляційних за період з грудня 2016 року по червень 2017 року.

Судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано на суму боргу пеню, 3% річних та інфляційні.

Однак, здійсненивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що позивачем при нарахуванні було допущено арифметичну помилку.

Після проведення перерахунку судом встановлено, що сума пені становить 3 512 грн. 91 коп. Позовні вимоги в цій частині є правомірними та задовольняються судом.

В іншій частині у позові щодо пені слід відмовити за їх безпідставністю.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив його правильність.

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення 416 грн. 45 коп. 3% річних та 1459 грн. 96 коп. інфляційних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської спілки "Останній Бастіон" (АДРЕСА_1, 36021; код ЄДРПОУ 38610236) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030) 25450 грн. 82 коп. основного боргу, 3512 грн. 91 коп. пені, 416 грн. 45 коп. 3% річних, 1459 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 1599 грн. 64 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.11.2017року

Суддя Семчук О.С.