Рішення

від 06.11.2017 по справі 911/2917/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2017 р. Справа № 911/2917/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД",

м. Васильків,

до відповідача дочірнього підприємства "Рітейл Центр", м. Ірпінь,

про стягнення 18 187,15 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.04.2017 №30-1;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 21.04.2017;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД", звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 29.09.2017 №9-38 до дочірнього підприємства "Рітейл Центр", в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 18 187,15 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.06.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД" та дочірнім підприємством "Фуршет Регіон" укладено договір поставки №ФР011619. Позивач твердить, що дочірнє підприємство "Фуршет Регіон" не виконувало належним чином зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором №ФР011619 від 01.06.2012, у зв'язку з чим 10.11.2014 між позивачем, дочірнім підприємством "Фуршет Регіон" (первісний боржник) та ДП "Рітейл Центр" було укладено договір про переведення боргу №w315, відповідно до умов якого: первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 10 826,20 грн., який виник за договором №ФР011619 від 01.06.2012, укладеним між первісним боржником та кредитором. 16.02.2015 позивачем було надіслано вимогу відповідачу про сплату заборгованості за договором про переведення боргу №w315, однак така погашена не була, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в примусовому порядку з врахуванням нарахованих у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання 835,54 грн. 3% річних та 6525,41 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2017 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2917/17 та призначено справу до розгляду на 23.10.2017.

23.10.2017 від дочірнього підприємства "Рітейл Центр" до господарського суду Київської області надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволені позову.

Свої позицію обґрунтовує тим, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання рекламних послуг №РРЦ025781 від 17.01.2014, а саме п.3.5 у випадку прострочення замовником оплати по даному договору, розрахунки між сторонами можуть здійснюватись шляхом зарахування зустрічних вимог. Залік зустрічних вимог проводиться виконавцем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів тощо). У зв'язку з тим, що у позивача існувала заборгованість перед відповідачем за вищезазначеним договором (акт №553878 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.06.2014 на суму 22 500,00 грн., а у відповідача існував обов'язок оплати за договором №№w315 від 10.1.2014, відповідачем було проведено взаємозалік на суму заборгованості відповідача за договором про переведення боргу №w315 від 10.11.2014.

Ухвалою суду від 23.10.2017 розгляд справи відкладено на 06.11.2017.

06.11.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД" до господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення від 03.11.2017 №2-10, в яких позивач зазначає, що зарахування зустрічних вимог не могло відбутись, оскільки відповідачем за договором рекламних послуг послуги не надавались, акти прийму-передачі наданих послуг не підписувався позивачем і не скеровувався відповідачу, а відтак спірна заборгованість не могла бути погашеною шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

В судове засідання 06.11.2017 з'явився представник позивача та відповідача, які надали пояснення по суті спору.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД", м. Васильків (далі по тексту - ТОВ "Ексімпласт ЛТД") до дочірнього підприємства "Рітейл Центр", м. Ірпінь (далі по тексту - ДП "Рітейл Центр"), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Так, 01.06.2012 між дочірнім підприємством "Фуршет Регіон" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД" (постачальник) укладено договір №ФР011619, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів "Фуршет" (пункт 1.1 договору);

- покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими в специфікації та підтвердженими в накладних. Ціна на товар специфікації вказується в гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше двох знаків після коми (пункт 7.1);

- оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 днів. При цьому сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн. з кожного магазину (пункт 7.9 договору);

- даний договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 (пункт 10.1 договору).

06.11.2014 між ТОВ "Ексімпласт ЛТД" та ДП "Фуршет Регіон" укладено додаткову угоду до договору про надання послуг №ВЗФР011619 від 01.06.2012, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни п 3.1 основного договору, а саме; вартість послуг в тому числі ПДВ, наданих виконавцем відповідно до цього договору, визначається із розрахунку 4,5% від загальної суми проданого в мережі магазинів товару, з урахуванням ПДВ (шляхом перерахування на поточний рахунок або зарахуванням зустрічних вимог) замовнику за поставлений товар згідно з договором постачання, укладеного між замовником та виконавцем.

Так, укладений договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, на виконання умов договору №ФР011619 від 01.06.2012 ТОВ "Ексімпласт ЛТД" поставило ДП "Фуршет Регіон" товар, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, ДП "Фуршет Регіон" в свою чергу частково повернув отриманий товар, що підтверджується залученими до матеріалів справи накладними на повернення товару та частково оплатив вартість поставленого товару, що підтверджується копіями залучених банківських виписок, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в сумі 10 826,20 грн.

В подальшому між ДП "Фуршет Регіон" (первісний боржник), ДП "Рітейл Центр" (новий боржник) та ТОВ "Ексімпласт ЛТД" укладено договір про переведення боргу №w315 від 10.11.2014, відповідно до умов якого:

- в порядку та на умовах визначених цим договором, первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 10 826,20 грн., який виник за договором №ФР011619 від 01.06.2012 (надалі іменується - "основний договір") укладеним між первісним боржником та кредитором, новий боржник приймає на себе зобов'язання сплатити кредитору суму боргу на умовах, передбачених основним договором та даним договором, а первісний боржник зобов'язується в порядку, в строки та на умовах, передбачених даним договором, відшкодувати понесені новим боржником витрати по сплаті його боргу перед кредитором (пункт 1.1 договору);

- підписанням цього договору кредитор надає свою згоду і не має жодних заперечень стосовно заміни первісного боржника на нового боржника за основним договором (пункт 1.2 договору);

- у разі прострочення зобов'язання за цим договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення з розрахунку від суми простроченого грошового зобов'язання за кожен день прострочення (пункт 3.3 договору);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 4.1 договору);

Судом встановлено, що ТОВ "Ексімпласт ЛТД" зверталось до ДП "Рітейл Центр" з вимогою від 04.02.2015 №11/15 про сплату заборгованості за договором про переведення боргу №w315 від 10.11.2014 (копія вимоги, опису вкладення в цінний лист від 16.02.2015, фіскальних чеків "Укрпошта" та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення залучено до матеріалів справи).

В той же час, відповідач наголошує на тому, що 17.01.2014 між ДП "Рітейл Центр" (виконавець) та ТОВ "Ексімпласт ЛТД" (замовник) укладено договір про надання рекламних послуг №Р РЦ025781, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику рекламні послуги, перелік та вартість яких визначатиметься у додатках до цього договору, в порядку і на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується прийняти такі послуги та оплатити їх в порядку на умовах, передбачених цим договором. Відповідач твердить, що на виконання умов договору №Р РЦ025781 від 17.01.2014 ДП "Рітецл Центр" надало послуги ТОВ "Ексімпласт ЛТД" на суму 22 500, 00 грн., на підтвердження чого долучив Акт №553878 прийому-передачі наданих послуг, підписаний виконавцем. Так, відповідач вказує, що у зв'язку з тим, що у позивача існувала заборгованість за договором про надання рекламних послуг №Р РЦ025781 від 17.01.2014 в сумі 22 500,00 грн., а у відповідача існувала заборгованість за договором про переведення боргу№w315 від 10.11.2014, ДП "Рітейл Центр" здійснило взаємозалік заборгованості.

Суд зазначає, що по-перше, предметом розгляду у даній справі є встановлення факту наявності чи відсутності заборгованості ДП "Рітейл центр" по договору про переведення боргу №w315 від 10.11.2014, а не наявність чи відсутність заборгованості у ТОВ "Ексімпласт ЛТД" перед ДП "Рітейл Центр" за договором про надання рекламних послуг № Р РЦ025781 від 17.01.2014.

По-друге, за правовим змістом зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, відтак для його вчинення потрібно волевиявлення сторони, яке має бути здійснено у передбаченій законом формі - а саме шляхом здійснення заяви. Так, відповідно до ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Разом з тим, відповідачем не подано суду копію заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог із доказами направлення або вручення позивачу, в тому числі і на вимогу ухвали суду від 23.10.2017.

По-третє, акт прийму-передачі наданих послуг №553878 на суму 22 500,00 грн. не підписаний уповноваженою особою ТОВ "Ексімпласт ЛТД", а відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Наведена норма матеріального права пов'язує обов'язок з оплати послуги замовником з обов'язковим наданням йому такої послуги.

Суд звертає уваги на те, що у тексті Акту прийму-передачі наданих послуг №553878 на суму 22 500,00 грн. зазначено, що акт є підставою проведення розрахунків між сторонами, який проводиться шляхом заліку однорідних зустрічних вимог, однак доказів направлення або вручення зазначеного акту позивачу відповідачем не подано, в тому числі і на вимогу ухвали суду від 23.10.2017.

Так, суд прийшов до висновку, що передання і прийняття послуг на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального надання послуг за договором. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 08.04.2014 у справі № 911/27/25/13-г та у постанові від 26.09.2013 у справі №920/251/13-г.

Відтак, факт надання ДП "Рітейл центр" рекламних послуг ТОВ "Ексімпласт ЛТД" та наявність у позивача заборгованості за такі послуги слід доводити у встановленому законом порядку, що, як вже зазначалось не є предметом розгляду даної справи. Враховуючи наведене, суд вказує, що доводи відповідача про взаємозалік заборгованостей сторін є безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, проаналізувавши подані позивачем первинні документи та здійснивши повторний розрахунок заборгованості, суд встановив, що вартість поставленого та неоплаченого відповідачем товару складає 10 826,20 грн.

Згідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Умовами договору про переведення боргу №w315 від 10.11.2014 визначено, що новий боржник приймає на себе зобов'язання сплатити кредитору суму боргу на умовах, передбачених основним договором та даним договором, а первісний боржник зобов'язується в порядку, в строки та на умовах, передбачених даним договором, відшкодувати понесені новим боржником витрати по сплаті його боргу перед кредитором (пункт 1.1 договору).

Умовами основного договору поставки сторонами визначено, що оплата за товар здійснюється після його реалізації кожні 30 календарних днів у випадку, якщо сума до оплати буде складати не менше, ніж 500,00 грн. з кожного магазину (пункт 7.9).

Так, абзацом другим частини 1 ст. 530 ЦК України передбачено можливість визначити строк виконання зобов'язання шляхом визначення вказівки на подію, яка неминуче має настати.

Однак, реалізація товару, придбаного у позивача, кінцевому споживачу, не є подією, що неминуче має настати. Товар може не бути реалізовано до завершення терміну придатності, або взагалі не бути реалізовано, і зазначене не залежить від волі сторін Договору поставки.

Крім того, пунктом 3.7 договору сторонами передбачено механізм повернення товару, якщо товар не був реалізований на протязі строку його придатності.

Відтак, відповідач не оплатив отриманий товар, та не вжив заходів до його повернення, відтак, суд вважає строк оплати таким, що настав, що узгоджується із позицією постанови Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі с№ 3-1320гс16.

ТОВ "Ексімпласт ЛТД" зверталось до ДП "Рітейл Центр" з вимогою від 04.02.2015 №11/15 про сплату заборгованості за договором про переведення боргу №w315 від 10.11.2014 протягом семи днів з дати отримання претензії. (копія вимоги, опису вкладення в цінний лист від 16.02.2015 та фіскальних чеків "Укрпошта" та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення залучено до матеріалів справи).

Суду не подано жодних доказів, які б свідчили про надання обґрунтованої відповіді на претензію, вжиття заходів до оплати заборгованості.

Судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 10826,20 грн., строк оплати якої настав, а відтак, позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача основного боргу належить задовольнити повністю в заявленій сумі 10826,20 грн.

Позивач, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання просить суд стягнути з відповідача згідно ст. 625 ЦК України 835,54 грн. 3% річних за період з 05.03.2015 по 29.09.2017 та 6 525,41 грн. інфляційних втрат за період березень 2015- вересень 2017. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16|3-1522гс16.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши власний розрахунок належних до сплати 3% процентів річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вірно розраховані належні до сплати проценти річних становлять 835,55 грн. за період 05.03.2015 по 29.09.2017, а не як твердить позивач 835,54 грн., а інфляційні втрати за період березень 2015 - вересень 2017 становлять 6 872,44 грн., а не 6 525,41 грн. однак суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, у зв'язку з чим вказані вимоги позивача слід задовольнити повністю в заявленому розмірі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - дочірнього підприємства "Рітейл Центр" на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД" 10 826,20 грн. основного боргу, 835,54 грн. 3% річних та 6 525,41 грн. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд, у відповідності до третього абзацу першої частини статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в мінімальному встановленому законом розмірі покладає на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД" задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Рітейл Центр" (08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Шевченка, будинок, 16, кімната 5, код 38734018)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД" ( 08600, Київська область, місто Васильків, вулиця 1 Травня, будинок 12, код 35185619)

10 826,20 грн. (десять тисяч вісімсот двадцять шість гривень двадцять копійок) основного боргу,

835,54 грн. ( вісімсот тридцять п'ять гривень п'ятдесят чотири копійки ) 3 % річних ,

6 525,41 грн. (шість тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень сорок одну копійку) інфляційних втрат та

1 600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 16.11.2017.

Суддя О.В. Конюх