Ухвала

від 14.11.2017 по справі 915/934/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

14 листопада 2017 року Справа № 915/934/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» (54055, м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70 В/1; ідентифікаційний код 39589483)

до відповідача: Кооперативу гаражів «Сокол» (54038, м. Миколаїв, вул. Біла, 69; ідентифікаційний код 23039743)

про: стягнення 1642,20 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 01/103 від 30.12.2016,

від відповідача: ОСОБА_2 - голова кооперативу.

Суть спору:

14 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № МК007-СЛ-10313-0917 від 14.09.2017 про стягнення з Кооперативу гаражів «Сокол» грошових коштів в розмірі 1642,20 грн., з яких: заборгованість в сумі 1563,06 грн., пеня в сумі 70,66 грн., 3% річних в сумі 8,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань згідно з умовами укладеного між сторонами договору № 11410N13KNAP016 від 01.01.2016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів.

Відповідач у відзиві б/н від 22.09.2017 (вх. № 13298/17 від 22.09.2017) просить суд припинити провадження у справі в зв'язку зі сплатою основного боргу в розмірі 1563,06 грн., а також відмовити позивачу у стягненні пені та 3% річних.

17 жовтня 2017 року судом оголошувалась перерва до 14 листопада 2017 року.

10 листопада 2017 року позивач звернувся до суду з клопотанням б/н від 09.11.2017 (вх. № 15872/17) про припинення на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі № 915/934/17 в зв'язку з оплатою відповідачем заборгованості в повному обсязі та повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 1600,00 грн. у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» .

14 листопада 2017 року в судовому засіданні представники позивача і відповідача підтвердили факт повного погашення заборгованості, яка виникла з підстав неналежного виконання відповідачем договору № 11410N13KNAP016 від 01.01.2016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів у розмірі 1642,20 грн., з яких: заборгованість в сумі 1563,06 грн., пеня в сумі 70,66 грн., 3% річних в сумі 8,48 грн. та підтримали клопотання про припинення провадження у справі.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2016 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір № 11410N13KNAP016 на постачання природною газу для потреб не побутових споживачів (далі - договір), згідно з предметом якого постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 1.3 договору сторони встановили планові обсяги постачання газу по місяцях.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Пунктом 2.9 договору закріплено, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку:

2.9.1. За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

2.9.2. На підставі триманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

2.9.3. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

2.9.4. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

2.9.5. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

При цьому, пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

Пунктом 3.2 договору визначається ціна газу.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Додатковою угодою № 6 від 30.06.2017 до договору визначено, що з 01.06.2017 ціна газу, яка становить 7339,700 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ - 1467,940 грн., всього з ПДВ - 8807,640 грн. (з урахуванням тарифу на транспортування магістральними трубопроводами).

Пунктом 3.4 встановлено, що сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

При цьому, в п. 3.5 договору встановлено, що місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II цього договору.

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3 договору).

Згідно з п. 11.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 11.2 сторони встановили, що договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.

Предметом даного позову виступають майнові вимоги позивача щодо стягнення з відповідача сум основного боргу, пені та трьох відсотків річних внаслідок порушення останнім договірних зобов'язань по своєчасній оплаті поставленого природного газу.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно приписам ст.ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В червні 2017 року відповідачем було спожито 0,182 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 1603,00 грн. згідно акту приймання-передачі природного газу № МКЗ00011124 від 30.06.2017.

Згідно положень ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до змісту ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статей 34, 36 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно наданих позивачем доказів, а саме актів звіряння взаємних розрахунків за 2016 рік та за період з січня 2017 року по липень 2017 року вбачається, що за відповідачем при виконанні зобов'язань за договором № 11410N13KNAP016 від 01.01.2016 рахувалась переплата в розмірі 39,94 грн.

То ж, з урахуванням даної переплати, заборгованість відповідача за спожитий в червні 2017 року природний газ становила 1563,06 грн., яку відповідач, станом на момент звернення позивача до суду, не сплатив.

Відповідач не надав суду докази, які спростовують доводи позивача та свідчать про сумлінне (вчасне та повне) виконання взятих на себе грошових зобов'язань за договором № 11410N13KNAP016 від 01.01.2016.

Згідно норм ст. 610, п. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За умовами розділу IV договору:

4.1. Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

4.2. Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

4.2.1. 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

4.2.2. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

4.2.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

За умовами п. 4.5 договору у разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

У відповідності до п. 6.2.1 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Встановивши факт прострочення відповідачем виконання по даній справі зобов'язань по оплаті отриманого природного газу, суд погоджується з правом позивача на застосування до спірних відносин правил ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, судом перевірені обставини, викладені у клопотанні позивача б/н від 09.11.2017 (вх. № 15872/17 від 10.11.2017), в сукупності з наданими відповідачем доказами, та встановлено, що дійсно відповідачем 20.09.2017 та 09.11.2017, тобто в період розгляду даної судової справи, сплачено на користь позивача 1642,20 грн., що підтверджується квитанцією № 8 від 20.09.2017, квитанцією № 0.0.888931037.1 від 09.11.2017 та виписки бухгалтерії позивача.

Згідно з п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами) припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, у разі відсутності предмету спору.

Пунктом 4.4 вищевказаної постанови пленуму ВГСУ також встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Приймаючи до уваги вищенаведені норми та обставини, у зв'язку з тим, що між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору, провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Пунктом 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (із змінами) закріплено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:

- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або

- в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або

- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України. Поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 2.5.13 пункту 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (абзац четвертий того ж підпункту названої Інструкції).

Таким чином, з урахуванням наявного в матеріалах справи клопотання позивача про повернення судового збору, судовий збір, сплачений за подання позову у розмірі 1600,00 грн., згідно платіжного доручення № 81 від 21.07.2017 підлягає поверненню відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» .

За таких обставин, підлягає поверненню позивачу і оригінал платіжного доручення № 81 від 21.07.2017, який міститься в матеріалах справи (а. с. 8).

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» , суд -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 915/934/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» до Кооперативу гаражів «Сокол» стягнення 1642,20 грн. припинити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» (54055, м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70 В/1; ідентифікаційний код 39589483) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 81 від 21.07.2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржену у встановленому законом порядку.

Додаток (лише на адресу позивача): оригінал платіжного доручення № 81 від 21.07.2017 на 1-ому арк. в 1-ому прим.

Суддя О.Г. Смородінова