Постанова

від 14.05.2015 по справі 689/786/15-а

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/786/15-а

Категорія 39

2-а/689/27/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Соловйова А.В.,

при секретарі Цмикайло Т.В.

за участю позивача - не з'явився,

представника відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

представника третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Баранівської сільської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення сесії Баранівської сільської ради №3 від 10.03.2015 р., -

встановив:

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Баранівської сільської ради №3 від 10.03.2015 р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ; зобов'язати Баранівську сільську раду розглянути заяву позивача від 27.09.2011 р. про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,0784 га по вул. Першотравневій, 7 в с. Баранівка. Посилається на те, що таке рішення було винесено відповідачем всупереч постанові Ярмолинецького районного суду від 02.12.2014 р. у справі №689/1420/14-а, якою було зобов'язано відповідача розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.09.2011 р. щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,0784 га в с. Баранівка, вул. Першотравнева, 7. Стверджує, що відповідач спотворив зміст судового рішення та суть спірних відносин, врегульованих ним.

В судові засідання позивач не з'являвся, у позовній заяві просив розглядати справу без нього.

Представник відповідача позов заперечила. Покликається на те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тривалий час існує спір щодо земельної ділянки в с. Баранівка, вул. Першотравнева, 7. Постановою Ярмолинецького районного суду від 02.12.2014 р. у справі №689/1420/14-а було зобов'язано Баранівську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.09.2011 р. щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,0784 га в с. Баранівка, вул. Першотравнева, 7. Виконуючи цю постанову у добровільному порядку, Баранівська сільська рада прийняла оскаржуване рішення. Ствердила, що про суть питання депутати були повідомлені належно, хоча в протоколі виступ голови та інших осіб викладений не дослівно. Звертає увагу на колегіальність оскаржуваного рішення.

Представник третьої особи позов підтримав. Ствердив, що оскаржуване рішення є аналогічне рішенню Баранівської сільської ради №4 від 12.05.2014 р., яке було визнано незаконним в судовому порядку. Оскільки оскаржуваним рішенням вирішується питання щодо земельної ділянки, на яку претендує ОСОБА_3, вважає за необхідне при прийнятті рішень Баранівської сільської ради враховувати і її інтереси.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення, суд встановив наступне.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 від 27.09.2011 р., рішенням 35 позачергової сесії Баранівської сільської ради №4 від 12.05.2014 р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було вирішено надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності на території Баранівської сільської ради в межах с. Баранівка, вул. Першотравнева, 7, площею до 0,07 га, а виготовлений проект землеустрою представити на розгляд та затвердження Баранівської сільської ради. Земельну ділянку до 0,04 га, розташовану між ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка є спірною, визнати землею комунальної власності Баранівської сільської ради без права передачі її будь-кому в користування.

Зазначене рішення було визнано протиправним і скасоване постановою Ярмолинецького районного суду від 02.12.2014 р. у справі №689/1420/14-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 р.. Цією ж постановою зобов'язано Баранівську сільську раду Ярмолинецького району розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.09.2011 р. про надання їй дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0784 га по вул. Першотравневій, 7 в с. Баранівка.

Оскаржуваним рішенням 42 позачергової сесії Баранівської сільської ради №3 від 10.03.2015 р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , із посиланням на повторний розгляд заяви ОСОБА_2 від 27.09.2011 р., було надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності на території Баранівської сільської ради в межах с. Баранівка, вул. Першотравнева, 7, площею до 0,07 га. Виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки представити на розгляд і затвердження Баранівської сільської ради протягом року. Земельну ділянку 0,03 га, розміщену між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і яка є спірною, визнано землею комунальної власності Баранівської сільської ради без права передачі будь-кому в користування. У зв'язку із цим вирішено внести відповідні зміни в погосподарську книгу №1 стор. 130 ОСОБА_2, зазначивши в графі Земля в особистому користуванні - 0,12 га.

Таким чином, в п. 1 оскаржуваного рішення відповідач повторно прийняв рішення за зверненням ОСОБА_2, аналогічне тому, яке було скасоване постановою Ярмолинецького районного суду від 02.12.2014 р. у справі №689/1420/14-а, із посиланням на встановлене рішенням Ярмолинецького районного суду від 22.02.2013 р. у справі №2221/2526/12 право ОСОБА_2 на оформлення прав на земельну ділянку площею 0,0784 га за вказаною адресою, а не до 0,07 га, як зазначено в оскаржуваному рішенні. Таким чином, при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем не враховано висновків суду у рішенні, яке набрало законної сили.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно із ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

При цьому, суд критично оцінює твердження позивача про упереджене та помилкове доведення до відома депутатів сільської ради суті питання, яке підлягало розгляду. У відповідності до витягу з протоколу 42-ї позачергової сесії Баранівської сільської ради від 10.03.2015 р. вбачається належне висвітлення суті питання та заяви позивача, винесеної на розгляд. Депутати сільської ради вільні під час обговорювання висловлювати свої міркування щодо піднятого питання.

Хоча постановою Ярмолинецького районного суду від 02.12.2014 р. у справі №689/1420/14-а і було зобов'язано Баранівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.09.2011 р., судовим рішенням не визначалось, яке саме рішення орган місцевого самоврядування повинен прийняти за результатами розгляду такої заяви. Оскаржуване рішення доводить, що такий повторний розгляд був проведений. Водночас, із вказаного протоколу не вбачається, що рішення по вказаному питанню приймалось із врахуванням засад, встановлених у ч. 3 ст. 2 КАС України, враховуючи, що змісту самої заяви ОСОБА_2 від 27.09.2011 р. уваги приділено не було.

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України, в редакції, чинній на час подання заяви, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної, зокрема, сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються, зокрема, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

З протоколу та оскаржуваного рішення не вбачається врахування безпосереднього змісту заяви ОСОБА_2, її відповідності зазначеним положенням, не враховано документи, які у заяві не зазначені як додатки, але могли подаватись заявником.

Згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК України у відповідній редакції, сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, в частині п. 1, рішення приймалось не у відповідності до зазначених норм. З урахуванням наведеного, передчасним є рішення й в частині п. 2, який є похідним від п. 1 оскаржуваного рішення.

Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Водночас, жодних доказів наявності у ОСОБА_3 чи ОСОБА_2 відповідних правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки площею, зазначеною як до 0,07 га та 0,03 га суду надано не було. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно, констатувавши в п. 3 оскаржуваного рішення про визнання суміжної спірної земельної ділянки такою, що належить до земель комунальної власності, відповідач не порушив законодавства. Згідно із п. а ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад. Водночас, визначаючи розмір цієї земельною ділянки - 0,03 га, відповідач не врахував, що площа земельної ділянки, на яку претендує позивач, становить не до 0,07 га, а 0,0784га, що встановлено судовими рішеннями. Відповідно, визначення площі, яка не підлягає передачі в користування, здійснено відповідачем помилково, всупереч висновкам судових рішень, що набрали законної сили.

Вносячи п. 4 оскаржуваного рішення зміни до по господарської книги, відповідач не врахував, що законодавство не передбачає внесення змін до статистичного по господарського обліку рішеннями органу місцевого самоврядування. Згідно із п. 1.10. Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої наказом Держкомстату України №491 від 08.12.2010 р., у місцевій раді визначається уповноважена особа (особи) органу місцевого самоврядування, яка (які) відповідає(ють) за ведення погосподарського обліку в місцевій раді. Рішення органів місцевого самоврядування, зокрема, щодо надання земельних ділянок, є лише одним з інформаційних джерел по господарського обліку.

Водночас, в частині п. п. 5, 6 оскаржуваного рішення, відповідач реалізував надані йому законодавством повноваження. Позивач не покликався на невідповідність цих пунктів вимогам закону. Відтак, оскаржуване рішення в цій частині не порушує прав позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, крім тих, які зазначені в цій частині статті, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, в частині п. п. 1-4 оскаржуване рішення суперечить закону та підлягає визнанню незаконним і скасуванню. Враховуючи, що заяві ОСОБА_2 від 27.09.2011 р. відповідачем по суті оцінки надано не було, зміст її не врахований, а відтак, вона по суті залишається не розглянутою, слід зобов'язати відповідача розглянути її по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159 - 162, 171-2 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення 42 позачергової сесії Баранівської сільської ради №3 від 10.03.2015 р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в частині пунктів 1 - 4.

Зобов'язати Баранівську сільську раду (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Баранівка, код ЄДРПОУ 04402770) розглянути по суті заяву ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, паспортні дані та ідентифікаційний номер не встановлені) від 27.09.2011 р., зареєстровану Баранівською сільською радою 27.09.2011 р. під вхідним №93.

В частині решти вимог у позові відмовити.

Стягнути з Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Баранівка, код ЄДРПОУ 04402770) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, паспортні дані та ідентифікаційний номер не встановлені) 73,08 грн. судового збору

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя А.В.Соловйов