Рішення

від 15.06.2010 по справі 2-191/10

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-191/2010 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.10 року Онуфріївський районний суд

Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Бондаренка Г.К.; при секретарі Скочко О.В.; розглянувши увідкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївці справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління ПФУ в Онуфріївському районі Кіровоградської області про визнання дій відповідача неправомірними, та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги Дітям війни , за період з липня 2007 по 1 квітня 2010 року в розмірі 4827 грн. 70 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області, в якому просила, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу Дітям війни за період з липня 2007 по 1 квітня 2010 року в розмірі 4827 грн. 70 коп., посилаючись на те, що вона, як дитина війни відповідно до ст. 6 Закону з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2007-2010 роках зазначена допомога їй не виплачувалась.

У судове засідання сторони не з'явились.

Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутність. Начальник управління ПФУ в Онуфріївському районі Кіровоградської області ОСОБА_2 у запереченні на позов просила суд розглядати справу як на попередньому судовому засіданні так і при розгляді справи по суті за відсутність представника відповідача та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Рішенням Конституційного Суду України по справі № 1- 29/2007 від 09.07.2007р. визнано таким, що не відповідає Конституції України, пункт 12 статті 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік № 489-У від 19.12.2006, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону; рішенням Конституційного Суду. України № 1-28/2008 від 22.05.2008р. визнано таким, що не відповідає Конституції. України, Розділ II Закону Україні і "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-УІ від 28.12.2008р., на 2008 рік щомісячна соціальна допомога, передбачена в статті 6 Закону виплачується в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з тим, рішення про відновлення дії вищевказаних законодавчих актів України, у редакції, чинній до внесення змін до них Верховною Радою України не приймалося. Відповідно до норм статті 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України ( ст. 7 Закону № 2195) а не з коштів бюджету Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 (далі - Положення).

Відповідно до п.15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку його територіальні управління, та Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають в його управлінні. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пункт 9 Положення Про Пенсійний фонд України передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

З 01.01.2008 року і по теперішній час позивачці проводиться доплата до пенсії, як дитині війни у розмірі десяти відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № Ю7-УІ від 28.12.2007р.

Також на даний час законодавством не прийнято жодного нормативного акта на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.

Дослідивши матеріали справи, суд, прийшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

У відповідності до ст. 1 Закону дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що відповідно до ксерокопії паспорту, пенсійного посвідчення позивачка народилася 12.03.1939 року, а тому вона є дитиною війни і має право на пільги передбачені Законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону, дітям війни пенсії підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007» від 19.12.2006 року № 489-У дію ст. 6 Закону на 2007 рік зупинено.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на

2007 рік» визнанні неконституційними.

Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач в строк з січня по 8 липня 2007 року не зобов'язаний був виплачувати позивачці пільгу, передбачену ст. 6 Закону , а тому у задоволенні позовної вимоги в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивачка мала правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону , і тому в цій частині позовна вимога підлягає задоволенню.

Згідно п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від

28.12.2007 року №107-УІ, ст. 6 Закону викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10- рп/2008 п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від

28.12.2007 року №107-УІ, визнано неконституційним.

Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачці підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону(в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року на підставі рішення Конституційного Суду України №10- рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону (в редакції від 18.11.2004 року) позивачці управлінням Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області не проводився.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що з 1 січня 2008 року по 21 травня

2008 року позивачці правомірно управлінням Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області нараховано підвищення пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в задоволенні цієї частини позовної вимоги належить

відмовити.

З 22 травня 2008 року позивачка має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

У справі „Кечко проти України'» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі (Case 41Y74 van Duyn v.Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначив, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивачка є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе і право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

Окрім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

Відповідно до п.1, п. З, п. 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політика, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомог на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.

Таким чином дії відповідача, що виразилися в підвищенні позивачці пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та вчиненні в період з 21 травня 2008 року по 01 квітня 2010 року, є неправомірними.

Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та те, що питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачці, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року по 01.04.2010 року, відповідно до ст.6 Закону та здійснити їй виплату зазначеного підвищення.

На підставі ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 1,6,7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХП, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1, п.17 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-ІУ (із наступними змінами), ст. 58, п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V, п. 2 п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет

України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-УІ, рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, керуючись ст. ст. 10,11,79,81,84,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області задовольнити частково.

ДІЇ управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області, що виразилися в підвищенні ОСОБА_1 пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та вчиненні в період з 21 травня 2008 року по 01 квітня 2010 року, визнати неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.І ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по 01.04.2010 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 гривень 50 копійок у рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору.

Стягнути з управління ПФУ в Онуфріївському районі Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 37 гривень у рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо таку заяву було подано, але апеляційна скарга не буде подана у зазначений вище строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Онуфріївського районного

суду Кіровоградської області ОСОБА_3