Постанова

від 14.11.2017 по справі 903/630/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2017 р. Справа № 903/630/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Коломис В.В. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Соколовській О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, представник (довіреність від 01.03.2017р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_2 підприємства "Фасад" на рішення господарського суду Волинської області від 22.08.17 р. у справі № 903/630/17 (суддя Дем'як В.М.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металева ОСОБА_3»

до відповідача: ОСОБА_2 підприємства "Фасад"

про стягнення 28828,92грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металева ОСОБА_3» звернувся з позовом до відповідача - ОСОБА_2 підприємства «Фасад» та просить стягнути 28828,92грн. заборгованості, з них: 22064,04 грн. - основного боргу, 1500,35грн. - інфляційних втрат, 986,53грн. - 3% річних та 4287,00грн. - пені за договором субпідряду №06/11-15 від 06.11.2015р.

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.08.2017р. у справі №903/630/17 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 підприємства "Фасад" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева ОСОБА_3" 24550,92 грн. заборгованості, в т.ч.: 22064,04 грн. - основного боргу, 1500,35грн. - інфляційних втрат, 986,53грн. - 3% річних та 1362,57грн. витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі на суму 4287,00грн. припинено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач ОСОБА_4 підприємство "Фасад" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не повідомлено належним чином відповідача про час і дату судового засідання, оскільки ухвала про прийняття позовної заяви від 09.08.2017р. надіслана підприємству на невірну адресу, тобто відповідач був позбавлений можливості взяти участь у справі. Крім того, скаржник зазначає, що ПП "Фасад" не погоджувався підписувати акт виконаних робіт №191 від 30.11.2015р. Також судом першої інстанції не враховано, що повне виконання робіт за договором субпідряду не здійснено, а тому відсутні підстави для оплати виконаних робіт. Судом першої інстанції не взято до уваги, що в акті виконаних робіт від 30.11.2015р. зазначено роботи, які не передбачені договором субпідряду і договірною ціною.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача доводи апеляційної скарги заперечила, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надала суду для огляду оригінали документів: - договір субпідряду №06/11-15 від 06.11.2015р.; - додаток №1 від 06.11.2015р. до договору будівельного підряду №06/11-15 від 06.11.2015р.; - акт виконаних робіт №191 від 3011.2015р. Вищевказані оригінали відповідають наявним копіям /а.с. 15-19/ в матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_4 підприємство "Фасад" явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника відповідача ОСОБА_2 підприємства "Фасад" за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 листопада 2015р. між відповідачем (генпідрядником) - ПП "Фасад" та позивачем (субпідрядником) - ТзОВ "Металева покрівля груп" укладено договір субпідряду №06/11-15 /а.с.16-18/.

Згідно п.1.1 договору генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язався виконати комплекс покрівельних робі, згідно з додатком №1 до даного договору, у відповідності до умов цього договору, на об'єкті генпідрядника, а генпідрядник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити її вартість.

Відповідно до п.1.2 договору, об'єкт: будівля ресторану швидкого обслуговування м.Київ, вул. Боричев Узвіз 10А.

Пунктом 2.1 передбачено, що попередня загальна вартість робіт становить 36000,00грн., в т.ч. ПДВ 20%, що відображено в додатку №1 до договору.

Відповідно до п. 3.1 договору субпідрядник зобов'язався виконати роботи, передбачені даним договором, протягом п'яти календарних днів з дня отримання авансової передоплати.

Згідно п.4.1 договору, оплата здійснюється генпідрядником наступному порядку:

- авансовий платіж 34020,57грн., в т.ч. ПДВ 20% - протягом двох банківських днів з моменту підписання договору.

- остаточний розрахунок між сторонами - протягом 5-ти банківських днів після повного виконання робіт і підписання сторонами акту приймання -передачі.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що субпідрядник несе відповідальність за прострочення строків виконання робіт у вигляді неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору за кожен день прострочення.

Згідно додатку №1 від 06.11.2015р. /а.с.19/ до договору субпідряду №06/11-15 загальна вартість робіт становить 68041,14грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металева ОСОБА_3» керуючись умовами Договору, своєчасно виконало передбачені останнім роботи, що підтверджується актом виконаних робіт від 30.11.2015р. на суму 56084,61грн. /а.с.15/.

ОСОБА_4 підприємство «Фасад» , взяті на себе згідно договору субпідряду №06/11-15 від 06.11.2015р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті виконаних робіт виконав частково, що підтверджується банківською випискою від 06.11.2015р. на суму 34020,57грн. /а.с.20/.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Металева ОСОБА_3» звернувся з позовом до відповідача - ОСОБА_2 підприємства «Фасад» та просить стягнути 28828,92грн. заборгованості, з них: 22064,04 грн. - основного боргу, 1500,35грн. - інфляційних втрат, 986,53грн. - 3% річних та 4287,00грн. - пені за договором субпідряду №06/11-15 від 06.11.2015р.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача просив стягнути з відповідача 4278,00грн. пені, однак в судовому засіданні першої інстанції 22.08.2017р. відмовився від їх стягнення.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 визначено, що якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Таким чином, провадження по справі про стягнення 4278,00грн. пені підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від стягнення.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру (ч. 1 ст. 857 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Частиною 6 даної статті також передбачено, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Тобто, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт, негайно про них заявити (у тому числі, шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

У відповідності до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 3.2 договору передбачено, що прийняття-здача робіт здійснюється шляхом підписання обома сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт. Генпідрядник не пізніше 3 робочого дня з дати одержання акту, підписаного уповноваженим представником субпідрядника, зобов'язаний направити субпідряднику однин примірник даного акту підписаного генпідрядником, або мотивовану відмову від його підписання. У випадку мотивованої відмови генпідрядника від приймання виконаних робіт, уповноваженими представниками сторін складається двосторонній акт із переліком зауважень, дефектів, недоліків виконаних робіт, необхідних доробок і термінів їх виправлення чи виконання.

З матеріалів справи вбачається, що Акт виконаних робіт від 30.11.2015р. підписаний сторонами договору без зауважень. Двосторонній акт у випадку мотивованої відмови генпідрядника від приймання виконаних робіт із переліком зауважень, дефектів, недоліків виконаних робіт, необхідних доробок і термінів їх виправлення чи виконання в матерілах справи відсутній.

В судовому засіданні представник позивач пояснила, що долучені відповідачем до апеляційної скарги листи №14 від 08.02.2015р., №56 від 13.04.2015р., б/н від 25.07.2016р. та відповідь виробника покрівельного матеріалу - Компанії виробника титано-цинку VMZINK у м. Варшаві не стосуються даної справи.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявний Акт виконаних робіт від 30.11.2015р. підписаний сторонами договору без зауважень. Крім того, згідно банківської виписки від 06.11.2015р. відповідачем здійснено часткову оплату за покрівельні роботи на суму 34020,57грн.

Тобто, підписавши Акт виконаних робіт від 30.11.2015р. на суму 56084,61 грн та здійснивши часткову оплату за покрівельні роботи на суму 34020,57грн., позивач підтвердив обсяг робіт та ціну робіт.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за виконані роботи згідно договору субпідряду є підставні та підлягають до задоволення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. №14).

Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем 3% річних за період з 04.02.2016р. по 07.08.2017р. в сумі 986,53 грн. та інфляційних втрат за період лютий 2016-липень 2017р. в сумі 1500,35грн., колегія суддів вважає їх підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором субпідряду №06/11-15 від 06.11.2016р. підлягають задоволенню в сумі 24550,92грн., з них: 22064,04 грн. - основного боргу, 1500,35грн. - інфляційних втрат, 986,53грн. - 3% річних, провадження по справі про стягнення 4278,00грн. пені підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від стягнення.

Щодо доводів скаржника про порушення норм процесуального права, зокрема, неповідомлення належним чином відповідача про час і дату судового засідання місцевого господарського суду, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ПП "Фасад": 43020, м.Луцьк, вул. Рівненська,145, салон.

Ухвала суду першої інстанції від 09.08.2017р. про порушення провадження у справі, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (43025, м.Луцьк, вул. Рівненська,145) повернута з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Однак, як вбачається з договору субпідряду №06/11-15 від 06.11.2015р. в розділі "Реквізити сторін" зазначено місцезнаходження ПП "Фасад": 43021, м. Луцьк, вул. Рівненська, 145.

Крім того, в довіреності б/н від 31.08.2017р., яка видана ПП "Фасад" довіреній особі, зазначено місцезнаходження ПП "Фасад": 43021, м. Луцьк, вул. Рівненська, 145.

Тобто, відповідач ПП "Фасад" в документах зазначає власне місцезнаходження 43021, м. Луцьк, вул. Рівненська, 145.

Поряд з цим, представником позивача долучено до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, в яких поштові відправлення вручено представнику ПП "Фасад" за адресою: 43021, м. Луцьк, вул. Рівненська, 145.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що ПП "Фасад" мало можливість отримати поштове повідомлення за адресою 43021, м. Луцьк, вул. Рівненська, 145. Тобто судом першої інстанції за належною адресою повідомлено адресат - ПП "Фасад" про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду, визначених ст. 104 ГПК України, не вбачається.

Згідно приписів ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у зв'язку із відмовою у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_2 підприємства "Фасад" на рішення господарського суду Волинської області від 22.08.2017р. у справі № 903/630/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 22.08.2017р. у справі №903/630/17 залишити без змін.

2. Справу №903/630/17 повернути до господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Крейбух О.Г.