Постанова

від 16.11.2011 по справі 3-1829/11

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 3-1829/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.11.2011 м.Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Мигович О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Калуської ОДПІ в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, генерального директора ТзОВ «Даноша» , громадянина ОСОБА_2, за ст.163 1 ч.2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

02.09.2011 року Калуською ОДПІ в Івано-Франківській області складено акт перевірки №1865/23-02/32464900 ТзОВ «Даноша» , на підставі якого, 10.10.2011 р. складено протокол про адміністративне правопорушення №437 серії КР № 229824 стосовно ОСОБА_1 про те, що при перевірці ТзОВ «Даноша»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року було встановлено порушення у здійсненні операцій на підставі нікчемних правочинів, а саме, включило до складу податкового кредиту за березень 2011 року податок на додану вартість за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів та занижено суму ПДВ, яка в поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства, в зв'язку з чим було порушено п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність згідно ст.163 1 ч.2 КУпАП.

У судовому засіданні генеральний директор ТзОВ «Даноша»пояснив, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення, оскільки ТзОВ «Даноша»в податковий кредит за березень 2011 року включило ПДВ за операціями, що здійснені на підставі дійсних правочинів, так як вони вчинені у письмовій формі, підписані повноважними представниками та направлені на настання правових наслідків. Жодних підстав вважати дані договори недійсними немає. Посилаючись на нікчемність укладених між ФОП ОСОБА_3 та ТзОВ «Даноша»договорів поставки товару, податковий орган обгрунтовує це тим, що операції з купівлі соєвої макухи не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу та ін. Однак, дані обставини не можуть бути підставою для визначення даних правочинів нікчемними. Твердження податкового органу відносно того, що підприємством порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним не відповідає чинному законодавству, оскільки, відповідно до ст.228 ЦК, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Жодних дій, які б були спрямовані на знищення, пошкодження майна держави чи незаконне заволодіння ним ТзОВ «Даноша»при укладенні та виконанні даних договорів не вчиняло, тому дані договори не порушують публічний порядок і відповідно не можуть бути визнані нікчемними. Крім того, відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даноша»отримало від ФОП ОСОБА_3 податкові та видаткові накладні за березень 2011 року. Отримання податкових накладних від контрагента засвідчує факт придбання товарів, тобто виникнення першої події, що дає законне право на отримання нами податкового кредиту. Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю «Даноша»здійснило усі інші, необхідні для одержання податкового кредиту дії, які передбачені в ст.ст. 203, 209 Податкового кодексу України, а саме: подало відповідному податковому органу податкову декларацію та акумулювало зазначені суми податку на додану вартість на спеціальному рахунку. Також факт прийому-передачі товару від ФОП ОСОБА_3 до ТзОВ «Даноша»засвідчують видаткові накладні. Враховуючи вищенаведене, у податкового органу немає підстав стверджувати, що дані операції є безтоварними, а тому просить просить суд винести постанову про закриття даної адміністративної справи.

Дослідивши матеріали справи та додані до справи додаткові матеріали, приходжу до висновку, що надані пояснення генерального директора ТзОВ «Даноша» знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та свідчать про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад та ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163 1 КУпАП.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.207 ГКУ господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Оскільки правочини, а саме, договори з поставки соєвої макухи між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ТзОВ «Даноша» , які покладені в основу вищезазначеного правопорушення ніким не оспорювалися до суду та не визнавалися судом недійсними (оспорюваними), їх слід вважати укладеними з додержанням вимог ст.203 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки та склад адміністративного правопорушення за ст.163 1 ч.2 КУпАП.

За таких обставин, провадження в справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 247 ч.1, 221, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.163 1 ч.2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адмінправопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області або опротестована прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови в порядку, визначеному КУпАП.

СУДДЯ: