Ухвала

від 09.11.2017 по справі 760/18418/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4905/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , погоджене прокурором Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 листопада 2017 року, із визначенням застави у межах 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн. щодо

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Порошково Перечинського району Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 2280 мінімальних заробітних плат, що становить 3648000 гривень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановленої обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та доведеності ризиків, зазначених у клопотанні детектива, вказує на те, що визначений слідчим суддею розмір застави не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Так, прокурор вказує, що суд при визначенні розміру застави не взяв до уваги не лише наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а й те, що підозрюваний вже фактично здійснив такі дії: здійснював спроби переховувати свідків; давав їм вказівки відмовлятись від надання показань; організовував подання від їх імені неправдивих заяв до органів розслідування щодо обставин одержання прав на землю; сплачував свідкам кошти за відмову від дачі показань та за підписання вищевказаних заяв; після надання свідками показань, які викривали його та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, змушував їх вживати алкоголь, організовував їх медичне освідчення з метою визнання протоколу допиту неналежним доказом.

Також прокурор зазначає про наявність у підозрюваного паспорту для виїзду за кордон.

Крім того, прокурор звертає увагу суду на те, що збитки від злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 перевищують 3,6 млн. грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчої групи детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України № 42016000000002249, відомості про яке 02.09.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч.ч. 3,4 ст. 358, ст. 366-1, ч. 1 ст. 368-2 КК України.

13.09.2017 року ОСОБА_8 затримано у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

Детектив Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року задоволено та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у межах 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати ймовірною підозру ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що не оспорюється прокурором в апеляційній скарзі.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 .

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність детективом та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, а тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання детектива, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Крім того, на переконання колегія суддів, слідчий суддя, визначаючи розмір застави, взяв до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_14 слід визначити заставу у межах 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн., враховуючи, що застава саме у такому розмірі буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, ОСОБА_8 вирішить не зникати через побоювання втрати заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Підстав вважати визначений слідчим суддею розмір застави завідомо непомірним та таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, вимоги апеляційної скарги прокурора в частині того, що визначений слідчим суддею розмір застави не відповідає обставинам вчинених кримінальних правопорушень, майновому стану підозрюваного, іншим даним про його особу та ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не заслуговують на увагу, з урахуванням того, що вказані обставини враховані слідчим суддею при постановленні оскаржуваного судового рішення та визначення підозрюваному застави.

Підстав вважати визначений слідчим суддею розмір застави таким, що не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає.

Посилання прокурора на те, щопідозрюваний здійснював спроби переховувати свідків, давав їм вказівки відмовлятись від надання показань, організовував подання від їх імені неправдивих заяв до органів розслідування щодо обставин одержання прав на землю, сплачував свідкам кошти за відмову від дачі показань та за підписання вищевказаних заяв, після надання свідками показань, які викривали його та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, змушував їх вживати алкоголь, організовував їх медичне освідчення з метою визнання протоколу допиту неналежним доказом, не є підставою для збільшення розміру застави, з урахуванням того, що наведені дії мали місце до застосування запобіжного заходу та враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу та визначенні розміру застави. Будь-яких доказів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного після застосування запобіжного заходу апеляційному суду надано не було. Крім цього, орган досудового розслідування наділений правом звернення до слідчого судді в порядку ст. 200 КПК України про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

Твердження прокурора про наявність у підозрюваного паспорту для виїзду за кордон, не є підставою для визначення розміру застави саме у розмірі 3648000 гривень, з урахуванням покладених слідчим суддею на підозрюваного процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі і обов`язок здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Як підсумок, слідчий суддя врахувавши обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, визначив підозрюваному ОСОБА_8 розмір застави, який достатньою мірою зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Крім того, доводи прокурора про збитки від злочину, те, що визначений підозрюваному розмір застави не може забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в судовому засіданні не доведено які обставини свідчать про необхідність вийти за межі визначеного слідчим суддею розміру застави, як не було доведено і можливість підозрюваного сплатити такий розмір застави.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви з яких прийняв відповідне рішення.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року, якою частково задоволено клопотаннядетектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 та застосовано щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу вигляді тримання під вартою строком до 10 листопада 2017 року, із визначенням застави у межах 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн., залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4