Постанова

від 20.07.2006 по справі 2/102а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/102а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

17.07.2006 р.                                                                                    справа №2/102а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кулебякіна  О.С.

суддівЗапорощенка  М.Д., Діброви  Г.І.,

при секретареві судового засідання

Ложка Н.Л.

за участю представників сторін:

від позивача:Протапопова М.С. - юрисконсульт, довір. № 1/06 від 12.05.2006р.,

від відповідача:Киричинський Д.В. - головний державний податковий інспектор, довір. №18185/10/10-013-5 від 17.07.2006р.Федорова Є.Г. - старший державний податковий інспектор, довір. № 18186/10/10-013-5 від 17.07.2006р.Бабій М.О. - заступник начальника юридичного відділу, довір. № 18187/10/10-013-5 від 17.07.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

на постанову  господарського суду

Донецької області

від20.07.2006 року

по справі№2/102а

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр" м. Донецьк

доДержавної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003172340/3 від 04.04.2006 р.

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Донецької області від 19.06.06 позовні вимоги задоволені: визнано повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька від 04.04.06 № 0003172340/3.

На вказану постанову податковим органом подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового акту.

Заявник свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував положення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки  фактична назва товару не відповідає назві товару, вказаній у податкових накладних. Крім того, заявник вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги висновки комплексної криміналістичної експертизи.

Позивач вважає апеляційну скаргу необгрунтованою, а постанову місцевого господарського суду законною.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно до висновків акту перевірки №42/23-3/32879783 від 21.10.05 позивач, порушуючи вимоги підпункту 7.2.1 пункту 7.2 , підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.3 ст.7 Закону України „Про податки на додану вартість” (надалі Закон), у липні і вересні  2004 завищив бюджетні відшкодування, а у серпні цього року –податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Порушення підлягало у неправильному, з точки зору перевіряючи, заповненні податкових накладних в частині номенклатури товару.

На підставі акту перевірки податковим органом видане податкове повідомлення-рішення № 0003172340/3 від 04.04.06, яким позивачу на 2992381 грн. зменшене бюджетне відшкодування, на цю ж суму визнане податкове зобов'язання і застосовані фінансові санкції на загальну суму 1496190,50 грн.

Не погодившись з актом податкового органу, позивач оскаржив його до господарського суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач довів помилковість висновків акту перевірки.

Апеляційна інстанція вважає, що постанова суду відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін з таких підстав.

У відповідності до частини 2 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з обставин справи, доведенню податковим органом підлягає той факт, що у податкових накладних № 21 від 27.07.04 та №60 від 20.09.04 позивач неправильно вказав номенклатуру, тобто те що зазначені накладні складено в порушення вимог пункту 7.2.1 „е” пункту 7.2 ст.7 Закону. Проте, ці обставини, які стали безпосередньою підставою для видання спірного повідомлення, відповідачем не доведені.

Так, у відповідності до підпункту 7.2.1 „е” Закону  у податковій накладній окремим рядком   зазначається опис (номенклатуру) товару. У графі 3 спірних податкових накладних містяться відомості про номенклатуру товару: „Струмознімач ТС0150”. При цьому данні  податкових накладних щодо наймування товару співпадають з даними специфікації до договору, за яким здійснювалась поставка. Тому, доводи податкового органу про невідповідність податкових накладних первинним документом апеляційна інстанція вважає надуманими. Податкові накладні складено з додержанням вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону, вони містять всі обов'язкові реквізити,  тому позивач мав законні підстави враховувати їх під час формування податкового кредиту.

Матеріалами справи свідчить, що позиція податкового органу ґрунтується виключно на висновку комплексної криміналістичної експертизі по кримінальній справі №236, порушеній Слідчим управлінням Служби безпеки України. Втім, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги зазначений висновок.

В силу частини 1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є  докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування за справою, що розглядається, є правильність заповнення податкових накладних, виданих позивачу Приватним підприємством "ТК „Варис”. Втім, із експертного висновку не вбачається, що предметом досліджування був товар, який позивач придбав у Приватного підприємства „ТК Варис” за договором купівлі-продажу №ВР18 від 12.07.04. Не розглядались експертом і питання, пов'язані з правильністю оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі і спірних податкових накладних. Більш того, експерти взагалі не змогли встановити, якому коду Української класифікації товарів ЗЕД відповідають надані для дослідження вироби. Тобто, експертний висновок не спростовує правильності оформлення податкових накладних, одержаних позивачем від постачальника товару.

На підставі викладеного, висновок комплексної криміналістичної експертизи не може визнаватись за належний доказ у справі.

Оцінюючи доказове значення вищевказаного висновку і доводів податкового органу, апеляційна інстанція враховує також наступне.

Аргументи податкового органу по суті зводиться до звинувачень позивача у формуванні податкового кредиту на підставі документів, які містять неправдиві відомості щодо наймування (номенклатури) товару. Фактично йдеться про скоєння дій, які мають ознаки злочину. Втім, згідно до ст.62 Конституції України вина у вчинені злочину доводиться виключно обвинувачувальним вироком суду. У судовому засіданні представники податкового органу заявили, що не мають відомостей про результати досудового слідства за кримінальною справою, в межах якої проводилась експертиза, вироку суду за цією справою не надали. У відповідності до ст..ст.67,75 Кримінально-процесуального кодексу України висновок експерта не є обов'язковим для суду і не має наперед встановленої сили.

Таким чином, експертний висновок по кримінальній справі, за якою судом не виносилось обвинувального вироку, не має доказового значення під час розгляду адміністративної справи.

Доводи   апеляційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу судового рішення, тому до уваги не приймаються.

На підставі викладеного апеляційна інстанція дійшла до висновку про законність і обґрунтованість постанови місцевого господарського суду.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195-196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Донецької області від 20.07.2006р. по справі № 2/102а залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.   

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення її вступної та резолютивної частини і може бути оскаржена в порядку, передбаченому главою 2 розділу 1У Кодексу  адміністративного судочинства України.

Повний текст підписано 24.07.2006 року.

Головуючий:          О.С.  Кулебякін

Судді:           М.Д.  Запорощенко

          Г.І.  Діброва

          Надруковано:  4 примір.

          1 –позивачу

          1 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС