Рішення

від 13.11.2017 по справі 910/15259/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017Справа №910/15259/17

За позовом Асоціації Дім Авторів Музики в Україні

до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ЕРА

про стягнення 33 600,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Ховхун Ю.Е. - директор

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Асоціація Дім Авторів Музики в Україні (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ЕРА (відповідач) про стягнення 33 600,00 грн., з яких: 28 600,00 грн. - заборгованість по сплаті винагороди (роялті) на підставі Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 за період з жовтня 2016 року по серпень 2017 року, 6 000,00 грн. - штраф за ненадання передбачених умовами Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 звітів за чотири квартали 2016 року та перші два квартали 2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15259/17 та призначено розгляд справи на 02.10.2017 о 14:10 год.

25.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з додатками для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2017 про порушення провадження у справі № 910/15259/17. В якості додатків до вказаного листа позивач надав суду докази здійснення відповідачем розрахунків за Договором № 03/07/06-1 від 03.07.2006 та власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

В судове засідання, призначене на 02.10.2017, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 02.10.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 12.09.2017 про порушення провадження у справі № 910/15259/17 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 02.10.2017, представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 02.10.2017 здійснювався огляд оригіналів документів, копії яких додані позивачем до позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2017 подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Клопотання судом задоволене, залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання позивача про продовження строку вирішення спору, нез'явлення представника відповідача в судове засідання, невиконання останнім вимог ухвали суду від 12.09.2017 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 02.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 продовжено строк вирішення спору та відкладення розгляду справи на 13.11.2017 о 12:10 год.

06.11.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача:

- 33 800,00 грн. - заборгованості по сплаті винагороди (роялті) на підставі Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 за період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року;

- 7 000,00 грн. - штраф за ненадання передбачених умовами Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 звітів за чотири квартали 2016 року та за три квартали 2017 року.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 13.11.2017, з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 13.11.2017, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 12.09.2017 та від 02.10.2017 у справі № 910/15259/17 не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 4235272 5, № 01030 4235417 5.

Відповідно до абз. 1 підпункту 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

Втім, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали вирішенню спору в судовому засіданні 13.11.2017, судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.11.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та зважаючи на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

В судовому засіданні, призначеному на 13.11.2017, здійснювався розгляд заяви позивача, поданої 06.11.2017 через відділ діловодства суду, про збільшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 13.11.2017, підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог, подану 06.11.2017 через відділ діловодства суду.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті винагороди (роялті) на підставі Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 за період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року та в частині стягнення штрафу за ненадання передбачених умовами Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 звітів за чотири квартали 2016 року та за три квартали 2017 року.

При цьому судом встановлено, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Отже, нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, становить 40 800,00 грн., з яких: 33 800,00 грн. - заборгованість по сплаті винагороди (роялті) на підставі Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 за період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року; 7 000,00 грн. - штраф за ненадання передбачених умовами Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 звітів за чотири квартали 2016 року та за три квартали 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 13.11.2017, надав усні пояснення по суті заявлених позовних, позов підтримав з урахуванням заяви, поданої 06.11.2017 через відділ діловодства суду, про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 13.11.2016 у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Асоціація Дім Авторів Музики в Україні є організацією колективного управління авторським правами на музичні твори з текстом та без тексту відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 26.01.2005 № 7/2005.

03.07.2006 між позивачем - Асоціацією Дім Авторів Музики в Україні (далі - ДАМвУ) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ЕРА (далі - Користувач) був укладений Договір № 03/07/06-1 (далі - Договір), за умовами п. 2.1 якого ДАМвУ з дати підписання цього Договору надає Користувачеві на умовах, визначених цим Договором і на весь строк дії цього Договору, невиключне право на публічне сповіщення творів на території, зазначеній у ліцензії на мовлення Користувача, а Користувач зобов'язується сплачувати винагороду за використання творів згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору, авторська винагорода (роялті), визначена сторонами, становить: 2 600,00 грн. за кожен місяць. Користувач перераховує на поточний рахунок ДАМвУ винагороду у розмірі, визначеному в п. 2.4 цього Договору, не пізніше, ніж до 1-го числа місяця наступного за звітнім (п. 2.6 Договору).

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що, використовуючи твори, Користувач зобов'язується вести облік творів і не пізніше 20-ти днів після закінчення кожного звітного періоду, в якому здійснювалось публічне сповіщення творів, надавати в електронному вигляді звіт та один екземпляр в письмовому вигляді по формі № 1.

Згідно п. 2.7 Договору в разі затримки платежів, Користувач зобов'язаний виплатити ДАМвУ пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. В разі затримки звіту (ф. № 1), або надання звіту не по формі, Користувач зобов'язаний виплатити ДАМвУ штраф в сумі 1 000,00 грн. за кожний затриманий, або заповнений не по формі звіт (п. 2.8 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, сторони домовились, що умови договору застосовуються з 01.07.2006 і діють по 31.12.2006, при цьому п. 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 та п. 4.1 цього Договору залишаються в силі до повного виконання свої зобов'язань сторонами, що виникли під час дії цього Договору. Цей Договір автоматично пролонгується на тих же умовах і на той же строк, якщо жодна зі сторін не заперечить про це в письмовій формі за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього Договору.

Звертаючись до суду з даним позовом на підставі Договору про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті винагороди (роялті) за період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року включно (в редакції заяви, поданої 06.11.2017 через відділ діловодства суду, про збільшення розміру позовних вимог), позивач вказав, що починаючи з жовтня 2016 року відповідач припинив виконання своїх фінансових зобов'язань за Договором № 03/07/06-1 від 03.07.2006, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед позивачем по сплаті винагороди (роялті) за вказаний період (13 місяців) в сумі 33800,00 грн. (2 600,00 грн. х 13 місяців = 33 800,00 грн.).

Крім того, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач, відповідно до умов п. 2.5 Договору, був зобов'язаний не пізніше 20-ти днів після закінчення кожного звітного періоду (календарний квартал) надавати позивачу у письмовому вигляді по формі № 1 звіт про публічно сповіщені твори. Однак, починаючи з першого кварталу 2016 року відповідач не надав позивачу жодного такого звіту, що станом на момент подання позову заяви про збільшення розміру позовних вимог становить сім квартальних звітів (чотири звіти за чотири квартали 2016 року та три звіти за три квартали 2017 року).

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 03/07/06-1 від 03.07.2006 щодо сплати винагороди (роялті) за період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року та ненадання звітів по формі № 1 звіт про публічно сповіщені твори починаючи з першого кварталу 2016 року, позивач був змушений звернутися до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом (в редакції заяви, поданої 06.11.2017 через відділ діловодства суду, про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача 40 800,00 грн., з яких: 33 800,00 грн. - заборгованість по сплаті винагороди (роялті) на підставі Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 за період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року; 7 000,00 грн. - штраф за ненадання передбачених умовами Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 звітів за чотири квартали 2016 року та за три квартали 2017 року.

Відповідач в судові засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим Законом (ч. 2 ст. 418 ЦК України).

Перелік об'єктів права інтелектуальної власності визначений приписами ч. 1 ст. 420 ЦК України. Зокрема, об'єктами права інтелектуальної власності є літературні та художні твори, які в свою чергу є об'єктами авторського права (ч. 1 ст. 433 ЦК України), до складу яких входять музичні твори (з текстом або без тексту) (п. 1 ч. 1 ст. 433 ЦК України), а також виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення, які в свою чергу є об'єктами суміжних прав (ч. 1 ст. 449 ЦК України).

Відповідно до статті 422 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ч. 1 ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав відповідно до ч. 1 ст. 452 ЦК України відносяться: право на використання об'єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права (далі - Закон), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Згідно частини другої статті 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд з додержанням при цьому прав інших осіб.

Частиною третьою статті 426 ЦК України встановлено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 32 Закону за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною другою статті 33 Закону передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст. 45, ч. 1 ст. 47 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 48 Закону встановлено, що повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Згідно частини п'ятої статті 48 Закону визначено, що на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що між позивачем та відповідачем укладено Договір № 03/07/06-1 від 03.07.2006.

З матеріалів справи вбачається, що жодна з сторін письмово не повідомляла іншу сторону про припинення дії Договору в порядку п. 5.1 Договору, а тому даний Договір вважається продовженим на тих же умовах по 31.12.2017, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

За встановлених обставин, в спірний період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року Договір був чинним, недійсним не визнавався, а тому був обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання в силу припису статті 525 ЦК України не допускається.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

З урахуванням пунктів 2.1, 2.4 Договору, за здійснення використання творів шляхом їх публічного сповіщення відповідач був зобов'язаний виплачувати позивачу щомісячну винагороду (роялті) в сумі 2600,00 грн. за кожен місяць.

Відповідно до пункту 2.6 Договору відповідач був зобов'язаний перераховувати на поточний рахунок ДАМвУ винагороду у розмірі, визначеному в п. 2.4 цього Договору, не пізніше, ніж до 1-го числа місяця наступного за звітнім.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити черговий місячний платіж, зокрема, за жовтень 2016 року не пізніше, ніж до 01.11.2016 року, за листопад 2016 року - не пізніше, ніж до 01.12.2016 і так далі за інші спірні чергові місячні платежі.

Відповідач в спірний період дії Договору не виконав належним чином зобов'язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно умов Договору.

Так, по матеріалам справи судом встановлено, що неоплаченим періодом, за який позивач заявляє позовні вимоги згідно з Договором, є період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року, заборгованість за який складає 33 800,00 грн. (основний борг).

Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за вказані періоди в матеріалах справи відсутні та відповідачем до матеріалів справи не залучені.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми основного боргу в спірний період, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 33 800,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн. штрафу за ненадання передбачених умовами п. 2.5 Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 звітів за чотири квартали 2016 року та за три квартали 2017 року.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 2.8 Договору сторони погодили, що, в разі затримки звіту (ф. № 1), або надання звіту не по формі, Користувач зобов'язаний виплатити ДАМвУ штраф в сумі 1 000,00 грн. за кожний затриманий, або заповнений не по формі звіт.

Судом встановлено порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору у вигляді ненадання передбачених умовами п. 2.5 Договору № 03/07/06-1 від 03.07.2006 звітів про публічно сповіщені твори, що станом на момент подання позову становить сім квартальних звітів (чотири звіти за чотири квартали 2016 року та три звіти за три квартали 2017 року). За таких обставин, враховуючи положення пункту п. 2.8 Договору, вимога позивача про стягнення 7 000,00 грн. штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 1600,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ЕРА (03151, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 54; ідентифікаційний код 30019052) на користь Асоціації Дім Авторів Музики в Україні (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 33239342) 33 800,00 грн. (тридцять три тисячі вісімсот гривень 00 коп.) основного боргу, 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 коп.) штрафу, 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.11.2017.

Суддя Гумега О.В.