Рішення

від 13.11.2017 по справі 916/2354/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р.Справа № 916/2354/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №2013/02 від 11.07.2017р.

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №151 від 17.10.2017р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до комунального підприємства „Бритівка» про стягнення 45 030,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до комунального підприємства „Бритівка» (далі по тексту - КП „Бритівка» ) про стягнення збитків у розмірі 45 030,00 грн., заподіяних навколишньому природному середовищу. Позовні вимоги обґрунтовані фактом засмічення відповідачем земельної ділянки, розташованої біля звалища відходів.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог Державної екологічної інспекції в Одеській області, з огляду на їх незаконність та необґрунтованість. Зокрема, відповідач зазначав, що засмічення земельної ділянки відбулося поза межами звалища з вини товариства з обмеженою відповідальністю „Вин Агро» (далі по тексту - ТОВ „Вин Агро» ), відходи якого відповідач зобов'язався складувати на підставі укладеного з ТОВ „Вин Агро» договору про надання послуг з приймання відходів виробництва та споживання до складування та захоронення на звалищі від 01.01.2017р., що свідчить про відсутність підстав для притягнення КП „Бритівка» до відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17.06.2011р. між Бритівською сільською радою Одеської області (Уповноважений орган) та комбінатом комунальних підприємств с. Бритівки (Користувач), правонаступником прав та обов'язків якого відповідно до Статуту КП „Бритівка» , затвердженого рішенням Бритівської сільської ради від 26.03.2015р. за №791-VI, є відповідач, було укладено договір про закріплення майна, що перебуває у спільній власності територіальної громади Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району на праві оперативного управління, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого предметом договору є передача Уповноваженим органом Користувачеві на підставі рішення Бритівської сільської ради в оперативне управління сільського звалища твердих побутових відходів, що перебуває у спільній власності територіальних громади Бритівської сільської ради для здійснення господарської діяльності. Уповноважений орган передав Користувачеві в оперативне управління сільське звалище твердих побутових відходів площею 3 га, яке розташоване за межами села Бритівки, що є спільною комунальною власністю територіальної громади Бритівської сільської ради. Об'єкт був переданий згідно з актом приймання-передачі від 17.06.2011р.

Відповідно до п. 4.3 договору від 17.06.2011р. Користувачем були прийняти на себе зобов'язання щодо утримання майна у належному стані, здійснення заходів щодо його обслуговування та виконання усіх санітарних норм та правил.

01.01.2017р. між КП „Бритівка» (Виконавець) та ТОВ „Вин Агро» (Замовник) було укладено договір про надання послуг з приймання відходів виробництва та споживання до складування та захоронення на звалищі твердих побутових відходів (далі по тексту - ТПВ), відповідно до положень п.1 якого Замовником були прийняті за себе зобов'язання із завезення власним транспортом або транспортом підрядної організації відходи від виробництва і споживання на об'єкт розміщення відходів за супровідними документами (талони і акт здачі відходів), а Виконавцем - зобов'язання із прийняття відходів та їх складування і захоронення на звалищі. За надання послуг з приймання відходів виробництва та споживання Замовник проводить оплату Виконавцю шляхом придбання талонів.

З матеріалів справи вбачається, що угодою від 23.05.2017р. договір про надання послуг з приймання відходів виробництва та споживання до складування та захоронення на звалищі ТПВ від 01.01.2017р. було розірвано за взаємною згодою КП „Бритівка» та ТОВ „Вин Агро» .

16.02.2017р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області було проведено позапланову перевірку КП „Бритівка» на предмет дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами проведення якої Державною екологічною інспекцією в Одеській області було складено акт.

Зазначеним актом від 16.02.2017р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області було встановлено порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, зокрема, відсутність безперешкодного проїзду на полігон ТПВ у зв'язку із заваленням відходами. На момент перевірки встановлено, що відходи з підприємства звалюються поза межами полігону з боку с. Бритівки вздовж сміттєзвалища. Площа засміченої земельної ділянки складає 0,95 га. Заміри проведені вимірювальною металевою рулеткою, довжина якої складає 50 м., марки „Стенлі» , повіреною ДП „Одесастандартметрологія» від 17.05.2016р. На момент огляду полігону машиною Газ-53 було скинуто специфічні відходи з виробництва виноматеріалу з підприємства за межами сміттєзвалища, також видно поблизу такі ж відходи та відходи негабаритні скинуті за межами сміттєзвалища.

16.02.2017р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області було складено протокол про адміністративне порушення №000015 про те, що ОСОБА_4, який працює на посаді директора КП „Бритівка» , було вчинено адміністративне правопорушення ст. 52 Кодексу України про адміністративне правопорушення, оскільки останнім було допущено засмічення виробничими та побутовими відходами земельної ділянки, площа якої складає 0,95 га, висота відходів - 0,7 м. 17.02.2017р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області було винесено постанову №000015 про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмір 850,00 грн.

04.04.2017р. позивач звернувся до КП „Бритівка» з претензією №39, у відповідності до якої Державною екологічною інспекцією в Одеській області було запропоновано відповідачеві добровільно відшкодувати збитки у розмірі 45 030,00 грн., заподіяні внаслідок засмічення земельної ділянки біля полігону ТПВ.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку не було сплачено розміру збитків, завданих навколишньому природному середовищу, Державною екологічною інспекцією в Одеській області було подано позов про стягнення із 45 030,00 грн. заподіяної шкоди, розмір якої становить 45 030,00 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст. 2 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року за №1264-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища» ) відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до абзацу п. 1.1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001р. № 02-5/744 (з наступними змінами доповненнями) відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України (далі - Цивільний кодекс), Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон), а також розроблюваним відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра , про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. У вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, слід керуватися нормами природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, а з питань, не врегульованих цим законодавством, - відповідними правилами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів.

Враховуючи, що позивачем заявлено позовну вимогу про застосування до КП „Бритівка» цивільної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, господарський суд вважає за необхідне звернутись до відповідних положень Цивільного кодексу України, якими врегульовано підстави та порядок притягнення до цивільної відповідальності за завдану шкоду.

Положеннями ч. ч. 1-2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Господарський суд зазначає, що для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Аналогічну правову позицію висловлено у п. 1.3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001р. № 02-5/744, згідно з яким розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Разом з тим, положеннями п. у п. 1.6 роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001р. № 02-5/744 передбачено, що господарський суд, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, повинен виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

З огляду на викладене, господарський суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору встановити факт наявності або відсутності у діях КП „Бритівка» елементів складу цивільного правопорушення, які, в даному випадку, збігаються з елементами складу порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як зазначалось вище по тексту рішення, факт порушення КП „Бритівка» вимог природоохоронного законодавства підтверджується актом від 16.02.2017р. на предмет дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, з якого вбачається, що поза межами сміттєзвалища скинуті відходи від переробки винограду (вижимка, фільтруючі елементи).

В силу положень ст. 1 Закону України „Про відходи» від 5 березня 1998 року N 187/98-ВР (з наступними змінами доповненнями) відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; об'єкти поводження з відходами - місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про відходи» суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.

Згідно з п. 2.2 Статуту КП „Бритівка» предметом діяльності підприємства є надання комунальних та побутових послуг населенню, установам та організаціям, в тому числі з водопостачання, газопостачання та електропостачання; утримання звалищ, збирання, вивезення, утилізація та переробка твердих побутових та інших відходів. Здійснення підприємством діяльності, яка потребує відповідного дозволу, провадиться після одержання такого дозволу у встановленому законодавством порядку.

Приписами ст. 16 Закону України „Про відходи» визначено, що підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері поводження з відходами мають право, зокрема, на зберігання відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах відповідно до санітарних норм і правил утримання територій.

Статтею ст. 17 Закону України „Про відходи» передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах ; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Викладені вище приписи чинного законодавства дозволяють господарському суду дійти висновку, що оскільки обов'язок із недопущення зберігання відходів у несанкціонованих місцях покладено на суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, до яких, в даному випадку, належить КП „Бритівка» , то відповідно обов'язок із відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням такого обов'язку, покладається на суб'єкта господарювання, який повинен запобігати розміщенню відходів на відповідній території.

У відповідності до вимог ст. 42 Закону України „Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності, зокрема у випадку порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільного розміщення чи видалення відходів.

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку, що КП „Бритівка» було вчинено порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, яке полягає у порушенні природоохоронних вимог при зберіганні відходів поза межами сільського звалища ТПВ.

З наданого Державною екологічною інспекцією в Одеській області розрахунку заподіяної відповідачем шкоди, вбачається що позивачем при здійснення розрахунку було враховано вимоги ОСОБА_4 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року N 171 (з наступними змінами і доповненнями), у відповідності до п. 1, 3.5.1 якої під засміченням земельної ділянки слід розуміти наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Об'єм відходів (м 3), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2, 5.5 ОСОБА_4 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою : Р ШЗ = А х Б х Г ОЗ х П ДЗ х К ЗЗ х К НВ х К ЕГ, де Р ШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. Г ОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м 2; П ДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м 2; К ЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; К НВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; К ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Перевіривши здійснений Державної екологічної інспекції в Одеській області розрахунок заявлених до стягнення збитків, враховуючи відомості акту на предмет дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, з якого вбачається, що площа засміченої земельної ділянки складає 0,95 га, а також відомості, які містяться у протоколі про адміністративне порушення №000015 від 16.02.2017р., а саме відомості щодо товщини шару відходів, який складає 0,7 м, господарський суд доходить висновку, що здійснений позивачем розрахунок шкоди у розмірі 45 030,00 грн. є правильним та обґрунтованим.

Досліджуючи питання наявності причинно-наслідкового зв'язку між вчиненим КП „Бритівка» порушенням природоохоронного законодавства та заподіяними збитками, господарський суд виходить з того, що допущене відповідачем порушення природоохоронного законодавства мало місце в результаті здійснення відповідачем своєї діяльності з порушеннями вимог, встановлених Законом України „Про відходи» . Викладені обставини, за переконанням суду, підтверджують наявність причинно-наслідкового зв'язку між здійсненим порушенням та завданими ним збитками, а отже, як наслідок, про наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції в Одеській області до КП „Бритівка» про стягнення із останнього розміру заподіяних збитків, які складають 45 030,00 грн.

Господарський суд відхиляє доводи КП „Бритівка» , яке під час розгляду справи наполягало, що розміщення відходів поза межами звалища відбулося з вини товариства з обмеженою відповідальністю „Вин Агро» , яким було порушено умови договору від 01.01.2017р., оскільки останній не належить до суб'єктів, на яких в силу вимог Закону України „Про відходи» , покладено обов'язок із недопущення зберігання відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Крім того, суд зауважує, що порушення суб'єктами господарювання обов'язків, прийнятих на себе умовами укладених з КП „Бритівка» договорів, може свідчити лише про виникнення у останнього права на застосування відповідного способу захисту з метою відновлення порушеного права як учасника договірних відносин. Проте, невиконання третіми особами договірних зобов'язань за укладеними з КП „Бритівка» договорами, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених Державною екологічною інспекцією в Одеській області позовних вимог до КП „Бритівка» у повному обсязі. Таким чином із КП „Бритівка» слід стягнути на користь держави збитки у розмірі 45 030,00 грн. відповідно до ст. ст. 22, 614, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 5, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» , ст. ст. 1, 13, 16, 17, 42 Закону України „Про відходи» .

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства „Бритівка» /67755, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Бритівка, вул. Миру, буд. 8, ідентифікаційний код 13913363/ на користь держави Україна шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 45 030,00 грн. /сорок п'ять тисяч тридцять грн. 00 коп./ на рахунок №33111331700086 фонду охорони навколишнього природного середовища Бритівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, МФО 828011, ідентифікаційний код 37874104, банк - ГУДКУ в Одеській області, одержувач - УК у Білгород-Дністровському району /с. Бритівка/ 24062100, символ звітності - 331, балансовий рахунок 3311.Наказ видати.

3. Стягнути з комунального підприємства „Бритівка» /67755, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Бритівка, вул. Миру, буд. 8, ідентифікаційний код 13913363/ на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області /65107, м. Одеса, проспект Шевченка, 12, ідентифікаційний код 38017120/ судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. /одна тисяча шістсот шість грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 17 листопада 2017 р.

Суддя С.П. Желєзна