Рішення

від 13.11.2017 по справі 910/15253/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017Справа №910/15253/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр СИГНАЛ

до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАС ГРУП

про стягнення 689 558,74 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Козлова Т.А. за довіреністю б/н від 01.09.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр СИГНАЛ (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАС ГРУП (відповідач) про стягнення 689 558,74 грн., з яких 537 212,46 - заборгованість за Договором підряду № 24-1 від 25.12.2015, 76 104,60 грн. - пеня, 14 665,14 грн. - 3% річних та 61 576,54 грн. - втрати від інфляції за період з 26.07.2016 по 05.09.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов вищенаведеного договору позивач виконав та передав відповідачу роботи, передбачені цим договором, втім відповідач виконані позивачем роботи не оплатив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15253/17 та призначено розгляд справи на 02.10.2017 о 14:00 год.

В судове засідання, призначене на 02.10.2017, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 02.10.2017, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 12.09.2017 про порушення провадження у справі № 910/15253/17 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 02.10.2017, подав письмове повідомлення на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2017 про відсутність аналогічного спору. Повідомлення залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 12.09.2017, представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи пояснень щодо розрахунку ціни позову з урахуванням п. 11.2 Договору підряду № 24-1 від 25.12.2015. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 02.10.2017 представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання позивача про продовження строку вирішення спору, нез'явлення представника відповідача в судове засідання, невиконання останнім вимог ухвали суду від 12.09.2017 про порушення провадження у справі № 910/15253/17 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 02.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 13.11.2017 о 10:50 год.

В судове засідання, призначене на 13.11.2017, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 13.11.2017, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 12.09.2017 та від 02.10.2017 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 4235418 3.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.11.2017 без участі представника відповідача запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 13.11.2017 надав усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав з урахуванням пояснень, поданих 02.10.2017 в судовому засіданні, щодо розрахунку ціни позову з урахуванням п. 11.2 Договору підряду № 24-1 від 25.12.2015.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки письмовий відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.11.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАС ГРУП (генпідрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр СИГНАЛ (підрядник, позивач) був укладений Договір підряду № 24-1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, генпідрядник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов Договору виконаних робіт з монтажу та пусконалагоджування систем протипожежної безпеки (надалі- роботи) при будівництві секції № 8 об'єкту Завершення будівництва ІІІ та IV черг будівництва житлових будинків з об'єктами обслуговування населення та паркінгом по вул. Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва (надалі - об'єкт).

Пунктом 1.2 Договору сторони погодили перелік повного комплексу робіт по монтажу та пусконалагоджування систем протипожежної безпеки, що виконується підрядником за цим Договором, а саме: система автоматичної пожежної сигналізації, система автоматики протидимного захисту, система водопостачання, система оповіщення про пожежу. Вказаним пунктом сторони, зокрема, погодили, що пред'явлення генпідряднику виконаних робіт здійснюється по формі КБ-2в, КБ-3 за місяць до 20 числа звітного місяця.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що початок робіт - січень 2016 року. Завершення робіт - серпень 2016 року, згідно графіку виконання робіт - Додаток № 2 до Договору.

10.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАС ГРУП та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр СИГНАЛ було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору підряду № 24-1 (далі - Додаткова угода № 1 від 10.02.2017), відповідно до якої, у зв'язку зі зміною строків виконання робіт сторони погодили, що початком робіт є січень 2016 року, а завершення робіт - згідно графіку виконання робіт - Додаток № 2 до Договору.

Згідно п. 4.1 Договору, загальна сума Договору з ПДВ (20%) складає 886 978,00 грн.

Пунктами 5.5.20-5.5.21 Договору встановлено, що генпідрядник надає підряднику послуги генпідряду. Підрядник утримує послуги генпідряду у розмірі 5% від вартості виконаних робіт, відображених у формі КБ-2.

Відповідно до п. 11.2 Договору, оплата виконаних робіт підряднику в межах 90% вартості договірної ціни здійснюється генпідрядником протягом 10 робочих днів з моменту підписання актів (ф. КБ-2в), довідок (ф. КБ-3) з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій. Кінцевий розрахунок за виконані роботи у розмірі 10% від вартості договірної ціни здійснюється на протязі 10 днів після завершення повного комплексу робіт, передбачених п. 1.2 Договору (п. 11.4 Договору).

Пунктом 14.6 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 10.02.2017 до Договору підряду № 24-1 від 25.12.2015 передбачено, що, у випадку порушення погоджених строків оплати робіт, передбачених п.п. 11.2-11.4 Договору, генпідрядник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% порушеної суми оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості виконаних робіт за кожний день затримки.

Згідно п. 18.1 Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до серпня 2016 року, але до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідно до умов Договору частково виконав підрядні роботи на загальну суму 601 500,00 грн. (з урахуванням збільшення обсягу робіт та їх вартості, що передбачено умовами п. 3.2. Договору) та передав ці роботи відповідачу, що підтверджується:

- актами приймання виконаних будівельних робіт № 24-1/01 та № 24-1/02 за липень 2016 року на суму 257 611,20 грн., підписаними сторонами 12.07.2016;

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 24-1/02 за листопад 2016 року на суму 334 794,00 грн., підписаним сторонами 25.11.2016;

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 24-1/04 за грудень 2016 року на суму 9 094,80 грн., підписаним сторонами 21.12.2016 (далі разом - акти приймання виконаних будівельних робіт).

12.07.2016 між позивачем та відповідачем з урахуванням положень пунктів 5.5.20-5.5.21 Договору згідно з Актом про надання послуг генпідряду та Угоди про зарахування зустрічних вимог від 31.07.2016 було проведено залік зустрічних вимог на суму 4 137,54 грн.

З урахуванням зазначеного та положень п. 11.2 Договору, відповідач був зобов'язаний оплатити виконані роботи позивачу в межах 90% вартості договірної ціни протягом 10 робочих днів з моменту підписання актів (ф. КБ-2в), довідок (ф. КБ-3). Тобто відповідач був зобов'язаний оплатити позивачу виконані роботи наступним чином:

- 231 850,08 грн. (90% вартості) згідно актів приймання виконаних будівельних робіт № 24-1/01 та № 24-1/02 за липень 2016 року протягом 10 днів з моменту підписання акту (12.07.2016) - до 25.07.2016 включно;

- 301314,60 грн. (90% вартості) згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № 24-1/02 за листопад 2016 року протягом 10 днів з моменту підписання акту (25.11.2016) - до 09.12.2016 включно;

- 8 185,32 грн. (90% вартості) згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № 24-1/01 за грудень 2016 року протягом 10 днів з моменту підписання акту (21.12.2016) - до 05.01.2017 включно.

Проте, відповідачем оплата в сумі 537 212,46 грн. за виконані позивачем роботи проведена не була.

Таким чином, позивач стверджує, що станом на час його звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становить 537 212,46 грн.

За наведених обставин, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 537 212,46 грн., а також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по оплаті робіт за Договором, з вимогами про стягнення з відповідача 76 104,60 грн. пені, 14 665,14 грн. 3% річних та 61 576,54 грн. інфляційних нарахувань за період з 26.07.2016 по 06.09.2017, обґрунтований розрахунок наведених сум долучено до матеріалів справи.

Відповідач в судові засіданні 02.10.2017 та 13.11.2017 не з'явився, письмовий відзив на позов з підтверджуючими документами, рівно як і контррозрахунок заявлених до стягнення сум, суду не подав та не надіслав.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Внаслідок укладення Договору підряду № 24-1 від 25.12.2015 між сторонами згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 11.2 Договору визначено, що оплата виконаних робіт підряднику в межах 90% вартості договірної ціни здійснюється генпідрядником протягом 10 робочих днів з моменту підписання актів (ф. КБ-2в), довідок (ф. КБ-3) з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору № 24-1 від 25.12.2015 та Додаткової угоди № 1 від 10.02.2017 до нього, згідно з Додатком № 2 до Договору № 24-1 від 25.12.2015 Графік виконання робіт , позивач в липні - грудні 2016 року частково провів роботи, пов'язані з монтажем та пусконалагоджування систем протипожежної безпеки при будівництві секції № 8 об'єкту Завершення будівництва ІІІ та IV черг будівництва житлових будинків з об'єктами обслуговування населення та паркінгом по вул. Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва на загальну суму 601 500,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, прийняв вказані роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт у період з липня по грудень 2016 року на загальну суму 601 500,00 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками. При цьому, відповідно до наведених актів про виконання робіт, сторони підтвердили відсутність у них взаємних претензій стосовно виконаних робіт.

Також матеріалами справи, а саме описами вкладення у цінний лист, підтверджується факт направлення позивачем на адресу відповідача рахунків на оплату робіт, виконаних позивачем на підставі Договору в період з липня по грудень 2015 року на загальну суму 601 500,00 грн.

Отже, враховуючи умови пункти 5.5.20-5.5.21, 11.2 Договору, Акту від 12.07.2016 про надання послуг генпідряду та Угоди про зарахування зустрічних вимог від 31.07.2016, відповідач був зобов'язаний розрахуватись з позивачем за виконані роботи протягом десяти робочих днів з моменту підписання актів, а саме:

- 231 850,08 грн. згідно актів № 24-1/01 та № 24-1/02 за липень 2016 року - до 26.07.2016 включно;

- 301314,60 грн. згідно акту № 24-1/02 за листопад 2016 року - до 09.12.2016 включно;

- 8 185,32 грн. згідно акту № 24-1/01 за грудень 2016 року - до 05.01.2017 включно.

Як встановлено судом, відповідач оплату за виконані позивачем спірні роботи за Договором не здійснив.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати спірних робіт за Договором (основного боргу) в сумі 537 212,46 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання по оплаті робіт за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 76 104,60 грн. пені, 14 665,14 грн. 3% річних та 61 576,54 грн. інфляційних нарахувань за період з 26.07.2016 по 05.09.2017.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Пунктом 14.6 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 10.02.2017 до Договору підряду № 24-1 від 25.12.2015 передбачено, що, у випадку порушення погоджених строків оплати робіт, передбачених п.п. 11.2-11.4 Договору, генпідрядник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% порушеної суми оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості виконаних робіт за кожний день затримки.

Дослідивши матеріали справи, а саме розрахунок пені за вказаний позивачем період з 26.07.2016 по 05.09.2017, наданий позивачем 02.10.2017 в судовому засіданні разом із клопотанням про долучення документів до матеріалів справи, та, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга перевірку вказаного розрахунку, судом встановлено, що відповідно до умов п. 14.6 Договору позивач мав підстави для нарахування пені. Однак, позивач не врахував положення ч. 6 ст. 232 ГК України та не вірно визначив період нарахування пені з 26.07.2016 по 05.09.2017. Зокрема, судом встановлено, що визначений позивачем період нарахування пені становить більше шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, окремо по кожному з трьох актів про надання послуг генпідряду.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визначити вірні періоди нарахування пені за прострочення оплати за надані послуги окремо по кожному з трьох актів про надання послуг генпідряду.

Так, оплата 231 850,08 грн. згідно актів № 24-1/01 та № 24-1/02 за липень 2016 року повинна була бути виконана відповідачем до 26.07.2016 включно (12.07.2016 + 10 робочих днів). Отже, вірним періодом нарахування пені за прострочення оплати за вказаними актами з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України є період з 27.07.2016 по 26.01.2017.

Оплата 301314,60 грн. згідно акту № 24-1/02 за листопад 2016 року повинна була бути виконана до 09.12.2016 включно. Вірним періодом нарахування пені за прострочення оплати за вказаним актом з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України є період з 10.12.2016 по 09.06.2017.

Оплата 8 185,32 грн. згідно акту № 24-1/01 за грудень 2016 року повинна була бути виконана до 05.01.2017 включно. Вірним періодом нарахування пені за прострочення оплати за вказаним актом з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України є період з 06.01.2017 по 05.07.2017.

З урахуванням наведених обставин та здійснивши перерахунок пені за вказаними спірними актами та за визначені судом періоди прострочення оплати, судом встановлено, що загальна сума пені становить 76219,74 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи, що фактично позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 76104,60 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення пені. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 76 104,60 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, але за вірно визначені судом періоди: з 27.07.2016 по 26.01.2017, з 10.12.2016 по 09.06.2017, з 06.01.2017 по 05.07.2017.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням умов Договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 4.1 вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом враховано, що згідно п. 1.12 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2013 № 14, з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань за період з 27.07.2016 по 05.09.2017, судом встановлено, що сума інфляційних нарахувань за прострочення оплати за надані послуги фактично становить 64 499,91 грн. (тоді як позивач визначив 61 576,54 грн.), а сума 3% річних - фактично становить 14 586,00 грн. (тоді як позивач визначив 14 665,14 грн.).

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 665,14 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 14 586,00 грн. В частині стягнення 79,14 грн. 3% річних позивачу належить відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума інфляційних нарахувань в розмірі 61 576,54 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань. Тому вимоги позивача в частині стягнення з 61 576,54 грн. інфляційних нарахувань визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленій сумі.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми: 537 212,46 грн. основного боргу, 76 104,60 грн. пені, 14 586,00 грн. 3% річних та 61 576,54 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в сумі 10342,19 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАС ГРУП (03061, м. Київ, пр. Відрадний, буд. 103; ідентифікаційний код 38282261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр СИГНАЛ (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 21; ідентифікаційний код 30867069) 537 212,46 грн. (п'ятсот тридцять сім тисяч двісті дванадцять гривень 46 коп.) основного боргу, 76 104,60 грн. (сімдесят шість тисяч сто чотири гривні 60 коп.) пені, 61 576,54 грн. (шістдесят одну тисячу п'ятсот сімдесят шість гривень 54 коп.) інфляційних нарахувань, 14 586,00 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень 00 коп.) 3% річних, 10 342,19 грн. (десять тисяч триста сорок дві гривні 48 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.11.2017

Суддя Гумега О.В.