Рішення

від 13.11.2017 по справі 914/2032/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017р. Справа № 914/2032/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон , м. Миколаїв

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МАС-ВАД , м. Стрий, Львівська область

про стягнення 177 175 грн. 08 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Зубко С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність від 07.07.2017);

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон , м. Миколаїв звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МАС-ВАД , м. Стрий, Львівська область про стягнення 177 175 грн. 08 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 09.10.2017 призначив розгляд справи на 30.10.2017 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

Стороні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість становить 119 209 грн. 97 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 25 908 грн. 21 коп., штраф в сумі 17 881 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 2 937 грн. 47 коп., інфляційні в сумі 11 237 грн. 94 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 177 175 грн. 08 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

1 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю МАС-ВАД (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №5437.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язується передавати у власність покупцю, а покупець (відповідач) у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується приймати та оплачувати запасні частини до техніки, асортимент, кількість а вартість яких визначатиметься відповідно до рахунків-фактур продавця до цього договору, що є його невід'ємними частинами.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач передав відповідачу по видаткових накладних №И-665196 від 28.09.2016, №П-687483 від 19.10.2016, №П-687497 від 19.10.2016, №П-687503 від 19.10.2016, №П-696519 від 26.10.2016, №Ж-739301 від 07.12.2016, №П-749411 від 21.12.2016, №П-5840 від 18.01.2017, №П-5841 від 18.01.2017 (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 170 284 грн. 93 коп.

Відповідно до п. 2.3. договору покупець зобов'язується оплачувати продавцю вартість товару протягом 7 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі та/або видаткової накладної відповідно до п. 4.1. цього договору щодо такого товару.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 119 209 грн. 97 коп. основного боргу, 25 908 грн. 21 коп. пені, 17 881 грн. 49 коп. штрафу, 2 937 грн. 47 коп. 3% річних, 11 237 грн. 94 коп. інфляційних.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 5.2.1. договору, за порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.2.2. договору за порушення покупцем строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на 5 календарних днів покупець, додатково до пені згідно п.п. 5.2.1. договору, сплачує продавцю штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару.

У п. 7.2. договору сторони зазначили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором припиняється через 3 роки від дня, коли такі зобов'язання мали бути ним виконані.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 25 908 грн. 21 коп., штраф в сумі 17 881 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 2 937 грн. 47 коп., інфляційні в сумі 11 237 грн. 94 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 119 209 грн. 97 коп. основного боргу, 25 908 грн. 21 коп. пені, 17 881 грн. 49 коп. штрафу, 2 937 грн. 47 коп. 3% річних, 11 237 грн. 94 коп. інфляційних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАС-ВАД , м. Стрий, вул. Галицька, буд. 4, Львівська область (ідентифікаційний код 38374247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон , м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 113/1 (ідентифікаційний код 31764816) 119 209 грн. 97 коп. основного боргу, 25 908 грн. 21 коп. пені, 17 881 грн. 49 коп. штрафу, 2 937 грн. 47 коп. 3% річних, 11 237 грн. 94 коп. інфляційних, 2 657 грн. 63 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 13.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.11.2017.

Суддя Мазовіта А.Б.