Рішення

від 14.11.2017 по справі 910/15532/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017Справа №910/15532/17 За позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю Теремок-1

про стягнення 22 858,47 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Сидоренко М.В. - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред'явлені вимоги про стягнення 18 818,61 грн. заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 578 від 20.05.2016, 339,81 грн. 3% річних, 829,30 грн. інфляційних втрат, 382,24 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15532/17, розгляд справи призначено на 10.10.2017.

04.10.2017 до суду від позивача надійшли документи по справі та уточнена позовна заява (заява про збільшення позовних вимог), відповідно до якої просить стягнути з відповідача 26 398,77 грн., а саме: 23 730,39 грн. заборгованості за оренду нежитлового приміщення по договору, 406,52 грн. 3% річних, 1 584,36 грн. інфляційних втрат, 677,50 грн. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно п. 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

З огляду наведене, подана позивачем 04.10.2017 уточнена позовна заява прийнята судом, як заява про збільшення позовних вимог. Справа розглядається в межах стягнення 26 398,77 грн.

У судовому засіданні 10.10.2017 представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи.

10.10.2017 у засіданні суду оголошувалась перерва до 14.11.2017 відповідно до ст.77 ГПК України.

У судовому засіданні 14.11.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника у засідання суду не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином під розписку у судовому засіданні 10.10.2017, причини неявки суду не відомі.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 14.11.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2016 між Солом'янською районної в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Теремок-1" (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (позивач, підприємство) було укладено договір № 578 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець на підставі рішення постійної комісії КМР з питань власності від 27.04.2016, розпорядження СРДА від 20.05.2016 № 404 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: вул. Василенка, 23 А, для розміщення кафе, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Згідно з пунктом 2.1. договору об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 27,8 кв.м, у т.ч. підвал - 27,8 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (додаток №1).

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що вартість об'єкта згідно із затвердженим актом оцінки майна або висновком про вартість майна станом на 30.11.2015 становить 1 кв.м. - 12 008,09 грн., всього 333 825,00 грн. без урахування ПДВ.

Згідно з пунктом 3.1. договору орендна плата визначена на підставі п.17 таблиця 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 і становить без ПДВ 200,80 грн. за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку 5 563,75 грн.

Відповідно до пункту 3.2., 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; у разі користування об'єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, на основі орендної плати за відповідні місяця пропорційно дням користування.

Згідно п. 3.5. договору, додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. Компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, розрахунок якої оформлюється додатком та є невід'ємною частиною договору (додаток №4) сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Орендна палата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (пункт 3.6. договору).

Відповідно до п. 3.12. договору, у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об'єкта оренди за актом приймання-передачі включно.

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами та діє з 20.05.2016 до 19.05.2019.

За актом приймання-передачі об'єкта оренди від 20.05.2016, позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування згідно з договором оренди від 20.05.2016 № 578 приміщення, що розташоване в підвалі та перебуває на балансі позивача загальною площею 27,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 23 А.

Проте, відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання зі сплати орендних платежів по договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався на адресу орендаря з претензіями про сплату боргу по договору.

18.09.2017 за Актом приймання-передачі об'єкта оренди відповідач звільнив орендоване приміщення, передавши його у задовільному стані підприємству-белансоутримувачу (позивачу).

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за договором оренди № 578 від 20.05.2016 за період з жовтня 2016 по вересень 2017 року користування майном становить 23 730,39 грн., які залишились неоплаченими.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Наявність боргу відповідача у заявленій сумі 23 730,39 грн. також підтверджується наявним у справі Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за договором № 578 від 20.05.2016 станом на 03.10.2017.

Доказів оплати відповідачем суми 23 730,39 грн. основного боргу, в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню повністю в сумі 23 730,39 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення 406,52 грн. 3% річних, 1 584,36 грн. інфляційних втрат, 677,50 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимоги у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремок-1" (03058, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 30-б, кв. 69, код ЄДРПОУ 40084259) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вулиця Соціалістична, буд. 6, код ЄДРПОУ 35756919) 23 730 (двадцять три тисячі сімсот тридцять) грн. 39 коп. основного боргу, 406 (чотириста шість) грн. 52 коп. 3% річних, 1 584 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 36 коп. інфляційних втрат, 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 50 коп. пені, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп.- судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.11.2017

Суддя О.М. Ярмак