Ухвала

від 16.11.2017 по справі 916/4147/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"16" листопада 2017 р.Справа № 916/4147/14

За позовом: Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області

До відповідача: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко"

За участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТОП ФІНАНС";

ОСОБА_3;

Дочірнього підприємства "ФОРМЕТ";

Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКАНТЕ";

Дочірнього підприємства "ДИРЕКЦІЯ ЄДИНОГО ЗАМОВНИКА";

Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРААЛЬ";

Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК КОНТРОЛ ''УКРАЇНА";

Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТ ХОЛДІНГ";

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФЧС";

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІНДАСТРІАЛ ТЕХНІК";

Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБНИЦЬКА ФЕРМА "АКВАТОП";

Малого приватного підприємства "ВІРТУС";

Приватного підприємства "ТСН"

За участю: Прокуратури Одеської області

За участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПАРТНЕРС"

Приватне підприємство „ЛИМА ТРЕЙД-2007".

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_4;

Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім";

ОСОБА_5;

ОСОБА_6;

Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо - комерційна фірма „Юна-сервіс"

Товариства з обмеженою відповідальністю „Горяц-Т"

ОСОБА_7

ОСОБА_8

Про: звернення стягнення на заставлені майнові права

Колегія суддів у складі: Головуючий суддя Д'яченко Т.Г.

Судді: Никифорчук М.І., Оборотова О.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Ногай Д.С., за довіреністю

від третіх осіб: Ющенко Н.М., представник Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБНИЦЬКА ФЕРМА "АКВАТОП" за довіреністю, Назаренко Д.Б., представник Приватного підприємства „ЛИМА ТРЕЙД-2007", за довіреністю, Васильєв П.П., представник Дочірнього підприємства "ФОРМЕТ" за довіреністю

Суть спору : Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області звернувся до господарського суду Одеської області з позовної заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" звернення стягнення на заставлені майнові права, визнання кредитором, та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2015р. з урахуванням ухвали суду від 19.05.2015р. про виправлення описки в рішенні суду від 12.05.2015р., позов НБУ задоволено частково, зобов'язано здійснити реалізацію заставлених майнових прав шляхом переведення на Національний банк України (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців 00032106) заставлених майнових прав за договором застави майнових прав №48 від 10.04.2014р. та визнано Національний банк України Кредитором за кредитними договорами, укладеними Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" з наступними позичальниками:

- Кредитним договором №80/1-13 від 05.02.2013р., укладеним з ОСОБА_3, РНОК НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 09.08.1996р. з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №135/3-13 від 22.02.2013р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБНИЦЬКА ФЕРМА "АКВАТОП", код ЄДРІ1ОУ 34995070 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №180/1-13 від 11.03.2013р., укладеним з Малим приватним підприємством "ВІРТУС", код ЄДРПОУ 22465679 з усіма додатковими угодами до нього.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Порто-Франко" передати Національному банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області оригінали кредитних договорів, а саме:

- Кредитний договір №80/1-13 від 05.02.2013р., укладений з ОСОБА_3, РНОК НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 09.08.1996р. з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитний договір №135/3-13 від 22.02.2013р., укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБНИЦЬКА ФЕРМА "АКВАТОП", код ЄДРІ1ОУ 34995070 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитний договір №180/1-13 від 11.03.2013р., укладений з Малим приватним підприємством "ВІРТУС", код ЄДРПОУ 22465679 з усіма додатковими угодами до нього, права вимоги за якими передано Національному банку України, а також всі матеріали кредитних справ, оригіналів договорів забезпечення за цими договорами. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду Одеської області від 27.08.2015р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" на Рішення господарського суду Одеської області від 12.05.15 від у справі № 916/4147/14 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Одеської області від 12.05.15 (суддя Гут С.Ф.) у справі № 916/4147/14 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2015р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Порто-Франко" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко" задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 у справі № 916/4147/14 скасовано, справу № 916/4147/14 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

На підставі Розпорядження від 01.12.2015р. №1871 Керівника апарату суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено справу до розгляду судді Петренко Н.Д. Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2015р. суддею Петренко Н.Д. прийнято справу №916/4147/14 до свого провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

У зв'язку з перебування судді Петренко Н.Д. з 13.01.2016р. на лікарняному на підставі розпорядження Керівника апарату суду від 22.01.2016р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу суду.

Згідно даних повторного автоматичного розподілу справи між суддями справу №916/4147/14 передано на розгляд судді Д'яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2016р., з урахуванням положень ст. 4-6, 86 ГПК України, справу №916/4147/14 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

На підставі розпорядження Керівника апарату суду від 06.04.2016р. було призначено автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу колегії суддів. Згідно даних автоматичного розподілу справи між суддями було визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи №916/4147/14: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Бездоля Ю.С., Малярчук І.А.

Під час розгляду даної справи, склад колегії суддів змінювався, зокрема, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.09.2017р. визначено новий склад суду: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Никифорчук М.І., Оборотова О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2017р. прийнято справу №916/4147/14 до колегіального провадження у наступному складі суду: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Никифорчук М.І., Оборотова О.Ю., провадження у справі №916/4147/14 поновлено та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство „ЛИМА ТРЕЙД-2007".

Позовні вимоги Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області розглядаються судом в редакції письмових уточнень Позивача станом на 21.03.2016р., в яких він просить суд: звернути стягнення на майнові права за кредитами, які перебувають у заставі Національного банку України відповідно до Договору застави майнових прав №48 від 10.04.2014 р.

Позовні вимоги Національного Банку України у справі обґрунтовані наступним.

10.04.2014р. між Національним банком України (кредитор) та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" (позичальник) було укладено Кредитний договір про надання кредиту для збереження ліквідності № 47 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит для збереження ліквідності (кредит) одноразово сумою в розмірі 57500000,00 грн. на строк до 30.03.2015 р. за процентною ставкою 19,5% річних (виходячи з потрійної облікової ставки Національного банку України в розмірі 6,5% на дату укладання), з погашенням кредиту і сплатою відсотків за користування ним у строки, визначені цим договором.

Графік погашення кредиту встановлено в п. 1.3 Кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором від 10.04.2014р. між Національним банком України (заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" (заставодавець) укладено Договір застави майнових прав №48 (далі - Договір Застави), відповідно до умов якого в заставу Національному банку України передані майнові права за укладеними позичальником кредитними договорами, а саме:

- Кредитним договором №80/1-13 від 05.02.2013р., укладеним з ОСОБА_3, РНОК НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 09.08.1996р. з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №527/2-13 від 19.07.2013р., укладеним з Дочірнім підприємством "ФОРМЕТ", код ЄДРПОУ 32539841 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №423/1-12 від 04.07.2012р., укладеним з Дочірнім підприємством "ФОРМЕТ", код ЄДРПОУ 32539841 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №923/1-12 від 27.12.2012р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕРКАНТЕ" код ЄДРПОУ 36109193 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №118/4-11 від 21.03.2011р., укладеним з Дочірнім підприємством "ДИРЕКЦІЯ ЄДИНОГО ЗАМОВНИКА", код ЄДРПОУ 33695645 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №539/5-12 від 14.08.2012р., укладеним з Дочірнім підприємством "ДИРЕКЦІЯ ЄДИНОГО ЗАМОВНИКА", код ЄДРПОУ 33695645 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №17/12-11 від 19.01.2011р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРААЛЬ", код ЄДРПОУ 25028650 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №20/4-11 від 20.01.2011р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК КОНТРОЛ ''УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 31893723 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №18/4-11 від 19.01.2011р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТ ХОЛДІНГ", код ЄДРПОУ 35749535 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №420/2-11 від 13.09.2011р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФЧС", код ЄДРПОУ 36502986 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №577/1-11 від 22.12.2011р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІНДАСТРІАЛ ТЕХНІК", код ЄДРПОУ 34055780 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №135/3-13 від 22.02.2013р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБНИЦЬКА ФЕРМА "АКВАТОП", код ЄДРПОУ 34995070 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №389/2-12 від 21.06.2012р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБНИЦЬКА ФЕРМА "АКВАТОП", код ЄДРПОУ 34995070 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №180/1-13 від 11.03.2013р., укладеним з Малим приватним підприємством "ВІРТУС", код ЄДРПОУ 22465679 з усіма додатковими угодами до нього;

- Кредитним договором №147/1-11 від 08.04.2011р., укладеним з Приватним підприємством "ТСН", код ЄДРПОУ 31339688 з усіма додатковими угодами до нього.

Згідно п. 3.4.3. Договору Застави, Заставодавець зобов'язаний не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої згоди Заставодержателя.

Як зазначає позивач в своєму позові, в порушення умов Кредитного Договору, з липня 2014 року Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" не виконується графік погашення кредиту, чим порушені умови, визначені змістом зобов'язання - Кредитного договору №47.

30.07.2014р. та 28.08.2014р. Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" не здійснено чергові платежі, в результаті чого за ним утворилася заборгованість по сплаті основної суми боргу та процентів, що становить 11244474,15грн.

Згідно з п. 2.2.8. Кредитного Договору, Кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту в разі погіршення фінансового стану Позичальника.

Підтвердженням погіршення фінансового стану Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" є прийнята постанова Правління Національного банку України від 28.08.2014р. №533/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" до категорії проблемних".

Враховуючи те, що заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашена, Позивач отримав право звернення стягнення, оскільки, на його думку, таке право звернення стягнення виникло у нього у зв'язку з невиконанням боржником умов кредитного договору №47 від 10.04.2014р.

Скасовуючи Рішення місцевого суду та Постанову апеляційної інстанції у даній справі та відправляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в своїй Постанові від 18.11.2015р. зазначив, крім іншого, що правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, визначений Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", зокрема ч. 2 ст. 25 відповідного Закону. Проте, резолютивна частина рішення суду першої інстанції вищенаведеним вимогам не відповідає, оскільки не містить вказівки на розмір заборгованості (та її складові), на погашення якої звернуто стягнення на заставне майно.

Крім того, в Постанові ВГСУ зазначено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції на дату прийняття рішення судом першої інстанції) місцевий господарський суд не надав правової оцінки обставинам запровадження у АБ "Порто-Франко" тимчасової адміністрації та початку його ліквідації, та не дослідив обставини, пов'язані із затвердженням реєстру акцептованих вимог кредиторів, формування ліквідаційної маси та отримання погодження Уповноваженої особи на звернення стягнення на заставлене майно, необхідність отримання якого була передбачена законом в редакції на дату прийняття судового рішення. Апеляційний господарський суд, в свою чергу, відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що позивач не звертався за погодженням до Уповноваженої особи Фонду, встановив разом з тим, що позивачем не було отримано такої згоди Уповноваженої особи.

Так, відповідно до положень п. 9.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" визначено, у резолютивній частині рішення про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) господарські суди повинні зазначати дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Частиною 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Частиною 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (яка діє станом на теперішній час) передбачено, що майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

Розглядаючи дану справу під час нового розгляду, виконуючи вказівки Вищого Господарського Суду України, викладені в Постанові від 18.11.2015 року, з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, надання правової оцінки всім доводам сторін та забезпечення виконання прямих норм законодавства, яке регулює спірні відносини, Суд неодноразово витребував у Позивача і Відповідача докази, необхідні для розгляду по суті позовних вимог НБУ, які є предметом судового розгляду.

Згідно Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес

визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою

нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності (стаття 3 Закону). У цьому Законі майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Відповідно до ст. 12 цього Закону Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником (стаття 3 Закону.).

Пунктом 56 Національного стандарту №1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року за №1440, передбачено, зокрема, що звіт про оцінку майна, складений у повній формі, повинен містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства.

З аналізу вимог Національного стандарту №1 можна зробити висновки, що термін (строк) дії звіту далеко не у всіх випадках має зазначатися оцінювачем у звіті про оцінку майна. Робити це оцінювач повинен лише у разі потреби відповідно до вимог законодавства. У випадках, коли термін (строк) дії звіту безпосередньо не зазначається оцінювачем у звіті про оцінку майна, такий термін (строк) приймається відповідно до вимог законодавства, а у разі їх відсутності - на власний розсуд користувача даного звіту.

Відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891, строк дії акта оцінки майна, у тому числі пакета акцій акціонерних товариств, може бути продовжено наказом відповідного органу, який його затвердив, на строк, що не перевищує одного року від дати оцінки. При цьому, рішення про продовження строку дії акта оцінки майна не може бути прийняте після закінчення строку дії такого акта, визначеного в абзацах першому і другому цього пункту (п. 25), строк дії висновку про вартість майна, складеного для інших випадків проведення оцінки майна, що передбачаються цією Методикою, може визначатися органом, що використовує результати такої оцінки, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, що проводить оцінку, з урахуванням строку експозиції об'єкта оцінки, якщо такий строк не визначений законодавством (п. 28).

Отже, аналізуючи усе вищезазначене, приймаючи до уваги відсутність додаткового визначення строків дії Звітів про оцінку, складених 01.04.2015р., про витребування оригіналів яких та прийняття до уваги судом, як доказів, клопотав представник позивача, що встановлено судом під час огляду першої та останньої сторінок згаданих Звітів, копії яких надав представник Позивача, а також додатково усно було зазначено присутнім представником відповідача, колегія вважала строк дії Звітів від 01.04.2015р. таким, що закінчив свою дію, отже, підстав для задоволення клопотання, у суду не було.

Крім того, як зазначає сам Позивач в Уточненнях позовних вимог від 21.03.2016р., підписаних Заступником начальника юридичного департаменту НБУ, враховуючи здійснення погашення заборгованості за чотирма кредитними договорами, які є предметом Договору Застави № 48, враховуючи, що уповноваженою особою ФГВФ на здійснення ліквідації АБ „Порто-Франко" 31.12.2015р. здійснено часткове погашення основної суми боргу за кредитним договором №47, сума заборгованості Відповідача зменшилась і складала станом на 01.03.2016р. - 36226281,81 грн.

Згідно ж документів, наданих представником НБУ до суду супровідним листом від 21.03.2016р. (а.с.8 Т.8), заборгованість АБ „Порто-Франко" перед Національним Банком України за Кредитним Договором № 47, станом на день складання листа Директора-розпорядника Фонду Гарантування Вкладів Фізичних Осіб - 16.02.2016р. №22-8727/16 „Щодо заборгованості за кредитом на збереження ліквідності АБ „Порто-Франко" від 10.04.2014р. №47", в якому Голові Національного Банку України було запропоновано погодити початкову ціну реалізації майнових прав за кредитами (8 кредитів), які перебувають у заставі НБУ, заборгованість „з метою найскорішого погашення" якої, вказана вище особа зверталася до Голови НБУ за погодженням ціни майнових прав, складала 35887492,84 грн.

Відповідно до наданого суду 18.05.2016р. представником позивача розрахунку заборгованості відповідача (довідка-розрахунок а.с. 77 Т.10), загальна сума заборгованості АБ „Порто-Франко" була визначена Позивачем в розмірі 36226281,81 грн., при цьому, як вбачалось з розрахунку Позивача, остання сплата коштів в сумі 1880944,88 грн. була здійснена Відповідачем 30.12.2015 року.

За впевненням колегії суддів, при розгляді даної категорії спору, крім іншого, є вкрай важливим чітке і обґрунтоване визначення дійсної заборгованості АБ „Порто-Франко" за Кредитним договором №47, з урахуванням усіх сплат за кредитом, які Відповідач здійснював, нарахованих йому процентів та пені за прострочення сплати кредиту та процентів станом на момент розгляду справи судом.

Є незрозумілим відображення різних сум боргу за Кредитним Договором у письмових документах, наданих до суду представниками НБУ, і направлених на розгляд Голові Національного Банку України з проханням погодження ціни майнових прав Позивача, які є предметом судового розгляду, приймаючи до уваги відсутність будь-яких погашень за період визначення боргу станом на день складання пропозиції-листа від 16.02.2016р. і день подання до суду письмових уточнень по справі - 21.03.2016р.

Крім того, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, обов'язково зазначаються в рішенні суду (ч.2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Підсумовуючи усе вищевикладене, виходячи із умов Кредитного договору №47 і Договору застави № 48 від 10.04.2014р. та вищенаведених судом вимог закону, суд зазначає, що встановлення дійсної наявної заборгованості Відповідача перед Позивачем і визначення ринкової вартості предмету застави є однією із істотних обставин, що передує його реалізації.

Проте, суд позбавлений можливості самостійно встановити дані обставини справи, оскільки це потребує спеціальних знань, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2017р. було призначено у справі №916/4147/14 судову комплексну оціночно-економічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових.

На вирішення судової комплексної оціночно-економічної експертизи судом було поставлено наступні питання: Яким є загальний розмір заборгованості Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „Порто-Франко" перед Національним банком України за Кредитним договором про надання кредиту для збереження ліквідності №47 від 10.04.2014р.? Визначити ринкову вартість (ціну) заставних майнових прав, які є предметом застави за Договором Застави майнових прав №48 від 10.04.2014р., укладеним між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк „Порто-Франко" та Національним банок України, станом на сьогоднішній день?

Також, ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2017р. витрати на проведення судової комплексної оціночно-економічної експертизи було покладено на позивача у справі - Національний Банк України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2017р. провадження у справі №916/4147/14 зупинено та матеріали справи скеровано до експертної установи.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 ухвалу господарського суду Одеської області від 17.06.2016 про зупинення провадження у справі №916/4147/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2017р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Порто-Франко" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.06.2016 про зупинення провадження та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 у справі № 916/4147/14 в частині залишення без змін ухвали про зупинення провадження у справі № 916/4147/14 залишено без змін.

Під час розгляду справи від судових експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз неодноразово надходили клопотання про витребування додаткових матерів, необхідних за для проведення експертного дослідження у справі.

07.09.2016р. (вх. № ГСОО 2-4669/16) до господарського суду Одеської області від Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судового експерта Ю.А. Тарасової про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, у якому судовий експерт просить суд витребувати додаткові документи у Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" та Національного банку України, які необхідні для проведення експертного дослідження.

24.03.2017р. до господарського суду Одеської області від ОНДІСЕ надійшов лист директора інституту разом з клопотанням експерта.

Крім того, до суду надійшло клопотання судового експерта про надання матеріалів, необхідних для виконання експертизи №17-782/17-783, у якому судовий експерт просив суд витребувати у Національного банку України та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" документи, необхідні для проведення експертного дослідження у справі №916/4147/14.

Додатково, до клопотання експерта було додано рахунок за проведення експертизи від 09.03.2017р. №17-782/17-783.

Вищезазначені клопотання експертів призначалися ухвалами суду до розгляду у судовому засіданні, з зобов'язанням, зокрема, позивача - Національний банк України, надати витребувані документи на виконання вимог ухвали суду за для проведення експертного дослідження у справі.

Однак, з боку позивача - Національного банку України витребувані судом документи та додаткові матеріали, які необхідні для проведення у справі судової комплексної оціночно-економічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2106р., надано не було, також позивачем не було забезпечено проведення сплати вартості експертного дослідження у даній справі.

Слід зазначити, що позивачем у справі - Національним банком України не було повідомлено суд про поважність причин такого неподання суду з боку позивача витребуваних документів та не сплати рахунку експертної установи за проведення експертного дослідження у даній справі.

19.09.2017р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист разом з матеріалами господарської справи №916/4147/14, у якому було зазначено суду, що у зв'язку зі звільненням ОСОБА_13, 21.08.2017р. виконання експертизи передоручено співробітнику ВБТЗ та ЕД ОНДІСЕ, старшому содовому експерту 4-го класу Яровану В.М. та повідомлено, що викладені питання не входять до компетенції експерта будівельника, у зв'язку з чим матеріали справи №916/4147/14 повернулись до суду без надання висновку оціночно-будівельної експертизи.

Також, 19.09.2017р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист, у якому було зазначено суду, що станом на теперішній час оплата рахунку та витребувані додаткові матеріали, що були визначені в клопотанні експерта-економіста до інституту не надійшли , у зв'язку з чим ухвала суду від 17.06.2016р. про призначення комплексної оціночно-економічної експертизи по справі №916/4147/14, в частині проведення економічної експертизи залишається без виконання.

Під час розгляду справи, 13.09.2017р. до господарського суду Одеської області від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" надійшло клопотання, у якому було повідомлено суд, що відповідач повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором №47 від 10.04.2014р., що підтверджується платіжним дорученням №236 від 11.07.2017р. про перерахування 36226281,81 грн., а також листом НБУ про відсутність заборгованості за кредитним договором.

У подальшому, 30.10.2017р. до господарського суду Одеської області представником позивача було надано письмові пояснення, у який позивач просив суд залишити без розгляду позовну заяву до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" про звернення стягнення на заставлені майнові права, що передані Національному банку України за Договором застави майнових прав №48 від 10.04.2014р.

Обґрунтовуючи подані пояснення, позивачем було зазначено суду, що Національний банк України підтверджує, що відповідачем - Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" у повному обсязі погашена заборгованість за Кредитним договором про надання кредиту для збереження ліквідності №47 від 10.04.2014р., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості, наданою Операційним департаментом Національного банку України та копія якої міститься в матеріалах справи.

Вимога Національного банку України про залишення позовної заяви до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" про звернення стягнення на заставлені майнові права, визнання кредитором, та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню судом, оскільки положеннями ст. 81 ГПК України процесуально не передбачено залишення позову без розгляду за клопотанням позивача.

Згідно ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми передбачено, що господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, на підставі поданих доказів.

Правила щодо належності і допустимості доказів встановлені ст.34 ГПК України, згідно ч.2 якої, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Відповідно до положень ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Впродовж розгляду справи №916/4147/14, ухвалами суду господарського суду Одеської області у позивача - Національного банку України витребувались докази, необхідні для встановлення усіх обставин справи, визначення кола спірних правовідносин сторін, а саме: письмові пояснення з відповідними документами, які підтверджують сплату відповідачем за кредитним договором №47 від 10.04.2014р. грошових коштів у розмірі 36226281,81 грн.; оригінал для огляду та належним чином засвідчену копію для залучення до матеріалів справи Листа НБУ щодо відсутності заборгованості відповідача за кредитним договором №47 від 10.04.2014р. та письмові пояснення з правовим обгрунтуванням позовних вимог станом на момент розгляду справи, з урахуванням усіх наявних та витребуваних судом нових доказів; докази виконання вимог клопотання експерта-економіста з наданням відповідних документів та доказів; докази сплати рахунку за проведення судово-економічної експертизи №17-782/17-783, призначеної ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2016р.

Однак, на неодноразові вимоги суду, витребувані судом документи не надано, поважності причин такого неподання суду не пояснено, у судове засідання, яке відбулось 16.11.2017р., Національним банком України не було забезпечено явку повноважного представника, про поважність причин відсутності або про можливість представлення витребуваних судом доказів, суд не повідомлено.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази та позовні вимоги, суд приходить до висновку про неможливість встановити кола спірних правовідносин сторін, усіх обставини справи без витребуваних у прокуратури відповідних доказів.

Під час розгляду справи суду, за відсутністю відповідних документів, надання яких не було забезпечено з боку позивача - не є за можливим встановити, чи існує та яка саме наразі, в разі існування, заборгованість Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" перед Національним банком України за Кредитним договором про надання кредиту для збереження ліквідності №47 від 10.04.2014р., оскільки належними доказами та документам не було підтверджено суду наявну або відсутність заборгованості відповідача.

Крім того, у Відповідача, з метою визначення вартості (ціни) майнових прав, переданих останнім за Договором Застави Позивачу, що є обов'язковим за прямою нормою - статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, яка діє станом на момент розгляду справи ), судом неодноразово було витребувано витяг з затвердженого реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" щодо вимог Національного банку України з обов'язковим зазначенням розміру таких вимог та черговості їх задоволення; письмову інформацію у вигляді довідки щодо балансової вартості заставлених майнових прав відповідно до Договору застави майнових прав №48 від 10 квітня 2014р. станом на момент розгляду справи; детальний розгорнутий розрахунок заборгованості по усім кредитним договорам, переданим Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" в заставу Національному Банку України за Договором застави майнових прав №48 від 10.04.2014р., з зазначенням наявної на теперішній час, а також погашеної заборгованості, боржників, періодів погашення боргу та відповідних договорів, погашення заборгованості по яким відбулося та наявне на теперішній час.

Крім того, Позивача було зобов'язано представити суду письмову інформацію щодо звернень Національного Банку України як заставодержателем за Договором Застави майнових прав №48 від 10.04.2014р., для задоволення своїх вимог до особи, уповноваженої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко", за відповідним погодженням для такого задоволення (для встановлення необхідної умови такого задоволення відповідно до ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, яка діяла станом на момент винесення рішення від 12.05.2015р.), представити суду письмову інформацію щодо звернень Національного Банку України як заставодержателем за Договором застави майнових прав №48 від 10.04.2014р., для задоволення своїх вимог до особи, уповноваженої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко", для визначення суб'єкта оціночної діяльності, для визначення ціни на заставлені майнові права, які є предметом спору (задля виконання вимог статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, яка діє станом на момент розгляду справи), надати суду письмові пояснення с чітким переліком усіх кредитних договорів, переданим Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" в заставу Національному Банку України за Договором застави майнових прав №48 від 10.04.2014р., які на момент розгляду справи судом складають предмет майнових вимог Позивача , звернення на які є предметом судового розгляду, з урахуванням документів, наявних в матеріалах справи, пояснень представників та первісної документації щодо погашень окреміх грошових зобов'язань позичальників, оскільки уточнені Позовні вимоги у справі визначені Національним Банком України в редакції 21.03.2016р. (а.с. 2 Том 8), а саме: „Звернути стягнення на майнові права за кредитами, які перебувають у заставі Національного Банку України відповідно до Договору Застави майнових прав №48 від 10.04.2014р., без чіткого переліку предмету позовних вимог , що є необхідною умовою, визначеною Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (ст. 25 Закону).

Однак, неодноразові вимоги ухвал суду, Позивачем і Відповідачем не виконані, що унеможливлює встановлення усіх обставин, які є необхідними для повного та всебічного розгляду справи, зважаючи на підставу та предмет позовних вимог і спеціальне законодавство, що регулює спірні відносини сторін у даній справі .

За таких умов, суд позбавлений можливості розглянути спір в порядку ст.75 ГПК України, невиконання вимог суду перешкоджає розгляду даної справи повно і всебічно, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

При цьому, суд враховує те, що положення ГПК України не надають суду право самостійно збирати докази на підтвердження позиції тієї чи іншої сторони спору, що порушуватиме принцип об'єктивності судового розгляду господарської справи. Одночасно, прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав невірного обрання способу їх захисту чи недоведеності, позбавить позивача можливості в подальшому захистити свої права та інтереси в спірних правовідносинах, а залишення позову без розгляду, як процесуальна можливість звернутись до суду із позовом повторно, забезпечуватиме збалансованість прав та інтересів усіх сторін спору, а також відповідатиме п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., яка передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Так, п.п.4.8, 4.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.01.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст.81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування п.5 ч.1 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку ст.38 ГПК України, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто, не залежних від позивача обставин, унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому, береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст.41 ГПК України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними доказами.

Приймаючи до уваги вищевикладене, неможливість вирішення господарського спору без встановлення усіх обставин спірних правовідносин сторін та подання Національним банком України витребуваних господарським судом матеріалів, суд доходить до висновку щодо достатності підстав для залишення без розгляду позову, з урахуванням уточнень від 21.03.2016р. Національного банку України Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області про звернення стягнення на майнові права за кредитами, що перебувають у заставі Національного банку України відповідно до Договору застави майнових прав №48 від 10.04.2014р. у даній справі.

Керуючись п.5 ст. 81, ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" у справі №916/4147/14 - залишити без розгляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Т.Г. Д'яченко

Суддя М.І. Никифорчук

Суддя О.Ю. Оборотова