Рішення

від 15.11.2017 по справі 481/293/17

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/293/17

Провадж.№ 2/481/205/2017

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.2017 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

за участю позивачки ОСОБА_1

її представника ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новий Буг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПОСП Золота Нива про визнання недійсним договору оренди землі ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПОСП Золота Нива , про визнання договору оренди землі недійсним.

В своєму позові позивачка зазначила, що вона є власником земельних ділянок загальною площею 6.37 га за кадастровими номерами 48824510100:21:000:0015 та 4824510100:20:000:0012 , які розташовані в межах Новобузької міської ради, на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом після смерті її матері ОСОБА_5.

23.12.2003 року між ОСОБА_5 та ПОСП Золота Нива було укладено договір оренди землі строком на 16 років зі сплатою орендної плати в сумі 688 гривень 33 копійки.

Відповідно до умов договору, протягом строку дії договору орендар зобов'язаний не змінювати цільове призначення земельної ділянки, яким є товарне сільськогосподарське виробництво.

Виходячи з того, що відповідач порушив цю умову договору, розоравши земельну ділянку, яка є пасовищем площею 0.73 га, на думку позивачки, це є підставою для визнання договору оренди недійсним.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, просили його задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що договір оренди землі було укладено між матір'ю позивачки та відповідачем, яка за життя не ставила під сумнів його дійсність. До теперішнього часу умови договору виконуються, орендна плата сплачується спадкоємиці, додаткові угоди по ньому не укладались, змін в обробітку землі не було.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Згідно витягу з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2010 року, зареєстровано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 48824510100:21:000:0015 від 30.07.2014 року площею 0,73 га та за кадастровим № 4824510100:20:000:0012 від 30.07.2014 року площею 5.64 га (а.с.09,10)

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії МК № 0506 61 від 09.01.2004 року, ОСОБА_5 була власником земельних ділянок площею 5.64 га та 0.73 га за кадастровими номерами 4824510000:02:000:0055; № 4824510000:01:000:0121 ( а.с.08).

23.12.2003 року між ОСОБА_5 та ПОСП Золота Нива укладено договір оренди землі на земельну ділянку площею 5.64 га строком на 16 років зі сплатою орендної плати в сумі 688 гривень 33 копійки, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок № 536 від 08.01.2004 року. Згідно додатку до договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_5 та ПОСП ОСОБА_6, до пункту 1 Договору внесено зміни шляхом збільшення площі орендної земельної ділянки на площу пасовища 0.73 га, яка належить ОСОБА_5 зі збільшенням розміру орендної плати на 25 гривень 67 копійок.

Як вбачається з пояснень сторін та досліджених письмових доказів, з часу укладення договору оренди землі та до теперішнього часу, його умови сторонами виконуються, а ОСОБА_5 його дійсність не оспорювалась.

Відповідно до ч. 2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі є Закон України "Про оренду землі".

Згідно ч. 1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з нормами ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Частиною 1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно вимог ч. 3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Згідно ч. 1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , зокрема п.8 визначено, що відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Посилання позивачки та її представника на порушення відповідачем умови договору про заборону зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0.73 га, яка є пасовищем, як на підставу визнання договору оренди землі недійсним, не може бути прийняте судом, так як ця обставина пов'язана з виконанням умов договору та може, за її наявності, бути підставою для припинення договору оренди землі, а не визнання його недійсним.

Слід зазначити, що позивачка раніше зверталась до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди землі з підстав нецільового використання земельної ділянки площею 0.73 га та за результатами розгляду справи їй було відмовлено в позові з-за не доведення зазначеного факту.

Відповідно до вимог ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час судового розгляду позивачкою не надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо недійсності договору оренди землі та інших обґрунтувань його недійсності , а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ПОСП Золота Нива про визнання недійсним договору оренди землі, залишити без задоволення .

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні, у той же строк з часу вручення їм копії рішення.

Суддя