Постанова

від 14.11.2017 по справі 802/1667/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 листопада 2017 р. Справа № 802/1667/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Р"

про: накладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Р" (далі - ТОВ " Укртранс-Р", відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість в сумі 132038,00 грн., однак, відсутнє майно, яке могло б бути джерелом погашення зазначеної суми боргу. Вказані обставини, на думку позивача, є достатніми для застосування до платника податків такої міри відповідальності, як накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ " Укртранс-Р" у банках.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання також не прибув. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням встановленого строку зберігання".

За таких обставин суд вважає, що відповідач відповідно до ч. 4 ст. 33 та ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ТОВ " Укртранс-Р" зареєстровано 20.12.2010 виконавчим комітетом Вінницької міської ради та перебуває на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Відповідно до матеріалів справи у відповідача наявний податковий борг в сумі 132038,00 грн., з них 170 грн. - штрафні санкції, 131868,00 грн. - пеня, нарахована за порушення розрахунків у сфері ЗЕД.

Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платників податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається ( не вручається).

Так, контролюючий орган вживав заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги № 2122-23 від 13.06.2016 на суму 132038,00 грн. Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2016 у справі №822/2385/16-а за позовом ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області ТОВ " Укртранс-Р" адміністративний позов задоволено та стягнуто з відповідача податковий борг у сумі 132038,00 грн. за рахунок коштів платника податків, які знаходяться на його рахунках у банківських установах та за рахунок готівки, яка йому належить.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З метою погашення податкового боргу відповідача органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено. Так, листами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області № 08/2570 від 24.08.2017, територіального сервісного центру 0541 Регіонального сервісного центру у Вінницькій області № 31/2/0541-4312 від 15.08.2017, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на не рухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №93516398 від 02.08.2017 підтверджується факт відсутності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, зазначеними нормами чітко передбачено, що право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків виникає лише в разі, якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ " Укртранс-Р" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 132038,00 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Р" (код ЄДРПОУ 37462630), що знаходяться у банках, на суму боргу 132038,00 грн. (сто тридцять дві тисячі тридцять вісім гривень).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович