Постанова

від 10.11.2017 по справі 804/5225/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2017 р. Справа № 804/5225/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретаріКурілові Ю.Ю. за участю: представника позивача представників відповідача Литвиненко К.П. Ногорного Б.В., Гресь В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 19.07.2017 року № 0001724003/04-36-40-03/21921230.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем у ході фактичної перевірки, яка розпочата 14.07.2017 року встановлено, що за адресою вул. К.Маркса, 34Б, в кафе-барі Мелроуз здійснює свою діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 виявлено факт реалізації позивачем пива Дункель ємністю 0,33 л. за ціною 21,00 грн. та кальяну Easy за ціною 160,00 грн. з вмістом тютюну без наявності ліцензії на право роздрібної реалізації тютюнових виробів, у зв'язку із чим до позивача Рішенням від 02.08.2017 року № 0001724003/04-36-40-03/21921230 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн. за порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а саме, за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії. Однак, позивач вважає оскаржуване рішення незаконним та таким, що не ґрунтується на дійсних обставинах справи, оскільки матеріали фотофіксації кальяну не належними доказами вчинення порушення, оскільки фото фіксація була зроблена за межами орендованої позивачем площі, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав для застосування штрафних санкцій до позивача та просить суд скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 02.08.2017 року №0001724003/04-36-40-03/21921230.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.

Відповідач - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що відповідно до наказу Головного управління ДФС в Дніпропетровській області від 13.07.2017 року №3690-п було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Марса, 34Б, за результати якої було встановлено факт порушення статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та винесено Рішення про застосування штрафних санкцій від 02.08.2017 року № 0001724003/04-36-40-03/21921230 на суму штрафу 17 000,00 грн. - за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії. Таким чином, відповідач зазначає, що контролюючий орган діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством України, у зв'язку з чим вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відстуні.

Представники відповідача у судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 липня 2017 року на підставі ст.19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України) Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області наказом №3690-п призначено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 (код ЄДРПОУ 21921230) за адресо: м. Дніпропетровськ, пр.К.Марса, 34Б, БАР, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу спирту з 14.07.2017 року тривалістю не більше 10 діб.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 19.07.2017 року №7578/04-36-40-03 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, у висновках якого встановлено порушення статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481/95-ВР, а саме, роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії.

На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено Рішення про застосування штрафних санкцій від 02.08.2017 року №0001724003/04-36-40-03/21921230, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. - за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії, яке було отримано директором підприємства 04 серпня 2017 року.

Не погоджуючись із винесенним рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756 - VI (далі - Податковий кодекс України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 Податкового кодексу України передбачає порядок проведення фактичної перевірки.

Пунктом 80.1 вказаної статті передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Положеннями пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України, передбачено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Пунктом 80.7 вказаної статті встановлено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

За приписами пункту 80.8 статті 80 Податкового кодексу України, під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

В той же час, за положеннями стаття 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Статтею 1 Закону України № 481/95-ВР визначено, що тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Частина чотирнадцята статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

З аналізу вищенаведеного можна дійти висновку, що суб'єкт господарювання, який реалізує тютюнові вироби без відповідної ліцензії, повинен нести відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

В ході розгляду справи судом встановлено, що під час проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу було встановлено факт реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 кальяну Easy за ціною 160,00 грн. з вмістом тютюну без наявності ліцензії на право роздрібної реалізації тютюнових виробів.

Так, у судовому засіданні головний державний ревізор-інспектор Дніпровського відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Гресь Вячеслав Володимирович, який проводив перевірку, пояснив, що 14.07.2017 року він разом із ОСОБА_7 здійснювали фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 - Бар при кафе Мелроуз за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 34-Б. В ході перевірки було зроблено контрольну закупку продукції - Пиво Дункель ємністю 0,33 л., Коктейль Лимонад Чикаго . Замовлення на вказану продукцію було зроблено в приміщенні бару після чого перевіряючі особи вийшли на відкриту площадку бару при кафе Мелроуз . Приблизно через 30 хвилин знаходячись на відкритій терасі бару та побачивши на окремому столі кальян, працівники податкової служби замовили офіціанту бару кальян. На вказані замовлення офіціантом бару було видано продукцію ( Пиво Дункель ємністю 0,33 л., Коктейль Лимонад Чикаго , кальян Easy ) та рахунки з логотипом Melrose Bar-Grill від 14.07.2017 року о 13:43:24 №42 на Пиво Дункель ємністю 0,33 л. вартістю 21,00 грн. та Коктейль Лимонад Чикаго вартість 39,00 грн. на загальну суму з урахуванням знижки 25% - 45 грн.; від 14.07.2017 року о 14:21:56 №5 на кальян Easy на загальну вартість 160,00 грн., а також фіскальний чек ООО НПФ МДК-4 м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 34-Б Бар при кафе Мелроуз від 14.07.2017 року №0000005595 о 14:45:18 на суму 21,00 грн. за Пиво Дункель ємністю 0,33 л. Фіскальний чек на кальян видано не було. Перевіряючими особами було перевірено документи ТОВ Науково-виробнича фірма МДК-4 на право реалізації тютюнових виробів та встановлено, що роздрібну торгівлю здійснено без наявності ліцензії. За результатами даної перевірки до ТОВ Науково-виробнича фірма МДК-4 були застосовані фінансові санкції.

Суд також зазначає, що критично ставиться до тверджень представника позивача з приводу того, що кальян був реалізований 14.07.2017 року працівником іншого підприємства, а не офіціантом Бар при кафе Мелроуз та не на території, яка орендується підприємством, оскільки, наданим для огляду в судовому засіданні та залученим до матеріалів справи фіскальним чеком від 14.07.2017 року №0000005595 було зафіксовано факт продажу як продукції - Пиво Дункель ємністю 0,33 л. та Коктейль Лимонад Чикаго , виданих на підставі рахунку Бар при кафе Мелроуз , так і реалізація кальяну Easy на який також видавався рахунок тим самим підприємством.

Що стосується посилання позивача на Договір оренди від 01.03.2015 року №1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 та громадянином України ОСОБА_8, відповідно до якого об'єктом оренди є нежитлове приміщення, обладнане під ресторан і розташоване у кутовій частині на цокольному поверсі будівлі, що знаходиться у торгово-виставочному центрі за адресою: пр. Карла Маркса №34Б у м. Дніпропетровську, як на обставину, що спростовує факт реалізації кальяну Easy саме позивачем на території літнього майданчика, на якому позивач не здійснює свою діяльність, суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи було встановлено, що окрім приміщення загальною площею 25 кв.м., яке орендує ТОВ Науково-виробнича фірма МДК-4 за адресою: пр. Карла Маркса №34Б у м. Дніпропетровську, будь - яких інших підприємств, які б були обладнані під ресторан або реалізовували продукти харчування, алкогольні та тютюнові вироби, та які б мали літню площадку, в даному приміщенні немає. Представник позивача в судовому засіданні не спростовував факту того, що літня площадка, що знаходиться перед входом до бару при кафе Мелроуз , використовувалась саме ТОВ Науково-виробнича фірма МДК-4 .

Суд також зазначає, що відповідно до залученої позивачем до матеріалів справи копії картки обліку (зелена картка) №09268, виданої Департаментом споживчого ринку і сфери послуг Дніпропетровської міської ради, об'єкт торгівельного призначення під назвою Бар при кафе Мелроуз , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 , за адресою: Жовтневий район, просп. Карла Маркса, 34-Б, поставлений на облік 25 лютого 2015 року. За таких обставин, твердження позивача з приводу того, що реалізація кальяну було здійснено іншим підприємством є такими, що не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.

Суд також відхиляє посилання позивача щодо зміни назви району та вулиці на підставі Розпоряджень Дніпропетровського міського голови від 29.11.2015 року №897-р Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська та від 19.12.2016 року №71-р Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська як обставин, які позивач наводить на спростування правомірності дій відповідача, оскільки навіть зазначення старих назв м. Дніпропетровськ, пр. К.Марса,34- Б замість м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 34-Б є лише формальною підставою та не спростовує самого факту вчинення позивачем порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР.

До того ж, суд звертає увагу, що на фіскальному чеку від 14.07.2017 року №0000005595 самим Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 досі зазначається адреса зі старими назвами міста та вулиці: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 34-Б .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано до матеріалів належних та допустимих доказів, які б спростували обставини зафіксовані контролюючим органом у акті перевірки.

Суд вважає, що відповідачем у повному обсязі доведено в ході судового розгляду правомірність своїх дій під час проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 та винесення Рішення про застосування штрафних санкцій від 02.08.2017 року №0001724003/04-36-40-03/21921230, у зв'язку з чим зазначає про відсутність підставі для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.

Згідно з приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із положень частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у разі ухвалення рішення на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МДК-4 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2017 року.

Суддя І.В. Тулянцева