Постанова

від 14.11.2017 по справі 822/2372/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/2372/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року 10:10м. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" до Хмельницької районної державної адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фермерського господарства "ОСОБА_3І." про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 січня 2015 року №№18650595, 18651896, 18652625, 18654560, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ГЕРРОМ Інвест-Україна" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької районної державної адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фермерського господарства "ОСОБА_3І." про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 січня 2015 року (з відкриттям розділу), а саме реєстрацію договорів оренди за фермерським господарством "ОСОБА_3І." наступних земельних ділянок, кадастрові номери:

- 6825087100:03:002:1685, що перебуває у власності ОСОБА_4;

- 6825882600:03:002:1682, що перебуває у власності ОСОБА_5;

- 6825087100:03:002:1684, що перебуває у власності ОСОБА_6;

- 6825087100:03:002:1687, що перебуває у власності ОСОБА_7.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протягом 2007 року ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна" та зазначеними вище громадянами укладено договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 10 років. Договори зареєстровані в Хмельницькій регіональній філії ДП центру ДЗК. Проте, згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у січні 2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області прийняті рішення про державну реєстрацію прав оренди цих же земельних ділянок, укладених між зазначеними вище громадянами та фермерським господарством "ОСОБА_3І.".

Вказує на те, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, прийняті з порушенням чинного законодавства України, оскільки ним при вчиненні реєстрації не перевірено, чи були зареєстровані права на земельні ділянки за іншими особами, в зв'язку з чим відповідачем допущено порушення, за якого одні і ті ж земельні ділянки передано в оренду різним орендарям. А тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Належним чином повідомлені про розгляд справи відповідач та третя особа, в судове засідання повноважних представників не направили, причини неявки суду не повідомили. Клопотань чи заперечень від відповідача чи третьої особи на адресу суду не надходило.

На підставі ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа розглянута у відсутність сторін. Фіксування судового засідання не здійснювалось.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, вивчивши доводи поданого адміністративного позову, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що протягом 2007 року позивачем укладено, та проведено у встановленому законом порядку державну реєстрацію договорів оренди, наступних земельних ділянок:

- 6825087100:03:002:1685, що перебуває у власності ОСОБА_4, договір зареєстрований 16 січня 2008 року у Хмельницькій регіональній філії ДП центру ДЗК за №040874300074;

- 6825882600:03:002:1682, що перебуває у власності ОСОБА_5, договір зареєстрований 11 січня 2008 року у Хмельницькій регіональній філії ДП центру ДЗК за №040874300018;

- 6825087100:03:002:1684, що перебуває у власності ОСОБА_6, договір зареєстрований 11 січня 2008 року у Хмельницькій регіональній філії ДП центру ДЗК за №040874300017;

- 6825087100:03:002:1687, що перебуває у власності ОСОБА_7, договір зареєстрований 22 вересня 2008 року у Хмельницькій регіональній філії ДП центру ДЗК за №040874300165.

Вищевказані договори оренди землі є чинними на даний час, не визнані в судовому порядку недійсними.

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, права оренди щодо вказаних вище земельних ділянок також зареєстровані, і за фермерським господарством "ОСОБА_3І." на підставі оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 січня 2015 року №№18650595, 18651896, 18652625, 18654560.

Вважаючи зазначені дії державного реєстратора неправомірними та такими, що порушують права ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна", останнє звернулось з позовом до суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV). Згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 26 листопада 2015 року №834-VIII, Закон №1952-IV викладено в новій редакції.

Статтею 15 Закону №1952-IV (тут і далі в редакції чинній до 01 січня 2016 року) визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

У ст.18 Закону №1952-IV порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень викладений наступним чином: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Водночас, норми Закону №1952-IV у згаданій редакції містять положення про те, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації та приймає відповідні рішення.

Статтею 24 Закону №1952-IV визначений вичерпний перелік підстав для прийняття державним реєстратором рішення про відмову в державній реєстрації прав. При цьому, рішення про відмову повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у ч.1 вказаної статті, не застосовується у разі: наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам); невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. Чинна редакція закону також містить положення про те, що у такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру.

За ч.1 ст.15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Згідно з ч.2 ст.15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Тобто, витяг з ДЗК - є один із видів інформації, що містить вичерпний перелік відомостей про земельну ділянку, її власника (користувача), розміри, тощо, що внесені до Поземельної книги. Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів), тобто усі відомості про земельну ділянку містяться в витягу з ДЗК (п.2 ст.38 Закону України "Про державний земельний кадастр").

У зв'язку із ненаданням відповідачем суду матеріалів реєстраційних справ, в яких прийняті оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, (з відкриттям розділу), неможливо встановити чи звертався державний реєстратор із запитами та відділу Держгеокадастру у Хмельницькому районі із запитами щодо наявності чи відсутності зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок за кадастровими номерами: 6825087100:03:002:1685; 6825882600:03:002:1682; 6825087100:03:002:1684; 6825087100:03:002:1687.

Водночас, згідно витребуваних ухвалою суду, належним чином завірених копій книг реєстрації договорів оренди земельних ділянок, підтверджується державна реєстрація оренди вказаних земельних ділянок в Хмельницькій регіональній філії ДП центру ДЗК у 2007 році за ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна".

При цьому, фактично підставою позову є протиправність реєстрації права оренди земельної ділянки, після того як таке ж право зареєстроване за позивачем.

Частиною 1 ст.244-2 КАС України визначено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Верховний суд України в постанові від 29 вересня 2015 року у справі №21-760а15 зазначив, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Згідно з роз'ясненням Державної реєстраційної служби України, викладеним у листі №2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Доказів звернення із запитами до виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) відповідачем не надано.

Суд також звертає увагу сторін на те, що під час розгляду документів, державний реєстратор також здійснює пошуки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна для отримання інформації щодо вже зареєстрованих речових прав.

Таким чином, державним реєстратором не вчинено всіх дій, спрямованих на недопущення подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами.

Згідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України та прийняті без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а, відтак, є протиправними.

Разом з тим, під час розгляду даної справи суд враховує положення ст.8 КАС України, згідно якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Нормами ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Lelas v. Croatia", "Toscuta and Others v. Romania").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Moskal v. Poland"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lelas v. Croatia"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Pincova and Pine v. the Czech Republic", "Gashi v. Croatia", "Trgo v. Croatia").

Відповідач зареєстрував за фермерським господарством "ОСОБА_3І." право оренди земельних ділянок за кадастровими номерами: 6825087100:03:002:1685; 6825882600:03:002:1682; 6825087100:03:002:1684; 6825087100:03:002:1687, чим порушив встановлені внутрішні процедури. Наслідком зазначеної помилки стало порушення прав позивача як орендаря зазначених земельних ділянок.

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що реєстрація договорів оренди земельних ділянок, укладених між фермерським господарством "ОСОБА_3І." та фізичними особами здійснена відповідачем помилково, за наявності вже зареєстрованого права оренди іншої особи, всупереч вимог чинного законодавства України, а отже адміністративний позов ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна" необхідно задовольнити в повному обсязі.

Суд враховує, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_8 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Згідно платіжного доручення №9217 від 18 серпня 2017 року, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 6400,00 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької районної державної адміністрації.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, (з відкриттям розділу) індексний номер: 18650595 від 16 січня 2015 року про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6825087100:03:002:1685 за фермерським господарством "ОСОБА_3І.".

Визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, (з відкриттям розділу) індексний номер: 18651896 від 16 січня 2015 року про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6825882600:03:002:1682 за фермерським господарством "ОСОБА_3І.".

Визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, (з відкриттям розділу) індексний номер: 18652625 від 16 січня 2015 року про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6825087100:03:002:1684 за фермерським господарством "ОСОБА_3І.";

Визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, (з відкриттям розділу) індексний номер: 18654560 від 16 січня 2015 року про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6825087100:03:002:1687 за фермерським господарством "ОСОБА_3І.".

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна", ідентифікаційний код 34175746, судовий збір в сумі 6400 (шість тисяч чотириста) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької районної державної адміністрації.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17 листопада 2017 року , 11:40.

Суддя /підпис/ОСОБА_1 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1