Ухвала

від 15.11.2017 по справі 813/4516/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/4474/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергоком" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017р. по справі за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергоком" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках, -

ВСТАНОВИЛА:

23.12.2016р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було допущено до проведення позапланової виїзної перевірки службових осіб позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2017р. позов задоволено.

Відповідач оскаржив дану постанову з підстав порушення норм матеріального права та невідповідності фактичним обставинам справи, мотивуючи тим, що накладення адміністративного арешту на майно та накладення адміністративного арешту на кошти не є тотожними поняттями, різняться процедурами та правовими підставами.

Вважає, що на момент вирішення питання застосування арешту коштів ТзОВ "Львівенергоком" положення п.п. 20.1.9 п.20.1 ст. 20 ПК України не містять відсилання на положення ст. 94 ПК України, то така норма (п.п.20.1.9) не може братися до уваги взагалі.

пунктом 7.3 даного Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. №568 "Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків", що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013р. за №1839/24371 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Тобто, вказаним Порядком нерозривно пов'язано процедуру подачі позову про застосування арешту коштів із прийняттям рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Однак, в даному випадку відсутнє рішення керівника податкового органу про застосування арешту майна платника податків, а тому вважає, що позов є передчасний.

Просить скасувати постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника податкового органу, який зіслався на розсуд суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом в.о.начальника Личаківської ОДПІ Головного управління ДФС України у Львівській області від 08.12.2016 року за №728, на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, призначено позапланову виїзну перевірку ТзОВ Львівенергоком з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТзОВ Люфт-Сервіс за період з 16.10.2015 року по 30.05.2016 року.

Однак, відповідачем було відмовлено у допуску посадових осіб позивача до проведення перевірки, що підтверджується відповідним актом від 09.12.2016 року за №105/14-02 та від 12.12.2016 року за №106/14-08 про не допуск до проведення виїзної позапланової перевірки ТзОВ Львівенергоком .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що платником податків - відповідачем відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для проведення такої, а тому слід застосувати до такого платника умовний адміністративний арешт майна у вигляді арешту коштів на рахунках у банках, виходячи з наступного:

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 року за № 9/20322.

Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Згідно з підп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до абзац.2 підп.94.6.2 п.94.6 ст.94 цього ж Закону, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Як передбачено підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 цієї ж статті встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки відповідача є ухвала слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 08.11.2016 року у кримінальній справі №464/8007/16-к про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки (підп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України), а тому відсутні обмеження щодо проведення таких перевірок передбачені п.78.2 ст.78 ПК України.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що під час апеляційного провадження, відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 25.07.2017р. у справі №908/1058/17 банкрута - ТзОВ Львівенергоком , код ЄДР 36152893, ліквідувати (а.с.98 - 100) і 01.08.2017р. за номером 11031170018042370 здійснено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.101 - 104)

Відповідно до ч.2 ст.203 КАС України - якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обгрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, однак в зв язку з припинення юридичної особи - відповідача, постанову суду слід визнати нечинною, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.160 ч.3, 195, 196, п.5 ч.1 ст.198, ч.2 ст.203, 205, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергоком» -задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2017р. по справі №813/4516/16 - визнати нечинною та закрити провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст судового рішення виготовлено 17.11.17