Ухвала

від 16.11.2017 по справі 522/10214/17,1-кс/522/10060/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1869/17

Номер справи місцевого суду: 522/10214/17,1-кс/522/10060/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017 року м. Одеса

Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 15 червня 2017 року про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22016160000000083 від 29 березня 2016 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.258-5 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_4 та накладений арешт на грошові кошти, банківські картки, документи, накопичувачі інформації та мобільні телефони, вилучені в ході проведення обшуку 12 червня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись із вказаною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Дослідивши апеляційну скаргу ОСОБА_3 суддя-доповідач дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, зазначив,що право на суд,одним з аспектів якого є право на доступ до суду,не є абсолютним,воно за своїмзмістом може підлягати обмеженням,особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.Однак такі обмеження не можуть обмежуватиреалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри,щоб саму суть права було порушено.Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Відповідно до ч.3 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.

Згідно з п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Пунктом 9-2 ч.1 ст.393 КПК України, передбачено, що право на оскарження ухвали слідчого судді має фізична або юридична особа у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані до суду; третя особа у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію.

ОСОБА_3 оскаржив ухвалу слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти, накопичувачі інформації, мобільні телефони, які були вилучені в ході проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_2 .

Разом з цим, до поданої апеляційної скарги ОСОБА_3 не надав жодних документів, які підтверджують те, що він є власником квартири, у якій був проведений обшуку та не довів, що арештоване майно і грошові кошти належать саме йому і таким заходом забезпечення кримінального провадження як арешт майна, порушені права та законні інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 є особою, яка не має право на подачу апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 15 червня 2017 року, оскільки він не надав документів, які підтверджують його право власності на арештоване майно, а також доказів про те, що вилучене майно стосується його інтересів.

Слід зазначити, що ст.422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії судді-доповідача, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, які подані особою, що не має право на подачу апеляційної скарги

При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

За таких обставин, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що відповідно до положень п.2 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Разом з цим, відповідно до ч.7 ст.399 КПК України суддя-доповідач роз`ясняє особі, яка подала апеляційну скаргу про те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

Керуючись статтями 7, 9, 50, 393, ст.396, п.2 ч.3 ст.399, 405, 419 КПК України, суддя-доповідач,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 15 червня 2017 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №

22016160000000083 вилученого в ході проведення обшуку адресою: АДРЕСА_1 повернути особі, що її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги негайно надіслатиОСОБА_3 .

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу про те, що відповідно до ч.7 ст.399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2