Постанова

від 20.11.2017 по справі 812/1615/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1615/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до державного підприємства Первомайськвугілля про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 2503,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі за текстом - позивач) до державного підприємства Первомайськвугілля (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості відокремленого підрозділу Вузол виробничо-технологічного зв'язку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 в сумі 2503,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.

Відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 склала 2503,48 грн. Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з цим позивач для захисту своїх інтересів та стягнення заборгованості змушений звернутися до суду.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 19), в позовній заяві просив розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі уповноваженого представника управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області. На виконання ухвали суду від 06.11.2017 представник позивача через канцелярію суду 17.11.2017 за реєстраційними №№ 28152/2017, 28161/2017 надав акт від 26.10.2017, картку особового рахунку відповідача та розрахунок фактичних витрат, на підставі якого нараховані до відшкодування у жовтні 2017 року витрати в сумі 1163,87 грн по ОСОБА_1В (арк. спр. 22, 23-24, 27).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 20). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначені положення статті 128 КАС України, суд розглядає дану справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, судом встановлено таке.

«Вузол виробничо-технологічного зв'язку» (ідентифікаційний код 26402747) є відокремленим підрозділом державного підприємства «Первомайськвугілля» та знаходиться у м. Гірське Попаснянського району Луганської області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.11.2017 № НОМЕР_1 (арк. спр. 15-16).

Органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням відповідача є управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області.

Відповідно до пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» :

- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;

- до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом - Закон № 400) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону № 400 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція № 21-1).

Відповідно до пункту 6.1 вказаної Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції № 21-1).

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 глави 6 Інструкції № 21-1 для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим» ). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, підприємство відповідача зобов'язане відшкодовувати органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Органи Пенсійного фонду України здійснювали доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , за спірний період (арк. спр. 7, 27).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (арк. спр. 7, 27), не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У відповідача виникла заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 у розмірі 2503,48 грн. Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, що підтверджується карткою особового рахунку платника (арк. спр. 5-6, 23-24).

Також наявність заборгованості у відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області підтверджується актом звірення взаємних розрахунків по сплаті обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України від 26.10.2017, складеним між управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області та платником - відокремленим підрозділом «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» державного підприємства «Первомайськвугілля» за період з 01.10.2017 по 31.10.2017, відповідно до якого заборгованість відповідача за списком № 2 складає 2503,48 грн (арк. спр. 22).

Оскільки в порушення вимог пунктів 6.7, 6.8 Інструкції № 21-1 державне підприємство Первомайськвугілля в особі відокремленого підрозділу Вузол виробничо-технологічного зв'язку до 25-го числа не внесло до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 в сумі 2503,48 грн.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач згідно з пунктом 18 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, а стягнення його з відповідача в таких випадках статтею 94 КАС України не передбачено.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до державного підприємства Первомайськвугілля про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 2503,48 грн задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства Первомайськвугілля (ідентифікаційний код 32320594, місцезнаходження: 93292, Луганська область, Попаснянський район, місто Гірське, вулиця Куйбишева, будинок 21) на користь управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, місто Попасна, вулиця Шкільна, будинок 2) заборгованість відокремленого підрозділу Вузол виробничо-технологічного зв'язку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 в сумі 2503,48 грн (дві тисячі п'ятсот три грн 48 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_2