Постанова

від 20.11.2017 по справі 824/831/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/831/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Динівці" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (позивач) просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Динівці" (відповідач) заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за вересень 2017 року в сумі 11047,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням поштового збору, за вересень 2017 року в сумі 11047,35 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Вказану ухвалу відповідач отримав 06.11.2017 року і ознайомився з вимогами до розгляду справи у порядку скороченого провадження, проте заяву про визнання позову або заперечення на позов до суду не подав.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідач є юридичною особою, код ЄДРПОУ 30560817, місцезнаходження: 60331, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Динівці та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як платник страхових внесків.

Як встановлено з матеріалів справи, у відповідача працювали наймані працівники: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які мають всі необхідні підстави для призначення їм пільгової пенсії відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дослідженні судом копії протоколів, трудових книжок, актів зустрічної перевірки про підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, підтверджують право вказаних працівників на пільгову пенсію відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 9-127).

Відповідачу направлявся розрахунок з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з вересня 2017 року, в якому було обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсій працівникам, які працювали на підприємстві та мають право на пільгову пенсію (а.с. 7).

Згідно розрахунку заборгованості, борг відповідача за вересень 2017 року складає 11047,35 грн (а.с. 5).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (Закон України №400/97-ВР).

Відповідно до п.п. 1 та 2 ст. 1 Закону України №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З аналізу вищевказаних норм Закону України №400/97-ВР суд приходить до висновку, що умова використання праці найманих працівників, при сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є обов'язковою лише для фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності. Натомість, суб'єкти підприємницької діяльності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації та інші юридичні особи, незалежно від використання ними праці найманих працівників є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, відповідач є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому на нього покладено обов'язок по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій своїм найманим працівникам, яким призначена пенсія на пільгових умовах.

Згідно з п. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (Закон України №1058-IV) страхувальниками є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 6.1 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пп. 6.2 п. 6 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 Інструкцією № 21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до абз. 1 п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, відповідач будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконує свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того судом встановлено, що на адресу відповідача направлявся відповідний розрахунок на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, однак зазначені в розрахунку суми відповідачем не сплачені, у зв'язку із чим за вересень 2017 року утворилась заборгованість в сумі 11047,35 грн.

Відповідач у встановлений законом строк і на момент розгляду справи не сплатив до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області фактичні витрати на виплату і доставку пенсій. У зв'язку з цим, сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку. Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70, 79, 86, 94, 158, 159, 163, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Динівці" (код ЄДРПОУ 30560817, с. Динівці, Новоселицький район, Чернівецька область, 60331) заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за вересень 2017 року в сумі 11047 (одинадцять тисяч сорок сім) грн 35 коп., на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

3. Копії постанови направити сторонам.

Порядок і строки оскарження визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Григораш