Постанова

від 13.11.2017 по справі 822/2198/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/2198/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретаріЯворській І.Ю. за участі:представників позивача Васильченка В.О., Реви Ю.О., Миханчук В.В., Турінського О.Ф., представників відповідача Трасковської С.В., Вуйциха О.В., Гаврилюк О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Шепетівський ремонтний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Державний концерн "Укроборонпром", Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Патріот" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Талюрі", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Шепетівський ремонтний завод" звернулось до суду з позовом за №1882 від 28.07.2017 року, в якому позивач вказує на порушення його прав та Податкового кодексу України і просить: 1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області №0004681402, №0004691402, №0004701402, №0004711402 від 13.07.2017 року; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області №0017321306 від 13.07.2017 року частково - в частині нарахування 180779,34 гривень ( стор. 4 - 18, т.1).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача в задоволенні позову просили відмовити, про що надали письмові заперечення, які підтвердили в суді (стор.1-7, т.2). На запитання суду пояснили, що на цей час підозр посадовим особам Державного підприємства "Шепетівський ремонтний завод" по кримінальних провадженнях не пред"явлено, як і не має рішень судів, які набрали законної сили щодо них.

Від третьої особи - Державного концерну "Укроборонпром" надійшло до суду письмове пояснення за №ИОР2.2.-9835 від 24.10.2017, згідно яких просить задовольнити позовні вимоги Державного підприємства Шепетівський ремонтний завод про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Зазначає, що з 27.05.2015 по 09.07.2015 року Концерном надано статус кваліфікований TОB Талюрі на постачання оптичних приладів за поданням ДП Харківський бронетанковий завод . З 11.03.2015 по 15.02.2017 року Концерном надано статус кваліфікований ТОВ "ВП Патріот" на постачання модулів, вузлів та механізмів для підприємств бронетанкової промисловості за поданням ДП Львівський бронетанковий завод". З 22.06.2016 по 15.02.2017 року Концерном надано статус умовно кваліфікований TОB ВП Патріот на постачання оптичних приладів за поданням ДП ШРЗ відповідно до наказу від 30.03.2016 р. № 91 (стор.66-70, т.4). Інші треті особи представників до суду, як і письмових пояснень не направили, хоч належно були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази по справі, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку Державного підприємства Шепетівський ремонтний завод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено Акт № 0976/22-01-14-02/08396724 від 21.06.2017 року (далі - Акт перевірки) (стор.8-54, т.2).

На підставі Акту перевірки, відповідачем 13.07.2017 були прийняті податкові повідомлення-рішення: 1) № 0004681402 за платежем податок на прибуток, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на 1937247 грн. за основним платежем та застосовано штрафні санкції в розмірі 318567 грн.; 2) № 0004691402 за платежем податок на додану вартість, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на 2313303 грн. за основним платежем та застосовано штрафні санкції в розмірі 578326 грн.; 3) № 0004701402 за платежем частина чистого прибутку (доходу), яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на 3866629 грн. за основним платежем та застосовано штрафні санкції в розмірі 853398 грн.; 4) № 0004711402 - штрафні санкції за платежем частина чистого прибутку (доходу), яким зобов'язано сплатити штраф в розмірі 105321 грн.; 5) № 0017321306 - штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, яким визначено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 276062,51 гривень ( стор. 90 - 94, т.1).

Підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення №0004681402 став висновок контролюючого органу в Акту перевірки про заниження податку на прибуток в загальній сумі 1 937 247 грн., в зв'язку з заниженням задекларованих показників за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року в загальній сумі 10 762 480 грн. в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих товарів на суму 10 762 480 грн., оскільки у постачальників ТОВ Талюрі (ПН 37997636, м. Харків) та ТОВ ВП Патріот (ПН 37055453, м. Дніпро) для здійснення постачання в такому обсязі запчастин подвійного призначення були відсутні активи, за реквізитами даних суб'єктів господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) з метою введення в законний товарообіг продукції невідомого джерела походження та товаровиробника, та, як наслідок, формування витрат та податкового кредиту кінцевому споживачу.

Зокрема, перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліках ДП Шепетівський ремонтний завод операцій з придбання у ТОВ Талюрі в травні 2015 року запчастин подвійного призначення на суму 1 852 565,54 грн., в т.ч. ПДВ 308 760,92 гривень. Контролюючий орган вважає, що позивач безоплатно отримав від ТОВ Талюрі активи, так як у ДП Шепетівський ремонтний завод відсутні первинні документи, які підтверджують отримання запчастин подвійного призначення, чому суд дає критичну оцінку, адже: 1) поставка запчастин проведена на підставі договору №12/05-1 від 12.05.2015 з ТОВ "Талюрі і додатку (Специфікація№1)", який є дійсним; 2) ця поставка підтверджена: видатковою накладною №ТА-0000004 від 20.05.2015; дорожнім листом №357; оплатою запчастин; відображення цієї господарської операції у бухгалтерському обліку позивача, що вказано в Акті перевірки.

Цей висновок суду не спростовується інформацією в Акті перевірки про те, що Відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУМВС України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2014 за номером 12014220060000284, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.205 КК України, адже не має обставин, які визначені ст.72 КАС України, які можна врахувати у цій адміністративній справі. Це досудове розслідування стосується групи осіб, які протягом 2014-2015 років у м. Харкові, під виглядом діяльності не зареєстрованого суб'єкта господарської діяльності Інваконсалт без мети здійснення реальної господарської діяльності для подальшого безпідставного, штучного формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки Харківської області, та інших регіонів України, а також переведення безготівкових коштів в готівку, створили, зареєстрували, а також придбали підприємства, у т.ч. ТОВ Талюрі , від імені яких здійснювали фіктивну підприємницьку діяльність, відображаючи у податковому і бухгалтерському обліках неіснуючі фінансово-господарські операції з підприємствами реального сектору економіки.

Крім цього, в Акті перевірки зазначено, що фактично ТОВ "Форсаж-2009" в "ланцюгу" постачання ввів в товарообіг (легалізував) товар - запчастини подвійного призначення, які реалізовані ТОВ "Талюрі", невідомого виробництва та виробника, з метою формування відповідної ціни та, як наслідок, формування витрат та податкового кредиту кінцевому споживачу ДП "Шепетівський ремонтний завод", що не свідчить про протиправні дії позивача, який прибав запчастини саме в ТОВ "Талюрі", а не у ТОВ "Форсаж-2009".

Також перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліках ДП Шепетівський ремонтний завод операцій з придбання у ТОВ ВП Патріот в липні 2015 р. - листопаді 2016 р. запчастин подвійного призначення на суму 11 062 410,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 843 735 грн. Видаткові накладні містять підписи зі сторони постачальника - директора ТОВ ВП Патріот ОСОБА_10 (до 16.03.2016р.) та ОСОБА_11 (з 17.03.2016р.). Перевіркою не встановлено джерело походження, виробника продукції запчастин подвійного призначення та не підтверджено легальність руху продукції ланцюгу постачання від виробника до кінцевого споживача ДП Шепетівський ремонтний завод . Контролюючий орган вважає, що підприємства - контрагенти ТОВ ВП Патріот в "ланцюгу" постачання ввели в товарообіг (легалізували) товар - запчастини подвійного призначення (що реалізовані на ТОВ ВП Патріот ), невідомого виробництва та виробника, з метою формування відповідної ціни та, як наслідок, формування витрат та податкового кредиту кінцевому споживачу ДП "Шепетівський ремонтний завод".

Відповідно до вироку Індустріального суду м. Дніпропетровська від 02.11.2016 року по справі №202/5765/16-к (1-кп/0202/425/2016) ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України. Цим вироком встановлено, що ОСОБА_10, діючи умисно, за матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписавши протокол загальних зборів учасників ТОВ "ВП Юдіс" від 26.01.2015 та нотатріально засвідчений статут ТОВ "ВП Патріот" (ЄДРПОУ 37055453), на підставі якого створюється юридична особа, порушив законодавство, зареєструвавши на своє ім"я підприємство ТОВ "ВП Патріот" та передавши невстановленому співучаснику злочину для внесення в реєстраційні документи підприємства, після проведення перереєстрації вказаного товариства придбав суб"єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), з метою прикриття незаконної діяльності за попередньою змовою групою осіб ( стор. 80-82, т.2).

Згідно з ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, ця норма КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено вирок або прийнято постанову, а тому для суду є обов'язковими лише обставини щодо цієї особи, а не щодо інших осіб. Порушення ТОВ ВП Патріот вимог законодавства щодо порядку здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність усіх його господарських операцій, зокрема, з позивачем. Тобто, не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її злочин, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Контролюючий орган, також покликається на ряд кримінальних проваджень, по яких проводиться досудове розслідування, а саме: №32014040040000023 від 23.05.2014 (ч.1 ст.205, ч.3 ст.212 КК України); №42016060360000121 від 30.06.2016 ( ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України); №22016240000000023 від 14.06.2016 ( ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст.209, ч.3 ст.212 КК України). При цьому, не надає суду доказів, які б свідчили про закінчення досудового розслідування чи рішень судів, які суд повинен враховувати при розгляді адміністративних справ, згідно вимог ч.4 ст.72 КАС України. Щодо наданих відповідачем ряду матеріалів кримінальних справ, а саме протоколів допитів свідка, оглядів предметів і документів, висновків експерта, протоколів огляду місця події і інших матеріалів кримінальних проваджень, суд, з урахуванням вимог ст.70 КАС України, не вважає їх доказами в цій адміністративній справі, так як вони можуть бути доказами у кримінальних провадженнях, по яких йде досудове слідство. Крім цього, потрібно враховувати, що тільки кримінальне провадження №22016240000000023, з урахуванням фабули, стосується службових осіб ДП Шепетівський ремонтний завод , відповідно до якого Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління фіскальної служби у Хмельницькій області в тому числі проводиться розслідування щодо посадових осіб ДП Шепетівський ремонтний завод , які: "... можливо умисно ухилились від сплати податків в особливо великих розмірів, що входять в систему оподаткування шляхом незаконного формування податкового кредиту з ПДВ при проведенні фінансово-господарських операцій із суб"єктами господарювання з явними ознаками фіктивності" ( стор. 65, т.2).

Згідно з п.56.22 ст.56 ПК України, якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду в межах процедури оскарження рішень контролюючих органів.

Пунктом 111.1 ст.111 ПК України визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: 111.1.1. фінансова; 111.1.2. адміністративна; 111.1.3. кримінальна.

Відповідно до п.112.1 ст.112 ПК України, притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Отже, факти реєстрації кримінальних проваджень і матеріали цих проваджень за відсутності вироків суду щодо конкретних осіб не є доказами в адміністративній справі, в якій оскаржуються рішення про притягнення до фінансової відповідальності юридичної особи. Тобто, у адміністративній справі суд не дає оцінку доказам, зібраним досудовим слідством, так як не є компетентним органом щодо цього, яким буде суд, який прийматиме рішення по кримінальній справі щодо осіб, яких вона стосуватиметься.

Крім того, потрібно враховувати, що покупець товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність такого контрагента. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод може слугувати підставою для негативних наслідків для такого платника. При цьому такий висновок може ґрунтуватись лише на належних та допустимих доказах.

Сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Відповідно до п.п.134.1.1 ст.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При проведенні перевірки у позивача були наявні передбачені законом первинні документи, контролюючим органом не встановлено факту проведення "безтоварних" операцій, крім того, в процесі перевірки встановлено фактичний рух активів та подальше використання товарів у господарській діяльності, а тому у цій адміністративній справі податковим органом не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача як платника податків.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.09.2017 зареєстровані ТОВ "Талюрі" (код 37997636), ТОВ "ВП Патріот", код 37055453 ( стор. 182 - 192, т.2).

Крім цього, потрібно враховувати, що Державним Концерном "Укроборонпром" таким контрагентам позивача як TОB Талюрі , так і ТОВ "ВП Патріот" були надані статуси "кваліфіковані", і поставки ТМЦ були здійснені позивачу саме в період, протягом якого їм був присвоєний такий статус, що підтверджується письмовими поясненнями ДК "Укроборонпром" (стор.66-70, т.4) та службовою запискою №4.2/803 від 05.09.2017 (стор.205, т.3).

Операції позивача із ТОВ "ВП Патріот" по правочину з ДП Шепетівський ремонтний завод також були предметом дослідження зустрічної звірки, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області в ТОВ "ВП Патріот" з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ДП "Шепетівський ремонтний завод" за період з 01.09.2015 по 01.07.2016, за результатами котрої складено довідку від 22.09.2015 за №17-27/14-з (стор.225-227, т.2), яка свідчить про відсутність порушень позивача.

Отже, у цій адміністративній справі податковим органом не надано доказів, які б підтверджували недобросовісність саме позивача як платника податків, адже за дійсними правочинами він отримав запчастини, які використав за призначенням, оплатив та відобразив це в бухгалтерському обліку, а тому податкове повідомлення - рішення №0004681402 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0004701402, суд враховує наступне.

Згідно з Актом перевірки, в порушення п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. №138, ДП Шепетівський ремонтний завод занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями всього в сумі 3 866 629 грн., внаслідок заниження фінансового результату до оподаткування (прибутку) в результаті порушень, які впливають на визначення фінансового результату до оподаткування, чистого прибутку/збитку у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а саме: 1) не відображення у складі інших доходів вартості безоплатно отриманих ТМЦ по документально оформлених операціях з ТОВ Талюрі в загальній сумі 1 543 805 грн.; 2) не відображення у складі інших доходів вартості безоплатно отриманих ТМЦ по документально оформлених операціях з ТОВ ВП Патріот в загальній сумі 9 218 675 грн.

Однак, оскільки судом не підтверджено висновки контролюючого органу стосовно непостачання контрагентами позивача ТМЦ (запчастин), такі ТМЦ не можуть вважатись такими, що отримані безоплатно, тому вказане податкове повідомлення-рішення також є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0004691402, суд зазначає наступне.

Підставою для його прийняття став висновок контролюючого органу про те, що 1) ТОВ ВП Патріот поставку продукції фактично не здійснювало, тому оформлені податкові накладні з реквізитами ТОВ ВП Патріот не є підставою для формування ДП Шепетівський ремонтний завод податкового кредиту в сумі 1 841 412 грн.; 2) ДП Шепетівський ремонтний завод занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 471 891 грн., внаслідок подання уточнюючих розрахунків до декларацій.

Оскільки судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "ВП "Патріот"" підтверджені господарські операції, правова позиція Верховного суду України, викладена у постанові від 5 березня 2012 року по справі № 21-421а11 (згідно якої податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним), застосуванню до спірних правовідносин не підлягає. Таким чином, в зв'язку з непідтвердженням висновку контролюючого органу про нездійснення постачання продукції від ТОВ ВП Патріот , податкове повідомлення - рішення в цій частині є протиправним.

Стосовно іншого порушення - заниження ПДВ внаслідок подання уточнюючих розрахунків до декларацій, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено подання протягом 2015 - 2017 років позивачем уточнюючих розрахунків, якими зменшувалась сума податкового кредиту, та, як наслідок, залишок від'ємного значення.

Відповідно до п.5-6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п'ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.1 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.

Відповідно до п.5-6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року №21, у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Перевіркою встановлені наступні обставини:

1) Сума збільшення податкових зобов'язань, зменшення податкового кредиту та зменшення залишку від'ємного значення (р.24), згідно поданих уточнюючих розрахунків №9052819143 від 28.03.2015р. та №9052825364 від 28.03.2015 р. в загальній сумі 6 593 грн. вплинула на значення р.25 декларації за липень 2014 року в сумі 6 593 грн.

Проте, платником не подано уточнюючий розрахунок за липень 2014 року, як того вимагає п.6 розділу VI Наказу №966, тобто не збільшено суму ПДВ що підлягає сплаті до бюджету за липень 2014 року в розмірі 6 593 грн.

2) Сума зменшення податкового кредиту та залишку від'ємного значення (р.24), згідно поданих уточнюючих розрахунків №9052825464 від 28.03.2015р., №9076877070 від 27.04.2017р. та №9052830021 від 28.03.2015р. в загальній сумі 27 005 грн. вплинула на значення р.25 декларації за листопад 2014 року в сумі 27 005 грн.

Проте, платником не подано уточнюючий розрахунок за листопад 2014 року, як того вимагає п.6 розділу VI Наказу №966 та п.6 розділу VI Наказу №21, тобто не збільшено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за листопад 2014 року в розмірі 27 005 грн.

3) Сума зменшення податкового кредиту та залишку від'ємного значення (р.24), згідно поданого уточнюючого розрахунку №9042314163 від 18.03.2015р. в сумі 3350 грн. вплинула на значення р.25 декларації за березень 2015 року в сумі 27 005 грн.

Проте, платником не подано уточнюючий розрахунок за березень 2015 року, як того вимагає п.6 розділу VI Наказу №966, тобто не збільшено суму ПДВ що підлягає сплаті до бюджету за березень 2015 року в розмірі 3 350 грн.

4) Сума зменшення податкового кредиту та залишку від'ємного значення (р.24), згідно поданих уточнюючих розрахунків №9242077766 від 27.11.2015р. та №9076880564 від 27.04.2017р. в загальній сумі 316 074 грн. вплинула на значення р.25 декларації за червень 2015 року в сумі 316 074 грн.

Проте, платником не подано уточнюючий розрахунок за червень 2015 року, як того вимагає п.6 розділу VI Наказу №966 та п.6 розділу VI Наказу №21, тобто не збільшено суму ПДВ що підлягає сплаті до бюджету за червень 2015 року в розмірі 316 074 грн.

5) Сума зменшення податкового кредиту та залишку від'ємного значення (р.24), згідно поданих уточнюючих розрахунків №9076885298 від 27.04.2017р., №9077015478 від 27.04.2017р., №9076950319 від 27.04.2017р. та №9076960414 від 27.04.2017р. в загальній сумі 118 869 грн. вплинула на значення р.18 декларації за червень 2016 року в сумі 118 869 грн.

Проте, платником не подано уточнюючий розрахунок за червень 2016 року, як того вимагає п.6 розділу VI Наказу №21, тобто не збільшено суму ПДВ що підлягає сплаті до бюджету за червень 201 б року в розмірі 118 869 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено, що подані уточнюючі розрахунку вплинули на значення р.25 (до 01.01.2016) та р.18 (з 01.01.2016), а платником не подано уточнюючі розрахунки за відповідні періоди для відображення результатів проведеного уточнення, що призвело до заниження суми ПДВ в розмірі 471891 грн.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Фактично, відкориговані дані, згідно з уточнюючими розрахунками, не були внесені платником до декларацій подальших періодів, хоча позивач зобов'язаний був подати уточнюючі розрахунки до таких декларацій, що призвело до заниження відповідної суми грошового зобов'язання з ПДВ. Таких обставин, встановлених контролюючим органом, позивачем не спростовано, а також ним не надано доказів усунення виявлених порушень, які були б здійснені згідно законодавства.

Таким чином, в цій частині податкове повідомлення-рішення №0004691402 є правомірним, а тому воно підлягає скасуванню в частині нарахування податкового зобов'язання в сумі 1841412,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 460353,00 гривень.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0004711402, суд зазначає наступне.

Перевіркою дотримання термінів сплати частини чистого прибутку встановлено, що на порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. №138, ДП "Шепетівський ремонтний завод" несвоєчасно сплачено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями в загальній сумі 1053210 грн., в т.ч. за:

- рік 2015 в сумі 67050 грн. терміном сплати до 19.02.2016р. (уточнюючий розрахунок від 19.02.2016р. №9275862349), фактично зменшено суму податкового боргу згідно уточнюючого розрахунку від 14.03.2016р. №9276511035 - термін прострочення склав 24 дні;

- Три квартали 2016р. в сумі 986160 грн. терміном сплати до 19.11.2016р. (розрахунок від 09.11.2016р. №9212632853), фактично сплачено 21.11.2016р. згідно платіжного доручення від 21.11.2016р. №2513 - термін прострочення 2 дні.

Так, згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо порушення в частині прострочення позивачем сплати в сумі 67050 грн. на 24 дні, суд зазначає наступне.

Сума 67050 грн. до сплати до 19.02.2016 р. була визначена розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями від 09.02.2016 (реєстраційний номер 9275479797). 19.02.2016 позивачем подано розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, яким визначено суму до сплати в розмірі 707850 грн. (реєстраційний номер 9275862349). 14.03.2016 позивачем подано розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, яким зменшено суму до сплати в розмірі 67050 грн. (реєстраційний номер 9276511035) (стор.5-13, т.4).

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, у зв'язку з самостійно виявленою помилкою позивачем в порядку п. 50.1 ст. 50 ПК України була подана уточнююча податкова декларація, якою зменшено податкове зобов'язання на помилкову зазначену суму 67050 грн. Якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано уточнюючий розрахунок, то з поданням такого податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Специфіка нарахування штрафної санкції згідно п.126.1 ст.126 ПК України полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу. Таким чином, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов'язання з певного податку, відсутній об'єкт застосування штрафної санкції, передбаченої ст. 126 ПК України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов'язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафної санкції залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Отже, правові підстави для висновку про законність податкового повідомлення-рішення №0004711402 у цій частині відсутні.

Що стосується прострочення на 2 дні сплати коштів в сумі 986160 грн., то термін сплати 19.11.2016 припав на вихідний день - суботу, а сплачені кошти були 21.11.2016 - у понеділок (робочий день).

ПК України не визначено наслідку, якщо граничний строк сплати податків припадає на вихідний (святковий) день.

Разом з тим, у Європейській конвенції про обчислення строків (ETS N 76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказано, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін "diesadquem" означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

У відповідності до п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання, який спливав 19.11.2016, припав на вихідний день, тому останній день строку продовжується на перший робочий день, що настає після нього - 21.11.2016 року, у відповідності до чого позивачем здійснено сплату податкового зобов'язання. Тому податкове повідомлення-рішення №0004711402 є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0017321306 від 13.07.2017 року.

Так, контролюючий орган встановив несвоєчасну сплату позивачем в лютому-жовтні 2016 році військового збору на загальну суму 381 132,68 грн., а саме, по звітних періодах:

- лютий 2016 року - несвоєчасно сплачено 13210,40 грн. збору, термін сплати 09.03.2016 p., фактично сплачено 07.04.2016 року;

- березень 2016 року - несвоєчасно сплачено 12727,20 грн. збору, термін сплати 09.04.2016 p., фактично сплачено 27.04.2016 року;

- квітень 2016 року - несвоєчасно сплачено 37110,80 грн. збору, термін сплати 09.05.2016 p., фактично сплачено 10.06.2016 року;

- травень 2016 року - несвоєчасно сплачено 54997,28 грн. збору, термін сплати 09.06.2016 p., фактично сплачено 25.07.2016 року;

- червень 2016 року - несвоєчасно сплачено 55595,76 грн. збору, термін сплати 09.07.2016 p., фактично сплачено 23.08.2016 року;

- липень 2016 року - несвоєчасно сплачено 58558,96 грн. збору, термін сплата 09.08.2016 p., фактично сплачено 22.09.2016 року;

- серпень 2016 року - несвоєчасно сплачено 64002,02 грн. збору, термін сплати 09.09.2016 p., фактично сплачено 17.10.2016 року;

- вересень 2016 року - несвоєчасно сплачено 52746,54 грн. збору, термін сплати 09.10.2016 p., фактично сплачено 07.11.2016 року;

- жовтень 2016 року - несвоєчасно сплачено 32183,72 грн. збору, термін сплати 09.11.2016 p., фактично сплачено 07.12.2016 року.

Відповідно до п.127.1.ст.127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

На думку контролюючого органу, виявлення під час проведення перевірки та фіксація в акті декількох (двох і більше) таких саме протиправних дій, передбачених статтею 127 ПК України, вчинених платником протягом 1095 днів, є підставою для застосування санкції за першу таку протиправну дію у розмірі 25 %, за дію вчинену повторно - 50 %, за дію вчинену втретє та в подальшому - у розмірі 75%. Вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено грошове зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 276062,51 грн.

Позивач вважає, що штрафна санкція мала бути застосована у розмірі 25% від несвоєчасно перерахованої суми, тобто 381 132,68 х 25% = 95283,17 грн., та в цій частині не оскаржує податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 115.1 ст. 115 ПК України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

В даному випадку існує одне триваюче порушення щодо несвоєчасної сплати, відсутня повторність (оскільки для визначеності повторності необхідною умовою є вчинення аналогічного порушення протягом 1095 днів та притягнення платника податків до відповідальності), оскільки вказані порушення податкового законодавства були виявлені однією перевіркою.

Так, Верховний Суд України в постанові від 16.04.2013 року по справі №21-89а13 дійшов висновку, що, не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче. Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Таким чином, виходячи з правової позиції Верховного суду України у зазначеній справі, аналогічно, допускаючи протягом певного періоду порушення обов'язку щодо ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) військового збору платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, суб'єкт господарської діяльності вчиняє продовжуване порушення щодо невиконання вимог ПК України.

Отже, контролюючим органом штрафна санкція мала бути застосована лише в розмірі 25% (95283,17 грн.), тому в іншій частині (276062,51 - 95283,17 = 180779,34) податкове повідомлення-рішення №0017321306 від 13.07.2017 року підлягає скасуванню.

Згідно положень ч.2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" відмічено, що: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків, а державні органи, які мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що вони були безпосередньо залучені до таких зловживань.

Частиною 1 ст.69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, також частково довів законність своїх рішень, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється частково.

На підставі викладеного, керуючись ПК України і ст.ст. 4-15, 41, 70-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов №1882 від 28.07.2017 року, задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області №0004681402, №0004701402 №0004711402 від 13.07.2017 року, визнавши їх протиправними.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області №0004691402 від 13.07.2017 року, в частині нарахування податкового зобов'язання в сумі 1841412,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 460353,00 гривень, визнавши його протиправним в цій частині.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області №0017321306 від 13.07.2017 року, в частині нарахування штрафної санкції в сумі 180779,34 гривень, визнавши його протиправним в цій частині.

В решті позовних вимог відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 17.11.2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя /підпис/А.І. Петричкович "Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович