Ухвала

від 15.11.2017 по справі 810/3999/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3999/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фіто Віта до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фіто Віта , звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 22 липня 2015 року №0008791510.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, при цьому, від представника податкового органу надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на необхідність ознайомлення з матеріалами справи.

Колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки справа перебуває в провадженні суду дуже тривалий час (з 06.06.2016 року), при цьому, про розгляд справи після повернення її від експерта відповідач був повідомлений ще 31.10.2017 року (а.с.34), тобто, мав достатньо часу для прибуття до суду з метою ознайомлення з матеріалами справи, проте, такою можливістю не скористався, та, навіть, взагалі до суду не прибув.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Фіто Віта зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку у Бориспільській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

В період з 04.06.2015 по 25.06.2015 посадовими особами Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ Фіто Віта бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 9 662 963,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за березень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 02.07.2015 №154/10-04-15-20/31323065, яким встановлено порушення ТОВ Фіто Віта :

- пункту 198.3, 198.6 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за квітень 2011 року на суму ПДВ в розмірі 8 446,26 грн., за грудень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 54 704,62 грн. та за листопад 2012 року на суму ПДВ у розмірі 5 123 455,00 грн.;

- пункту 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ТОВ Фіто Віта суми відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за березень 2015 року у розмірі 9 662 693,00 грн.

13 липня 2015 року позивач подав до податкового органу заперечення на акт перевірки, розглянувши які Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області рішенням від 17.07.2015 №2657/10-04-15-20/31323065 висновки акта перевірки залишила без змін.

На підставі акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 від 22.07.2015 №0008791510, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 9 662 693,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 2 415 673,25 грн.

Вважаючи вказане рішення податкового органу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб єкта владних повноважень обов язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, як суб єкт владних повноважень, не довів суду правомірності своїх дій, в той час, як позивач свої доводи довів і обґрунтував належними і допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом установлено, що видами діяльності ТОВ Фіто Віта є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Між ТОВ Фіто Віта , як замовником та ТОВ Азбі , як виконавцем укладено договір на поставку комплекту каркасної споруди від 31.08.2010 №31-08/10, за умовами якого виконавець зобов'язувався поставити замовнику документацію на споруду системи Astron та комплект споруди для будівництва об'єкту для замовника за адресою: м. Бориспіль, Київська область, у відповідності до умов, визначених в договорі, та технічного завдання.

Відповідно до вказаного договору, комплект споруди - металоконструкції виробництва компанії Astron, будівельні та інші матеріальні цінності, які відповідно до документації необхідні для будівництва Об'єкта.

Документація - монтажні креслення, що містять повну інформацію відносно геометричних розмірів об'єкту в цілому, та елементів, що складають Комплект споруди, оформлених відповідно до європейських норм, статичний розрахунок.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна договору на день підписання становить 6358968,31 грн. За змістом підпунктів 2.1.1 та 2.1.2 ціна договору складається із загальної ціни комплекту споруди, яка поставляється виконавцем і становить 5901115,31 грн. та загальної ціни інженерно-проектного супроводження і становить 76308,83 грн.

Пунктом 3.1 договору визначено перелік обов'язків ТОВ Азбі , серед яких, зокрема, обов'язок на основі виконання умов оплати зазначених в розділі 2.4 здійснювати інженерно-проектне супроводження.

Тобто, договір від 31.08.2010 №31-08/10 передбачав зобов'язання ТОВ Азбі поставити документацію, необхідну для монтажу споруди, відповідну споруду, а також надати послуги з інженерно-проектного супроводження.

Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, наявність у договорі поставки обов'язку постачальника здійснити інженерно-проектне супроводження не суперечить вимогам цивільного законодавства.

Надання послуг з інженерно-проектного супроводження на суму 328227,74 грн., у тому числі ПДВ 54704,62 грн. підтверджується видатковими накладними та специфікаціями до них, актами здачі-прийняття матеріалів комплекту будівлі, актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Водночас, відмінність номенклатури податкової накладної від 01.12.2010 №30 призначенню платежу, вказаному у відповідному платіжному дорученні, не свідчить про недійсність податкової накладної, або про її неналежність та недопустимість як доказу для підтвердження понесених витрат та сплати податку на додану вартість. Недолік, на який посилається відповідач в акті перевірки, не перешкоджає ідентифікації господарської операції.

Крім того, 26 жовтня 2010 року між ТОВ Фіто Віта (Замовник) та ТОВ Азбі (Виконавець) укладено договір №26-10/10, у силу якого Виконавець зобов'язувався за завданням Замовника виконати своїми та залученими силами та засобами, з власних матеріалів та матеріалів Замовника роботи на об'єкті, що визначені на підставі затвердженої кошторисної документації.

17 листопада 2010 року сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №26-10/10, згідно якої ТОВ Азбі зобов'язувалось виконати роботи з монтажу та пусконалагодження системи протидимного захисту, згідно узгодженого ТОВ Фіто Віта технічного завдання.

Додатковою угодою №2 від 07.04.2011 до договору від 26.10.2010 №26-10/10 було внесено зміни у зв'язку з появою додаткових робіт, а саме поставки додаткового обладнання для системи димовидалення відповідно до специфікації, внаслідок чого сторони домовились про збільшення ціни договору на 50677,56 грн., у тому числі ПДВ 8446,26 грн.

Відповідно до специфікації до додаткової угоди №2 від 07.04.2011 до договору від 26.10.2010 №26-10/10 ТОВ Азбі зобов'язувалось поставити на користь позивача: станцію аварійної активації NAS 150 Gr , TRZ Plus DG , вентиляційний вимикач для електромотора 230В настінного кріплення, газогенератор F6-D, кнопку аварійної активації для TRZ Plus DG .

На виконання умов додаткової угоди №2 від 07.04.2011 до договору від 26.10.2010 №26-10/10 ТОВ Азбі поставило на користь позивача обумовлені специфікацією товари, що підтверджується видатковою накладною, рахунком-фактурою, податковою накладною.

Крім того, між ТОВ Фіто Віта , як замовником, та Представництвом Ен Баугезельшафт М.Б.Х. , як виконавцем, був укладений договір за типом Відкритий тендер з послугами Генерального підряду від 12.08.2008 (далі також Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору, Виконавець надає послуги генерального підряду в рамках Договору відкритий тендер та виконує частину робіт по генеральному проектуванню в Україні включаючи усі необхідні попередні роботи для проекту: Складська будівля, у тому числі двоповерхова офісна прибудова, зовнішнє облаштування з місцями для паркування, транспортні розв'язки, постачання та усунення відходів від меж ділянки, окрім ТГА (далі також - Об'єкт).

Відповідно до п. 3.1 Договору результатом виконаних робіт є зведення під ключ Об'єкту з усіма невиробничими приміщенням та зовнішньою інфраструктурою та готовими до підключення комунікаціями (газ, вода, каналізація, струм, телефон), доведеними до відповідних комунальних пунктів підключення.

Так, за змістом пункту 3.2 Договору, зведення під ключ включає виконання усіх робіт та поставок, які є необхідними для зведення функціональної, готової до заселення та бездефектної будівлі з усіма невиробничими приміщеннями та зовнішньою інфраструктурою, що забезпечує використання Об'єкту за його прямим призначенням без проведення додаткових підготовчих та/або будівельних робіт, а також необхідні заходи щодо забезпечення техніки безпеки праці.

Договір включає виконання усіх робіт та додаткових послуг, які є необхідними для забезпечення зведення та запланованого користування Об'єктом, у тому числі тих, що окремо не визначені у додатках до цього Договору.

Передача робіт та оплата їх вартості оформлена актом прийому-передачі від 12.11.2012, відповідно до якого загальна вартість робіт склала 57 025 363,36 грн., у тому числі ПДВ 9 504 227,23 грн.

Оплата за вказані роботи здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

За результатами господарських операцій Представництвом Ен Баугезельшафт М.Б.Х. було видано на користь ТОВ Фіто Віта податкову накладну від 12.11.2012 №9 на суму 30 740 731,09 грн., у тому числі ПДВ 5 123 455,18 грн.

Згідно вказаного акту прийому-передачі, роботи по будівництву Об'єкту включали в себе: 1) підготовку території до будівництва на суму 4 368 227,60 грн.; 2) облаштування зовнішньої території на суму 6 601 565,78 грн.; 3) будівництво приміщення виробничої бази-складів на суму 11 482 703,54 грн.; 4) будівництво офісного приміщення на суму 492 484,78 грн.; 5) придбання та встановлення побутової техніки в офісному приміщенні на суму 442 935,69 грн.; 6) будівництво об'єктів енергетичного господарства на суму 9 170 364,67 грн.; 7) будівництво об'єктів транспортного господарства і зв'язку на суму: оптоволоконна лінія зв'язку на 24 жили на суму 420 438,27 грн.; 8) будівництво об'єктів зовнішніх мереж: очисні споруди, насосна станція, каналізаційний колектор на суму 3 709 389,75 грн.; 9) будівництво об'єктів внутрішніх мереж: водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція на суму 2 085 895,21 грн.; 10) будівництво об'єктів газового господарства на суму 557 044,12 грн.; 11) проект системи димовидалення на суму 159 830,70 грн.; 12) монтаж системи протипожежного захисту на суму 755 160,01 грн.; 13) виготовлення і встановлення рекламного щита 248 444,88 грн.; 14) проектні роботи на суму 585 761,44 грн.; 15) капітальний ремонт свердловини на водозаборі №3 в м. Бориспіль на суму 430 598,04 грн.; 16) фарбування люків на суму 12 031,70 грн.; 17) встановлення системи відеоспостереження на суму 173 409,79 грн.; 18) проти морозний захист будівлі на суму 269 934,23 грн.; 19) організаційні роботи по будівництву на суму 732 507,47 грн.

Зменшуючи позивачу суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню, сформовану за наслідками вищевказаної фінансово-господарської операції, відповідач виходив з того, що первинні документи, на підставі яких позивачем сформовані показники податкового кредиту, містять суттєві недоліки, що полягають у відсутності у них інформації про конкретні роботи, їх вартість та одиницю виміру, що позбавляє їх ознак первинного документу.

На підтвердження реальності господарських операцій, вказаних в акті приймання-передачі від 12.11.2012, їх вартості та зв'язку з підготовкою, будівництвом та введенням в експлуатацію Об'єкту, позивачем були надані копії документів, складених між Представництвом Ен Баугезельшафт М.Б.Х. як генпідрядником та субпідрядниками, які безпосередньо виконували роботи на Об'єкті.

Судом першої інстанції встановлено, що Представництвом Ен Баугезельшафт М.Б.Х. , як генпідрядником, на підставі розробленої проектної документації визначалась послідовність та види окремих робіт, для виконання яких за результатами відкритого тендеру залучались субпідрядники. При цьому, Представництвом Ен Баугезельшафт М.Б.Х. безпосередньо будівельні роботи не виконувались, натомість контрагент здійснював діяльність з координації та контролю за виконанням робіт субпідрядниками, їх відповідності вимогам проектної документації, умовам договору Генерального підряду від 12.08.2008.

На підтвердження фактичного проведення будівельних робіт (послуг) Генпідрядником (Представництвом Ен Баугезельшафт М.Б.Х. ) за договором від 12.08.2012 до матеріалів справи долучені копії укладених останнім договорів із субпідрядниками, а також копії іншої документації, у тому числі первинної, щодо проведення фінансово-господарських операцій за договорами із контрагентами субпідрядниками.

При цьому, аналіз договорів Представництва Ен Баугезельшафт М.Б.Х. з субпідрядниками, в контексті виду та змісту робіт, наведених в акті прийому-передачі від 12.11.2012, дає суду можливість встановлення конкретного переліку робіт, виконаних контрагентом позивача, їх обсягу та вартості.

Водночас, аналіз змісту придбаних позивачем у Представництва Ен Баугезельшафт М.Б.Х. робіт (послуг) з будівництва об'єкту Виробнича база склади з прибудованим двоповерховим офісним приміщенням свідчить про безпосередній зв'язок цих робіт (послуг) з підготовкою, будівництвом, введення в експлуатацію об'єкта будівництва.

Таким чином, на підтвердження виконання укладених договорів позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, які ретельно досліджені судом першої інстанції з метою встановлення факту реального здійснення спірних господарських операцій, при цьому, з'ясовано рух активів у процесі здійснення господарських операцій та встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) за договорами і господарською діяльністю позивача.

Окрім цього, питання правомірності формування позивачем податкового кредиту та від'ємного значення за наслідками господарських операцій з Представництвом Ен Баугезельшафт М.Б.Х. вже було предметом перевірки. Так, згідно Акта перевірки від 12.04.2011 №300/23-1/31323065/28 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ Фіто Віта з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтні 2010 року встановлено: Перевіркою правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в листопаді 2010 року порушень не встановлено. Під час перевірки на вимогу посадових осіб Бориспільської ОДПІ були надані всі первинні документи, які стосуються встановлених перевіркою фактів. Таким чином, при перевірці первинних документів, що свідчать про виникнення податкового кредиту з придбання товарів (послуг) встановлено, що сума податкового кредиту за листопад 2010 року за даними платника та заданим перевірки складає 1078404,00 грн. .

Відповідно до довідки від 11.03.2013 №130/19-2/31323065 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ Фіто Віта бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2012 року встановлено: Перевіркою підтверджено відображену ТОВ Фіто Віта у декларації за грудень 2012 року суму у розмірі 5130888,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів грудень 2012 року .

Відповідно до висновку судового експерта Тітенка І.О. за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження вбачається, що в результаті проведення співставлення встановлених обстеженням в натурі та зазначених в Актах огляду прихованих робіт видів та обсягів виконаних будівельно-монтажних робіт, з видами та обсягами, зазначених в наданій на дослідження проектній документації, було встановлено відповідність видів та обсягів будівельно-монтажних робіт, зазначених у звітній документації, договору за типом Відкритий тендер з послугами генерального підряду від 12.08.2008. В результаті порівняння даних обстеження та вимог державних будівельних норм і наданої на дослідження проектної документації на будівництво об'єкту експертом встановлено відповідність фактично виконаних робіт з наданою звітною документацією.

На погляд судової колегії, суд першої інстанції правомірно прийняв у якості належних та допустимих доказів надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських взаємовідносин зі своїми контрагентами, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття первинний документ згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, при цьому, в акті перевірки не встановлено відсутності у позивача на момент перевірки первинних документів по спірним господарським операціям.

Крім того, судом апеляційної інстанції було призначено у справі судово-економічну експертизу бухгалтерського і податкового обліку, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 19.09.2017 №10152/17-45 (а.с.8-29 том 12), висновки, викладені в акті Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 02 липня 2015 року №154/10-04-15-20/31323065 в частині завищення суми податкового кредиту за квітень 2011 року на суму ПДВ в розмірі 8446,26 грн., за грудень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 54704,62 грн. та за листопад 2012 року на суму ПДВ у розмірі 5 123 455,00 грн., а також в частині завищення ТОВ Фіто Віта код ЄДРПОУ 31323065 суми відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за березень 2015 року у розмірі 9 662 693,00 грн., документально не підтверджуються, а витрати підприємства ТОВ Фіто Віта по договору за типом відкритий тендер з послугами генерального підряду від 12.08.2008р., що був укладений між Замовником ТОВ Фіто Віта та Виконавцем (Генпідрядником) Представництвом Ен Баугезельшафт м.б.х. (Австрія), документально підтверджується.

Колегія суддів зазначає, що для підтвердження правомірності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту, окрім встановлення дотримання таким платником вимог законів, необхідно належним чином дослідити реальність здійсненої господарської операції з придбання товару, тобто така операція має бути не тільки документально оформленою, а й повинна об'єктивно призвести до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю. В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

Висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (послуг) мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обґрунтовуватись лише обставинами щодо допущених порушень вимог законодавства при створенні підприємства-постачальника та веденні його господарської діяльності.

Судом першої інстанції надано належну оцінку первинним документам в їх сукупності, які підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, та встановлено умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів позивача.

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, лише достовірне встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на валові витрати та праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на доказах, що відповідають критеріям, визначеним у статті 70 Кодексу, тобто бути належними, допустимими і достовірними.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в рішеннях від 05.10.2015 (справа №К/9991/44826/12), від 21.09.2015 (справа №К9991/35087/12) та від 15.09.2015 (справа №К/800/13763/14).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Оскільки, ухвалою від 03.06.2016 року відповідачу було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення, він підлягає стягненню за ухвалою суду.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено за проведення експертизи 17856,0 грн. (а.с.7 том 12), які йому мають бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільської ОДПІ.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 (двадцять) коп. на рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фіто Віта (Код ЄДРПОУ 31323065) судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 17 856 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 20 листопада 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

І.В.Федотов