Рішення

від 14.11.2017 по справі 903/711/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2017 р. Справа №903/711/17 за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОМ СЕРВІС"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність №7811-К-О від 28.12.2016р.;

від відповідача: н/з

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОМ СЕРВІС" про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" за договором №4630 про надання експрес-овердрафтового кредиту від 06.10.2005р., яка виникла станом на 10.07.2017р. у розмірі 436374,06 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 36614 грн., заборгованість за відсотками - 186398,01 грн., пеня - 213362,05 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу. Судові витрати просять покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 05.10.2017р. розгляд справи призначено на 14.11.2017р..

У судовому засіданні представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просять вважати правильним розмір заборгованості відповідача в сумі 254613,26 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 36614 грн., заборгованість за відсотками - 186398,01 грн., пеня - 31601,25 грн.(надають відповідний розрахунок пені). Позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити із врахуванням поданої заяви.

Суд в порядку ст.22 ГПК, приймає вказану вище заяву, тому справа розглядається із врахуванням останньої.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, направлена на його юридичну адресу ухвала про призначення справи до розгляду, повернулась до суду з позначкою пошти відсутність адресата .

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 43025, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ ШОПЕНА, будинок 22А. Ухвала суду була направлена саме на зазначену адресу відповідача. Будь-які інші відомості щодо місцезнаходження останнього, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, судом виконано обов'язок щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

06.10.2005р. між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» , правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» , та ТЗОВ "ЕКО ПРОМ СЕРВІС" був укладений договір №4630 про надання експрес-овердрафтового кредиту (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.п.1.1.-1.3. кредитного договору Банк надав позичальнику кредит в сумі 50 000,00 грн. шляхом проведення його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку № 26006265897001 в обмін на зобов'язання позичальника повернути отриманий кредит та сплатити відсотки, встановлені даним договором, що підтверджується випискою по відповідному рахунку.

Пунктом 1.4. кредитного договору передбачено, що проведення платежів Клієнта в порядку, встановленому даним договором, здійснюється Банком в строк по 05.10.2006р.

Згідно п. 3.1. кредитного договору за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом та встанговлений у Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п.1.1 Додатку № 1 до кредитного договору процентна ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку по Овердрафт- мікро кредиту і визначається такою таблицею:

Термін користування кредитомПроцентна ставка протягом 1-3 днів 14 протягом 4-7 днів 16 протягом 8-15 днів 20 протягом 16-30 днів 24 Пунктом 3.2. кредитного договору встановлено, що при порушенні клієнтом зобов'язань з погашення кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5., 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержанім процентів встановлюються договором.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно- господарські санкції.

Частина 2 ст. 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частина 1 ст. 230 ГК України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання

господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.1. кредитного договору сторони погодили, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2, 3.1., 3.2, 3.3. даного договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п.1.4, 1.5., 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 даного договору, винагороди, передбаченої п.п.2.2.6, 3.4 даного договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором не здійснив повернення банку в повному обсязі використані кредитні кошти та сплату відсотків, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості, та відповідно до якого, станом на 10.07.2017р. заборгованість складала 254613,26 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 36614 грн., заборгованість за відсотками - 186398,01 грн., пеня - 31601,25 грн..

Згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. у справі №2а/0370/3235/12(відомості реєстру судових рішень - http://reyestr.court.gov.ua/Review/27432585), юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю ЕКО ПРОМ СЕРВІС (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 22А, код ЄДРПОУ 32273419) - припинено.

Позивачу з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стало відомо, що відповідач перебуває в стані припинення. ОСОБА_2 - голова комісії з припинення або ліквідатор.

14.08.2017р. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» направило ліквідаційній комісії ТОВ "ЕКО ПРОМ СЕРВІС" заяву з кредиторськими вимогами № б/н від 14.08.2017р..

Згідно відомостей з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» вищезазначена заява була повернута відправнику 01.09.2017р.

Відповідно до ст.105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. 4. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Проте, як зазначає позивач, в порушення ст.105 ЦК України, повідомлення від боржника про початок ліквідаційної процедури, порядок та строк заявлення кредиторських вимог банк, як кредитор, не отримував. Відомості про початок процедури припинення ПП "Есмон-сервіс" банку стали відомі самостійно в процесі моніторингу в ЄДР даних щодо стану боржників.

Вказана обставина свідчить про ухилення ліквідаційної комісії ТОВ "ЕКО ПРОМ СЕРВІС" від виконання обов'язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

Згідно ч.3-5 ст.112 ЦК України, У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними..

Ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача надало останньому право звернутися до суду з даним позовом.

Згідно з ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: присудження до виконання обов'язку в натурі; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, примусове виконання обов'язку в натурі.

За таких обставин, оскільки заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати в порядку ст.ст.44,49 ГПК України слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОМ СЕРВІС" (43025, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ ШОПЕНА, будинок 22А, код ЄДРПОУ 32273419) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) за договором № 4630 про надання експрес-овердрафтового кредиту від 06.10.2005р., яка виникла станом на 10.07.2017р. у розмірі 254613,26 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 36614 грн., заборгованість за відсотками - 186398,01 грн., пеня - 31601,25 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОМ СЕРВІС" (43025, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ ШОПЕНА, будинок 22А, код ЄДРПОУ 32273419) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1600 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Повний текст рішення складено

20.11.2017

Суддя М. С. Шум