Рішення

від 14.11.2017 по справі 917/1638/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017р. Справа № 917/1638/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022, ідент. код 00131819

до Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки № 3, м.Кременчук, вул.Троїцька, 2, ідент. код 04543521

про стягнення 19349,23 грн.

Суддя Іванко Лідія Андріївна

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов.№ 10-74/1941 від 15.02.2017 року

від відповідача: не з явились

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки № 3 про стягнення 19349,23 грн. заборгованості за Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 131 від 01.01.2009 року, яка складається з: 1135,87 грн. - пені, 17184,19 грн. - інфляційних, 1029,17 грн. - 3% річних.

Суд ухвалою від 06.10.2017 року порушив провадження у справі №917/1638/17 та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 14.11.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2017 року виклав зміст позовних вимог та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з явився, відзив на позов не надав. Направив суду клопотання (вх.№ 13850 від 13.11.2017 року) про зменшення на 90% розміру пені, яку позивач просить з нього стягнути.

Відповідач належним чином повідомлений про час і дату проведення судового засідання (поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду в матеріалах справи). Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 14.11.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд, встановив:

01.01.2009 року між ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (позивач, теплопостачальна організація) та Кременчуцькою міською стоматологічною поліклінікою № 3 (відповідач, споживач) було укладено Договір № 131 про постачання теплової енергії в гарячій воді з додатками.

При цьому, сторони узгодили, зокрема, наступне:

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України "Про теплопостачання" та діючого законодавства України (п. 1.1 та п. 1.2 Договору);

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристика об'єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження теплоспоживання" (п. 2.1.2 Договору);

- споживач зобов'язується оплачувати теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (п. 2.2.2 Договору);

- порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до діючого Договору (п. 6.6 Договору).

До даного Договору сторонами було складено та підписано додатки, які є невідємними частинами цього Договору:

- Додаток № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристика надання послуг з теплопостачання";

- Додаток № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання";

- Додаток № 3 "Тарифи на теплову енергію";

- Додаток № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію";

- Додаток № 4-1 "Графік зняття показів та відомість про фактичні покази засобів обліку теплової енергії";

- Додаток № 4-2 "Акт про обсяги спожитої Споживачем (субспоживачем) теплової енергії";

- Додаток № 4-3 "Розрахунок навантаження, щомісячних і річних об"ємів теплоспоживання по опаленню";

- Додаток № 4-4 "Розрахунок теплового навантаження, щомісячних та річних об"ємів споживання теплової енергії з гарячого водопостачання, згідно 2.04.01-85";

- Додаток № 5 "Схема теплових мереж споживача";

- Додаток № 6 "Акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- Додаток № 7 "Умови обмеження та припинення подачі теплової енергії".

Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію визначено в Додатку № 4 до Договору. При цьому, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в додатку № 2 Гкал, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця.

Розрахунки за використану теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженим в установленому законом порядку.

Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 1 Додатку);

- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Актом про обсяги спожитої (поставленої) споживачем (субспоживачем) теплової енергії" (додаток № 4-2), який оформлюється теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (додаток №4-1) та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого "Акта про обсяги спожитої споживачем теплоенергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками теплопостачальної організації (п. 5 Додатку);

- за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення (п. 6 Додатку).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання перед ним в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, у визначені Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 131 строки.

Викладене позивач підтверджує виставленими відповідачу рахунками на оплату отриманих послуг та документами про їх отримання.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача:

- 1135,87 грн. пені за листопад 2016 року, грудень 2016 року, лютий 2017 року, квітень 2017 року (розрахунок додається);

- 1029,17 грн. - 3% річних від простроченої суми за жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, жовтень 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, квітень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, лютий 2017 року, квітень 2017 року;

- 17184,19 грн. - сума інфляційних нарахувань за жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, жовтень 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, квітень 2016 року, грудень 2016 року, лютий 2017 року та квітень 2017 року.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі постачання електричної енергії правовідносин з приводу постачання теплової енергії в гарячій воді.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

З огляду на визначений сторонами в договорі порядок розрахунків за спожиту теплову енергію, дати здійснених відповідачем проплат рахунків, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення вчасних розрахунків за спожиту теплову енергію.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

В пункті п.6 додатку №4 до Договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем заявлено до стягнення: 1135,87 грн. - пені, 17184,19 грн. - інфляційних, 1029,17 грн. - 3% річних.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за кожний окремий місяць та здійснених відповідачем проплат, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені, 3% річних та інфляційних є правомірним.

Відповідач у поданому суду клопотанні просить зменшити на 90% розмір пені, яку позивач вимагає стягнути з нього, посилаючись на те, що відповідач є бюджетною установою і фінансується за рахунок бюджетних коштів. При цьому, відповідач не має поточної заборгованості перед позивачем.

Щодо заявленого клопотання відповідача суд зазначає, що бюджетне фінансування юридичної особи не є підставою для звільнення від виконання зобов'язань, оскільки відповідно до приписів статті 617 Цивільного кодексу України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів. Невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання у врегульованих законом відносинах тягне за собою наслідки у вигляді застосування на загальних підставах заходів відповідальності, передбачених цивільним кодексом України.

Проте, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В п.п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що за змістом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання зобов'язання або його невиконання, незначності прострочення виконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Враховуючи баланс інтересів сторін у справі, що відповідач є неприбутковою, бюджетною установою, а також відсутність основного боргу за договором, суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені до 113,6 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 113,6 грн. пені, 1029,17 грн. 3 % річних та 17184,19 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи), і підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 33,43,п. 3 ст. 83, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №3 (39605, м.Кременчук, вул.Троїцька, 2, ідент. код 04543521) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, ідент. код 00131819, р/р № 26003572077001, АТ "Таскомбанк", МФО 339500, ЄДРПОУ 25717118) 113,6 грн. пені, 1029,17 грн. - 3 % річних та 17184,19 грн. інфляційних, 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано 20.11.2017 року.

Суддя Іванко Л.А.