Постанова

від 14.11.2017 по справі 910/9230/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2017 р. справа№ 910/9230/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Андрієнка В.В.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Вовченко С.М.;

відповідача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт"

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.08.2017 р.

у справі № 910/9230/17 (суддя - Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакмас"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт"

про стягнення 112825,52 грн

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дакмас" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором на виконання вогнезахисних робіт № 35Д16/2 від 18.07.2016 р. у загальному розмірі 112825,52 грн, з яких: 96773,51 грн - основного боргу, 11188,61 грн - пені, 3622,58 грн - інфляційних втрат та 1240,82 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2017 р. порушено провадження у справі № 910/9230/17.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.08.2017 р. у справі № 910/9230/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакмас" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт" подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не повідомляв належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт" про розгляд даної справи, чим порушив право товариства на захист у суді.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2017 р. у складі колегії суддів: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л., порушено апеляційне провадження у справі № 910/9230/17 та призначено її до розгляду на 17.10.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 р. розгляд справи відкладено до 14.11.2017 р. у зв`язку з неявкою представників сторін.

У засідання суду, призначене на 14.11.2017 р., представники відповідача повторно не з`явилися. При цьому, поштові відправлення, що надсилалися Товариству з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт" на адреси: 01010, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 8, кімната 6 (юридична адреса) та 01042, м. Київ, вул. Лумумби, 4/6 (адреса місцезнаходження), було повернуто на адресу суду поштовим відділенням із зазначенням причин такого повернення: за закінченням встановленого строку зберігання та організація вибула .

За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт" належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового розгляду.

При цьому, неявка у судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене також не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 зазначеної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.07.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакмас" (підрядник) було укладено договір на виконання вогнезахисних робіт № 35Д16/2, згідно з п. п. 1.1 та 1.4 якого підрядник зобов'язується протягом строку дії договору своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій на об`єкті: Покрівля районного будинку культури по вул. Леніна, 38-В у смт. Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області - з метою переведення деревини до І (першої) групи вогнезахисної ефективності, а замовник, у свою чергу, зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються договором та додатком.

Відповідно до п. 1.3 договору склад та вартість робіт, що будуть виконуватися підрядником, визначаються Договірною ціною (додаток 1), яка є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.2.4 договору встановлено обов`язок замовника здійснити оплату робіт, виконаних підрядником, не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.

Згідно з п. 4.1 укладеного правочину загальна вартість договору згідно Договірної ціни (додаток 1) становить 80644,59 грн без ПДВ, а з ПДВ (20%) - 96773,51 грн.

Відповідно до п. 8.1 договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до закінчення виконання договірних зобов'язань.

Так, на виконання умов договору позивачем було виконано для відповідача роботи на загальну суму 96773,51 грн, що підтверджується підписаними сторонами 27.12.2016 р. Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), а також Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Разом з цим, у встановлені договором строки виконані роботи відповідач не оплатив, прийняття робіт за актом не спростував та не надав доказів наявності будь-яких претензій щодо якості та/або комплектності таких робіт.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 ЦК України).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ст. 853 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За висновком суду першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, у встановлений договором строк, станом на час розгляду справи відповідач обов'язку щодо оплати виконаних позивачем робіт не здійснив. Відтак, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт" утворилася заборгованість перед позивачем за виконані та неоплачені підрядні роботи у розмірі 96773,51 грн, що підтверджується підписаними представниками обох сторін Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення із відповідача 96773,51 грн основної заборгованості за порушення умов договору на виконання вогнезахисних робіт № 35Д16/2 в частині оплати вартості таких робіт підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім цього, як зазначалося вище, позивач просив стягнути із відповідача 11188,61 грн пені, 3622,58 грн інфляційних втрат та 1240,82 грн 3% річних за порушення строків виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п 5.2 укладеного договору у разі несвоєчасного виконання замовником зобов`язань щодо підписання акту приймання виконаних підрядних робіт або здійснення оплати, останній зобов`язаний перерахувати підряднику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 11188,61 грн є арифметично правильним, а також відповідає приписам ч. 6 ст. 232 ГК України щодо шестимісячного періоду нарахування пені з дня виконання основного зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судом першої інстанції також правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення 3622,58 грн інфляційних втрат та 1240,82 грн 3% річних у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором.

Розрахунок вказаних сум перевірений судом апеляційної інстанції, відповідає обставинам справи, умовам правовідносин, що склалися між сторонами, та вищевикладеним нормам законодавства України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку стосовно задоволення позовних вимог у даній справі та стягнення з відповідача заборгованості за договором на виконання вогнезахисних робіт № 35Д16/2 від 18.07.2016 р. у загальному розмірі 112825,52 грн, з яких: 96773,51 грн - основний борг, 11188,61 грн - пеня, 3622,58 грн - інфляційні втрати та 1240,82 грн - 3% річних.

Щодо доводів скаржника стосовно неналежного повідомлення останнього про розгляд даного спору у суді першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно наявної у матеріалах справи інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 01010, м. Київ, вулиця Лаврська, будинок 8, кімната 6.

На вказану адресу судом першої інстанції і направлялися ухвали від 08.06.2017 р. та від 03.07.2017 р. При цьому, вказані процесуальні документи було повернуто на адресу суду поштовим відділенням із зазначенням причини такого повернення - за закінченням встановленого строку зберігання . Судом також здійснювалося повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт" про розгляд справи на іншу адресу, зазначену позивачем - 01042, м. Київ, вул. Лумумби, 4/6. Разом з цим, ухвала від 08.06.2017 р. була повернута суду за зворотною адресою з причини того, що адресат вибув із вказаної адреси.

Як вже було зазначено, за змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Тому, колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи чинного процесуального законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт" вважається таким, що було належним чином повідомлено про розгляд справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору підряду. У свою чергу, відповідачем доказів оплати виконаних позивачем робіт не надано, а отже судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Таким чином, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог було правильно застосовано норми законодавства та достовірно досліджено наявні обставини справи у їх сукупності.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 28.08.2017 р.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультипоінт" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 28.08.2017 р. у справі № 910/9230/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/9230/17 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Андрієнко