1536-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
13.03.2007Справа №2-15/1536-2007
За позовом Державно-кооперативного виробничого об'єднання „Насіння України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 5, оф. 2)
До відповідача Кримського інституту Агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (97010, АР Крим, Красногвардійський район, с. Клепиніне)
Про стягнення 19500,00 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Корелін М.І., довіреність № 89-13-2/13 від 24.01.2007р., у справі
Від відповідача – Михайлов Є.А., довіреність № 45 від 05.02.2007р., у справі
Обставини справи: Державно-кооперативне виробниче об'єднання „Насіння України” звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Кримського інституту Агропромислового виробництва Української академії аграрних наук про стягнення заборгованості за договором підряду № 8 від 13.03.2006р. в розмірі 19500,00 грн., в тому числі 13780,00 грн. основного боргу та 5720,00 грн. штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.03.2006 р. між Державно-кооперативним виробничим об'єднанням „Насіння України” та Кримським інститутом Агропромислового виробництва Української академії аграрних наук був укладений договір підряду № 8.
Згідно з умовами договору позивач виконав свої зобов'язання за договором, передав відповідачу матеріал (насіння для сівби) загальною вартістю на 13780,00 грн. Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором, не здійснив роботи по вирощуванню товарного льону, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 19500,00 грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог не заперечує, визнає кредиторську заборгованість у розмірі 13780,00 грн.
У відзиві на позовну заяву № 44 від 05.02.2007р. просить припинити розгляд справи у зв'язку з тим, що Кримський інститут Агропромислового виробництва Української академії аграрних наук є бюджетною організацією, що призводить до неможливості сплати бюджетною установою зазначеного штрафу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ :
13.03.2006 р. між Державно-кооперативним виробничим об'єднанням „Насіння України” (Замовник) (позивач) та Кримським інститутом Агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (Підрядник) (відповідач) був укладений договір підряду на виконання робіт по вирощуванню товарного льону олійного № 8 (а.с. 10).
Згідно з пунктом 1.1 вказаного Договору Підрядник зобов'язаний на свій ризик виконати на завдання Замовника роботу по вирощуванню товарного льону олійного (Товар) на посівних площах Підрядника кількістю 52 тони, а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити результат цих робіт.
Результатом виконаних робіт відповідно до пункту 1.3 Договору є переданий Замовнику льон олійний товарний. Відсутність факту передачі товару Замовнику є підтвердженням того, що роботи з вирощування, що вказані в даному Договорі, не виконані. (пункт 1.4 Договору).
Пунктом 2.2 Договору встановлено, що Підрядник повинен передати товар Замовнику в строк до 20.08.2006р.
Відповідно до пунктів 4.1 та 4.3 Договору Замовник зобов'язувався здійснити оплату робіт по вирощуванню Товару за ціною 1100,00 грн. за 1 тону, а всього на суму 57200,00 грн. (52 т х 1100,00 грн).
Строк дії вказаного договору встановлений пунктом 9.1 Договору та становить з моменту підписання договору до 01.09.2006р. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від зобов'язань з дійсного Договору.
На виконання вимог вказаного Договору Замовник передав Підряднику насіння льону олійного для сівби у кількості 2,6 тони на суму 13780,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковою накладною № 4/П від 16.03.2006р. (а.с. 11) та актом приймання-передачі від 16.03.2006р.
Однак відповідачем в порушення умов договору не були виконані роботи в обумовлений термін, чим самим порушені зобов'язання за договором, що і стало приводом для звернення Державно-кооперативного виробничого об'єднання „Насіння України” з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Пунктом 5.6 Договору сторони передбачили відповідальність Підрядника за невиконання умов Договору. Так, у разі, якщо Підрядник не передає Замовнику Товар в строк, встановлений пунктом 2.2 Договору (до 20.08.2006р.) у кількості , вказаній у пункті 1.1 Договору (52 тони), Підрядник зобов'язаний відшкодувати Замовнику вартість матеріалу, вказаного у пункті 4.2 Договору, повернути у повному обсязі передплату, якщо така була, а також відшкодувати Замовнику збитки, які були йому завдані у зв'язку з невиконанням умов договору.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів виконання робіт за договором.
31.01.2007р. сторонами був складений та підписаний акт звіряння взаємних розрахунків, з якого вбачається, що Кримським інститутом Агропромислового виробництва Української академії аграрних наук була визнана кредиторська заборгованість у розмірі 13780,00 грн. (а.с. 22).
Так, беручи до уваги, що відповідач визнав суму заборгованості, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором, через що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 13780,00 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафну санкцію за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 5720,00 грн.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 5.6 Договору сторони передбачили обов'язок Підрядника у разі, якщо Підрядник не передає Замовнику Товар в строк, встановлений пунктом 2.2 Договору (до 20.08.2006р.) у кількості , вказаній у пункті 1.1 Договору (52 тони) сплатити Замовнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості робіт, які повинні бути виконані за даним Договором (57200,00 грн.).
Отже, загальна сума штрафу за невиконання зобовязання відповідачем становить 5720,00 грн. (10 % від 57200,00 грн.), підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Кримського інституту Агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (97010, АР Крим, Красногвардійський район, с. Клепиніне, код ЄДРПОУ 24863958, р/р 35225005000899 в УГК АРК. М. Сімферополь, МФО 824026) на користь Державно-кооперативного виробничого об'єднання „Насіння України” (01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 5, оф. 2, код ЄДРПОУ 21497619, р/р 2600701284574 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313) 13780,00 грн. заборгованості, 5720,00 грн. штрафу, 195,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2007 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 703502 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Іщенко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні