Постанова

від 31.05.2007 по справі 1396-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1396-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.05.2007Справа №2-17/1396-2007А

За позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ,  вул. Чапаєва  17-А) в інтересах Держави в особі  Управління Пенсійного Фонду України в Красноперекопському районі АРК (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, пл. Героїв Перекопу 1-А)

До відповідача  Красноперекопського госпрозрахункового роздрібно-торгівельного підприємства № 1 Красноперекопського районного споживчого товариства (96025, АРК, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Горького 1)   

про  стягнення   59 530,66  грн.

                                                                                                           Суддя В.І. Гайворонський

                                                                                                 При секретарі  Т.Ю. Шенягіной

                                                      ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –    Бавбеков З.Р., представник, дов. № 8489/05-05 від 07.11.2005 року

Від відповідача – не з'явився

Прокурор – Куїнджі М.О., посв. пост.

Сутність спору:  Красноперекопський  міжрайонний прокурор в інтересах Держави в особі  Управління Пенсійного Фонду України в Красноперекопському районі АРК звернувся до господарського суду АР Крим з позовом  про стягнення з відповідача заборгованості в сумі   59 530,66  грн.

            Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи  наперед  повідомлений належним чином -  рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст.  93 ЦК України  юридична особа  повинна знаходитися  за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач  не знаходиться за своєю юридичною адресою це не може бути поважною причиною  та підставою не розглядати справу, оскільки порушення  законодавства поважною причиною не є.

            Згідно статті 39 КАС України виклик відповідача через засоби масової інформації є правом суду, а не обов'язком.

             Використовуючи своє право  не робити такий виклик, з врахуванням викладених обставин, суд процесуального законодавства не порушує.

 Згідно  Розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за  липень - листопад 2004 року,  за березень 2005 року, за червень-липень 2005 року, відповідач має заборгованість  по сплаті  страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

 Згідно рішень  „Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду” № 655 від 19.10.2005 року, № 656 від 19.10.2005 року, та № 657 від 19.10.2005 року до відповідача застосовані штраф та пеня.

 Згідно рішень позивача „Про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків” № 52 від 17.03.2006 року,  № 53 від  17.03.2006 року, № 54 від 17.03.2006 року, № 55 від 17.03.2006 року, № 56 від 17.03.2006 року до відповідача  застосовані фінансові санкції.

           По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

 Розглянувши матеріали справи, суд, -

                                                         в с т а н о в и в:

 Красноперекопське госпрозрахункове роздрібно-торгівельне підприємство № 1  зареєстрованє в Управлінні Пенсійного фонду України в  Красноперекопському  районі АР Крим як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, про що вказується у позові позивачем та самим  відповідачем у  Розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за  липень - листопад 2004 року,  за березень 2005 року, за червень-липень 2005 року.

          Відповідно до п. 6. ст. 17 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати,  обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.

          Сума заборгованості  відповідача складає  59530,66 грн., що підтверджується  Розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за  липень - листопад 2004 року,  за березень 2005 року, за червень-липень 2005 року, Рішеннями позивача  „Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду” № 655 від 19.10.2005 року, № 656 від 19.10.2005 року, та № 657 від 19.10.2005 року, Рішеннями позивача „Про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків” № 52 від 17.03.2006 року,  № 53 від  17.03.2006 року, № 54 від 17.03.2006 року, № 55 від 17.03.2006 року, № 56 від 17.03.2006 року, вимогами про сплату боргу  № Ю-211 від 04.05.2005 року, № Ю-409 від 03.08.2006 року,  № Ю-468 від 02.09.2005 року,  № Ю-165 від 16.05.2006 року, розрахунком суми позову та документами,  указаними в ньому.

           У встановленому Законом  порядку визнані вимоги позивача  не відмінені та не визнані нечинними, а виходячи із закріпленого  ст. 129 Конституції України принципу  диспозитивності сторін суд не вправі давати їм оцінку на предмет невідповідності законодавству, про що також вказується в Постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132 по справі Д 12/12 по аналогічному питанню.

          Сума, указана в звітах  (розрахунках сум) є обов'язком, наданим самим відповідачем.

           Згідно статті 202 ЦК України указані розрахунки  є  правочинами.

           Указані правочини у встановленому Законом порядку  не  визнані недійсними, а цьому не приймати  їх  до уваги  у суду немає підстав згідно ст. 204  ЦК України.

          Доказів погашення  заборгованості  відповідачем  не представлено, а також доказів в обґрунтування заперечень.

          Оскільки відповідні докази в обґрунтування своїх заперечень не представлені суду до винесення постанови, немає підстав залучати їх до матеріалів справи після   винесення постанови   по цій справі.

          Якщо відповідач погасив заборгованість до прийняття цієї  постанови, він вправі звернутися в суд з завою про  перегляд  постанови  за нововиявленими обставинами.

           Згідно  п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір підлягає розгляду  за нормами  Кодексу адміністративного судочинства України. Указана норма є спеціальною нормою відносно  відповідача.

           Позивач, згідно ст.  81 ЦК України є юридичною особою публічного права. Відповідно, відношення, які виникають при реалізації ним своїх повноважень є публічно-правовими відношеннями і підлягають розгляду за нормами КАС України згідно п. 4 ч. 1 ст. 17  Кодексу адміністративного судочинства України, яка  є відносно інших норм спеціальною.

          Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року та Постанови Верховного Суду України від 06.07.2006 року № 06/246 (справа № 14/3 об пн), а також згідно Постанов Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справах №№ 11/268, 6/140, 23/178, 11/261, 13/212, 11/206, 11/266, 27/231 аналогічні спори  повинні розглядатися за нормами КАС України.

           Згідно ч.2. ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

           На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 94, 162-163 КАС України, суд -   

 ПОСТАНОВИВ:         

            Позов задовольнити повністю.

            Стягнути  з  відповідача  Красноперекопського госпрозрахункового роздрібно-торгівельного підприємства № 1 Красноперекопського районного споживчого товариства (96025, АРК, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Горького 1; р/р 260004301360946, ПИБ, МФО 324418, ЗКПО 25739901) на користь  позивача Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, пл. Героїв Перекопу 1-А; р/р 25601010046107, ВАТ Державний  Ощадний Банк України м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 22300375)  заборгованість  в сумі –  59 530, 66  грн.

                Ст. 254 КАС України передбачено, що  постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

               У разі подання апеляційної  скарги судове рішення, якщо його не  скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк  апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

                Постанова може бути оскаржена  у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що:   про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку   подається  заява.     Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

                 Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а  в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАСУ -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

            Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне  оскарження.

            Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про  що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.