Рішення

від 14.11.2017 по справі 399/741/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1751/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Головань А. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Голованя А.М.,

суддів: Гайсюка О.В., Мурашка С.І.

за участю секретаря: Діманової Н.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційної скаргою ОСОБА_2 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 червня 2017 року та додаткове рішення цього ж суду від 28 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Верес про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній плати,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з зазначеним позовом, який уточнила у травні 2017 року, посилаючись на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 6.01 га, що розташована на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, на підставі державного акту на право власності на землю.

20 січня 2005 року між нею та ТОВ Верес було укладено договір оренди належної їй земельної ділянки строком на 10 років. Вказаний договір було зареєстровано у встановленому законом порядку 31 травня 2005 року.

Відповідно до додаткової угоди без дати, зареєстрованої 30 червня 2009 року, до договору оренди земельної ділянки від 20 вересня 2005 року, відповідач мав сплачувати їй орендну плату в розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата мала виплачуватися до 31 грудня поточного року.

Згідно з наданою ТОВ Верес відповіддю від 06.09.2016 року та роз'яснень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з часу укладання позивачем договору оренди землі від 21.01.2005 року до 2016 року включно кадастрова (нормативна) оцінка земельної ділянки змінювалася майже щорічно, в зв'язку з чим мала змінюватися орендна плата за користування земельною ділянкою, що не відбувалося, у зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 16790,64 грн. При цьому, відповідач взагалі не сплатив їй орендну плату за 2015 та 2016 роки.

У зв'язку з порушенням ТОВ Верес істотних умов договору оренди просила достроково його розірвати в судовому порядку.

У відповідності до п. 12.3 договору оренди землі від 20.01.2005 року у разі несплати орендної плати у строки, визначені договором з вини орендаря, останній сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен прострочений день. З урахуванням облікової ставки НБУ загальна сума пені складає 10361,71 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням крім пені зобов'язаний виплатити кредитору 3% річних за весь час користування коштами в розмірі 1254, 15 грн. (а.с. 2-5, 142-145)

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Зокрема, вказує, що суд першої інстанції неправильно встановив відсутність доказів про невиконання умов укладеного договору оренди землі відповідачем, а саме несплату орендної плати.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, який підтримав доводи скарги, заперечення представника ТОВ Верес , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що позивач ОСОБА_2 не довела перед судом факту невиконання умов договору оренди земельної ділянки відповідачем ТОВ Верес .

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 6.01 га, кадастровий номер 3524680400:02:000:0062, що розташована на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. (а.с.8-9)

20 січня 2005 року між ОСОБА_2 та ТОВ Верес було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач передала ТОВ Верес в строкове платне користування належну їй земельну ділянку строком на 10 років. Вказаний договір було зареєстровано у встановленому законом порядку 31 травня 2005 року. (а.с.15-17)

За умовами договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 15.1 договору); орендна плата вноситься орендарем у сумі 797 гривень (п. 4.3); обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексу інфляції, якщо її розмір перевищує мінімальний розмір орендної плати встановлений чинним законодавством України (п. 4.12); орендна плата у грошовій, відробітковій, натуральній формі проводиться протягом календарного року (п. 4.2); у грошовій формі орендна плата проводиться шляхом видачі готівкових коштів з каси підприємства, у розмірі не меншому розміру орендної плати, встановленої чинним законодавством України (п. 4.4.); розмір орендної плати переглядається у разі наявності взаємної згоди сторін або у випадку передбаченому законом (п. 4.13); орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (п. 10.1). (а.с. 15)

В подальшому, між сторонами було укладено додаткову угоду, без зазначення дати, до договору оренди землі, в якій внесено зміни в розділ договору Орендна плата та зазначено, що орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій, натуральній або відробітковій формі за домовленістю сторін у розмірі 3,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1806, 00 гривень у строк до 31 грудня кожного року . Крім того, сторони домовились продовжити термін дії договору на термін 10 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди. Вказана додаткова угода була зареєстрована в Онуфріївському райвідділі КРФ ДП ЦДЗК 30 червня 2009 року. (а.с. 18)

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначила, що у 2009-2013 році грошова нормативна оцінка земельної ділянки складала 110977, 98 грн., у 2014 році 138611, 50 грн., у 2015 та 2016 роки 166335, 27 грн., у зв'язку з чим вважає, що розмір орендної плати підлягав збільшенню, а саме у 2009 та 2013 році повинна була отримати 3884, 23 грн., у 2014 році - 4851, 39 грн., у 2015 році - 5821, 75 грн., у 2016 році - 5821, 75 грн.

Проте, зазначене не відповідає дійсності, оскільки згідно офіційної довідки відділу Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області в Онуфріївському районі нормативна грошова оцінка земельної ділянки ОСОБА_2 із застосуванням коефіцієнта змін у рентному доході 1,756 за 2009 - 2011 роки складає 633202 грн., а не 110977, 98 грн., як зазначила позивач, за 2012- 2013 роки складає 110977, 98 грн., за 2014 рік - 138611, 50 грн.,за 2015 - 2016 роки - 166335, 27 грн. (а.с. 104)

Таким чином, зважаючи на те, що згідно умов договору розмір орендної плати визначається з розрахунку 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому розмір орендної плати, без вирахування податку ПДФО, має становити: 2216,2 грн. за кожний 2009 - 2011 роки (633202 х 3,5%) : 100 = 2216,2); 3884,22 грн. за 2012- 2013 роки (110977, 98 х 3,5%):100 = 3884,22), 4851,4 грн. за 2014 рік (138611,50 х 3,5%):100) = 4851,40).

За вирахування податку ПДФО - 15% розмір орендної плати має становити: 1883,77 грн. за кожний 2009 - 2011 роки; 3301,58 грн. за 2012- 2013 роки , 4948,47 грн. за 2014 рік.

В свою чергу, відповідно наявних в матеріалах справи документів (накладних, відомостей), ОСОБА_2 отримала орендну плату за 2009 рік 1535, 10 грн.; за 2010 рік 1779, 18 грн.; за 2011 рік 2227, 57 грн.; за 2012 рік 3289, 50 грн.; за 2013 рік 3289, 50 грн.; за 2014 рік 5611,20 грн. (а.с. 66-81, 94-96).

Отже, недоплата орендної плати складає: за 2009 рік - 348,67 грн. (1883,77 -1535 = 348,67); за 2010 рік - 103,82 грн., (1883,77 - 1779, 18 = 103,82); за 2012 рік - 12,59 грн. (3301,58 - 3289, 50 = 12,58); за 2013 рік - 12,08 грн. (3301,58 - 3289, 50 = 12,08), за 2011 та 2014 роки орендна плата виплачена позивачу у більшому чим передбачено договором оренди розмірі - 343,80 грн. та 662,73 грн. відповідно, всього на суму 1006,53 грн.

Відповідно до п. 12.3 договору оренди, у разі несплати орендної плати у строки, визначені договором з вини орендаря , останній сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен прострочений день.

Відтак, позивач має право на отримання пені за 2009, 2011, 2012 та 2013 роки, виходячи із наступного розрахунку: Боргові періоди:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 348,67грн. 01.01.2010 14.11.2017 103,82грн. 01.01.2011 14.11.2017 12,59грн. 01.01.2013 14.11.2017 12,08грн. 01.01.2014 14.11.2017

Процентна ставка пені: 2-x ставок НБУ розраховується за формулою: [Пеня] = [Сума боргу] х 2 х [Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів х [Кількість днів]

Розрахунок пені:

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 01.01.2010 07.06.2010 158 348.00 10.25 20.5 30.88 08.06.2010 07.07.2010 30 348.00 9.5 19 5.43 08.07.2010 09.08.2010 33 348.00 8.5 17 5.35 10.08.2010 22.03.2012 226 451.00 7.75 15.5 52.81 23.03.2012 09.06.2013 444 463.00 7.5 15 83.08 10.06.2013 12.08.2013 64 463.00 7 14 11.37 13.08.2013 14.04.2014 245 475.00 6.5 13 40.85 15.04.2014 16.07.2014 93 475.00 9.5 19 23.00 17.07.2014 12.11.2014 119 475.00 12.5 25 38.72 13.11.2014 05.02.2015 85 475.00 14 28 30.97 06.02.2015 03.03.2015 26 475.00 19.5 39 13.20 04.03.2015 27.08.2015 177 475.00 30 60 138.21 28.08.2015 24.09.2015 28 475.00 27 54 19.68 25.09.2015 21.04.2016 210 475.00 22 44 119.92 22.04.2016 26.05.2016 35 475.00 19 38 17.26 27.05.2016 23.06.2016 28 475.00 18 36 13.08 24.06.2016 28.07.2016 35 475.00 16.5 33 14.99 29.07.2016 15.09.2016 49 475.00 15.5 31 19.71 16.09.2016 27.10.2016 42 475.00 15 30 16.35 28.10.2016 13.04.2017 168 475.00 14 28 61.22 14.04.2017 25.05.2017 42 475.00 13 26 14.21 26.05.2017 26.10.2017 154 475.00 12.5 25 50.10 27.10.2017 14.11.2017 19 475.00 13.5 27 6.68 Всього: 827.05

Тому, розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за вказані періоди складає 827,05 грн.

Також, відповідно до положень ст. 625 ЦК України позивач має право на отримання трьох процентів за весь час прострочення грошового зобов'язання, виходячи із наступного розрахунку: Боргові періоди:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 348,67грн. 01.01.2010 14.11.2017 103,82грн. 01.01.2011 14.11.2017 12,59грн. 01.01.2013 14.11.2017 12,08грн. 01.01.2014 14.11.2017

Дата початку нарахування: 01.01.2010. Дата закінчення нарахування: 14.11.2017. Відсоткова ставка: 3% річних розраховується за формулою: [Відсотки] = [Сума боргу] х [Процентна ставка] / 100% / 365 днів х [Кількість днів]

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки 01.01.2010 14.11.2017 2875 348.00 3 82.18 01.01.2011 14.11.2017 2510 103.00 3 21.23 01.01.2013 14.11.2017 1779 12.00 3 1.75 01.01.2014 14.11.2017 1414 12.00 3 1.39 Всього: 8578 106.56

Всього: сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 01.01.2010 року по 14.11.2017 року складає 106.56 грн.

Отже, з відповідача підлягають стягненню заборгованість по орендній платі за 2009, 2010, 2012, 2013 роки в розмірі 477,16 грн., пеня в розмірі 827,05 грн. та три проценти в розмірі 106,56 грн., а всього 1410,71 грн.

Звертаючись до суду із позовом, позивач посилається на систематичну несплату орендної плати, а саме частково за 2009-2012 рік та невиплату за 2015 та 2016 роки.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача зазначив, що орендна плата згідно умов договору орендодавцю завжди виплачувалась на касі підприємства, проте за період з 2015 по день звернення до суду з позовом ОСОБА_2 з приводу отримання орендної плати до них не зверталась.

Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що вина відповідача у невиплаті орендної плати в грошовій формі за 2015 та 2016 роки відсутня, оскільки позивач не зверталася за її отриманням до каси підприємства, як це передбачено п. 4.4 договору оренди від 20 січня 2005 року.

Крім того, зазначена обставина підтверджується листом ТОВ Верес адресованим ОСОБА_2 від 06 вересня 2016 року, який вона особисто долучила до позовної заяви і в якому позивачу пропонується одержати орендну плату за 2015 та 2016 роки. (а.с.13)

Також підтвердженням того, що ТОВ Верес намагалось виконати свої зобов'язання є поштовий переказ коштів в рахунок орендної плати за вказані роки в розмірі 7900 грн., який як пояснив представник позивача в суді апеляційної інстанції вона відмовилася отримати. (а.с. 64)

За таких обставин відсутні підстави для стягнення орендної плати за 2015, 2016 роки та відповідно для стягнення пені й трьох процентів.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано положеннями ст. 32 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 1 цієї статті Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 12 грудня 2012 року по справі № 146 цс12, договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати

Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що відповідач систематично не сплачує орендну плату і це є підставою для розірвання договору оренди землі не ґрунтуються на законі та доказах.

Ураховуючи викладене, колегія суду вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав передбачених п.п.2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову й стягнення з відповідача недоплаченої орендної плати, пені та трьох процентів річних й відмови у задоволенні вимоги про розірвання договору оренди землі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 червня 2017 року та додаткове рішення від 29 липня 2017 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Верес на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в розмірі 477,16 грн., пеню в розмірі 827,05 грн. та три проценти річних в розмірі 106,56 грн., а всього 1410,71 грн.

В задоволенні позовної вимоги про дострокове розірвання договору оренди землі, укладеного 21 січня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю Верес та ОСОБА_2 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженим до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: