Рішення
від 02.04.2007 по справі 3202-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3202-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2007Справа №2-28/3202-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання»,                         м. Сімферополь,

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат», смт. Роздольне Роздольненського району,

про стягнення 18 047,90 грн.

                                                                                                    Суддя С.М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  Могила Д.В. – представник по довіреності від 20.12.2006 року (довіреність у справі)

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:  

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання»,                         м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат», смт. Роздольне Роздольненського району, про стягнення 18 047,90 грн., у тому числі 16 832,72 грн. збитків та 1 215,18 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні надав письмове уточнення позовних вимог від 02.04.2007 р., в якому позивач уточнив, що у зв'язку з помилковим вказанням у просительній частині позову, що сума 16 832,72 грн. є збитками, позивач просив стягнути з відповідача, зокрема, 16 832,72 грн. основного боргу.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання»,                         м. Сімферополь, у засіданні суду, позовні вимоги, з урахуванням вищевказаного уточнення позовних вимог, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у засідання суду вдруге не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 06.02.2007 р. та від 05.03.2007 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 77 ГПК України слухання справи відкладалось для надання сторонами додаткових документів та доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд       

В С Т А Н О В И В :

03 січня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання», м. Сімферополь, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат», смт. Роздольне Роздольненського району,  було укладено договір, згідно якого продавець (позивач) зобов'язуався передати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити ДСМ (надалі пальне) (п. 1.1. договору), крім того.

У випадку передачі пального продавцем до його повної або частикової сплати покупцем, покупець зобов'язувався здійснити повний розрахунок за поставлене пальне протягом 3 – х банківських днів з моменту його передачі (п. 2.2. договору).           

Сплата  пального покупцем здійснюється шляхом оплати рахунків продавця. Рахунок дійсний протягом 1 дня (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.4. договору передбачено, що датою отримання оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

29 серпня 2006 року позивачем було поставлено відповідачу дизпаливо на загальну суму (з ПДВ) 17 694,60 грн., що підтверджено накладною № 4011 від 29.08.2006 р. (арк. спр. 10).

        

Факт отримання дизпалива підтверджується довіреністю відповідача від 29.08.2006 р. серії ЯМЦ № 028559.

Однак, у порушення вимог цього договору відповідач свої зобов'язання не виконав.

 

Проте, за даними позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат», смт. Роздольне Роздольненського району, була переплата за раніше поставлене ПЗМ  у сумі 861,88 грн.

Тому, основний борг відповідача по сплаті за отриманий товар склав                 16 832,72  грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання відповідача перед позивачем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобовязання – відповідно до вимог, що  у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

       

Відповідно до п. 4.2. вищевказаного договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за даним договором , винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,3 % від загальної суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення їх виконання.

Однак, статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного  банку  України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, позивач просив стягнути з відповідача, зокрема, 1 215,18 грн. пені, тобто у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Так, за період з 01.09.2006 р. по 02.02.2007 р. позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1 215,18 грн., що підтверджено розрахунком позивача, яка підлягає стягненню з відповідача.

   

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи,  в сумі 18 047,90 грн. заборгованості, у тому числі  16 832,72 грн. основного боргу та 1 215,18 грн. пені, документально встановлений.

Він підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

         

Позивачем при подачі позовної заяви, було надмірно сплачено державне мито у розмірі 0,52 грн.

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ст. 3 Декрету  Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не менше 102,00 грн.

Оскільки сума позовних вимог складає 18 047,90 грн., а сума сплаченого державного мита – 181,00 грн., то позивачем надмірно сплачено державне мито у розмірі 0,52 грн., які підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача  відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України,  у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 20.04.2007 року.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                                  

ВИРІШИВ:

1).       Позов задовольнити.

       

2).  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат» (96200, АР Крим, Роздольненський район, смт. Роздольне, вул. Л. Рябікі, 75/11, р/р 26046669 в АППБ «Аваль», МФО 324021, ЗКПО 31143732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки, 72-а,                       р/р 26003313041 в СФ АКБ МТБ, МФО 384748, ЗКПО 31883762) 18 047,90 грн. заборгованості, у тому числі  16 832,72 грн. основного боргу та 1 215,18 грн. пені, а також 180,48 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки, 72-а, р/р 26003313041 в СФ АКБ МТБ, МФО 384748, ЗКПО 31883762) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 0,52 грн., перераховане за квитанцією № 1822322015 від 02.02.2007 р. на р/р 31118095600002 в Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854.   

Видати накази після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.

СудГосподарський суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення02.04.2007
Оприлюднено20.08.2007
Номер документу703553
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —3202-2007

Рішення від 02.04.2007

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Альошина С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні