Ухвала

від 26.10.2017 по справі 760/15783/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власників майна ТОВ «Фінансова компанія Укрфінсистем», ПП «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ТАВРІЯ-АУДИТ» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.08.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС Слідчого управління ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках та заборонено відчужувати кошти з банківських рахунків (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати), відкритих у АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) для: ТОВ «ФК Укрфінсистем» (код ЄДР 38918618) НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (укрфінсистем); ПП «АФ «Таврія-Аудит» (код ЄДР 25136858) НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (українська гривня) станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду та в подальшому зупинити видаткові операції по цим рахункам.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власників майна подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.08.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що у наданих матеріалах не міститься жодних доказів того, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а відтак, на думку апелянта, відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Щодо строку на апеляційне оскарження, то враховуючи, що розгляд клопотання проводився без виклику власників майна, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Заслухавши доповідь судді, думку представників власника майна, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали судової справи по розгляду клопотання слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 19.08.2017 року було постановлено без виклику представника власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то слід зазначити про наступне.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів провадження, слідчим управлінням фінансових розслідувань головного управління ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017110040000036 від 20.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

18.08.2017 року старший слідчий з ОВС Слідчого управління ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих у АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) для: ТОВ «ФК Укрфінсистем» (код ЄДР 38918618) НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (укрфінсистем); ПП «АФ «Таврія-Аудит» (код ЄДР 25136858) НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (українська гривня).

19.08.2017 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва клопотання задоволено.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки це майно у відкритому кримінальному провадженні є доказом вчиненого кримінального правопорушення.

З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення місцевого суду слідчим суддею наведені вимоги закону належним чином не дотримано.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Разом з тим як вважає колегія суддів, посилання слідчого судді на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а відтак наявність правової підстави для арешту майна, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України, на думку колегії суддів, не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та немотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону, відповідне процесуальне рішення органу досудового розслідування відсутнє. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

На підставі викладених обставин, які свідчать про істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власників майна ТОВ «Фінансова компанія Укрфінсистем», ПП «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ТАВРІЯ-АУДИТ» - адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу представника власників майна ТОВ «Фінансова компанія Укрфінсистем», ПП «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ТАВРІЯ-АУДИТ» - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.08.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС Слідчого управління ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках та заборонено відчужувати кошти з банківських рахунків (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати), відкритих у АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) для: ТОВ «ФК Укрфінсистем» (код ЄДР 38918618) НОМЕР_1 (українська гривня), 26040595298900 (укрфінсистем); ПП «АФ «Таврія-Аудит» (код ЄДР 25136858) НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (українська гривня) скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС Слідчого управління ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих у АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) для: ТОВ «ФК Укрфінсистем» (код ЄДР 38918618) НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (укрфінсистем); ПП «АФ «Таврія-Аудит» (код ЄДР 25136858) НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (українська гривня) відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_2

Справа № 11-сс/796/5144/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11

Доповідач: ОСОБА_1