Ухвала

від 09.11.2017 по справі 761/32504/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представника власника майна ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ», ТОВ «РЕСІЛІЕНТ БІЛОЦЕРКІВСЬКА» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.09.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, що належить на праві приватної власності ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ» (код 41009701), ТОВ «РЕСІЛІЕНТ БІЛОЦЕРКІВСЬКА» (код 41009366), а саме земельні ділянки, розташовані на території Яблунівської та Пилипчанської сільських рад Білоцерківського району Київської області з кадастровими номерами:

3220485100:01:013:0087; 3220485100:01:013:0086; 3220485100:01:013:0085; 3220485100:01:013:0084; 3220485100:01:013:0083; 3220485100:01:013:0082; 3220485100:01:013:0081; 3220485100:01:013:0080; 3220485100:01:013:0079; 3220485100:01:013:0078; 3220485100:01:013:0077; 3220485100:01:013:0076; 3220485100:01:013:0075; 3220485100:01:013:0074; 3220485100:01:013:0073; 3220485100:01:013:0072; 3220485100:01:013:0071; 3220485100:01:013:0070; 3220485100:01:013:0069; 3220485100:01:013:0068; 3220485100:01:013:0067; 3220485100:01:013:0066; 3220485100:01:013:0065; 3220485100:01:013:0064; 3220485100:01:013:0063; 3220485100:01:013:0062; 3220485100:01:013:0061; 3220485100:01:013:0060; 3220485100:01:013:0059; 3220485100:01:013:0058; 3220485100:01:013:0057; 3220485100:01:013:0056; 3220485100:01:013:0055; 3220485100:01:013:0054; 3220485100:01:013:0053; 3220485100:01:013:0052; 3220485100:01:013:0051; 3220485100:01:013:0050; 3220485100:01:013:0049; 3220485100:01:013:0048; 3220485100:01:013:0047; 3220485100:01:013:0046; 3220485100:01:013:0045; 3220485100:01:013:0044; 3220485100:01:013:0043; 3220485100:01:013:0042; 3220485100:01:013:0041; 3220485100:01:013:0040; 3220485100:01:013:0039; 3220485100:01:013:0038; 3220485100:01:013:0037; 3220485100:01:013:0036; 3220485100:01:013:0035; 3220485100:01:013:0034; 3220485100:01:013:0033; 3220485100:01:013:0032; 3220485100:01:013:0031; 3220485100:01:013:0030; 3220485100:01:013:0029; 3220485100:01:013:0028; 3220485100:01:013:0027; 3220485100:01:013:0026; 3220485100:01:013:0025; 3220485100:01:013:0024; 3220489700:06:001:0024; 3220489700:06:001:0025; 3220489700:06:001:0026; 3220489700:06:001:0027; 3220489700:06:001:0028; 3220489700:06:001:0029; 3220489700:06:001:0030; 3220489700:06:001:0031; 3220489700:06:001:0032; 3220489700:06:001:0033; 3220489700:06:001:0034; 3220489700:06:001:0035; 3220489700:06:001:0036; 3220489700:06:001:0037; 3220489700:06:001:0038; 3220489700:06:001:0039; 3220489700:06:005:0019; 3220489700:06:005:0003; 3220489700:06:005:0018; 3220489700:06:005:0017; 3220489700:06:005:0016; 3220489700:06:005:0028; 3220489700:06:005:0027; 3220489700:06:005:0026; 3220489700:06:005:0025; 3220489700:06:005:0024; 3220489700:06:005:0023; 3220489700:06:005:0022; 3220489700:06:005:0021; 3220489700:06:005:0020; 3220489700:06:002:0027; 3220489700:06:002:0026; 3220489700:06:002:0025; 3220489700:06:002:0024; 3220489700:06:002:0023; 3220489700:06:002:0022; 3220489700:06:002:0021; 3220489700:06:002:0020; 3220489700:06:002:0019; 3220489700:06:002:0018; 3220489700:06:002:0045; 3220489700:06:002:0044; 3220489700:06:002:0043; 3220489700:06:002:0042; 3220489700:06:002:0041; 3220489700:06:002:0040; 3220489700:06:002:0039; 3220489700:06:002:0038; 3220489700:06:002:0037; 3220489700:06:002:0036; 3220489700:06:002:0028; 3220489700:06:002:0029; 3220489700:06:002:0030; 3220489700:06:002:0031; 3220489700:06:002:0032; 3220489700:06:002:0033; 3220489700:06:002:0034; 3220489700:06:002:0035; 3220489700:06:002:0090; 3220489700:06:002:0091; 3220489700:06:002:0092; 3220489700:06:002:0093; 3220489700:06:002:0094; 3220489700:06:002:0095; 3220489700:06:002:0096; 3220489700:06:002:0097; 3220489700:06:002:0098; 3220489700:06:002:0099; 3220489700:06:002:0100; 3220489700:06:002:0101.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційні скарги, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.09.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Мотивуючи свої апеляційні скарги вказує на те, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відповідність земельних ділянок критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а відтак наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Щодо пропущення строків на апеляційне оскарження, то враховуючи, що розгляд клопотання проводився без виклику власника майна, апелянт просить поновити пропущений строк.

Заслухавши доповідь судді,думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянтв судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав,про існування ухвали слідчого суддіапелянту стало відомо 29 серпня 2017 року, а апеляційна скарга подана до суду 30 серпня 2017 року,п`ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Заслухавши доповідь судді,думку представника власників майна, який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянтв судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав,про існування ухвали слідчого суддіапелянту стало відомо 13 жовтня 2017 року та 25 жовтня 2017 року, а апеляційні скарги подані до суду 18 жовтня 2017 року та 26 жовтня 2017 року відповідно,п`ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, слідчим управлінням ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110000000270 від 03.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч . 1 ст. 364 КК України.

01.09.2017 року постановою слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 вказане у клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні №42017110000000270 речовим доказом.

14.09.2017 року слідчий СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме земельні ділянки, розташовані на території Яблунівської та Пилипчанської сільських рад Білоцерківського району Київської області, посилаючись на те, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, тобто на наявність правових підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КК України.

15.09.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено.

Жодних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого/прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий/прокурор повинен неухильно їх дотримуватись.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого/прокурора повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод,відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження за №42017110000000270 про накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення органу досудового розслідування та прийшов до правильного висновку, що зазначене клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним ч. 2 ст. 170 КПК України.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому доводи апелянтів щодо незаконності ухвали слідчого судді та відсутність правових підстав для задоволення внесеного на розгляд слідчого судді клопотання про арешт майна, слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційні скарги представника власника майна ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ», ТОВ «РЕСІЛІЕНТ БІЛОЦЕРКІВСЬКА» - адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.09.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, що належить на праві приватної власності ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ» (код 41009701), ТОВ «РЕСІЛІЕНТ БІЛОЦЕРКІВСЬКА» (код 41009366), а саме земельні ділянки. Розташовані на території Яблунівської та Пилипчанської сільських рад Білоцерківського району Київської області, - залишити без змін, а апеляційні скарги представника власника майна ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ», ТОВ «РЕСІЛІЕНТ БІЛОЦЕРКІВСЬКА» - адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/5433/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1