Постанова

від 02.04.2007 по справі 3256-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3256-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.04.2007Справа №2-15/3256-2007А

(12 г. 50 хв.)

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Судді  Іщенко І.А.

при секретарі Козлової Г.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Прокурора Первомайського району АР Крим ( 96300 АР Крим ,смт. Первомайське, вул. 87 Дивізії, 8)в  інтересах держави в особі Первомайського районного центру зайнятості ( 96300 АР Крим ,смт. Первомайське, вул. Щорса, 23)

До відповідача Сільськогосподарського приватного підприємства “ Північно – Кримська агропромислова компанія” ( 96315 АР Крим ,  Первомайський район, с. Островське, вул. Леніна,30) ЗКПО 32477197

Про стягнення 2439, 22 грн.

За участю представників сторін:          

Від позивача  - Гусєва Г.П., довіреність № 24/00-46 від 22.01.2007 р. у справі

Від відповідача – Голубовська Г.В., керівник

За участю Прокуратури АР Крим – Куїнджі М.О., посвідчення № 05380  

Суть адміністративної  справи: Прокурор Первомайського району АР Крим в  інтересах держави в особі Первомайського районного центру зайнятості звернувся до господарського суду АР Крим до Сільськогосподарського приватного підприємства “ Північно – Кримська агропромислова компанія” про стягнення 2439, 22 грн. заборгованості несплачених страхових внесків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Сільськогосподарське приватне підприємство                     “ Північно – Кримська агропромислова компанія”, порушуючи Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. не проводив своєчасну та повну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Прокурор позовні вимоги підтримав.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні надав заяву у котрій просить суд розглядувати дану справу у порядку , передбаченому Кодексом адміністративного судочинства.

Прокурор вказану заяву підтримав.

Суд вважає за можливим задовольнити заяву позивача з наступних підстав.

Згідно з пунктом 6 Закону України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005 р., що набрав чинність 01.11.2005 р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року (1798-12), вирішують у перший та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дано Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень.

Згідно з пунктом 7 частині 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт  при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду  № 01-8/301 від 07.02.2006 р. „Про деякі питання, пов'язані зі розмежуванням компетенції господарських та адміністративних судів”, відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим держаним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Позивач є суб'єктом владних повноважень.

Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позивну заяву проти позовних вимог не заперечує та визнає борг у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське приватне підприємство “ Північно – Кримська агропромислова компанія” зареєстровано як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття у Первомайського районного центру зайнятості  ( номер реєстрації платника страхових внесків 12401310).(а.с. 30)

Відповідно рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. прокурори пред'являють позови інтереси держави в особі органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру” підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Основними завданням державної служби зайнятості є розробка та здійснення мер по реалізації державної політики зайнятості, котрі забезпечують зайнятість працездатного населення та матеріальну допомогу громадянам у випадках безробіття, наданню безкоштовних послуг, пов'язаним з забезпеченням зайнятості населення, його соціального захисту від безробіття.

Таким чином, Держана служба зайнятості є державним органом виконавчої влади та уповноважена державою здійсняти його політику у сфері зайнятості населення.

Відповідно до Закону України від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне  соціальне страхування на випадок безробіття» (далі – Закон) та Закону України  від 11.04.2002 р. № 2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового соціального страхування», платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є працедавці - підприємства, установи, організації, що використовують найману працю, які повинні сплачувати страхові внески  до Фонду в строк і розмірах, визначених цими Законами.

Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону, роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Порядок числення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначений Інструкцією про порядок числення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття і обліку їх надходжень до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженого Наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2001р. № 30/5221.

Відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2006 рок, поданої відповідачем у Первомайський районний центр зайнятості у порядку звітності, за СПП“ Північно – Кримська агропромислова компанія” станом на  01.01.2007 р. склалася недоїмка зі сплати страхових внесків сумі  7814, 35 грн. (а.с. 12)

З матеріалів справи вбачається, що недоїмка зі сплати страхових внесків у розмірі 5375, 13 грн. вже була предметом розгляду суду:  

Рішенням господарського суду АР Крим від 05.10.2006 р. з Сільськогосподарського приватного підприємства “ Північно – Кримська агропромислова компанія” стягнута недоїмка по страховим внескам на випадок безробіття станом у сумі 5375, 13 грн. (а.с.13-14)

Отже станом на момент розгляду справи за відповідачем склалась заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 2439, 22 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Акт звірки  за станом на 01.01.2007 р. наданий представником позивача в судовому засіданні сторонами підписаний, сума заборгованості складає 2439, 22 грн. (а.с. 23).

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону встановлено, що не сплачені у строк страхові внески, пеня, штраф стягуються у дохід  Фонду із страховика в безперечному порядку, статтею 39 зазначеного закону передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються у судовому порядку.

Крім того у Постанові Верховного Суду України від 22.06.04 р. зазначено, що центр зайнятості має право звертатися в суди з позовами про стягнення заборгованості по оплаті страхових внесків у Фонди загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття.

У порушення вимог статті 35 Закону  відповідач не проводив своєчасну та повну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

При таких обставинах, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 2439, 22 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків, обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами  справи та відповідають чинному законодавству України.

Відповідно до часті 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Згідно пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись частиною 1 статті 71, 94,  161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства “ Північно – Кримська агропромислова компанія”, 96315 АР Крим ,  Первомайський район, с. Островське, вул. Леніна,30 , ЗКПО 32477197 на користь Первомайського районного центру зайнятості , 96300 АР Крим ,смт. Первомайське, вул. Щорса, 23 ( на ім'я одержувача ВФСС на випадок безробіття 50040100, ЗКПО 20708669, р/р 37170301900212 у ГУ ДКУ у АРК м. Сімферополь, МФО 824026) 1817, 23 грн.  заборгованості по сплаті страхових внесків.

3.          Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства “ Северо – Кримська агропромислова компанія”, 96315 АР Крим ,  Первомайський район, с. Островське, вул. Леніна,30 , ЗКПО 32477197 на користь Первомайського районного центру зайнятості , 96300 АР Крим ,смт. Первомайське, вул. Щорса, 23 ( на ім'я одержувача ВФСС на випадок безробіття 50040200, ЗКПО 20708669, р/р 37179302900212 у ГУ ДКУ у АРК м. Сімферополь, МФО 824026) 621, 99 грн.  заборгованості по сплаті страхових внесків.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.