Постанова

від 02.04.2007 по справі 3282-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3282-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.04.2007Справа №2-15/3282-2007А

(11 г. 50 хв.)

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Судді  Іщенко І.А.

при секретарі Козлової Г.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Нижньогірського районного центру зайнятості ( 97100 АР Крим смт. Нижньогірський, вул. Перемоги, 89)

До відповідача ВАТ “Примор'я” ( 97120 АР Крим Нижньогірсьткий район, с. Ізобільне, вул. Романенко, 8)

Про стягнення 2375, 12 грн.

За участю представників сторін:          

Від позивача  - Трипачкина О.С., довіреність № 20/01-1249 від09.08.2006 р. у справі

Від відповідача – не з'явився

Суть адміністративної  справи: Нижньогірський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду АР Крим до ВАТ “Примор'я” з позовом про стягнення 2375, 12 грн. заборгованості несплачених страхових внесків на випадок безробіття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ “Примор'я”, порушуючи Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. не проводив своєчасну та повну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні надав заяву у котрій просить суд розглядувати дану справу у порядку , передбаченому Кодексом адміністративного судочинства.

Суд вважає за можливим задовольнити заяву позивача з наступних підстав.

Згідно з пунктом 6 Закону України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005 р., що набрав чинність 01.11.2005 р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року (1798-12), вирішують у перший та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дано Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень.

Згідно з пунктом 7 частині 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт  при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду  № 01-8/301 від 07.02.2006 р. „Про деякі питання, пов'язані зі розмежуванням компетенції господарських та адміністративних судів”, відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим держаним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Позивач є суб'єктом владних повноважень.

Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідач явку представника у судове засідання двічі не забезпечив.

Пояснень на позов і витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином - – рекомендованою кореспонденцією.  Ухвала суду від 16.02.2007 р., від 12.03.2007 р. надіслана на його юридичну адресу, вказану позивачем, відповідно Довідки Управління статистики у Нижньогірському районі АР Крим (а.с. 5).

Про причини неявки суд не повідомив.  

У зв'язку з цим справа розглянута на   за наявними у цій справі  матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Примор'я” зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття у Нижньогірському районному центрі зайнятості ( номер реєстрації платника страхових внесків 12073660).

Відповідно до Закону України від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне  соціальне страхування на випадок безробіття» (далі – Закон) та Закону України  від 11.04.2002 р. № 2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового соціального страхування», платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є працедавці - підприємства, установи, організації, що використовують найману працю, які повинні сплачувати страхові внески  до Фонду в строк і розмірах, визначених цими Законами.

Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону, роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Порядок числення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначений Інструкцією про порядок числення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття і обліку їх надходжень до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженого Наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2001р. № 30/5221.

Відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за четвертий квартал 2006 року, поданої відповідачем у Нижньогірський районний центр зайнятості у порядку звітності, за  відповідачем станом на 01.01.2007 р. склалася недоїмка зі сплати страхових внесків сумі  2375, 12 грн. (а.с. 4)

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону встановлено, що не сплачені у строк страхові внески, пеня, штраф стягуються у дохід  Фонду із страховика в безперечному порядку, статтею 39 зазначеного закону передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються у судовому порядку.

Крім того у Постанові Верховного Суду України від 22.06.04 р. зазначено, що центр зайнятості має право звертатися в суди з позовами про стягнення заборгованості по оплаті страхових внесків у Фонди загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття.

У порушення вимог статті 35 Закону  відповідач не проводив своєчасну та повну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідач доказів сплати заборгованості у судове засідання не представив, коли як згідно до часті 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

При таких обставинах, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 2375, 12 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків, обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами  справи та відповідають чинному законодавству України.

Згідно пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись частиною 1 статті 71, 94,  161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з  ВАТ “Примор'я” ,  97120 АР Крим Нижньогірсьткий район, с. Ізобільне, вул. Романенко, 8 (р/р 2600030161428 філія ПІБ у м. Красноперекопськ МФО 324418, ЗКПО 33108511) на користь Нижньогірського районного центру зайнятості, 97100 АР Крим смт. Нижньогірський, вул. Перемоги, 89 ( р/р 37171301900192 код платежу 50040100 банк Управляння державного казначейства у АР Крим м. Сімферополя, МФО 824026 ЗКПО 20708652) 2375, 12 грн.  заборгованості по сплаті страхових внесків.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.