Рішення

від 15.11.2017 по справі 588/960/17

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/960/17

№ провадження 2/588/503/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судових засідань Горлянд С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Тростянці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В:

Позивач у липні 2017 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його сусід ОСОБА_4, в с. Зарічне, Тростянецького району Сумської області, якийна випадок своєї смерті склав заповіт, згідно з яким належні йому на праві власності чотири земельні ділянки розташовані на території Зарічненської сільської ради Тростянецького району Сумської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповів позивачу. Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є його син ОСОБА_3. Спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач прийняв, оскільки у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Проте, приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Гребіник О.Д. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_4, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Позивачем вказує правовстановлюючі документи на земельні ділянки втрачено.

Посилаючись на указані обставини, остаточно уточнивши вимоги, позивач просить суд визнати за ним право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Зарічне Тростянецького району Сумської області, а саме на: земельну ділянку площею 3,4434 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3; 2) земельну ділянку площею 3,6595 га, кадастровий номер НОМЕР_4, що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_5; 3) земельну ділянку площею 0,1602 га, кадастровий номер НОМЕР_6, що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_7; 4) земельну ділянку площею 0,1602 га,НОМЕР_8, що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_9.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.35). В судовому засіданні проти позову заперечував, оскільки вважав, що спірні земельні ділянки є його спадщиною як спадкоємця за законом, не розуміє яке право на це майно має позивач.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Судом установлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що є часом відкриття спадщини (а.с. 11).

За життя 29.08.2016 року ОСОБА_4 склав заповіт, що був посвідчений приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Гребіник О.Д., відповідно до якого: земельну ділянку площею 3,4434 га, що належить йому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3; земельну ділянку площею 3,6595 га, що належить йому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_5; земельну ділянку площею 0,1602 га, що належить йому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_7; земельну ділянку площею 0,1602 га, що належить йому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_9, на випадок смерті заповідав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12,44,45).

Згідно з довідкою Зарічненської сільської ради Тростянецького району Сумської області від 04.05.2017 року померлий ОСОБА_4 до дня смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_4 за заявою позивача від 24.10.2016 року була заведена спадкова справа № 120/2016 року (а.с.39,43). Крім позивача спадщину після смерті ОСОБА_4, прийняли відповідач та брат померлого ОСОБА_7 (а.с.38,46).

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Тростянецького районного нотаріального округу Гребіник О.Д. від 18.07.2017 року ОСОБА_2 на підставі частини 1 статті 49 Закону України Про нотаріат було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, розташована на території Зарічненської сільської ради, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Ураховуючи відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 позивач обґрунтовано звернувся до суду.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом та законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 ЦК України).

На підставі Інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2017 року судом установлено, що за ОСОБА_4 на праві власності були зареєстровані земельні ділянки: площею 3,4434 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3; площею 3,6595 га, кадастровий номер НОМЕР_4, що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_5; площею 0,1602 га, кадастровий номер НОМЕР_6, що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_7; площею 0,1602 га, кадастровий номер НОМЕР_8, що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_9.

Позивач своєчасно прийняв спадщину, після смерті ОСОБА_4, що підтверджується Інформаційною довідкою із Спадкового реєстру.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1298 ЦК України). Судом установлено, що шість місяців з часу відкриття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 на даний час минули.

Відповідно до статті 1241 ЦК України право на обов'язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач не надав суду доказів про те, що має право на обов'язкову частку у спадщині, яку заповів його померлий батько позивачу. Також ОСОБА_7 не надав суду доказів визнання недійсним заповіту від 29.08.2016, яким ОСОБА_4 заповів позивачу спірні земельні ділянки.

Доводи відповідача про те, що позивач не має права на його спадщину, оскільки саме він є спадкоємцем як його син, не спростовують підстав задоволення позову. Необізнаність позивача про зміст волі батька з приводу спадкування його майна не свідчить про дійсну відсутність такої волі у заповідача і про те, що таке волевиявлення не було вільним з його боку. Стаття 1235 ЦК України передбачає право заповідача призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За таких обставин,оскільки ОСОБА_2 згідно з положеннями пункту 1 статті 49 Закону України Про нотаріат відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на цю спадщину, та виходячи зі змісту заповіту та досліджених судом доказів у їх сукупності, за відсутності у позивача правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності померлого на спірні земельні ділянки, останній згідно з положеннями статті 67 Закону України Про нотаріат позбавлений можливості одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на цю спадщину, яке було набуто спадкодавцем за життя у встановленому законом порядку, а тому захищаючи його охоронювані законом права, таке право слід визнати за ним рішенням суду.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями статті 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1500 грн. судового збору, сплаченого останнім при зверненні до суду.

Керуючись вимогами статей 209, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельні ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1606 га (сіножаті), з кадастровим номером НОМЕР_6 площею 0,1602 га (сіножаті), з кадастровим номером НОМЕР_8 площею 3,6595 га (рілля), з кадастровим номером НОМЕР_10 площею 3,4434 га (рілля), які мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на землях Зарічненської сільської ради Тростянецького району Сумської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір в сумі 1500 (однієї тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.В. Щербаченко