Постанова

від 04.05.2007 по справі 3976-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3976-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.05.2007Справа №2-22/3976-2007А

За позовом Підприємства «Віра» (м. Сімферополь, вул.Дружби 66-а)

До відповідача ДПІ у м.Сімферополь  ( м.Сімферополь, вул..М.Залки, 1/9).

Про спонукання списати податкову заборгованість.

                                                                                                                       Суддя Яковлєв С.В.

                                                                                                За участю секретаря Дулімової В.І.

Представники:

від позивача -  Осипов В.Ю.  – кер-к,  паспорт ЕЕ № 387732.

Від відповідача -  Щербіна Д.С. – пред-к, дов. від 11.10.2005 р.

Сутність спору: Підприємство «Віра» ( далі позивач)  звернулось  до Господарського суду АРК з позовом, в якому просило спонукати ДПІ у м.Сімферополь (далі відповідач) списати  податковий борг по ПДВ у сумі 11800 грн. та по Єдиному податку з юридичних осіб у сумі 5275,63 грн. , нараховану пеню та штрафні санкції, визнати неправомірними дії посадових осіб  відповідача по перерозподілу  перерахованих  ним сум ПДВ на суму податкового боргу та пені, внести зміни в  картку особового рахунку. Вимоги мотивовані тим, що відповідач незаконно вважає, що позивач має заборгованість по ПДВ та Єдиному податку , неправомірно здійснюючи розподіл коштів, яки перераховує останній за поточними податковими зобов'язаннями, в наслідок чого у нього виникає  необґрунтований податковий борг.

        Під час судового засідання, яке відбулось 04.05.2007 р.,  представник позивача уточнив позовні вимоги у частині спонукання відповідача внести зміни  його особового рахунку,  просив  спонукати  останнього внести зміни в картку його особового рахунку , виключив заборгованість по ПДВ по у сумі 18062,40 грн., пені у розмірі 299,77 грн. та Єдиному податку у сумі 5102 грн., та наполягав на задоволені інших вимог, викладених у позовній заяв.  

         Відповідач під час судового засідання, яке відбулось 03.04.2007 р., надав відзив на позов  ( вих № 8149/9/10-0 від 02.04.2007 р.) , в якому з позовними вимогами не погодився , вказавши, що відсутні правові підстави для задоволення позову.  

          Представник відповідача під час судового засідання, яке відбулось 04.05.2007 р., вважав можливим продовжити  розгляд справи, наполягав на запереченнях, викладених у відзиві на позов.       

          Розглянувши   матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                          в с т а н о в и в:

    Позивач , виконуючи вимоги Закону України  “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ,платіжними дорученнями № 134 від 15.06.2001 р. та № 136 від 20.06.2001 р. перерахував ПДВ за травень 2001р.   у суму  2800 грн. та 9000 грн., платіжними дорученнями № 133 від 15.06.2001 р. та  №137 від 20.06.2001 р. перерахував  2172 грн. та 3103,63 грн. Єдиного податку за тривань 2001 р.  На вказаних платіжних документах є відмітки обслуговуючого банку  про проведення платежів 15.06.2001 р. та 20.01.2001 р.

         Відповідач надіслав на адресу позивача повідомлення № 101090022462614 від 16.09.2003 р. , яким повідомив останнього, що  згідно з п.п. 16.3.3. ст.16  Закону України  “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” здійснено  розподіл  сплаченої 17.07.2003 р.  платіжним дорученням № 196   суми  на погашення податкового боргу  у розмірі 4282 грн., після чого  залишилась несплаченою  сума податкового боргу по ПДВ  у розмірі 8025,29 грн. та 1168,36 грн. –пені.

            На адресу позивача  надійшло повідомлення № 101090092408227 від 22.02.2007 г., яким він повідомлений  про те, що у зв'язку з наявністю  у нього податкового боргу  у розмірі 18040,73 грн. та пені у розмірі 275,61 грн. , відповідач  зробив  розподіл сплаченої 21.02.2007 р. платіжним дорученням № 45 сумі на погашення податкового боргу  у сумі 4783,78 грн. та 74,22 грн. – пені, в наслідок чого станом на 21.02.2007 р. його заборгованість по ПДВ становила 12981,34 грн.- за основним зобов'язанням  та 265,56 грн. – пені.

           Відповідно до ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Ст. 67 Конституції України  визначає, що кожен  зобов'язаний сплачувати  податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

                         Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов'язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов ‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою)  є податкове  зобов'язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня , нарахована  на суму такого податкового зобов'язання.

                         Порядок  подання  податкових декларацій та визначення суми податкових зобов'язань визначений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої встанолює , що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

                           У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що  платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму  податкового зобов'язання, зазначену  у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації  платника податків.

                            П.7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що податковий борг погашається  попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

             У п.1.3 Закону України “Про податок на додану вартість”  визначено, що платником податку є особа, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа , яка імпортує товари на митну територію України.     

                  Згідно з п.п. 1.6  ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання  це загальна сума  податку , одержана ( нарахована) платнику  податку у звітному ( податковому ) періоді , визначена згідно з Законом.

                Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

              Відповідно до Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99 «Про    спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» позивач  здійснював підприємницьку діяльність  за єдиним податком , одержавши свідоцтво  про сплату єдиного податку.

       Згідно з ч.2 ст.5 Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99   суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність  за правильність обчислення єдиного податку,  своєчасність надання розрахунків і сплату сум єдиного податку відповідно до законодавства України.

                             Відповідачем надана копія  облікової картки позивача  по Єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб , згідно з якою він  станом на 03.05.2007 р. має недоїмку у сумі 5102 грн.

                             Відповідач також надав копію облікової картки позивач по ПДВ, згідно з якою станом на 03.05.2007 р. останній має заборгованість по ПДВ у розмірі 18062,40 грн. та 299,77 грн. – пені.

                              Позивачем надана копія повідомлення Ліквідатора банку «Україна» № 11/2-04/133 від 09.04.2002 р. , в якому  вказано , що перераховані ним грошові кошті у сумі 17075,63 грн.  у тому числі: 15.06.2001 р. на суму 2172 грн. та на суму 2800 грн., 20.06.2001 р. на суму 9000 грн. та 3101,63 грн.  , не булі зараховані  до Держаного та місцевого бюджетів у зв'язку з ліквідацією банку «Україна», грошові вимоги на зазначену суму заявила ДПІ м. Сімферополя, яка включена до реєстру кредиторів АК АПБ «Україна».

                              Крім того позивачем надана копія Акту  документальної перевірки  дотримання  ним податкового  та валютного законодавства № 390/23-2/219/16504079,  складеного відповідачем  03.03.2003 р. , в якому вказано, що в наслідок перевірки встановлено відсутність заборгованості  Підприємства «Віра» перед бюджетом за період часу з 01.10.99 р. по 01.10.2002 р.

                             У порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ, відповідач не надав доказів невиконання позивачем  встановленого Законом України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” порядку сплати  узгоджених сум податкових зобов'язань по ПДВ  за період часу з 01.10.2002 р. по 21.02.2007 р.

                              Під час судових засідань його представник пояснив, що за позивачем рахується саме заборгованість по ПДВ та Єдиному податку у зв'язку з незарахуванням до бюджетів сум, яки він переахував  саме платіжними дорученнями № № 133, 134  136, 137 при сплаті податкових зобов'язань за травень 2001 р.

                               За таких обставин, приймаючи до уваги  інформацію , яка міститься у повідомленні  Ліквідатора банку «Україна» № 11/2-04/133 від 09.04.2002 р, ненадання відповідачем  доказів виникнення у позивача заборгованості  по ПДВ на час перерахування останнім   платіжним дорученням № 45 від 21.02.2007 р. сум поточних податкових зобов'язань , суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні будь-яки підстави  здійснити відповідно до п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” розподіл перерахованих позивачем коштів , яки він сплачує, виконуючи поточні податкові зобов'язання .

                              Суд вважає, що позивач, перерахувавши платіжними дорученнями № 134 від 15.06.2001 р. та № 136 від 20.06.2001 р. ,  платіжними дорученнями № 133 від 15.06.2001 р. та  №137 від 20.06.2001 р. зазначені вище суми ПДВ та Єдиного податку за травень 2001 р.  ,сплатив   згідно з п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  узгоджені суми податкових зобов'язань за вказаний період часу, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави відображати  на особовому рахунку Підприємства «Віра» заборгованість у сумі 17075,63 грн.   та рахувати пеню, в наслідок чого підлягають задоволенню вимоги по спонуканню відповідача списати  податковий борг по  ПДВ у розмірі 18062,40 грн. , 299,77 грн. – пені та по Єдиному податку з юридичних осіб у сумі у сумі 5102 грн.

                               В силу викладеного , суд полягає , що  в порядку передбаченому ст. 72 КАСУ, відповідачем не надані докази наявності у позивача станом на 21.02.2007 р.  податкового боргу (недоїмки) в розумінні ст.1 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , у зв'язку чим дії його посадових осіб   по розподілу сплаченої позивачем  платіжним дорученням  № 45    суми ПДВ не відповідають вимогам Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. За таких обставин підлягають задоволенню вимоги про визнанню вказаних дій протиправними та спонуканню відповідача внести зміни в картку особового рахунку позивача .                             

                Під час судового засідання, яке відбулось 04.05.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 10.05.2007р.

                Керуючись ст. 94, 98, 160-163  Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати  ДПІ у м.Сімферополь  ( м.Сімферополь, вул.М.Залки, 1/9) списати   податковий борг Підприємства «Віра» (м. Сімферополь, вул. Дружби 66-а, ЗКПО 16504079) по  ПДВ у розмірі 18062,40 грн. , 299,77 грн. – пені та по Єдиному податку з юридичних осіб у сумі у сумі 5102 грн.

3.          Визнати протиправними дії посадових осіб  ДПІ у м.Сімферополь  ( м.Сімферополь, вул.М.Залки, 1/9) по перерозподілу  перерахованих  Підприємством «Віра» (м. Сімферополь, вул. Дружби 66-а, ЗКПО 16504079)  сум ПДВ на суму податкового боргу та пені.

4.           Зобов'язати   ДПІ у м.Сімферополь  ( м.Сімферополь, вул..М.Залки, 1/9) внести зміни до картки особового рахунку Підприємства «Віра» (м. Сімферополь, вул.Дружби 66-а, ЗКПО 16504079),   виключив заборгованість по ПДВ  у сумі 18062,40 грн., пені у розмірі 299,77 грн. та по Єдиному податку у сумі 5102 грн.

5.           Стягнути із Державного бюджету України на користь Підприємства «Віра» (м. Сімферополь, вул. Дружби 66-а, ЗКПО 16504079, п/р 260063173 КРД ВАТ «Райффайзен Банк  Аваль» МФО 324021)   3,23 грн. судового збору.

6.            В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня ії проголошення ( у разі складання постанови у повному обсязі  відповідно  до ст. 160 КАСУ – з дня складання у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки,  передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.