Рішення

від 14.05.2007 по справі 6048-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6048-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2007Справа №2-17/6048-2007

За позовом Міністерства оборони України в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління

До  відповідача     ТОВ  „ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО „НАУТИЛУС”

про  розірвання договору

По зустрічному позову ТОВ  „ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО „НАУТИЛУС”

До Міністерства оборони в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Севастопольська міська державна адміністрація

про  визнання договору дійсним та визнання права власності та права користування

                                          Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

       Від позивача (відповідач по зустрічному позову) – Шачнев В.В.- предст., дов. від 23.04.2007.

       Від  відповідача (позивач по зустрічному позову) – Дюкарь Р.С.- предст., дов. від 27.04.2007р.

        Від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору- Коструба А.В.- предст., дов. №1094/17/2-07 від 27.03.2007р.

Сутність спору: Позивач звернувся з позовом до суду, згідно якого просить розірвати договір №24-04/06 про спільне будівництво (реконструкцію) об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) згідно розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін від 24 квітня 2006р. №24-04/06, укладений між ТОВ «ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО «НАУТИЛУС» і Міністерством оборони України, розірвати договір №24-04/06/6 від 24 квітня 2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24 квітня 2006р.  про спільне будівництво (реконструкцію) об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) згідно розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін,  укладений між ТОВ «ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО «НАУТИЛУС» і Міністерством оборони України.

          Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не отримав документи, в т.ч. землепідрядні, необхідні для отримання дозволу на будівництво, не замовив необхідні дані для розробки проекту будівництва об`єкту стаціонарної рекреації, не отримав необхідні дозволи, технічні умови, іншу документацію для зносу існуючих будівель, чим порушує строки виконання будівельних робіт.

          Ці порушення впливають на отримання вигоди, на яку розраховує позивач. Крім того, порушуються договірні зв`язки позивача з третімі особами.

          Відповідач у відзиву  позов не визнав.

          Відповідачем подана зустрічна позовна заява, згідної якої він просить визнати дійсним  договір №24-04/06/6 від 24 квітня 2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24 квітня 2006р. №24-04/06  про спільне будівництво (реконструкцію) об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) згідно розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, визнати право власності на об`єкти нерухомості, розташовані в м. Севастополь, Балаклавська бухта на Таврійській набережній, 20 (коридор площею 4,7 кв.м, приміщення площею 38,4 кв.м, приміщення площею 9,1 кв.м, коридор площею 4,8 кв.м, коридор площею 8,7 кв.м, приміщення площею 13,1 кв.м, приміщення площею 7,7 кв.м, приміщення площею 7,7 кв.м, приміщення площею 9,0 кв.м, приміщення площею 16,5 кв.м, приміщення площею 19,5 кв.м, приміщення площею 7,3 кв.м, приміщення площею 5,1 кв.м, приміщення площею 7,0 кв.м, приміщення площею 3,2 кв.м, сходи площею 7,8 кв.м, ганок площею 1,3 кв.м, ворота площею 30,8/4,6 кв.м, забор площею 44,4/6,7 кв.м, ворота площею 17,4/2,6 кв.м, забор площею 89,8/21,6 кв.м, забор площею 26,3/6,6 кв.м),  визнати право власності на об`єкти нерухомості, розташовані в м. Севастополь, Балаклавська бухта на Таврійській набережній, 21 (будівля №76 площею 33,1 кв.м, коридор площею 4,0 кв.м, коридор площею 4,1 кв.м, склад площею 3,3 кв.м, приміщення площею 72,3 кв.м, склад площею 3,3 кв.м, приміщення площею 27,6 кв.м, штольня №1 площею 94,6 кв.м, штольня №2 площею 94,2 кв.м), визнати право власності на гідротехнічну споруду: причал №247 (кнехт №3, тилова стінка №1, швартова тумба №2) в м. Севастополь, Балаклавська бухта, визнати право власності на гідротехнічну споруду: причал №249 (кнехт-1 шт., швартова тумба-2 шт.)  в м. Севастополь, Балаклавська бухта, визнати право користування земельною ділянкою площею 20,99 га, розташованої в м. Севастополь, Балаклавська бухта, у зв`язку з тим, що позивач (відповідач по зустрічному позову ухиляється від нотаріального посвідчення договору №24-04/06/6 від 24 квітня 2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24 квітня 2006р. №24-04/06  про спільне будівництво (реконструкцію) об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) згідно розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін на підставі того, що він не має документів, які б підтверджували його право власності.

          Позивач (відповідач по зустрічному позову) у відзиву  на позов вказав, що він проти позову заперечує, бо вважає позовні вимоги відповідача (позивача по зустрічному позову) необгрунтованими.

          Третя особа вказала на те, що зустрічний позов вважає обгрунтованим.

          По справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Розглянувши матеріали, суд,-

в с т а н о в и в:

24 квітня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО “НАУТИЛУС”, іменована  «Сторона -2» і Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор  філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони – „Укроборонбуд”, іменована «Сторона-1», був укладений договір №24-04/06 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Предметом договору з'явилася спільна діяльність по  проектуванню і будівництву об`єктів нерухомості по Таврійській набережній, 20, 21 в м. Севастополі, причалу №247, причалу №249 в Балаклавській бухті м. Севатсополя, загальною площею 20,99 га з будівлями та спорудами соціально-побутового призначення та інженерними мережами відповідно до проекту, розробленного та затвердженного у встановленному порядку,  а також об`єктів житлово-цивільного призначення, його матеріально-технічне забезпечення, належну експлуатацію, організацію управління майном, що призведе до створення спільної сумісної власності Сторін цього договору.

Суд вважає, що первінний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

Згідно п.5.1 договора № 24-04/06 від 24.04.2006р. Сторона-1. а саме позивач по первинному позову, повинен протягом 30 днів з дня укладення цього Договору отримати у встановленому порядку документи ( в тому числі землевпорядні), необхідні для проектування та проведення робіт з будівництва та реконструкції.

Крім цього, позивачем не представлено доказів, що він представив відповідачу передбачені законом повноваження на отримання необхідних документів. Так, земельна ділянка не є ділянкою відповідача (позивача по зустрічному позову), та відповідно, без необхідних повноважень він не може отримати вказані документи .

       Згідно ст. 129 Конституції України сторона вільна у наданні суду доказів та у доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений змагальності сторін та їх равенство перед законом та судом.

           Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/12), а в постанові Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року «Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя» вказується. Що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

          Таким чином суд вправі прийняти рішення по справі на підставі матеріалів, які представлені зацікавленими сторонами.

         Таким чином, невиконання відповідачем (позивачем по зустрічному позову) своїх обов'язків виникло не з його вини, що згідно ст. 614 ЦК України виключає його відповідальність.

Згідно договора № 24-04/06 від 24.04.2006р. пайовим внеском в спільну діяльність Сторони-1 є нерухоме майно: об`єкти нерухомості, розташовані в м. Севастополь, Балаклавська бухта на Таврійській набережній, 20 (коридор площею 4,7 кв.м, приміщення площею 38,4 кв.м, приміщення площею 9,1 кв.м, коридор площею 4,8 кв.м, коридор площею 8,7 кв.м, приміщення площею 13,1 кв.м, приміщення площею 7,7 кв.м, приміщення площею 7,7 кв.м, приміщення площею 9,0 кв.м, приміщення площею 16,5 кв.м, приміщення площею 19,5 кв.м, приміщення площею 7,3 кв.м, приміщення площею 5,1 кв.м, приміщення площею 7,0 кв.м, приміщення площею 3,2 кв.м, сходи площею 7,8 кв.м, ганок площею 1,3 кв.м, ворота площею 30,8/4,6 кв.м, забор площею 44,4/6,7 кв.м, ворота площею 17,4/2,6 кв.м, забор площею 89,8/21,6 кв.м, забор площею 26,3/6,6 кв.м),  визнати право власності на об`єкти нерухомості, розташовані в м. Севастополь, Балаклавська бухта на Таврійській набережній, 21 (будівля площею 33,1 кв.м, коридор площею 4,0 кв.м, коридор площею 4,1 кв.м, склад площею 3,3 кв.м, приміщення площею 72,3 кв.м, склад площею 3,3 кв.м, приміщення площею 27,6 кв.м, штольня №1 площею 94,6 кв.м, штольня №2 площею 94,2 кв.м), визнати право власності на гідротехнічну споруду: причал №247 (кнехт №3, тилова стінка №1, швартова тумба №2) в м. Севастополь, Балаклавська бухта, визнати право власності на гідротехнічну споруду: причал №249 (кнехт-1 шт., швартова тумба-2 шт.)  в м. Севастополь, Балаклавська бухта і крім того, право користування земельною ділянкою площею 20,99 га в м. Севастополь, Балаклавська бухта. Пайовим внеском товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО “НАУТИЛУС” в спільну діяльність складають його витрати по проектуванню і будівництву (реконструкції) 80% площі об`єкту і всі інші витрати.

Відповідно до пункту 10.1 Договору №24-04/06 по взаємній згоді сторін позивач (відповідач по первісному позову) має право здійснити викуп (дострокову компенсацію) вартості пайової участі (паю), яка полягає в ув`язненні цивільно-правової операції, по переходу права власності на майно, що є паєм держави за договором про спільну діяльність.

24 квітня 2006 року  між сторонами був укладений договір №24-04/06/6 про викуп (компенсацію) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі  №24-04/06 від 24 квітня 2006 року, згідно якому Сторона-2 здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Стороні -1  в договорі №24-04/06 шляхом купівлі-продажу, що становить розмір пайової участі (паю) Сторони-1, та вказані об'єкти нерухомості та їх ціна, які підлягають купівлі-продажу.

Відповідно до Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженним наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року право власності на нерухоме майно підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно виникає з моменту його фактичної передачі, якщо інше не передбачено законом або договором. Право власності на майно за договором, який підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення, або з моменту вступу до законної сили рішення суду про визнання договору, не засвідченного нотаріально, дійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО  “НАУТИЛУС” звернулося в  ЦСБУ МО “Укроборонбуд” з проханням про вживання заходів по посвідченню нотаріально договору №24-04/06/6 від 24 квітня 2006 року, оскільки предметом данного договору є нерухоме майно, на що була отримана відмова в нотаріальному посвідченні, що підтверджується відповіддю позивача по первинному позову відповідачу від 25.02.2007р., вих.№465/45.

Згідно статті 55 Закону України “Про нотаріат”, пунктів 47, 61, 63 “Про затвердження Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої наказом Мінюсту України №20/5 від 03 березня 2004 року, пункту 2 Наказу Міністерства юстиції України №84/5 від 20 вересня 2002 року “Про надання витягів з Реєстру права власності на нерухоме майно на спеціальних бланках”,   для нотаріального посвідчення договорів, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, необхідно надати документи, підтверджуючі право власності на нерухоме майно за правилом і формою, встановленної статтями 4, 5, 17-20 Закону України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно і їх обмежень”, пунктів 1-4, 5-6 Наказу Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року “Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”.

Вказані документи у відповідача (позивача по первісному позову) відсутні, і надати їх неможливо, оскільки дані об`єкти нерухомого майна є власністю держави Україна через статтю 1 Закону України “Про підприємства, установи, організації союзного підкорення, розташовані на території України”, а також статей 4, 7 Закону України “Про правонаступництво України”, що не вимагає обов`язкової державної реєстрації прав на нерухоме майно з дотриманням вимог викладених нормативно-правових актів.

З урахуванням вищезазначенного, ТОВ “Технічне агенство “Наутилус”, фактично будучи власником даних об`єктів нерухомого майна, не має правової форми реалізації прав власника, закріпленних в статті 4 Закону України “Про власність”.

Згідно п.2  договору №24-04/06/6 від 24.04.2006р. ТОВ  „Технічне агентство „Наутілус”, здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) відповідачу шляхом купівлі-продажу майна.

В данному пункиі договору також указано майно, яке є нерухомістю.

Згідно п.5 договору строк компенсації – до 30 травня 2007 року.

Зміст вказанного договору не суперечить ст. 628 ЦК України.

Згаданний договір має елементи договору купівлі-продажу нерухомого майна, у зв`язку з чим згідно ст. 657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно акту прийому-передачі розміру пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі №24-04/06/6  від 24 квітня 2006 року про компенсацію вартості пайового внеску в договорі від 24  квітня 2006 року № 24-04/06 позивачем (відповідачем по зустрічному позову) передане відповідачу (позивачу по зустрічному позову) вказане в договорі майно, що свідчить про часткове виконання договору сторонами.

          З  повідомленням позивача (відповідача по зустрічному позову) від 25.02.2007р., вих.. № 465/45, виходить, що він відмовляється від нотаріального посвідчення договора. Крім того з           його відзиву   випливає, що він вважає, що спірний договір підлягає розірванню, що свідчить про те, що  позивач (відповідач по зустрічному позову)  не застосовував міри по нотаріальному засвідченню договора та не мав наміру його нотаріально засвідчувати. Крім того, вказаний позивач не надав суду  доказів того, що ним виконувались заходи, направлені на нотаріальне посвідчення договору.

Таким чином, при вказаних обставинах договір підлягає визнанню дійсним згідно ч.2 ст. 220 ЦК України і право власності на згадане у ньому нерухоме майно, відповідно, підлягає визнанню за позивачем.

Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

Згідно ст. 334 ЦК України право власності на майно виникає з моменту його фактичної передачі, якщо інше не передбачено законом чи договором, що в даному випадку відсутнє.

Згідно ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає із закону чи незаконність придбання власності не встановлена судом, що також в даному випадку відсутнє.

Крім того, право оперативного управління відповідача вказаним майном засновано на підставі розпорядження міністра оборони України №13965/з від 23 листопада 2005 року.

Необхідно також відмітити, що ст. 204 ЦК України  презюмує правомірність укладених право чинів.

Так, згідно ст. 204 ЦК України право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, що в даному випадку відсутнє.

Таким чином, у суду немає підстав не брати до уваги спірний договір як дійсний, а відповідно вказанні в ньому обов'язки повинні виконуватись.

При цьому також необхідно відмітити, що виходячи з закріпленого ст. 129 Конституції України принципа диспозитивності сторін, суд не справі давати оцінку договору а предмет його невідповідності законодавству в цієї справі, оскільки зацікавленою стороною відповідної вимоги не заявлено, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова від 22.05.2002р. №02/132 по справі Д 12/12).

Так, згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

       Згідно ст. 329 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється, не визнається або відсутні документи, що встановлюють його права. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про власність» положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві оперативного, повного господарського відання, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника.

       Згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом, що в даному випадку відсутньо.

          Згідно ст. 317 ЦК України право користування є складовою частиною права власності, у зв`язку з чим згідно ст. 8 ЦК України, ч.2 ст. 328 ЦК України підлягає застосуванню у відносинах з користування майном.

           Поряд з цим позивач (відповідач по зустрічному позову) не має правовстановлюючих документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою відповідно до ст. 126 ЗК України. У будь якому разі зацікавленою стороною відповідних доказів не представлено.

          Згідно п.6 Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1990р. №563-12 «Про земельну реформу» право користування земельною ділянкою до вступу в законну силу Земельного кодексу України, на інших підставах, ніж викладені в ЗК України, гарантується і підлягає правовому захисту. Таким чином, відсутність правовстановчих документів, в рпозумінні ст. 92-93 ЗК України, не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Право користування, в данному випадку, гарантується в силу самого факту володіння земельною ділянкою і права власності на об`єкти нерухомості, розташовані на зазначеній земельній ділянці., що також випливає зі змісту ч.1 ст. 796 та ст. 8 ЦК України, а також вказано в ч. 1 ст. 377 ЦК України. Згідно рішення Конституційного Суда Україна від 22.09.2005р. №5-рп/2005 по справі № 1-17/2005, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку не є підставою позбавлення права на земельну ділянку.

          Таким чином, позивач за зустрічним позовом уклавши вказані договора, має підстави для користування земельною ділянкою згідно вказаних договорів.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги по зустрічному позову обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

          Згідно п.2 договору № 24-04/06/6 вартість спірного майна складає 600000 грн. По зустрічному позову в  частині позовної вимоги майнового характеру держмито позивачем (відповідач по первинному позову) сплачено в сумі 102 грн. та відповідно підлягає стягненню з нього згідно Декрету КМУ «Про державне мито» в сумі 5898 грн. (6000 грн.-102 грн.) до держмито бюджету України. Також підлягає стягненню держмито в сумі 85 грн. за позовні вимоги немайнового характеру. Таким чином, всього держмито підлягає стягненню з нього у дохід державного бюджету України в сумі 5983 грн.

Судові витрати по первинному позову згідно ст.44, 49 ГПК України не підлягають відшкодуванню.

По зустрічному позову судові витрати також не повинні відшкодовуватись, оскільки позивач по зустрічному позову відмовився від відшкодування судових витрат.

Виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу  диспозитивності сторін суд не повинен розв'язувати питання, якщо зацікавлена сторона не бажає їх розглядання.

На підставі викладеного, а також керуючись ст. ст. 44,46,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

       У первісному позові відмовити повністю.

       Зустрічний позов задовольнити.

       Визнати дійсним  договір №24-04/06/6 від 24 квітня 2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24 квітня 2006р.  про спільне будівництво (реконструкцію) об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) згідно розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

       Визнати за ТОВ “ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО “НАУТИЛУС” (юридична адреса- м. Сімферополь, вул. Залесская.89, ідентифікаційний код 32836839)  право власності на об`єкти нерухомості, розташовані в м. Севастополь, Балаклавська бухта на Таврійській набережній, 20 (коридор площею 4,7 кв.м, приміщення площею 38,4 кв.м, приміщення площею 9,1 кв.м, коридор площею 4,8 кв.м, коридор площею 8,7 кв.м, приміщення площею 13,1 кв.м, приміщення площею 7,7 кв.м, приміщення площею 7,7 кв.м, приміщення площею 9,0 кв.м, приміщення площею 16,5 кв.м, приміщення площею 19,5 кв.м, приміщення площею 7,3 кв.м, приміщення площею 5,1 кв.м, приміщення площею 7,0 кв.м, приміщення площею 3,2 кв.м, сходи площею 7,8 кв.м, ганок площею 1,3 кв.м, ворота площею 30,8/4,6 кв.м, забор площею 44,4/6,7 кв.м, ворота площею 17,4/2,6 кв.м, забор площею 89,8/21,6 кв.м, забор площею 26,3/6,6 кв.м).

          Визнати за ТОВ “ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО “НАУТИЛУС” (юридична адреса – м. Сімферополь, вул. Залесская,89 ідентифікаційний код 32836839)   право власності на об`єкти нерухомості, розташовані в м. Севастополь, Балаклавська бухта на Таврійській набережній, 21 (будівля № 76 площею 33,1 кв.м, коридор площею 4,0 кв.м, коридор площею 4,1 кв.м, склад площею 3,3 кв.м, приміщення площею 72,3 кв.м, склад площею 3,3 кв.м, приміщення площею 27,6 кв.м, штольня №1 площею 94,6 кв.м, штольня №2 площею 94,2 кв.м).

        Визнати за ТОВ «ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО «НАУТИЛУС»( юридична адреса – м. Сімферополь, вул. Залесская,89. ідентифікаційний код 32836839)   право власності на гідротехнічну споруду: причал №247 (кнехт №3, тилова стінка №1, швартова тумба №2) в м. Севастополь, Балаклавська бухта .

        Визнати за ТОВ «ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО «НАУТИЛУС» (юридична адреса- м. Сімферополь, вул. Залесская,89, ідентифікаційний код 32836839)   право власності на гідротехнічну споруду: причал №249 (кнехт-1 шт., швартова тумба-2 шт.)  в м. Севастополь, Балаклавська бухта.

        Визнати за ТОВ «ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО «НАУТИЛУС»( юридична адреса – м. Сімферополь, вул. Залесская,89, ідентифікаційний код 32836839)   право користування земельною ділянкою площею 20,99 га в м. Севастополь, Балаклавська бухта, у межах, згідно плана-схеми земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості ТОВ « ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО «НАУТИЛУС».

        Стягнути з ТОВ «ТЕХНІЧНЕ АГЕНСТВО «НАУТИЛУС» (юридична адреса- м. Сімферополь, вул. Залесская,89, р/р 26009440208810 в АБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь МФО 324010, ідентифікаційний код 32836839) у дохід дербюджету України (р/с 31115095700002, МФО 824026, ОКПО 34740405, код платежа 22090200 в  ГУ ГКУ в АР Крим м. Сімферополь) 5983 грн. держмита.

Видати наказ після вступу рішення у закону силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.