Постанова

від 09.11.2017 по справі 808/1971/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року (о 16 год. 15 хв.)Справа № 808/1971/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехцентр-М

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі начальника ОСОБА_3

третя особа Відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі начальника ОСОБА_4

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтехцентр-М (далі - ТОВ Спецтехцентр-М , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), третя особа Відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі начальника ОСОБА_4, в якому просить зобов'язати відповідача відновити прийом та реєстрацію від позивача податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку згідно укладеного договору №1 про визнання електронних документів від 03.09.2015.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03 вересня 2015 року між ТОВ Спецтехцентр-М та ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області був укладений договір №1 про визнання електронних документів за умовами якого орган ДФС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп'ютерну обробку та забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків. Вказує, що 23.06.2017 позивачем при здійсненні реєстрації податкових накладних отримано відмову на підставі виявленої помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ 39967741. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів , у зв'язку із чим позивачем до відповідача направлено новий Договір, однак знов було виявлено помилку: Інформація - діючий Договір присутній від 03.09.2015 №1. Таким чином, Договір про визнання електронних документів станом на 23.06.2017 не втратив дію, але з незрозумілих причин заблоковано. Пояснює, що позивач звертався до відповідача із запитом для з'ясування причин блокування та вимогою відновити прийом документів у електронному вигляді, проте не отримав жодної відповіді. Ураховуючи викладене, вважає, що бездіяльність органів ДФС щодо необхідності реєстрації поданих позивачем податкових документів та надання інформації відносно блокування прийому податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку є такою, що порушують права позивача та не відповідають діючому законодавству, відповідач порушує умови договору №1 від 03.09.2015, ст. 201 Податкового кодексу України, Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікації, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а тому просить зобов'язати відповідача відновити прийом та реєстрацію податкових документів ТОВ Спецтехцентр-М в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку згідно укладеного договору №1 про визнання електронних документів від 03.09.2015.

Відповідач позовні вимоги не визнав та надав до суду заперечення від 18.08.2017 №6127/10/08-29-10 (вх. №23200), у яких, зокрема, пояснює, що з метою направлення запитів щодо надання пояснень та документального підтвердження проведених ТОВ Спецтехцентр-М операцій, на підставі ст. 20 Податкового кодексу України та пп. 57 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, працівниками уповноважених підрозділів 14.05.2017 здійснено виїзд на адресу позивача: АДРЕСА_1, за результатами якого встановлено відсутність посадових осіб та ознак офісу підприємства, за зазначеною адресою знаходиться житлова квартира розташована на дев'ятому поверсі дев'ятиповерхової житлової будівлі колишнього гуртожитку. В ході бесіди з мешканкою зазначеної квартири остання повідомила, що підприємство та його посадові особи їй не відомі та ніколи за зазначеною адресою не знаходились. Вказує, що керуючись положеннями Податкового кодексу України та Положення про ДФС України посадовими особами органу ДФС вжито необхідних заходів для забезпечення належного адміністрування при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість. Посилається на приписи п. 4 розділу 6, п. 5 розділу 6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджено наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, та зауважує, що оскільки договір між платником податків та суб'єктом владних повноважень розірваний, то реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі накладних неможлива. На підставі вищезазначеного, вважає дії суб'єкта владних повноважень є законними, а адміністративний позов задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові. Додатково зазначає, що юридичною адресою позивача є: 69001, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 2-Б, про що свідчать дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також установчих документів. Саме на цю адресу позивач отримує кореспонденцію, при цьому, у своєму заперечення відповідач зазначив, що була проведена перевірка з встановлення місцезнаходження позивача за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 2-А, що не відповідає юридичній адресі підприємства. Просить адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду письмових запереченнях. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Спецтехцентр-М (ідентифікаційний код 39967741) зареєстроване як юридична особа за адресою: 69001, АДРЕСА_2 та перебуває на обліку в Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

03 вересня 2015 між ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступником усіх прав та обов'язків якої є Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) та директором підприємства ОСОБА_1 укладений Договір №1 про визнання електронних документів (далі - Договір), предметом якого є визнання поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Відповідно до п. 3 розділу 6 Договору він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Договір №1 від 03.09.2015 складено за типовою формою згідно Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (далі - Інструкція №233).

У травні 2017 року на адресу Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області надійшло Доручення від 23.05.2017 №04/5-2130вих16 Прокуратури Запорізької області, у якому зазначено, що прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №32016080000000058 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч.ч. 1, 3 ст. 202 КК України, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 28, 36, 41 КПК України просила доручити працівникам оголосити та провести виїмку відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2017 про тимчасовий доступ до документів.

Із змісту Службового листа від 14.05.2017 №411/08-29-21-03 на ім'я начальника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області судом встановлено, що в ході виконання вказівки Прокуратури Запорізької області відносно, зокрема, ТОВ Спецтехцентр-М здійснено заходи щодо встановлення місцезнаходження підприємства - адреса реєстрації: 69001, АДРЕСА_3. За результатами виїзду встановлено відсутність посадових осіб та ознак офісу ТОВ Спецтехцентр-М . За зазначеною адресою знаходиться житлова квартира розташована на дев'ятому поверсі дев'ятиповерхової житлової будівлі колишнього гуртожитку. В ході бесіди з мешканкою зазначеної квартири остання повідомила, що підприємство та його посадові особи їй не відомі та ніколи за зазначеною адресою не знаходились.

23 та 30 червня 2017 року ТОВ Спецтехцентр-М було відправлено засобами телекомунікаційного зв'язку до Запорізької ОДПІ наступні податкові накладні, а саме №1 від 01.06.2017 на суму 234 300,00 грн., №2 від 07.06.2017 на суму 86 400,00 грн., №3 від 07.06.2017 на суму 7 999,97 грн., №4 від 13.06.2017 на суму 64 800,00 грн., №5 від 13.06.2017 на суму 86 400,00 грн., №6 від 13.06.2017 на суму 86 400,00 грн., які не були прийняті, із зазначенням у повідомленні про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних (квитанції №1): "Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '39967741'. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів.

Крім того, позивачем було відправлено засобами телекомунікаційного зв'язку до податкової інспекції новий Договір про визнання електронних документів, який також не був прийнятий, із зазначенням у повідомленні (квитанції №1): "Інформація - діючий Договір присутній: від 03.09.2015 №1, файл '08260039967741J1391003100000000151220150826.XML' Інформація - сертифікат директора із діючого договору є чинним: ЄДРПОУ '39967741', ДРФО: 'НОМЕР_1'.

Листом від 23.06.2017 №23/06/17-1 ТОВ Спецтехцентр-М повідомляло відповідача, що Договір про визнання електронних документів від 03.09.2015 №1 станом на 23.06.2017 не втратив дію, але з незрозумілих причин заблоковано, у зв'язку із чим просило негайно зняти блокування дії Договору та відновити прийом звітності в електронному вигляді, надати інформацію та копії документів про причини такого блокування. Вказаний лист отримано відповідачем 26 червня 2017 року, про що свідчить відбиток печатки вхідної кореспонденції та не заперечене представником відповідача.

У зв'язку із вищевикладеним позивач звернувся із даним позовом до суду, у якому просить зобов'язати відповідача відновити прийом та реєстрацію від позивача податкових документів згідно укладеного договору про визнання електронних документів.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233.

Податковим кодексом України серед інших обов'язків платників податків передбачено і обов'язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (пп.16.1.2 п.16.1 ст.16) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (пп.16.1.3 п.16.1 ст.16).

Податкова звітність (в тому числі і податкові накладні) в Україні подається в електронному вигляді.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлені ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті податкових документів позивача у всіх перелічених випадках є порушення вимог Інструкції №233 та те, що можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції № 233.

Пунктом 1 розділу ІІ вказаної Інструкції № 233 закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

За приписами п. 2 розділу ІІ Інструкції № 233 для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

При дослідженні правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, судом враховано, що згідно із п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до п.7 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

При цьому, як встановлено п.9 Порядку № 1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України .

Отже, податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із сукупного аналізу зазначених вище норм права, суд робить висновок, що підставами у відмові прийняття податкової звітності є:

- недійсність електронного цифрового підпису;

- закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа;

- наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї.

Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримано у первинному вигляді, у зв'язку із чим останній просить зобов'язати відповідача відновити прийом та реєстрацію від позивача податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку згідно укладеного договору №1 про визнання електронних документів від 03.09.2015.

Разом із цим, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що на даний вищевказаний договір вже припинив свій строк дії у зв'язку із закінченням строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів, новий посилений сертифікат (сертифікати) замість скасованих платником податків до органу ДФС не надано, що саме визнано представником позивача.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки термін дії договору №1 про визнання електронних документів від 03.09.2015 на даний час вже закінчено, зобов'язання відповідача відновити прийом та реєстрацію на підставі не чинного договору не сприятиме відновленню порушених прав товариства, що, відповідно, виключає можливість задоволення таких позовних вимог.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак