Постанова

від 15.11.2017 по справі 805/3433/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 р. Справа №805/3433/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Кірієнка В.О.,

при секретарі Кіксель В.П.,

за участю сторін

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВМ-ДОМ» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0003071201 від 24.06.2016року, №0005711200 від 23.08.2016року, №0011131200 від 20.09.2016року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВМ-ДОМ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0003071201 від 24.06.2016року, №0005711200 від 23.08.2016року, №0011131200 від 20.09.2016року.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення №0003071201 від 24.06.2016року, №0005711200 від 23.08.2016року, №0011131200 від 20.09.2016року прийняті з порушенням норм податкового законодавства України, посилаючись на те, що при проведенні камеральних перевірок дослідженню підлягає саме дані податкової звітності, отже в актах перевірки за результатами проведення камеральних перевірок можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. Зазначив, що відповідачем було порушено порядок повідомлення позивача про прийняті рішення. Крім того, позивач не погоджується із суттю виявлених під час перевірок порушень, вважає їх надуманими та необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає що податкові повідомлення-рішення №0003071201 від 24.06.2016року, №0005711200 від 23.08.2016року, №0011131200 від 20.09.2016року прийняті відповідно до норм діючого законодавства, посилаючись на те, що даними перевірки не підтверджено заявки бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у зв'язку з порушенням п.п. б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки відсутня можливість звірки даних, зазначених у розрахунках бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати ТОВ "ДВМ-ДОМ" товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України; на порушення п.п. б п.187.1 ст.187 ПКУ та п.п.3 п.3 розділу V Порядку №21 відсутнє документальне підтвердження експорту товарів (ВМД, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, що засвідчує факт перетинання митного кордону України); відповідно до форми 20-ОПП у платника відсутні об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, розташовані на підконтрольній Україні території; ТОВ "ДВМ-ДОМ" відсутній в переліку суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари до/з неконтрольованої території. Крім того, відповідач вказав на порушення п.п.2 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок №21) при заповненні додатку 2 до декларації (Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) в частині розподілу залишку від'ємного значення податку по періодах його виникнення. При відображенні ТОВ "ДВМ-ДОМ" в додатку 2 до декларації з ПДВ за квітень 2016 року залишку невикористаного від'ємного значення ПДВ, задекларованого за лютий 2016 року, залишок за вказаний період завищено на 4 483 грн.: за даними платника 59 214 грн., за даними перевірки та звітними даними 54 731 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВМ-ДОМ» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 38034277, юридична адреса: 09100, м. Біла Церква, вул. Гайок, буд.4А, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, на момент проведення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень позивач був зареєстрований за адресою: 86703, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Франка, буд.1, знаходився на податковому обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Донецькій області.

Судом встановлено, що 17.06.2016 року відповідачем була проведена камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість ТОВ ДВМ-ДОМ за квітень 2016 року, за результатами якої встановлено порушення п.200.1 та п.п. в п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та складено акт від 17.06.2016року за №414/05-14 12-01-11-3-38034277.

За висновками даного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення (форма В4 ) від 24.06.2016року за №0003071201 про зменшення суми від'ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, в розмірі 4483 грн.

19.08.2016 року відповідачем була проведена камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість ТОВ ДВМ-ДОМ за червень 2016 року, за результатами якої не підтверджено відображене ТОВ ДВМ-ДОМ у декларації за червень 2016року бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 157 644грн. та складено акт від 19.08.2016 №732/05-14-12-11- 3 38034277.

За висновками даного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення (форма В1 ) від 23.08.2016року за №0005711200 про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 157 644 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 39 411грн.

16.09.2016року відповідачем була проведена камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість ТОВ ДВМ-ДОМ за липень 2016 року, за результатами якої в порушення п.п. б п.200.4 ст.200, п.п. б п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України не підтверджено відображене ТОВ ДВМ-ДОМ у декларації за липень 2016року бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 173 455грн. та складено акт від 16.09.2016року за №2421/05-14-12-11- 3 38034277.

За висновками даного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення (форма В1 ) від 20.09.2016 №001113200 про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 173 455 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 86 728грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. б п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами п.200.1 ст.200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. б , в п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п.2 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) декларації 0110 і податкового кредиту (рядок 17) декларації 0110 отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації 0110.

Рядок 19 декларації 0121-0123/0130 дорівнює сумі значень рядків 14 таблиць 1-3 (ДС 10) (додаток 10) та переноситься до рядка 21 декларації 0121-0123/0130.

У декларації 0121-0123/0130 одночасно може бути заповнено рядки 18, 18.1, 18.2 та 19 у разі, якщо за результатами звітного (податкового) періоду за окремими операціями, визначеними підпунктами "а" - "в" пункту 209.2 статті 209 Кодексу, різниця між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту має позитивне значення, а за іншими такими операціями - від'ємне значення.

При від'ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Так, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до пункту 76.1, пункту 76.2 статті 76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 86.2 статті 86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Наказом Міністерства доходів та зборів України від 14 червня 2013 року №165 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця .

Зокрема, пунктом 2.1 Методичних рекомендацій визначені строки проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, а саме, рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Разом з тим, суд зазначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктами 79.1 та 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Приписами п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З огляду на вказані положення податкового законодавства, процедура проведення камеральної перевірки не вимагає рішення про проведення перевірки, направлення на її проведення, повідомлення платника податків та присутності його представника. Суд наголошує на тому, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації з податку на додану вартість, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова звітність платника податків і ніяка інша, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) підприємства.

Відповідно, інформація, що зібрана відповідачем відносно платника поза межами здійснюваного ним заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета камеральної перевірки, не може слугувати підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Аналогічної позиції дотримується і Вищій адміністративний суд України, яка викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 року у справі №817/3420/13-а (К/800/7055/14) та Донецький апеляційний адміністративний суд в своїй постанові від 14.12.2016року по справі №805/881/16-а, якою зазначено, що фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданні платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданні платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Так, суд зазначає, що законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки, яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень, є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що важливо усвідомлювати, що принцип верховенства права охоплює не лише змістовий аспект, але й процедурний аспект, який базується на вимогах відповідності правотворчої та правозастосовної практики певним стандартам, як-от: заборона зворотної дії закону, вимога ясності та несуперечності закону.

Стосовно встановлених порушень в акті камеральної перевірки за №414/05-14 12-01-11-3-38034277 (квітень 2016року), суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлені порушення п.п.2 п.5 розділу V Порядку №21 при заповненні додатку 2 до декларації (Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) в частині розподілу залишку від'ємного значення податку по періодах його виникнення. При відображенні ТОВ "ДВМ-ДОМ" в додатку 2 до декларації з ПДВ за квітень 2016 року залишку невикористаного від'ємного значення ПДВ, задекларованого за лютий 2016 року, залишок за вказаний період завищено на 4 483 грн.: за даними платника 59 214 грн., за даними перевірки та звітними даними 54 731 грн., чим порушено також п.200.1, п.п. в п.20.4 ст.200 Кодексу.

Проте, описова частина акту перевірки не містить підстав коригування суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду саме в розмірі 4 483грн., з посиланням на приписи діючого законодавства.

Так, відповідачем в письмових запереченнях на позов зазначено, що позивачем не надані документи, що підтверджують оплачений податковий кредит, що, в свою чергу, не може бути предметом камеральної перевірки.

Судом встановлено, що позивач 07.05.2016 р. в електронній формі подав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 р., що підтверджується Квитанцією №2 про прийняття податкової звітності в електронній формі. У вказаній Податковій декларації позивач визначив суми податкових зобов'язань, податкового кредиту та розрахунків за звітний період. Так, у розділі ІІ Податковий кредит декларації Позивач визначив суму податкового кредиту в розмірі 61 143,00 грн.

Вказана сума податкового кредиту склалася за рахунок:

1) Придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою (р. 10.1 Податковою декларації) на загальну суму 9 645,00 грн. без ПДВ, сума податкового кредиту з якої склала 1 929,00 грн.

2) Від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 16 Податкової декларації) за рахунок значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (р. 16.1. Податкової декларації), яке дорівнювало 59 214,00 грн.

Разом з тим, під час проведення спірної камеральної перевірки об'єктом дослідження відповідача, поміж іншого, були податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, березень 2016року, строк проведення заходів контролю по яких вже минув, отже, заявлені у податковій звітності дані є підтвердженими податковим органом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заповнював Податкову декларацію з ПДВ за квітень 2016року, в тому числі, з врахуванням узгоджених із податковим органом даних податкової декларації з ПДВ за попередні податкові періоди - березень 2016 року та лютий 2016 року.

З урахуванням відсутності в акті перевірки конкретизації виявлених порушень податкового законодавства, а також, оскільки інформація, що зібрана відповідачем відносно платника поза межами здійснюваного ним заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета камеральної перевірки, не може слугувати підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийнятого за висновками зазначеного акту податкового повідомлення-рішення від 24.06.2016року за №0003071201 про зменшення суми від'ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду в розмірі 4483 грн.

Стосовно встановлених порушень в актах камеральних перевірок за №732/05-14-12-11- 3 38034277 (червень 2016року) та за№2421/05-14-12-11- 3 38034277 (липень 2016року), суд зазначає наступне.

Так, за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ ДВМ-ДОМ у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2016 року, не підтверджено заявку бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 157 644 грн. з наступних причин:

- відсутня можливість звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2016 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати ТОВ ДВМ-ДОМ товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України;

- відсутнє документальне підтвердження експорту товарів (ВМД, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, що засвідчує факт перетинання митного кордону України);

- відповідно до форми 20-ОПП у платника відсутні об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, розташовані на підконтрольній Україні території;

- ТОВ ДВМ-ДОМ відсутній в переліку суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари до неконтрольованої території.

На зазначених вище підставах відповідач зробив наступні висновки (стор. 7 ОСОБА_2 перевірки): перевіркою не підтверджено відображене ТОВ ДВМ-ДОМ у декларації за червень 2016 року бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 157 644 грн.

Судом встановлено, що позивач 20.07.2016 р. в електронній формі подав Податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 р. разом з Додатками 2, 3, 4 та 5, що підтверджується Квитанцією №2 про прийняття податкової звітності в електронній формі.

У вказаній Податковій декларації позивач визначив суми податкових зобов'язань, податкового кредиту та розрахунків за звітний період. У розділі ІІ Податковий кредит Податкової декларації визначив суму податкового кредиту в розмірі 300 325,00 грн., яка склалася за рахунок:

1) Придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою (р. 10.1 Податковою декларації) на загальну суму 1 015 557,00 грн.без ПДВ, сума податкового кредиту з якої склала 203 111,00 грн.

2) Від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 16 Податкової декларації) за рахунок значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (р. 16.1. Податкової декларації), яке дорівнювало 97 214,00 грн.

Разом з тим, платником податків в графи 20.2 та 20.2.1 була включена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку в розмірі 157 644грн., про що також були подані відповідні Додатки №3, №4 до Декларації.

Отже, в акті перевірки (описова частина, висновки перевірки) відповідач не зробив жодного посилання на приписи Податкового кодексу України чи інших нормативно-правових актів, які були порушені позивачем та були підставою зменшення суми бюджетного відшкодування позивача на 157 644грн. у спірному періоді.

Окрім іншого, суд критично оцінює в якості підстав для зменшення бюджетного відшкодування, доводи відповідача в акті перевірки про відсутність можливості звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2016 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати ТОВ ДВМ-ДОМ товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України та відсутність документального підтвердження експорту товарів (ВМД, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, що засвідчує факт перетинання митного кордону України), оскільки, по-перше, витребування та додатковий аналіз первинних документів платника податків виходить за межі повноважень податкового органу в ході проведення камеральної перевірки, по-друге, згідно приписів абз. 2 п. 13 Порядку №21 у разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків, визначеним пунктом 2 цього розділу, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону, отже у відповідача були наявні відомості щодо документального підтвердження експорту товару, по-третє, жодне з вище перелічених в акті перевірки посилань не є підставою згідно приписів Податкового кодексу України для зменшення бюджетного відшкодування ПДВ.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності у платника податків об'єктів оподаткування розташованих на підконтрольній Україні території та відсутності позивача в переліку суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари до неконтрольованої території, суд зазначає, що дослідження контролюючим органом вказаних доказів є предметом розгляду документальної перевірки, отже, не може бути підставою для коригування показників декларації. Так, сам по собі факт реєстрації позивача в м. Харцизьку, не свідчить про здійснення товариством господарської діяльності на території тимчасово непідконтрольній українській владі, зазначені факти потребують доказування необхідними первинними документами та іншими належними доказами.

За результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ ДВМ-ДОМ у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2016 року, контролюючим органом не підтверджено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 173 455 грн. з наступних підстав: в порушення п.п. б п. 200.4 ст. 200 Кодексу відсутня можливість звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2016 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати ТОВ ДВМ-ДОМ товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України та на порушення п.п. б п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України відсутнє документальне підтвердження експорту товарів (ВМД, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, що засвідчує факт перетинання митного кордону України).

Як вже зазначалось судом раніше, витребування та додатковий аналіз первинних документів платника податків виходить за межі повноважень податкового органу в ході проведення камеральної перевірки.

Так, суд має визначити та забезпечити справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективної системи податкового контролю платників податків, тобто регулювати відповідність втручання контролюючого органу у господарську діяльність підприємства легітимній меті такого втручання.

Відповідно, інформація, що зібрана відповідачем відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та бюджетного відщкодування ПДВ, платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Проте, з'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Таким чином, суд вважає що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0003071201 від 24.06.2016року, №0005711200 від 23.08.2016року, №0011131200 від 20.09.2016року були винесені з порушенням норм матеріального права так як інформація, що зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВМ-ДОМ» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0003071201 від 24.06.2016року, №0005711200 від 23.08.2016року, №0011131200 від 20.09.2016року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0003071201 від 24.06.2016року про зменшення суми від'ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду в розмірі 4483 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0005711200 від 23.08.2016року про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 157 644 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 39 411грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0011131200 від 20.09.2016року про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 173 455 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 86 728грн.

Стягнути з Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВМ-ДОМ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 925, 82 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 листопада 2017 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 листопада 2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кірієнко В.О.