Постанова

від 13.11.2017 по справі 813/3108/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2017 року справа № 813/3108/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ науково-виробниче підприємство "Гетьман" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Гетьман" звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 13 вересня 2017 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.08.2017 року Головним управлінням ДФС у Львівській області було прийнято податкові повідомлення - рішення за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Вказані податкові повідомлення - рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки фінансово - господарські відносини між позивачем та ТОВ Лінкортекс відбувалися повністю на законних підставах, були вчинені з наміром створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами, а також були документально оформлені у повній відповідності до норм чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов та обґрунтовується тим, що до перевірки не було надано сертифікатів ТМЦ. Зазначають, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним податкового кредиту. Тому господарська операція, яка фактично не відбулася є безтоварною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником витрат та податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав наведених у запереченні на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ НВП Гетьман (ЄДРПОУ 31804036) з питань господарських відносин з ТОВ Лінкортекс (код ЄДРПОУ 40151288) за жовтень - листопад 2016 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) від вищевказаних контрагентів, та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства. За результатами перевірки складено акт від 08.08.2017 року за № 148/28-10-48-17/31804036.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення:

1. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за № 27/4248, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 18 287 983, грн., в т.ч. 4 кв.2016 на суму 18 287 983 грн.;

2. п.198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та в результаті чого підприємство занижено податок на додану вартість на загальну суму 20 319 981,,18 грн., в т.ч. за жовтень 2016 року в сумі 6 683 735, 09 грн., листопад 2016 року в сумі 4880 607, 71 грн., та травень 2017 року в сумі 8 755 638, 38 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення форми Р від 21.08.2017 року.

- № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 479 971, 77 грн. (за основним платежем 20 319981, 18 грн., штрафні (фінансові) санкції 10 159 990, 59 грн.).

- № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 27 431 975 грн. (за основним платежем - 18 287 983 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9 143 992 грн.).

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до ст.134 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу , на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього Кодексу , з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу .

Положеннями п. 135.2 ст. 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.(п. 198.3. ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до положень ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу вказаних норм вбачається, що для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТзОВ Лінкортекс у жовтені - листопаді 2016 р.

Позивачем, на підтвердження взаємовідносин з ТзОВ Лінкортекс долучено до матеріалів справи копії всіх первинних документів, які були підставою для відображення таких господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліках, а саме:

1. Договір поставки № 08-09/2016 від 08.09.2016, додаткова угода про зміну реквізитів №1/2 від 25.10.2016 р. , специфікація №1 від 09.09.2016 року, специфікація №2 від 09.09.2016 року, специфікація №3 від 23.09.2016 року, специфікація №4 від 06.11.2016 року, специфікація №5 від 20.11.2016 року, додаткова угода №2 від 07.11.2016 р.; додаткова угода №3 від 07.11.2016 р.; додаткова угода №4 від 07.11.2016 р.;

2. Договір поставки №12-09/16 від 08.09.2016 р., специфікація №1 від 09.09.2016 року, специфікація №2 від 19.09.2016 року, специфікація №3 від 30.09.2016 року, специфікація №4 від 27.10.2016 року, додаткова угода про зміну реквізитів №1 від 25.10.2016 р. , додаткова угода №2 від 25.10.2016 р.;

3. Видаткові накладні: 01.10.2016 р. №300, 02.10.2016 р. №301, 03.10.2016 р. №302, 04.10.2016 р. №303, 05.10.2016 р. №309, 05.10.2016 р. №304, 06.10.2016 р. №310, 06.10.2016 р. №313, 07.10.2016 р. №314, 11.10.2016 р. №321, 28.10.2016 р. №315, , 28.10.2016 р. №323, 15.11.2016 р. №328, 19.11.2016 р. №329, 20.11.2016 р. №330, 21.11.2016 р. №331, 23.11.2016 р. №333, 23.11.2016 р. №336, 24.11.2016 р. №335, 01.10.2016 р. №305, 01.10.2016 р. №306, 04.10.2016 р. №307, 04.10.2016 р. №308, 05.10.2016 р. №311, 05.10.2016 р. №312, 07.11.2016 р. №325, 07.11.2016 р. №324, 10.11.2016 р. №326, 10.11.2016 р. №327, 21.11.2016 р. №332.;

4. Корегування до видаткових накладних: 01.10.2016 р. №300, 02.10.2016 р. №301, 03.10.2016 р. №302, 04.10.2016 р. №303, 05.10.2016 р. №309, 05.10.2016 р. №304, 06.10.2016 р. №310, 06.10.2016 р. №313, 07.10.2016 р. №314, 11.10.2016 р. №321, 01.10.2016 р. №305, 01.10.2016 р. №306, 04.10.2016 р. №307, 04.10.2016 р. №308, 05.10.2016 р. №311, 05.10.2016 р. №312, 10.11.2016 р. №327, 10.11.2016 р. №326, 21.11.2016 р. №332.;

5. Податкові накладні: 01.10.2016 р. №1, 01.10.2016 р. №2, 01.10.2016 р. №3, 02.10.2016 р. №4, 03.10.2016 р. №5, 04.10.2016 р. №6, 04.10.2016 р. №7, 04.10.2016 р. №8, 05.10.2016 р. № 9, 05.10.2016 р. №10, 05.10.2016 р. №11, 05.10.2016 р. №12, 06.10.2016 р. №13, 06.10.2016 р. №14, 07.10.2016 р. №15, 11.10.2016 р. №16, 28.10.2016 р. №27, 28.10.2016 р. №28, 07.11.2016 р. №2, 07.11.2016 р. №1, 10.11.2016 р. №15, 10.11.2016 р. №16, 15.11.2016 р. №17, 19.11.2016 р. №18, 20.11.2016 р. №19, 21.11.2016 р. №20, 21.11.2016 р. №21, 23.11.2016 р. №22, 23.11.2016 р. №23, 24.11.2016 р. №24;

6. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 25.10.2016 №17 до податкової накладної від 01.10.2016 №1; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 25.10.2016 №18 до податкової накладної від 02.10.2016 №4; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 25.10.2016 №19 до податкової накладної від 03.10.2016 №5; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 25.10.2016 №20 до податкової накладної від 04.10.2016 №6; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 25.10.2016 №21 до податкової накладної від 05.10.2016 №9; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 25.10.2016 №22 до податкової накладної від 05.10.2016 №10; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 25.10.2016 №23 до податкової накладної від 06.10.2016 №13; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 25.10.2016 №24 до податкової накладної від 06.10.2016 №14; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 25.10.2016 №25 до податкової накладної від 07.10.2016 №15; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 25.10.2016 №26 до податкової накладної від 11.10.2016 №16; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 07.11.2016 №9 до податкової накладної від 01.10.2016 №2; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 07.11.2016 №10 до податкової накладної від 01.10.2016 №3; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 07.11.2016 №12 до податкової накладної від 04.10.2016 №7; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 07.11.2016 №11 до податкової накладної від 04.10.2016 №8; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 07.11.2016 №14 до податкової накладної від 05.10.2016 №11; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 07.11.2016 №13 до податкової накладної від 05.10.2016 №12; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 06.12.2016 №2 до податкової накладної від 10.11.2016 №16; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 06.12.2016 №1 до податкової накладної від 10.11.2016 №15; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 06.12.2016 №3 до податкової накладної від 21.11.2016 №21.

8. Платіжні доручення ;

9. Договір комісії № 12/09/16 від 12.09.2016 р., згідно якого ТзОВ Берн-Транс зобов язаний прийняти на себе доручення позивача за рахунок позивача і для позивача, за винагороду, від свого імені укласти один або декілька зовнішньоекономічних контрактів з продажу на експорт українську олію соняшникову нерафіновану, 1-го ґатунку, вироблену в 2016 році, який належить позивачу на правах власності. Конкретні умови реалізації товару на експорт відповідно до зовнішньоекономічного контракту купівлі- продажу, кількість, якість та вартість продажу товару, а також інші умови та вказівки позивача наведені в додатку до даного договору. Виступаючи від свого імені ТзОВ Берн-Транс самостійно укладає зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товару, який належить позивачу на правах власності з третьою особою. Розмір комісійної винагороди встановляється сторонами в специфікаціях до даного договору по кожному конкретному укладеному контракту. Строк оплати комісійної винагороди встановлюється за додатковою згодою сторін.

Додаткова угода про делькредере від 12.09.2016 р., специфікація №1 від 12.09.2016 р., специфікація №2 від 19.09.2016 р., акт від 25.11.2016 р.,акт прийому-передачі від 24.11.2016 р. №27, від 23.11.2016 р. №26, від 23.11.2016 р. №25, від 21.11.2016 р. №24, від 20.11.2016 р. №23, від 19.11.2016 р. №22, від 15.11.2016 р. №21, від 28.10.2016 р. №20, від 28.10.2016 р. №19, від 11.10.2016 р. №18, від 07.10.2016 р. №17, від 06.10.2016 р. №16, від 05.10.2016 р. №15, від 04.10.2016 р. №16, від 03.10.2016 р. №13, від 02.10.2016 р. №12, від 01.10.2016 р. №11,

10. договір комісії № 12/09/16 від 12.09.2016 р., з ТзОВ Олтранс Київ ;

11. Специфікація №1 від 12.09.2016 р., специфікація №2 від 19.09.2016 р., додаткова угода про делькредере №1 від 12.09.2016 р., додаткова угода про делькредере №2 від 12.09.2016 р.; контракт №12/09/2016z від 12.09.2016, контракт №12/09/2016w від 12.09.2016,

12. акти прийому-передачі товару: №07 від 01.10.2016 р., №08 від 01.10.2016 р., №09 від 04.10.2016 р., №10 від 04.10.2016 р., №11 від 05.10.2016 р., №12 від 05.10.2016 р., №13 від 07.11.2016 р., №14 від 07.11.2016 р., №15 від 10.11.2016 р., №16 від 10.11.2016 р., №17 від 21.11.2016 р.;

12. Договір комісії № 12/09/16 від 01.10.2017 р. з ТзОВ Альда плюс , Специфікація №1 від 01.02.2017 р.,акт від 01.02.2017 р.;

13. Договір комісії № 2/010217 від 01.02.2017 р з ТзОВ Аста-Трейдинг , Специфікація №1 від 01.02.2017 р., акт прийому-передачі товару: №1 від 01.02.2017 р.;

14. митні декларації.

08.09.2016 року ТзОВ "Лінкортекс"(постачальник) і ТзОВ "НВП"Гетьман" (покупець) укладено договір поставки №08-09/2016 за яким постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця пшеницю 2-го, 3-го, 5-го та 6-го класу.

Згідно вищезазначеного Договору, а саме п. 2.3 поставка товару здійснюється автотранспортом та/або залізничним транспортом на умовах визначених Сторонами у відповідних специфікаціях. Постачальник зобов'язаний за власний рахунок здійснити транспортування товару до місця поставки, яке буде узгоджено сторонами в специфікації.

Місцем відвантаження визначено термінал ТОВ "МСП Ніка-Тера", м. Миколаїв, Україна.

12 вересня 2016 року ТзОВ "НВП"Гетьман" і ТзОВ "Олтранс Київ" уклало договір комісії №12-09-2016 згідно з яким комітент зобов'язаний прийняти на себе доручення комітента і для комітента, за винагороду, від свого імені укласти один або декілька зовнішньоекономічних контрактів з продажу на експорт пшениці 2-го, 3-го, 5-го та 6-го класу. (п. 1.1 договору)

Відповідно до п.2.1.2 Договору ТзОВ "Олтранс Київ" зобов'язується прийняти товар у Комітента (ТзОВ "НВП"Гетьман") для реалізації по акту прийому-передачі та забезпечити всі необхідні заходи для його зберігання.

Відповідно до вищезазначеного ТзОВ "Олтранс Київ" в момент передачі товару від ТзОВ "НВП"Гетьман" взяв на себе всі зобов'язання щодо продажу, зберігання, експорту та якості товару.

12 вересня 2016 року ТзОВ "Олтранс Київ"(продавець) і Startrade Comercial LLP(покупець) уклали договір № 12/09/2016W та № 12/09/2016Z за якими продавець зобов'язується поставити покупцю на умовах CPT (інкотермс 2010) пшеницю 2-го, 3-го, 5-го та 6-го класу (п. 3 договору.)

31.01.2017 року між ТзОВ "НВП"Гетьман" та ТзОВ "Олтранс Київ" укладено додаткову угоду №5 до договору комісії №12-09-16 за якою сторони за взаємною згодою домовились припинити дію договору комісії №12-09-16 від 12.09.2016 року (п. 1 додаткової угоди).

01.02.2017 між ТзОВ "НВП"Гетьман" та ТзОВ "Альда Плюс" підписано Акт прийому передачі товару до договору комісії № 010217W відповідно до якого комітент передав, а комісіонер прийняв Товар (пшеницю 5,6-го класу).

08 вересня 2016 року між ТзОВ "Лінкортекс" і ТзОВ "НВП"Гетьман" укладено договір поставки №12-09/16 за яким продавець (ТзОВ "Лінкортекс") зобов'язується поставити і передати у власність покупця (ТзОВ "НВП"Гетьман") соняшникову олію (п. 1.1 договору).

Згідно Специфікації до договору №12-09/16 від 08 вересня 2016 року місцем відвантаження визначено термінал ТОВ "Херсонес" в м. Херсон.

12 вересня 2016 року між ТзОВ "НВП"Гетьман" і ТзОВ "Берн-Транс" укладено договір комісії №12/09/16 за яким комісіонер (ТзОВ "Берн-Транс") зобов'язаний прийняти на себе доручення комітента (ТзОВ "НВП"Гетьман") за рахунок комітента і для комітента, за винагороду, від свого імені укласти один або декілька зовнішньоекономічних контрактів з продажу на експорт Українську олію соняшникову нерафіновану 1-го гатунку, яка належить комітенту на правах власності. (п. 1.1 договору).

Відповідно до специфікації місцем відвантаження є термінал ТОВ "Херсонес" в м. Херсон тобто це саме місце куди було поставлено товар ТзОВ "Лінкортекс", а також зазначаємо що даний товар експортувався на умовах поставки СРТ (інкотермс 2010 ) що означає :

25.11.2016 року відповідно до Акту прийому-передачі товару до договору комісії №12/09/16 Комісіонер (ТзОВ "Берн-Транс") передав, а Комітент (ТзОВ "НВП"Гетьман") прийняв Товар.

01 лютого 2017 року між ТзОВ "НВП"Гетьман" та ТзОВ "Аста-Трейдинг" підписано договір комісії №2/010217 за яким комісіонер (ТзОВ "Аста-Трейдинг") зобов'язаний прийняти на себе доручення комітента (ТзОВ "НВП"Гетьман") за рахунок комітента і для комітента, за винагороду, від свого імені укласти один або декілька зовнішньоекономічних контрактів з продажу на експорт Українську олію соняшникову нерафіновану 1-го гатунку, яка належить комітенту на правах власності. (п. 1.1 договору).

З вищенаведеного встановлено, що ТзОВ "НВП"Гетьман" виступало в даних операція виключно власником товару, а всі ризики, щодо продажу, зберігання, експорту та якості товару взяли на себе комісіонери, в даному випадку це ТзОВ "Берн-Транс",ТзОВ "ОСОБА_3, ТзОВ "Аста-Трейдинг" та ТзОВ "Альда Плюс" .

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Безпідставним є посилання відповідача в акті перевірки (арк.32), що перевіркою на відповідність вимогам та обмеженням встановлених державою (відповідність та додержання певним ГОСТАС, дозволам, наявність сертифікатів, ліцензії та інші) встановлено відсутність сертифікатів ТМЦ.

Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, визначений та затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005р. № 28, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.05. 2005 року за № 466/10746. Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Судом встановлено, що серед вказаного переліку щодо обов'язкової сертифікації не передбачено здійснення сертифікації продукції, яка отримана позивачем від постачальників.

Щодо посилань податкового органу на податкову інформацію від 09.12.2016 року за № 654/26-15-14-04-04 щодо ТзОВ Лінкортекс , з якої встановлено, що у підприємства відсутні власні складські приміщення, транспортних засобів тощо, а також відсутність залучення сторонніх послуг з експлуатації основних засобів (відсутні контрагенти - постачальники), встановлено неможливість виконання документально оформлених господарських операцій ТОВ Лінкортекс .

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Таким чином, посилання контролюючого органу на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагента позивача не спростовує правомірність дій самого позивача на укладення та виконаних ним договорів.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Положення ч.2 ст.71 КАС України передбачають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, проаналізувавши первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, встановив, що вони видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим положеннями законодавства та їхні реквізити відповідають вимогам первинних документів, які передбачено статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між ТзОВ НВП Гетьман та його контрагентом документально підтверджені та мали реальний характер.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, відповідачем не доведено суду обґрунтованість висновку про відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем та контрагентом, що призвело до порушення позивачем

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.08.2017 року №0008444817 та від 21.08.2017 року № НОМЕР_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у вигляді судового збору слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69 - 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2017 року № НОМЕР_2 та від 21.08.2017 року № НОМЕР_1, винесені Офісом великих платників податків ДФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Гетьман судові витрати в сумі 868 679 (вісімсот шістдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дев'ять) гривень 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 20 листопада 2017 року.

Суддя Кухар Н.А.