Постанова

від 17.11.2017 по справі 815/4711/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4711/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 року м.Одеса

16год. 00хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 - ОТЕЛЬ МЕНЕДЖМЕНТ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається адміністративна справа за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій позивач просить суд прийняти постанову, якою підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ОСОБА_1 - ОТЕЛЬ МЕНЕДЖМЕНТ» (код 38018247) згідно з рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 17.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ №3590 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальності ОСОБА_1 - ОТЕЛЬ МЕНЕДЖМЕНТ (код ЄДРПОУ 38018247). 16.08.2017 року о 19:10 год. на виконання зазначеного наказу з метою проведення фактичної перевірки відповідача та з метою вручення завіреної належним чином копії наказу ГУ ДФС в Одеській області від 15.08.2017 року №3590, пред'явлення направлень на проведення перевірки від 15.08.2017 року №5288, №5289, №5290 посадовими особами відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області здійснено вихід за адресою здійснення господарської діяльності: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 82а (Hotel Alarus). Представником ТОВ ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ , як зазначає позивач, було відмовлено в отриманні копії наказу та підписанні направлень на перевірку, а також відмовлено ревізорам-інспекторам контролюючого органу у допуску до проведення фактичної перевірки. У зв'язку з цим посадовими особами контролюючого органу було складено акт про відмову в отриманні копії наказу про проведення фактичної перевірки та ознайомлення з направленнями на проведення фактичної перевірки №400 від 16.08.2017 року, а також акт про відмову у допуску посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення фактичної перевірки №401 від 16.08.2017 року.17.08.2017 року о 17:00 год. першим заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків. Посилаючись на положення ст.94 Податкового кодексу України та ОСОБА_3 застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №568, відповідно до яких у разі відмови платника податків від проведення документальної перевірки податковий орган може прийняти рішення про застосування адміністративного арешту майна, обґрунтованість якого підтверджується судом, позивач звернувся до суду із позовом для підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких, обґрунтовуючи свою правову позицію, представник відповідача (з урахуванням додаткових заперечень) зазначив, що 16.08.2017 приблизно о 19 год. 10 хв. на територію приміщень, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 82А, на якій свою підприємницьку діяльність здійснює низка підприємств та фізичних осіб-підприємців, з'явились представники ГУ ДФС в Одеській області для проведення, як стало в подальшому відомо, фактичної перевірки. Не намагаючись встановити точне місцезнаходження перевіряємого об'єкту платника податків та його представників (працівників), посадові особи намагались вручити стороннім особам, що не мають жодного відношення до ТОВ "ОСОБА_1 - ОТЕЛЬ МЕНЕДЖМЕНТ", документи підтверджуючі законність проведення вищевказаної перевірки. Посадовим особам податкового органу було повідомлено про відсутність на території даного об'єкту жодного представника ТОВ ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ у зв'язку зі закінченням робочого часу, проте зазначена інформація була проігнорована фахівцями податкового органу.

Відповідач не отримував рішення, докази його направлення на його адресу відсутні.

На думку представника відповідача, ненадання Рішення про арешт майна позбавило ТОВ ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ можливості звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів та оскарження зазначеного Рішення. Крім того, представник відповідача зазначив, що адміністративний позов про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна поданий до Одеського окружного адміністративного суду з пропуском строку передбаченого ст.94 Податкового кодексу України. Враховуючи вищезазначене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі

09 листопада 2017 року від представника позивача через канцелярію суду надійшло (вх.№30696/17) письмове клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що з метою здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладених трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 ПК України, ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та з урахуванням доповідної записки начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 від 09.08.2017 № 264/11/15-32-13-06 начальником Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ОСОБА_5 видано наказ № 3590 від 15.08.2017 про проведення фактичної перевірки ТОВ ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ .

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.74, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 ПК України, ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та наказу ГУ ДФС в Одеській області № 3590 від 15.08.2017 року ГУ ДФС в Одеській області видані направлення на перевірку від 15.08.2017 № 5288/13-06, №5289/13-06, №5290/13-06.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2017 року о 19:10 год. посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області здійснено вихід за податковою адресою ведення господарської діяльності ТОВ ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ , а саме: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 82 а (Hotel Alarus).

У зв'язку із відмовою представниками відповідача в допуску до проведення фактичної перевірки, як зазначено представником позивача, були складені акт про відмову отримання копії наказу Про проведення фактичної перевірки та ознайомлення з направленнями на проведення фактичної перевірки від 6.08.2017 року №400/15-32-13-06 та акт про не допуск до перевірки від 16.08.2017 року № 401/15-32-13-06.

На підставі вищезазначеного та звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 17.08.2017 року №297/11/15-32-13-06 першим заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_6 17.08.2017 року о 17: 00 год. було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ (код ЄДРПОУ 38018247), що перебуває за юридично адресою:65045 м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 82а (Hotel Alarus) та вирішено надіслати рішення з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна відповідача.

На підставі вищевикладеного, податковий орган звернувся до суду з адміністративним позовом, просить суд прийняти постанову, якою підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ (код ЄДРПОУ 38018247) згідно з рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 17.08.2017 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з п.2 ч.1 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Судом встановлено, що 19.08.2017р. о 11 год. 07 хв. до Одеського окружного адміністративного суду надійшло подання ГУ ДФС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ОСОБА_1 - ОТЕЛЬ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 38018247), згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 17.08.2017р., яке ухвалою суду від 19.08.2017 року (справа № 815/4303/17) залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення на підставі ст.ст.100, 155 КАС України.

У зв'язку із вищевикладеним позивач звернувся з цього ж питання з позовом до суду в загальному порядку 12.09.2017 року.

Пунктом 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пп. 94.3 - 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п.94.4 ст.94 ПК України).

Відповідно до п.94.5 ст.94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно із п.94.6 ст.94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна ; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Відповідно до пп.94.19.1 п.94.19 ст.94 припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Як встановлено судом, відповідно до фактичних обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, - рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача прийнято 17.08.2017 року, а звернення з адміністративним позовом про підтвердження обґрунтованості зазначеного арешту, фактично, відбулось 12.09.2017 року.

Таким чином, на час розгляду справи і на час звернення позивачем до суду з вимогою підтвердити обґрунтованість умовного арешту майна ТОВ ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ зазначений арешт майна платника податків застосований рішенням від 17.08.2017 року, має бути припиненим в силу приписів п.94.10 та пп.94.19.1 п.94.19 ст. 94 Податкового кодексу України .

Суд вважає за необхідне зазначити, що всупереч нормі пп.94.6.1 п.94.6 ст. 94 ПК України, позивачем не надано доказів надіслання рішення про застосування арешту майна Відповідача, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Згідно з п. 4.3 ОСОБА_3 застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. №568 (чинний на момент прийняття рішення) рішення про застосування арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку.

Згідно пунктів 8.1-8.2, 9.1-9.3 розділів VIIІ, ОСОБА_3 застосування адміністративного арешту майна платника податків, строк застосування адміністративного арешту майна не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, передбачених Кодексом. Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з: 1) відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 4.2 розділу IV цього ОСОБА_3, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим; 2) погашенням податкового боргу платника податків; 3) усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту; 4) ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства; 5) наданням відповідному органу доходів і зборів третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи; 6) скасуванням судом або органом доходів і зборів рішення керівника органу доходів і зборів (його заступника) про арешт; 7) прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту; 8) пред'явленням платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, торгових патентів, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 9) фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У випадках, визначених підпунктами 2 - 4, 8, 9 пункту 8 розділу VIII цього ОСОБА_3, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається органом доходів і зборів протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли органу доходів і зборів стало відомо про виникнення підстав для припинення адміністративного арешту. У разі якщо рішення про звільнення майна з-під арешту прийнято щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим, орган доходів і зборів повідомляє про своє рішення відповідний суд не пізніше наступного робочого дня. У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадках, визначених підпунктами 1, 6, 7, 9 пункту 8.2 розділу VIII цього ОСОБА_3, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.

Також, в матеріалах справи, зокрема в акті про не допуск до перевірки, податківцями не зазначено особу, яка відмовила у допуску до проведення перевірки ТОВ ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ , а, тим більше, не зазначено її повноваження щодо представництва інтересів відповідача, що позбавляє суд можливості встановити ким саме було відмовлено у допуску до зазначеної перевірки та яке відношення ця особа (особи) мають до відповідача.

Згідно п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

В порушення вимог п.81.2 ст.81 ПК України представниками ГУДФС в Одеській області не було складено Акт про відмову в отриманні Акту відмови у допуску до фактичної перевірки та/або наданні письмових пояснень до нього, в матеріалах справи такий доказ відсутній.

Враховуючи сукупність цих порушень, суд дійшов до висновку про неможливість підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ , застосованого за рішенням від 17.08.2017р. б/н.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області не підлягає задоволенню за недоведеністю обґрунтованості застосування до ТОВ ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ адміністративного арешту майна рішенням від 17.08.2017р.

Керуючись ч.6 ст. 128 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 МЕНЕДЖМЕНТ - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян