Постанова

від 15.11.2017 по справі 826/12834/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 15 листопада 2017 року                                                    № 826/12834/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Бояринцевої М.А. розглянувши у скороченому  провадженні адміністративну справу за позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське технологічне      бюро" про стягнення заборгованості у розмірі 991,26 грн., ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське технологічне     бюро" про стягнення заборгованості у розмірі 991,26 грн. Позивач посилається на Закон України «Про науку і науково-технічну діяльність» та Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №372. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову. Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте кореспонденція суду повернулася з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання». За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття скороченого провадження у справі. Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. Розглянувши надані докази, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Частина перша статті 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність» встановлює, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність» пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до частини дев'ятої статті 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів. Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначає відповідний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №372 (далі по– Порядок №372). Відповідно до пункту 2 Порядку №372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Як визначає пункт 5 Порядку №372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. Відповідно до пункту 8 Порядку №372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством. Пункт 9 Порядку №372 передбачає, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку. Наведене вказує, що вищі навчальні заклади, працівникам яких призначено пенсію на підставі норм Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність», зобов'язані фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, шляхом перерахування коштів на рахунок органу Пенсійного фонду України. З метою фінансування різниці у розмірі пенсії позивач надіслав відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з  з липня по вересень 2017 року. Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське технологічне бюро" не відшкодувало різницю між сумами пенсії за період з липня по вересень 2017 року у розмірі 991,26 грн. Враховуючи, що суму відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 991, 26 грн. відповідач у встановлений законодавством строк не сплатив, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення вказаної суми у судовому порядку. Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Отже, позовні вимоги Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню. Враховуючи викладене, керуючись статтями 14, 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське технологічне бюро" (02002, м. Київ, вул. Сагайдака, 101, код ЄДРПОУ 24914331) на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 6, код ЄДРПОУ 40379527, р/р 25607301234875 в ОПЕРУ ГУ Ощадбанку по м.Києву та Київській обл., МФО 322669) заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, в сумі 991 (дев'ятьсот дев'яносто одна) грн. 26 коп. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Суддя                                                                                                М.А. Бояринцева