Постанова

від 07.06.2007 по справі 12/326-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/326-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

07 червня 2007 р.                                                                                Справа № 12/326-04

за позовом   Приватного підприємства «Агро-Поділ»(23310, Вінницька обл., Тиврівський р-н, м. Гнівань, вул. Фрунзе, 7, ідент.код 30808951)

до                 Вінницької міжрайонної ДПІ (21001 м. Вінниця, вул. Островського, 14)

про                 визнання недійсними  податкових повідомлень-рішень та податкових вимог

СУДДЯ                                              КОЖУХАР М.С.

Секретар судового засідання            Т. Геєчко

Представники:

позивача         - Подолян Л.В. –директор

відповідача     - не з'явився

        У зв'язку з відсутністю технічної можливості у здійсненні звукозапису судового процесу (перебої у роботі системи «Діловодство»07.06.2007 р.) та за клопотанням представника позивача судове засідання 07.06.2007 р. у даній справі здійснено без звукозапису судового процесу.

В С Т А Н О В И В :

         Подано позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 06.12.2002 р.: № 0000662301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 12848 грн. (10830 грн. основного платежу, 2018 грн. штрафних санкцій), № 0000672301/0  - з податку на додану вартість в сумі 15717 грн. (12601 грн. основного платежу, 3116 грн. штрафних санкцій), - та першої податкової вимоги № 31/147 від 14.07.2004 р.

         Заявою від 01.11.2004 р. позивач збільшив позовні вимоги: просив визнати недійсною також другу податкову вимогу від 08.09.2004 р. № 2/213.

         Позовні вимоги мотивовані тим, що подана позивачем в порядку адміністративного оскарження скарга на податкові повідомлення-рішення задоволена, оскільки відповідь на неї податковим  органом у встановлений строк не надано; що визначення відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ не відповідає первинним документам підприємства та вимогам законодавства.

          Відповідач проти позову заперечив, вважає прийняті рішення правомірними.

          Розгляд справи розпочато за правилами Господарського процесуального кодексу України та продовжено за нормами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАС України.

          У справі проведено судову бухгалтерську експертизу.

          Після отримання висновку судово-бухгалтерської експертизи ухвалою суду від 22.05.2007 р. розгляд справи поновлено з призначенням судового засідання на 31.05.2007 р.

          Ухвалою суду від 31.05.2007 р. здійснено заміну позивача його правонаступником –Приватним підприємством «Агро-Поділ»та за клопотанням представника відповідача про надання йому часу для підготовки заперечень на висновок судової експертизи оголошено перерву в судовому засіданні до 07.06.2006 р.  

          В судове засідання 07.06.2006 р. представник відповідача не з'явився без повідомлення про причини неприбуття. Про час і місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду від 31.05.2007 р., про що свідчить протокол судового засідання та розписка від 31.05.2007 р.

          Представник позивача в судовому засіданні наполягав на розгляді справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.

         З урахуванням наведеного та положень ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) справа розглядається без представника відповідача - суб'єкта владних повноважень на підставі наявних у справі доказів.

         В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог: просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000662301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму 4920 грн. основного платежу та 1081,5 грн. штрафних санкцій і податкове повідомлення-рішення № 0000672301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4446 грн. основного платежу та 1435,45 грн. штрафних санкцій.

          Дана заява прийнята судом до розгляду в межах підтриманих позовних вимог відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

          З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається таке.

          Державними податковими інспектора Вінницької МДПІ здійснено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Приватним виробничим підприємством «Агро-Поділ», правонаступником якого є позивач, за період з 01.09.2000 р. по 30.09.2002 р., результати якої оформлено актом № 29/23-211 від 06.12.2002 р.

          На підставі цього акту Вінницькою МДПІ  згідно з  підпунктом “б” п/п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181-Ш) прийнято і надіслано позивачеві податкові повідомлення - рішення від 06.12.2002 р.: № 0000662301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 12848 грн. (10830 грн. основного платежу, 2018 грн. штрафних санкцій), № 0000672301/0  - з податку на додану вартість в сумі 15717 грн. (12601 грн. основного платежу, 3116 грн. штрафних санкцій).

           12.12.2002 р. позивач подав начальнику Вінницької МДПІ лист з запереченнями щодо донарахування по акту перевірки податку на додану вартість в сумі 10913 грн. та податку на прибуток в сумі 12848 грн. і відповідної суми штрафних санкцій.

           19.12.2002 р. начальником Вінницької МДПІ прийнято рішення № 19 за розглядом скарги директора ПВП «Агро-Поділ»про перегляд рішення-повідомлення № 0000662301/0 та № 0000672301/0 про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків і зборів (обов'язкових платежів) за порушення податкового та іншого законодавства, яким названі податкові повідомлення-рішення залишено без змін. Це рішення отримано  представником ПВП «Агро-Поділ» 27.12.2002 р., що підтверджується поштовим повідомленням про  вручення рекомендованої кореспонденції.

          19.12.2002 р. відповідачем прийнято аналогічні оскаржуваним податкові повідомлення-рішення №№ 0000662301/1 та № 0000672301/1.

          14.07.2004 р. відповідачем сформовано та надіслано позивачу першу податкову вимогу № 1/147 на сплату податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 14.07.2004 р. на суму 24957,79 грн. (19643,10 грн. основного платежу, 4589,45 грн. штрафних санкцій та 725,24 грн. пені)  по платежах за кодом 110210001 та 140101001.

          08.09.2004 р. відповідачем сформовано та надіслано позивачу другу податкову вимогу № 2/213 на сплату податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями на 08.09.2004 р. на суму 28433,4 грн. (23118,1 грн. основного платежу, 4564,45 грн. штрафних санкцій, 750,85 грн. пені) по платежах за кодом 110210001 та 140101001.

         З акту перевірки випливає, що позивачем: занижено валові доходи та завищено валові витрати, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємства на суму  10830 грн. (за 1-й  квартал 2001 р. –3210 грн., за 2-й квартал 2001 р. –690 грн., 1-й квартал 2002 р. – 1950 грн., 2-й квартал 2002 р. –150 грн., 3-й квартал 2002 р. –4830 грн.); не включено до податкових зобов'язань з податку на додану вартість 1688 грн. з отримання авансів від інших організацій у вересні та жовтні 2002 р., зайво включено до податкового кредиту 10913 грн., що не підтверджений податковими накладними та первинними документами щодо придбання товару у ВАТ заводу «Автоелектроапаратура», внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 12601 грн. (за листопад 2001 р. –3288 грн., за лютий 2002 р. –7625 грн., за вересень 2002 р. –233 грн., за жовтень 2002 р. –1455 грн.).  

      Наведене стверджується матеріалами справи.

      Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

      Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

      У таких адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

       Доводи позивача щодо неотримання ним відповіді на скаргу, подану в порядку адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень спростовуються наданою відповідачем копією рішення начальника Вінницької МДПІ № 19 від 19.12.2002 р. за розглядом скарги про перегляд рішення-повідомлення № 0000662301/0 від 06.12.2002 р. та № 0000672301/0 від 06.12.2002 р. про застосування і стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків і зборів (обов'язкових платежів) за порушення податкового та іншого законодавства з поштовим повідомленням про вручення представнику ПВП «Агро-Поділ»27.12.2002 р. рекомендованої кореспонденції.

       Позовні вимоги також ґрунтувались на доводах, викладених у скарзі № 36 від 12.12.2002 р., які полягали у тому, що визначення відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ не відповідає первинним документам підприємства та вимогам законодавства.

       Відповідно до ухвали суду на підставі первинних документів позивача судовим експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України здійснено судово-бухгалтерську експертизу, яка оформлена Висновком судово-бухгалтерської експертизи № 79 від 15.05.2007 р.

        З висновку експертизи та первинних бухгалтерських документів підприємства випливає, що позивачем порушено п. 4.1 ст. 4 , п. 5.1 та 5.2 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР та пп. 4.2 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податок на додану вартість. Однак викладені в акті документальної перевірки № 29/23-211 від 06.12.2002 р. висновки податкового органу щодо донарахування цих податків підтверджуються частково, а саме:

        по податку на прибуток підприємства:

-          за 1 кв. 2001 р. в сумі  1020 грн.,

-          за 2 кв. 2001 р. в сумі 660 грн.,

-          за 1 кв. 2002 р. в сумі 390 грн.,

-          за 3 кв. 2002 р. в сумі 3840 грн., - всього в сумі 5910 грн.;

по податку на додану вартість:

-          за лютий 2002 р. в сумі 2574 грн.,

-          за вересень 2002 р. в сумі 233 грн.,

-          за жовтень 2002 р. –1455 грн., - всього в сумі   4262 грн.

      При цьому судовим експертом встановлено заниження  позивачем податку на додану вартість вцілому за перевірений податковим органом період на суму 8155 грн., 3893 грн. з якої не відображені в акті перевірки, та не включені до податкового зобов'язання ні платником податку, ні податковим органом.

       Відповідач заперечень на висновок судово-бухгалтерської експертизи до судового розгляду справи та  доказів у спростування  доводів позивача і судового експерта всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України не надав.

       Згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше двадцяти п'яти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      Штрафні санкції нараховані відповідачем на суму визначеного ним податкового зобов'язання за кожний податковий період, що вцілому згідно розрахунку відповідача складає: по податку на прибуток –2018 грн., по податку на додану вартість –3116 грн. (а.с. 5 т. 2).

      Позивач погодився із висновком експертизи та визнав, що ним занижено податкове зобов'язання  по податку на прибуток в сумі 5910 грн. за 1-2 квартали 2001 р. та 1-3 квартали 2002 року, та вважає, що штрафні санкції на цю суму в розмірі 936,5 грн. застосовані до нього правомірно. Також ним підтверджено висновки експертизи та визнано факт заниження податку на додану вартість в сумі 8155 грн. за перевірений податковим органом період, у зв'язку з чим він погоджується з сумою штрафних санкцій в розмірі 1680,55 грн., нарахованих на суму заниженого податкового зобов'язання за листопад 2001 р., лютий, вересень, жовтень 2002 р. (виходячи із розрахунку штрафних санкцій, а.с. 5 т. 2 та висновку експертизи і первинних документів).  

       З огляду на це, ним підтримано позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000662301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму 4920 грн. основного платежу та 1081,5 грн. штрафних санкцій і податкового повідомлення-рішення № 0000672301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4446 грн. основного платежу та 1435,45 грн. штрафних санкцій.

      Ці позовні вимоги стверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами».

      З урахуванням наведеного, позовні вимоги ПП «Агро-Поділ» підлягають задоволенню в межах підтриманих ним позовних вимог .

         Керуючись   розділом УП, ст.ст. 7, 11,71, 86, ч. 1 ст. 94, 158, 160, 162, 163, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції від 06.12.2002 р. № 0000662301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму 4920 грн. основного платежу та 1081,5 грн. штрафних санкцій і № 0000672301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4446 грн. основного платежу та 1435,45 грн. штрафних санкцій.

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агро-Поділ»(23310, Вінницька обл., Тиврівський р-н, м. Гнівань, вул. Фрунзе, 7, ідент.код 30808951, р/р 260003013949 в ЦВ ПІБ м. Вінниця, МФО 302571) 42,5 грн. витрат зі сплати держмита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1000 грн. витрат на оплату судово-бухгалтерської експертизи.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                        М. Кожухар

Повний текст постанови складено 12.06.2006 р.